#MindnSoulLibrary«Самотність. Сила людських стосунків» - Вівек Мурти - Лабораторія«Що ми здобудемо, вирушивши на Місяць, якщо не здатні перетнути прірву, яка відділяє нас від себе самих? Це найважливіша з усіх розвідувальних експедицій, без якої решта не просто нікчемні, ай катастрофічні» В процесі читання, я зрозуміла, чого моя мама завжди надокучувала мені дзвонити бабусі частіше. «Вона сама, їй сумно.» Але я завжди казала, що я дзвонила 3 дні тому і все було добре. З часом я зрозуміла, що 5 хвилин кожного дня надають їй сил та бажання жити. Вона відчуває себе потрібною, не забутою і коли я чую історію про кардіолога вже раз так 5-й, то просто слухаю її. На прощання, вона завжди дякує мені, що я просто її вислухала. Такі розмови та увага лікують краще, ніж ліки. Саме про це розповідає Вівек Мурті, колишній головний хірург США.«Варто зазначити, що навіть найскладніший штучний інтелект сьогодення не зрівняється із цими хитромудрими системами сигналізування, не кажучи вже про глибокі людські звʼязки, які ці системи породжують за допомогою нейронних ланцюгів у мозку. Це одна з причин, чому технологічна соціальна мережа є (і мабуть, завжди буде) неповноцінним замінником міжособистісної комунікації віч-на-віч.» Дуже багато людей почувають себе самотніми кожного дня. Вони просто не знають що з цим робити, як це вилікувати. Але рішень, виявляється, існує дуже багато. Важко наважитись зробити перший крок на зцілення. Шукаючи спілкування та людських контактів я стала гуляти з собакою лісом, де кожен день збираються люди та ведуть прості розмови про своїх чотирьох лапих улюбленців та новини міста. Та й собаки теж радіють, бо вони теж потребують спілкування. Мені до біса важко туда навіть підійти, але я працюю над собою, бо потребую спілкування і воно наче поряд. Також, я стала намагатись замовити каву нідерландською, що для мене важче за собачу тусовку. Я стала цікавитись як казати деякі фрази і бачили б ви, як змінюються вирази обличчя місцевих людей, коли я ставлю їм питання. Вони посміхаються, розказують мені як що перекласти з англійської. Ось вже й готовий small talk і я не самотня. «Клінічна психологиня докторка Кетрін Штайнер-Адер, пишучи книжку «Велика розʼєднаність» (The Big Disconnect), опитала 1250 дітей, підлітків і молодих людей . «Це такий парадокс. Ми — покоління з безпрецедентним в історії рівнем звʼязку. Але ми хріново вміємо закохуватися. Не вміємо фліртувати. Ми набухаємось — і в ліжко. А до того навіть не зустрічаємося: пишеш комусь о чверть на третю ранку: "Привіт, як справи?" — і всі знають, що це про зустріч заради сексу. Ви навіть у бар не підете. А що взагалі найсумніше — ми не вміємо бути вразливими. Ми не знаємо, як це — набрати когось по телефону й сказати: "Слухай, ти мені дуже подобаєшся. Слухай, мені сумно. Слухай, хочеш на побачення?"»» Ніщо не замінить нам людського спілкування, ніщо не краще, ніж посиденьки на кухні за щирою бесідою. Підтримка друзів під час депресій, моментів коли стоїш на роздоріжжі й не знаєш куди піти. Можливість просто бути поруч, відчувати присутність. Це все дуже важливо, тому закликаю цінувати свої рідних, не боятись будувати нові зв’язки та ніколи не опускати руки. І звичайно ж, рекомендую прочитати цю книгу, яка додасть вам впевненості та розуміння, що насправді таке та самотність.