Любця, ми по тебе скоро приїдемо!Коли емоцій дуже багато, починати писати відгук важко. Але ще важче відкласти це на потім, бо краще сказати все зараз, поки є чим поділитися❤️Книга мені дуже сподобалась. Тут є над чим подумати, де посміятися і де поплакати. Тут і про втрату, яка переслідує, і про розуміння того, що треба жити далі. У цій історії є те саме світло, яке кожен із нас шукає у важкі часи. І його справді можна знайти, коли поруч є ті, хто нас оберігає (отут я вже знов почала шмигати носом, бо підступні сльози вже близько😭) Історія написана дуже гарно, смачно і тепло. Це книга про бабусю і маленьку дівчинку. Про дорослішання не за віком, а за вимогою життя і обставин. Це розповідь про обіцянки, нові відкриття, знайомства і, найголовніше, про надію❤️Я впевнена, що кожен зможе знайти тут свою радість. І, не буду вас дуже лякати, але смуток також буде поруч, коли ви читатимете.Для мене ця історія стала по-справжньому магічною і фантастичною. Не тому, що в ній є чари. А тому, що вона змогла не просто сподобатися, а й дуже вміло повернути мене у минуле. У ті часи, коли згадуєш дитинство, прогулянки з бабусею, час, який ми проводили разом. Смачні огірки на початку весни, які вона купувала і приносила мені, щоб я знала, що весна прийшла. Бо весна завжди приходить.Аромат гарячого асфальту в селі. Маленькі паперові ляльки, яких ми вирізали разом і одягали у плаття з газет. Ці мої спогади були такими ж чарівними, як і сама книга🥺❤️Відверто скажу, що на деяких моментах у мене були сльози на очах (ну як зараз). І через щемку, справжню, живу історію, і через власні спогади, які дуже органічно з'явились на цьому шляху.Я впевнена, що чудові ті книги, які викликають такі почуття. Які залишають після себе довгий післясмак і починаюсь жити десь усередині, як маленький вогник. Навіть якщо в них є сумні моменти, вони роблять історію ще глибшою і яскравішою😒І ще трошки ❤️ Якщо вам сподобалась книга «Там, де заходить сонце», обов’язково беріть і «Любця, ми по тебе скоро приїдемо!»Однозначно рекомендую❤️#читаєморазом