Лабораторія

Чи можна відчути любов на смак? Відкриваємо передзамовлення на роман «Ясминовий пиріг» Вікторії Фещук🌿Великдень, 2022 рік. Ольга повертається з Києва до рідного села на Рівненщині — у дім із товстими глинобитними стінами. Вдома її чекає мама, яка досі не оговталася після втрати батька, сестра, що намагається почати все спочатку, і бабця, чия пам’ять повільно розчиняється між минулим і теперішнім.Тут Ольга дізнається про кулінарну книжку прабабусі — сімейну реліквію, яку всі давно вважали втраченою. Кажуть, та, хто знайде її і збере всі рецепти, зможе втримати родину разом.Поки Ольга шукає цю книжку, звичне життя села поступово відкриває інший вимір — той, де живі й мертві існують поруч, а спогади, сни й родинні історії мають силу повертати тих, кого вже немає.«Ясминовий пиріг» — це історія про чотири покоління жінок однієї родини. Про любов, яка передається через турботу, їжу і звички. Про спробу навести лад у собі, хоча б через прибирання. І про відчуття причетності — до власного коріння, дому і рідних, навіть якщо їх уже немає поруч❤️‍🩹🖌 Дизайн обкладинки: Анастасія Старко📙 Очікуємо книжку уже у травні — передзамовляйте за посиланням☺️

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️моя перша терапевтка познайомила мене з авторкою цієї книги. на цій зустрічі багато років тому ми говорили про важливість дозволяти собі. тоді я вперше подумала, що Марія колись обовʼязково напише книгу. і от, нарешті, книга.я читала її досить повільно, бо в кожній забороні я впізнавала себе. було боляче це розуміти в принципі, а розуміти, що інший сценарій в середовищі, в якому ми зростали був неможливий. в книзі зібрані 13 психологічних заборон, але мене найбільше зачепили наступні - право бути важливим, право на довіру, право на сепарацію, право на близькість і право бути собою.з дитинства пригадую яскравий приклад про відсутність права на сепарацію: кожні вихідні у пʼятницю після роботи ми їхали до дідуся і бабусі в село за будь-якої погоди, за будь-якого самопочуття, незважаючи на наявність власного життя. ми три години їхали в переповненому автобусі, а потім ще 7 км йшли пішки заради того, щоб бабуся була задоволена і сусіди не дивились косо. коли я почала жити окремо, перший рік був адом, бо мама не могла зрозуміти, чому у мене у вихідні є власні справи. ми сварились, вона могла тижнями зі мною не розмовляти і навіть, коли ми нібито дійшли компромісу, кожна розмова починалась з питань «чому ти не дзвониш» і «коли ти приїдеш». своїх дітей я виховувала за іншим сценарієм: з дитинства вони знають, що вони мені нічого не винні і я не очікую, що вони поставлять власне життя на паузу, щоб потішити мене. я прийшла до тієї думки лише через те, що не хотіла бути схожою на маму, бо тоді я не знала про інший шлях.дуже раджу цю книгу всім, хто зростав у схожих психологічних сценаріях, щоб краще розібратися і зрозуміти себе.Марія Фабрічева.гора з плечей. як виявити і подолати 13 психологічних заборон •

🇺🇸 Тай-пен – Джеймс КлавеллTai-Pan, 1966📄 736 сторінок | 🏷 999 грнмоя оцінка – ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️———Своїм «Шьоґуном» Джеймс Клавелл задав таку високу планку, що я до останнього боявся розчаруватися в наступній книзі. На щастя, мої очікування виправдалися і я отримав дивовижну та неймовірну розповідь, яка закрутила мене у такий вир подій, що під час читання я зовсім забував про час.Тому якщо вам сподобався «Шьоґун» – «Тай-пен» теж зайде. Вони схожі за духом, атмосферою і підходом до історії. Але водночас «Тай-пен» цілком працює як окремий роман – можна починати і з нього.———Події охоплюють шість місяців 1841 року – період першої Опіумной війни. Китай намагається заборонити британцям торгувати опіумом, і в результаті мирної угоди Британія отримує Гонконг – на той момент майже безлюдний скелястий острів.Але для британців це не просто клаптик землі, а потенційні «ключі до Китаю». І головний рушій цієї ідеї – Дірк Струан, тай-пен (верховний правитель) торгового дому, відомого як «Шляхетний дім» – найбільшої торговельної компанії на Далекому Сході. Саме навколо нього й вибудовується сюжет: він постійно вирішує проблеми завдяки холодній голові, розумінню місцевої культури і вмінню грати на кілька кроків уперед.———Це багатошаровий пригодницький роман із великою кількістю персонажів – у кожного своя історія, мотивація і свій «джос» (одне з ключових понять книги – щось на кшталт удачі або долі).Тут у надлишку всього: інтриг, авантюр, переслідувань, складних домовленостей, обманів і культурних зіткнень. Є трохи політики, трохи фінансів і, звісно ж, кохання (відносини Струана з китаянкою Мей-Мей це взагалі окремий витвір мистецтва).Особливо сподобалося, як Клавелл будує сюжет через постійні конфлікти – від побутових (гігієна чи стосунки між матросами) до глобальних, пов'язаних із міжнародною торгівлею та політикою. І ще більше – як Дірк Струан із цим усім справляється.Так, іноді трапляються надто драматичні або передбачувані моменти – відчувається, що автор мислить як сценарист. Але це не критично і точно не псує загального враження, як і наявність в сюжеті русопітеків, які тут теж будуть пхати свого носа у відношення між китайцями та британцями.Окремо подяка за роботу з «зовнішньою» культурою. Деталі, характери й загальна повага до китайського середовища відчуваються дуже чітко. У якийсь момент ловиш себе на тому, що починаєш щиро симпатизувати цьому світу.✅ Як підсумок – впевнена рекомендація для всіх, кому цікаві Азія, історична проза і динамічні сюжети.———ℹ️ Цікаво, що прообразом Дірка Струана став реальний підприємець – Вільям Джардін, співзасновник компанії Jardine Matheson, яка відіграла ключову роль у британській торгівлі в Китаї XIX століття. Саме такі компанії фактично формували нову економічну реальність регіону – з усіма її суперечностями й наслідками.▪️ Видавництво «Лабораторія», 2026———#відгук #блог | Підписатись на БУКС

💬 Часто кажуть, що культура найповніше проявляється в часи кризи. У 1990-х ми проживали період змін, який сформував ціле покоління. Сьогодні українські автори осмислюють цей досвід через теми дитинства, трансформації, дикого капіталізму й виживання. Ми зібрали книжки, що нагадують, якими ми були і з чого виросли👇▫️«Тимчасові труднощі» Ольги Богомаз — коротка проза про покоління, сформоване 90-ми, де нестабільність, раннє дорослішання і досвід виживання стають звичним фоном життя▫️«Хто ти такий?» Артема Чеха — майже автобіографічна історія-рефлексія дорослішання в 90-х, де дитинство переплітається з присутністю травмованого війною дорослого світу ▫️«Депеш Мод» Сергія Жадана — роман про пострадянську розгубленість і хаос, у якому герої рухаються між абсурдом, свободою і постійною необхідністю виживати▫️«Толіки» Юлії Мак — історія юності на зламі 90-х і нульових, де сільська повсякденність поєднує наївність, іронію і турбулентність часу▫️«Район "Д"» Артема Чеха — 16 розповідей про життя мікрорайону в період переходу від СРСР до незалежності, де зміни країни показано через буденність звичайних людей▫️«Твоє, моє, нічиє та інше» Ольги Карі — есеїстика, що проводить історичний екскурс через травми, яких зазнавало українське суспільство за часи й після розпаду СРСР

Любця, ми по тебе скоро приїдемо!Коли емоцій дуже багато, починати писати відгук важко. Але ще важче відкласти це на потім, бо краще сказати все зараз, поки є чим поділитися❤️Книга мені дуже сподобалась. Тут є над чим подумати, де посміятися і де поплакати. Тут і про втрату, яка переслідує, і про розуміння того, що треба жити далі. У цій історії є те саме світло, яке кожен із нас шукає у важкі часи. І його справді можна знайти, коли поруч є ті, хто нас оберігає (отут я вже знов почала шмигати носом, бо підступні сльози вже близько😭) Історія написана дуже гарно, смачно і тепло. Це книга про бабусю і маленьку дівчинку. Про дорослішання не за віком, а за вимогою життя і обставин. Це розповідь про обіцянки, нові відкриття, знайомства і, найголовніше, про надію❤️Я впевнена, що кожен зможе знайти тут свою радість. І, не буду вас дуже лякати, але смуток також буде поруч, коли ви читатимете.Для мене ця історія стала по-справжньому магічною і фантастичною. Не тому, що в ній є чари. А тому, що вона змогла не просто сподобатися, а й дуже вміло повернути мене у минуле. У ті часи, коли згадуєш дитинство, прогулянки з бабусею, час, який ми проводили разом. Смачні огірки на початку весни, які вона купувала і приносила мені, щоб я знала, що весна прийшла. Бо весна завжди приходить.Аромат гарячого асфальту в селі. Маленькі паперові ляльки, яких ми вирізали разом і одягали у плаття з газет. Ці мої спогади були такими ж чарівними, як і сама книга🥺❤️Відверто скажу, що на деяких моментах у мене були сльози на очах (ну як зараз). І через щемку, справжню, живу історію, і через власні спогади, які дуже органічно з'явились на цьому шляху.Я впевнена, що чудові ті книги, які викликають такі почуття. Які залишають після себе довгий післясмак і починаюсь жити десь усередині, як маленький вогник. Навіть якщо в них є сумні моменти, вони роблять історію ще глибшою і яскравішою😒І ще трошки ❤️ Якщо вам сподобалась книга «Там, де заходить сонце», обов’язково беріть і «Любця, ми по тебе скоро приїдемо!»Однозначно рекомендую❤️#читаєморазом

Подорож у Крим початку нульових: відкриваємо передзамовлення на роман «Час невдах, або в кримській столиці хмарно з проясненнями» Міли Смолярової 🧡Спекотне літо 2003 року. Ще немає соціальних мереж, ніхто не фіксує життя у сторіс, а мобільна розмова триває лише кілька перших безкоштовних секунд.Молодий архітектор Герман стоїть на балконі, дивиться на Чатир-Даг і думає про життя, яке тільки починається. Попереду — нова робота, випадкові зустрічі й рішення, що на перший погляд не здаються важливими.Десь у цьому ж місті в автомайстерні працює Ліля — дівчина, яка мріє вступити на юрфак і будує маленьке життя в орендованій квартирі зі своїм хлопцем.Їхні історії перетинаються у Криму початку нульових — у час, коли нерозсудливість здається мірилом свободи, зізнання в коханні губляться у сигаретному диму, а доросле життя нагадує гру «Хто перший?».Кого ж він обере: кар’єру чи дівчину в робочому комбінезоні? І чи правильним виявиться цей вибір?☺️📙«Час невдах, або в кримській столиці хмарно з проясненнями» Міли Смолярової — роман про Крим ще до того, як слово «окупований» змінило його історію. Про покоління, яке тільки вчиться жити, робити помилки і кохати. І про майже неможливу сьогодні розкіш — не озиратися назад у часі❤️‍🩹📝 Науковий редактор: Андрій Іванець🖌 Дизайн обкладинки: Марія Фоя 📚Очікуємо книжку уже за кілька тижнів — а передзамовити можна за посиланням 🙌

Книжка для дорослих, які втомилися бути дорослими: відкриваємо передзамовлення на роман «На вулиці Солоній» Ії Морели🧡Вам не здається, що ви надто довго поводилися пристойно?🤭 На вулиці Солоній усе простіше. Тут немає злих людей — є лише дивакуваті. Є діти, які знають, як рятувати світ зі старої ванни. Є пепсі-магазин стратегічного значення, лицарські ордени й вигадані привиди, які від того не стають менш страшними.Семирічна Сявка і її невгамовний друг Тюба проживають останнє літо перед школою так, ніби це місія «Не подорослішати завчасно». Вони ховаються від дорослих, лякають самі себе жахастиками, зменшують запаси цукру й абсолютно впевнені, що саме їхній двір — центр Всесвіту.А дорослі? Як каже дід Гнат: «Понапридумують єрунди, а потім самі ж і мучаться, тьху»🤌Це історія для тих, хто трохи втомився від складних пояснень, відповідальності й фрази «будь серйозним». Для тих, хто пам’ятає, що світ можна вигадати заново — хоча б на одне літо☀️🖌Дизайн обкладинки: Дарина Козачук 📙Очікуємо книжку уже у березні — передзамовляйте↩️

Вона вже звикла помирати, але цього разу щось іде не за планом: відкриваємо передзамовлення на містичний трилер «Мертва Віта» Анни Стаднік🖤Щомісяця Віта помирає, а наступного ранку повертається до життя. Щоправда, без частини спогадів, чітких відповідей і розуміння, що саме з нею відбувається. Смерть стала рутиною — такою ж, як зміни за касою, гуртожиток із тонкими стінами і м’ятні льодяники.Але коли поруч із нею починають гинути люди, стає зрозуміло: це вже не її особисте прокляття. Це чиясь гра. Хтось заганяє Віту у пастку. І він уже зовсім близько🧐«Мертва Віта» — темний містичний трилер, де пам’ять зраджує, смерть повторюється, а довіряти не можна навіть голосу, який розповідає цю історію. Знайомі вулиці Солом’янки більше не здаються безпечними, а дві часові лінії повільно стискаються, сходячись в одній точці — там, де правда відкривається надто пізно.⚠️До уваги читачів: роман містить сцени фізичного та сексуального насилля, описи смертей, ненормативну лексику та відверті епізоди.🖌 Дизайн обкладинки: Анастасія Фірсова (Iōra) 📓Книжку очікуємо у квітні — передзамовляйте за посиланням↩️

Що нового оселилося на онлайн-поличках Лабораторії цього тижня? Розповідаємо у дайджесті⤵️▫️«Файні брюнети та інша нечисть» — роментезі з тернопільським колоритом: тут нечисть має свої принципи, а людські драми легко маскуються під казку ▫️«Війноборець» — самостійний роман у всесвіті «Космер» від Брендона Сандерсона: магія, політика й боги, які втручаються в людські долі.▫️«Дівчина, яка гралася з вогнем» — шпигунське продовження «Міленіума» — культової серії шведських кримінально-психологічних трилерів▫️«Замерзла ріка» — історія Марти Баллард, яка у XVIII столітті документує злочини й відстоює правду в світі, де жіночий голос звикли не чути▫️«Кити на частоті 52 герци» — проникливий роман японської письменниці Соноко Мачіда, який підкорив серця читачів по всьому світу▫️«Кохання наново» — динамічний ромком про суперництво, що переростає в почуття: другий шанс, вимушена близькість і хімія, яку важко ігноруватиЩе більше новинок шукайте за посиланням з кешбеком до 15% та безкоштовною доставкою від 800 грн🥰

— Воля... Це було свято. Ми були вільні й могли вийти. Відчуття волі не можна зрозуміти, поки не побуваєш у неволі. — Поки людина не переживе цього, то не зрозуміє. У підвал вас треба посадити. Щоб, як ви сіли, отак місяць просиділи. — Вас можна замкнути просто на добу. — Та ще й без кисню.— Тепер у підвалі вільно, і люди не розуміють, що там ніде було навіть пройти. — Відчуття чистої шкіри — як його передати? Це треба, щоб ви місяць не милися. — Коли вийдете на сонце, тоді зможете це зрозуміти. Бо матимете уявлення. — Матимете розуміння, що хтось не вийшов. «На власній шкірі» Світлани Ославської — це монологи, репортажі та документально-есеїстичні тексти, що зберігають голоси людей із регіонів, які пережили окупацію у 2022–2024 роках. Книжка фіксує досвід прожитого часу — складного й болісного, але також сповненого людської гідності та внутрішньої сили.Сьогодні ділимося фрагментом розмови жителів Ягідного про меморіалізацію подій березня 2022 року. Зустріч відбулася влітку 2024-го в межах серії відкритих обговорень.Повний уривок можна знайти за посиланням📖