Лабораторія

Раді вітати у нашій авторській родині Олександра Михеда — знакового українського письменника і військовослужбовця, тексти якого звучать сьогодні десятком мов світу🧡Олександр Михед — автор 10 книжок, член Українського ПЕН, лауреат Премії імені Юрія Шевельова. Його книги та вибрані тексти вже перекладені понад десятьма мовами, а його есеї та статті публікували авторитетні світові медіа — The Financial Times, The Guardian та Frankfurter Allgemeine Zeitung.Досвід автора формувався у провідних світових культурних просторах: він був учасником літературних резиденцій у США, Франції, Ісландії, Фінляндії, Латвії, а також віртуальної резиденції в Оксфордському університеті.Сьогодні ж Олександр несе службу в лавах Збройних Сил України, а його голос продовжує допомагати світові краще зрозуміти українську культуру, історію та наш сьогоднішній контекст.Зовсім скоро ми поділимося з вами деталями про майбутнє видання Олександра Михеда у Лабораторії, а сьогодні радіємо, що наша авторська родина поповнюється такими сильними іменами☺️

Дивно, але коли спалахують війни, люди починають заново рахувати час. Мама тоді казала не «зараз 43-ій рік», а «йде 2-й рік війни». як би я ридала над цією книжкою, якби трішки глибше її впустила! всі фібри свідомо і підсвідомо мені кричали «це вигадка». але як можна сприймати за абсолютну вигадку сімейну сагу з нашою історією?«Тінь малої Ведмедиці» якийсь абсолютно унікальний та щемкий дебют.це історія родини Веремія Сорайло: від моменту його народження (розказаного ним самим!) до появи його правнучки.у часі це збігається з історією України від 30х років 20 ст. до початку повномасштабної війни і окупації півдня.тут є все: підпільний рух, виживання у селі за совєтів, заслання складне перше десятиліття незалежності. але це все - тло. це фон, на якому люди живуть свої життя. закохуються, роблять помилки, народжують дітей, будують карʼєри, зберігають власні секрети, бережуть сімʼю, вчаться пробачати і безумовно любити.у мене є відчуття, що ця книжка написана, щоб надихати на пізнання свого роду. на збереження памʼяті.що вона написана, щоб нагадати нам - ми не взялися нізвідки і не підемо в нікуди. завжди є хтось важливий до і після нас. що вона - ще одне нагадування про наше коріння.ще, у ній є трішки магічного реалізму, загадкова тінь, що може сховати людину від світу. колись я перечитаю цю книгу ще раз. повільно, рефлексуючи, згадуючи своє і, впевнена, голосно і багато плачучи та отримуючи від читання велике задоволення🙈а зараз просто хочу порадити вам цей красиво написаний «степовий роман». це сильний текст! #чулидзвінвідгук

Чомусь багато романів починається словами «Місто (ну або вулиця) прокидається і…», а далі можна писати про все, що тільки на думку спаде. Так хотілося почати й мені, але, на жаль, вулиця Солона ніколи не прокидається, бо взагалі не спить. Вона сюрчить скаженими кониками, кумкає галасливими жабами, гавкає з-за парканів роздратованими спекою собаками. Її невгамовні мешканці, повʼязані між собою містичними родинними звʼязками з якогось давнього сто тридцять пʼятого коліна, рибалять, обробляють землю, порають худобу, пліткують, закохуються, готують найсмачніший у світі куліш, сваряться, іноді навіть бʼються, миряться і народжують дітей. Більшість солонців працює на місцевому металургійному заводі. Щодня підприємство сповіщає про початок і закінчення робочих змін, видуваючи крізь високі сірі труби в небо задимлену гучну симфонію тотальної урбанізації. Але вулиця на те не зважає, й далі тягнучи у дивний новий світ свої звичні клопоти, споконвічні традиції, давні легенди. Отак і плине Солона нескінченною течією, крутиться нестримними колесами, здіймаючи пилюку, біжить дитячою ходою по правому березі річки Самари на самому краю плавнів, крізь століття, від Самарської паланки Війська Запорозького аж до нашого часу. Головне річище тече навколишніми лісами, а потім зовсім поряд із нашим кутком розгалужується протоками з гарними назвами Борщ, Помийниця, Лиман, Чистоводдя, а одна з них якраз і зветься Солоною. З цього самого місця водив Іван Сулима запорожців на першу руйнацію Кодацької фортеці. Кажуть історики, а вони ж не збрешуть, що свою назву вулиця перейняла якраз у тієї самої протоки Солоної. Але самі мешканці з цим категорично не погоджуються. Люди впевнені, що колись давно жив тут одинаком козак Веклич і мав він велике господарство: самих лише коней за двісті голів, не менше ніж десяток волів і незліченну кількість іншої худоби. І дбав він про ту живність, як про свою родину. Тому щоразу, коли йшов у походи з козаками ворогів бити, заповідав сусідам доглядати тварин, як власних, а якщо він, боронь боже, не повернеться, розібрати їх по своїх господарствах і ніколи не ображати навіть словом. Так сталося, що одного разу не дочекалася худоба на господаря. І потяглися сусіди до двору Веклича, і виводили одного за одним, хто коня, хто корову, хто вола. Тварини йшли дорогою, і падали з їхніх сумних очей сльози, і текли річкою по землі. За ніч стала вона геть біла, неначе солончак. Посивіла. Відтоді люди почали називати дорогу Солоною. Було це давно, а хтось каже, що й зовсім того не було, але іноді, ще й до сьогодні, коли на землю падає туман, дорога вкривається білими, як ожеледь, плямами. Сивіє. Мешканцям вулиці подобалась ця сумна історія, що з роками обростала новими жалісними подробицями й передавалася з покоління в покоління від діда-прадіда. У кожному дворі зберігалася легенда про козака Веклича, бо всі мешканці Солоної вважали себе його нащадками й неймовірно тим пишалися. Якби хто з відомих істориків пройшовся дворами, то зібрав би незліченну кількість легенд про Веклича, і в кожній фігурували б і Кучеренки, і Пуци, і Козинці, і Лимарі, і всі інші родини аж ген-ген від початку вулиці там на горі й до останньої хати у низині. І таке те бажання довести, що саме з цього двору почалася історія цілої вулиці, було значущим, що іноді доходило навіть до зʼясування стосунків. Запрошуємо прогулятися місцем, де народжуються пригоди, міцна дружба й історії, які хочеться перечитувати. Ділимося уривком із книжки «На вулиці Солоній» Ії Морели📌⤴️📙

✨Книжкові лаборанти підготували невеличкий дайджест новинок, які вже можна знайти на сайті↙️📙«Втрата» Таррін Фішер — психологічний трилер про зникнення сестри-близнючки, дитячу травму й спогади, яким ніхто не повірив.📙«Вірджинія Вулф. Поміж рододендронів» Гезер Крістл — некласична біографія Вірджинії Вулф, що показує письменницю через місця, сади, подорожі та людей, які її оточували📙«Вічерлі» Анналіз Ейвері — роментезі про альтернативний Лондон епохи Регентства, де дебютний сезон означає не лише бали й вигідні знайомства, а й небезпечні магічні випробування📙«Коханець» Маргерит Дюрас — один із найвідоміших французьких романів XX століття про перше кохання, пристрасть, колоніальний Індокитай і спогади, що не стираються з часом📙«Та що читала зорі» Наталія Довгопол — історична проза від Наталії Довгопол, у якій переплітаються міфологія, магія, людські долі й пошук свого місця у світі📙«Збірка її жалів» Міккі Браммер — тепла, трохи химерна історія, що нагадує: навіть найменші людські зв'язки можуть змінити життя

Книжкове поповнення новинками від видавництва Лабораторія 🌟🌟 «Безсмертна пітьма» - романтичне dark academy фентезі про вампірів, спадщину, помсту й згубні амбіціїАнотація:Кідан Адане — спадкоємиця династії, яка виросла далеко від невловимих тіней і людських кровних ліній, що отримують владу завдяки союзу з безсмертними. Вона сирота, одержима захистом і готова на все заради тих, кого любить. Коли зникає її сестра Джун, Кідан упевнена: винен Сусеньйос Саґад — жорстокий вампір, пов’язаний з її родовою кров’ю.Щоб знайти Джун, Кідан вступає до елітного університету Юкслей, де людські спадкоємці навчаються, щоб обирати собі вампірів-покровителів і здобувати владу. Вона змушена вивчати древню філософію, працювати з чотирма загадковими студентами й ділити дах із самим Сусеньйосом — навіть коли той робить усе, щоб зламати її. Його темна сутність пробуджує у ній щось жорстоке і спокушає. І коли темрява шепоче її ім’я, час обирати: перемогти зло, яке б'ється в унісон з її серцем, або ж прийняти його. 🌟 «Година війни» - перша частина янґ едалт серії, яка насичена інтригами, пристрастями і шаленими поворотами сюжету про дівчину, яка має взяти участь у непередбачуваному ВипробуванніАнотація: Ліста все життя боялася Випроб — жорстокого ритуалу, що ламає тіло, волю і душу, наділяючи обраних неймовірними здібностями. Та коли її змушують пройти його, вона виходить звідти не просто живою, а смертельно небезпечною.  Тепер Ліста — зброя в чужих руках, спрямована проти Невипробованих. Аж поки чужинець з іншого Двору не дає їй шанс змінити правила гри. Та чи можна довіряти чоловікові, який балансує на межі між ворогом і союзником? Щоб врятувати тих, поруч із ким вона колись боролася, Лісті доведеться зрадити. Коли на кону — доля її Двору і життя Невипробуваних, саме вона має переконати інші Двори втрутитися. І водночас зрозуміти, чому Короновані бояться її неспокійного рятівника більше, ніж відкритого ворога. У світі сили, битв і придворних інтриг Ліста мусить знайти власний голос і вирішити, на чиєму вона боці. Чи врятує вона свій Двір — чи стане його загибеллю? 🌟 «Біла смерть» - детективний трилер про розслідування злочинів молодим поліціянтом Гельґі з двома часовими лініями і різними точками зору Анотація: Ісландія, 1983 . У загубленій серед крижаних вітрів лікарні, що тепер слугує лікарняним відділенням, знаходять жорстоко вбиту медсестру Ірсу. Детектив Гюльда Германсдоттір і її керівник Сверрір негайно вирушають розслідувати справу у цей відрізаний від світу край. П’ятеро працівників, п’ять потенційних мотивів і жодної зачіпки. Коли ж за кілька днів під балконом знаходять тіло головного лікаря, Сверрір називає це самогубством і поспіхом об’єднує обидві смерті в одну зручну версію. Справу закрито.  2012 . Молодий поліціянт Гельґі Рейкдаль повертається до Рейк’явіка після навчання в Британії і потрапляє у відділок, де на пенсію збирається легендарна Гюльда. Гельґі, одержимий нерозкритими злочинами й детективними романами золотої епохи, що роками вивчав події 1983-го, отримує шанс повернутися до цієї справи не як студент, а як поліціянт. Він вирішує знову зустрітися з усіма, хто був у лікарні того зимового дня. Але мовчання, зниклі документи, невідповідності в алібі і сама лікарня зроблять все, щоб таємниця залишилася похованою. Плануєте читати щось з цих новинок? Чи можливо вже читали?

22 червня 1941 року о 3:15 ранку розпочалося найбільше вторгнення в історії людстваОперація «Барбаросса» мала стати для нацистської Німеччини блискавичною кампанією: мільйони солдатів, тисячі танків і літаків, сотні кілометрів фронту та впевненість у швидкій перемозі. Але як усе це виглядало зсередини? Що відчували ті, хто був гвинтиками цієї «найбільшої інвазійної машини в історії»?У своїй книзі «План “Барбаросса”. Найбільше вторгнення в історії» історик Джонатан Тріґґ дає слово тим, хто безпосередньо топтав пил східних доріг — рядовим солдатам, лейтенантам та унтер-офіцерам Вермахту, які були переконані, що війна триватиме лічені тижні.Для України ця дата має особливе значення. Саме наші землі стали одним із головних театрів бойових дій, а мільйони людей опинилися в епіцентрі війни, яка принесла окупацію, масові злочини й незліченні людські втрати.Сьогодні ми читаємо цю книжку, як документ епохи, що показує, наскільки руйнівними можуть бути імперські амбіції, ідеї про блискавичну перемогу, винятковість і право вирішувати долю інших народів.📓Передзамовлення книжки «План “Барбаросса”. Найбільше вторгнення в історії» вже відкрито.

🍽 Їжа на тарілках і напої у філіжанках впливають на світ не менше, ніж геополітика. За звичними смаками часто ховаються історичні злами, великі амбіції та людські долі. Ловіть мінідобірку книжок, які допоможуть поглянути на гастрономію зовсім по-іншому:➡️«69 спецій для Серця» Андрій Гудима — збірка теплих історій, у яких їжа стає способом говорити про кохання, пам'ять, втрати та близькість. Книжка, після якої хочеться не лише готувати, а й уважніше придивлятися до людей поруч➡️«Кухня терору» Вітольд Шабловський — незвичний погляд на історію ХХ століття через кухні диктаторів. Автор розшукує кухарів, які готували для Сталіна, Пол Пота, Іді Аміна та інших тиранів, щоб показати, як великі злочини перепліталися з буденністю➡️«Каваленд» Огастін Седжвік — захоплива історія кави: від ефіопських легенд до глобальної індустрії. Про торговельні війни, великі статки, культурні революції та напій, без якого мільйони людей не уявляють свого ранкуЯкщо ця добірка розпалила ваш читацький апетит, саме час зазирнути до акції 1+1=3 поки та ще триває! 🥄

«Тимчасові труднощі» 🌟🌟збірка оповідань🌟буденні драми🌟родинні історії🌟пошук себе🌟самотність і втрата🌟світлі сенси серед труднощівце збірка невеликих оповідань, але майже кожне залишає після себе якийсь слід. найбільше мені сподобалося те, що ці історії дуже різні.вони про звичайних людей зі своїми страхами, болем, спогадами та надією.про їхні помилки, втрати, надії та спроби впоратися з життям, коли воно підкидає чергові «тимчасові труднощі». іноді ці тексти болючі, іноді теплі, а іноді змушують просто сидіти й думати про прочитане.окремий плюс за те, що авторка не намагається все пояснити читачеві до дрібниць. деякі історії мають чітке завершення, а деякі залишають простір для власних роздумів і фантазії.а також деякі оповідання зачепили мене сильніше, а деякі залишилися просто хорошими історіями.якщо обирати одне оповідання, яке запам'яталося найбільше, то для мене це, мабуть, «Травень». воно вийшло дуже теплим і водночас щемким.відгукнулася думка про те, що кожна людина носить у собі безліч історій, які формують її та залишаються з нею навіть через роки.9/10⭐️

«— Мати мрію, — це вже пів щастя, а ще половинка — це йти до заповітної мрії» Я відкрила «Час невдах» Міли Смолярової зранку і після обіду її дочитала. Ця книга — вихор емоцій, але всі вони теплі, такі, що змушують мружитися від щему в серденьку 🐚Попри те, що в цій книзі більше десяти важливих персонажів, я жодного разу в них не заплуталася! З кожним новим розділом я одразу розставляла в голові ролі і швидко розуміла, хто кому і ким приходиться. І це я — людина, яка постійно плутає всі книжкові імена. Мені здається, це тому, що авторці вдалося створити надзвичайно живих героїв: вони дуже різні за характерами, але схожі в своєму бажанні мріяти і жити! Я думаю, що ця книга має віковий фільтр. І це не погано — це класно. Я ніби знову опинилася малою в Криму нульових. Стою біля дельфінарію у Феодосії й ридаю ридма, бо з куща хтось вкрав у мене майку від нового костюма. Я чітко відчула атмосферу Криму, акуратно, майже ніжно вплетену в діалоги героїв, в місця, і навіть, в погоду 🌊 Але і це не головне. Головне те, як цякнига написана. Міла складає слова в речення так, ніби знає якийсь секретний рецепт ідеального тексту. У ньому немає жодного зайвого слова, жодного незграбного повороту!Це моя беззаперечна рекомендація поколінню, яке вистрибувало з вагона потяга Київ-Сімферополь в Джанкої, купувало копченого ляща в сорокаградусну спеку й якимось фантастичним чином НЕ труїлося тим лящем! А він же мав ще доїхати спочатку до Сімфа, а потім ще й до берега 🤦‍♀ А також раджу всім тим, хто цінує гарно написану прозу!Я отримала насолоду, читаючи «Час невдах». І тепер я безмежно хочу знову мати мрії — багато різних… бо поки що є лише одна, єдина 👼

🕚📚Зазирнули сьогодні на наш склад і зрозуміли, що деякі цікаві історії несправедливо ховаються від ваших очей — тож зібрали їх у сьогоднішній допис, аби ви випадково нічого не пропустили:▫️«Маніфести, які змінили дизайн світу» — візуально бездоганне видання про сміливі ідеї та концепції, що сформували сучасну естетику▫️«Сага про невиткані долі. Книга 2. Прокляття, карбоване в кістках» — доросле романтичне фентезі про воїтельку, чия божественна сила може стати порятунком або причиною загибелі тисяч людей▫️«Втеча в римські апартаменти» — легка романтична історія про сміливість кинути все й почати нове життя у вічному місті ▫️«Римські апартаменти» — затишна й атмосферна проза, що занурює в колорит італійських буднів та неочікуваних життєвих поворотів▫️«Таємниця римських апартаментів» — захопливий мікс романтики та загадок, який тримає інтригу на тлі сонячного Риму▫️«Відділ 32. Служба магбезпеки» — динамічне міське фентезі про суворі будні тих, хто стримує надприродні загрози▫️«Іскра Богів. Не ненавидь мене! Книга 2» — емоційне продовження підліткового фентезі про складні стосунки на межі кохання та божественних таємниць