Вирішили опублікувати наш дещо запізнілий аналіз ситуації по виборах на ПБФ. В першу чергу зауважимо, що якби не законодавча вимога про неможливість обіймати більше ніж 2 строки підряд, то колектив би, ймовірно, знову підтримав колишнього декана Григорія Тимчика і на наступний 5-ти річний термін.Вибори пройшли відносно тихо і спокійно, навіть трохи нудно. Цікаво, що ще до ректорської виборчої кампанії на факультеті більшість вважала, що найімовірнішим наступним деканом буде вихованець Г. Тимчика - М. Безуглий (детально про нього ми писали під час виборчої кампанії ректора). Вибори ректора відбулися і нині Безуглий працює першим проректором, тому посада декана йому, вочевидь, не була цікавою.Власне вибори декана ПБФ відбулися 16.01.2024, де вперше на нашій пам’яті виявили бажання стати очільником структурного підрозділу відразу 4 претенденти. Три з них - представники від трьох різних кафедр ПБФ. Підозрюємо, що це ефект від понад 20 років керування екс-декана Тимчика Г. С., чергового довгожителя в адміністрації КПІ, тож зміна "еліт" триває. За словами працівників факультету, кампанія пройшла доволі демократично і без бруду, враховуючи, що був навіть претендент від КАІ (який на 4 роки старший за самого Тимчика). Основними фаворитами, згідно з чутками, були вчений секретар ПБФ О. М. Павловський і заступник декана М. В. Філіпова, що і підтвердилось за результатами першого туру. У підсумку, деканом колектив ПБФ обрав Філіпову Марину Вʼячеславівну. Отже, КПІ продовжує відходити від стереотипів повʼязаних із призначенням заслужених наукових діячів на посади керівників підрозділів. А можливо й те, що за останні роки в КПІ не "виростили" достатньо вагомих науковців, які готові займатися ще й адміністративною роботою. Кілька останніх виборчих кампаній в КПІ це яскраво продемонстрували. Відзначимо, що прикладний технічний факультет очолила жінка (гендерна рівність у дії), про яку в КПІ відомо небагато за межами самого ПБФ. На посаді заступника декана вона опікувалася навчальними питаннями, тому буде цікаво, як вона забезпечить виконання традиційних для деканів господарських, наукових, міжнародних обовʼязків, але ми щиро бажаємо їй успіхів у цій діяльності.
Наприкінці минулого року деякі наші підписники ретельно вивчали пропагандистський телеграм-канал "старої команди". І їм пощастило знайти просто неймовірну інформацію, але поділимося нею трохи пізніше, а зараз опишемо контекст.Отже, ми вже згадували, що не вважаємо простим збігом низку подій, повʼязаних з роздмухуванням плагіатної історії та незвичною інформаційною активністю "ображених". Також джерела підказали нам, що певні цифрові сліди в матеріалах каналу "П… КПІ" залишили поплічники "старої команди". Проте в КПІ продовжують наполегливо поширюватися чутки, що за діяльністю каналу стоїть безпосередньо екс-ректор М. Згуровський. До сьогодні у нас не було переконливих доказів цієї гіпотези, і ми самі ставилися до неї дещо скептично.Однак, як пізніше пояснили нам ІТ-фахівці, кілька тижнів у соціальній мережі Facebook зберігався певний "баг", через який за певних умов було видно акаунт Facebook, з якого було згенеровано зовнішнє посилання на пост. Наші співрозмовники випадково відкривали деякі посилання на каналі "П… КПІ" і були шоковані тим, що посилання для постів каналу створював особисто… Михайло Захарович Згуровський (знімки екрану від наших джерел додаються нижче). Таким чином, технічно встановлено, що співавтором каналу є сам колишній ректор."Гіпертрофована" образливість М. Згуровського ще з часів виборів дивує навіть тих, хто давно його знає. Але одна справа - відмовитись від співпраці з новою адміністрацією, а зовсім інше - намагатися паплюжити ім’я всього університету через дискредитацію його керівництва, ганебно руйнувати власну спадщину. Це велике розчарування для нашої редакції, адже ми, хоч і майже не стикалися з ним особисто, були про нього значно кращої думки. Перед виборами Згуровський і його команда лякали колектив страшилками на кшталт "захоплення" КПІ Романом Грищуком, КсенієюСеменовою та іншими, які критикували колишню адміністрацію публічно та відкрито. Як показав час, це був фейк. А тепер ми бачимо, що екс-ректор сам веде себе не тільки деструктивно, а й підступно - працюючи в КПІ, намагається шкодити власному університету анонімно, "переводити стрілки" на інших колег. Для прикладу розберемо свіжу маніпуляцію каналу "П… КПІ" - порівняння кошторисів (читай: планів надходжень) на 1 січня календарного року. По-перше, план надходжень по загальному фонду привʼязаний до контингенту здобувачів (який знизився майже на 10%), а також до показників діяльності за три попередні роки. Отже, зниження кошторису - це результат неефективної роботи саме "старої команди". По-друге, порівняємо план на 1 січня 2024 з планами на травень 2024 рік - різниця мінус 177 млн (https://kpi.ua/files/2024-cost_estimate-2201160_17.pdf), ось на які успіхи колишнього ректора нам пропонують "рівнятися". По-третє, Згуровський, як справжній системний аналітик, ігнорує єдиний економічний показник, на який дійсно має вплив адміністрація - план надходжень спеціального фонду (420 млн на 1 січня 2025 проти 350 млн на 1 січня 2024 - тобто плюс 20%).Якщо шукати цьому якесь пояснення, то ми не думаємо, що виправданням можуть бути вік або образи М. Згуровського. Ми знаємо приклади багатьох людей, які пішли з КПІ гідно й не озиралися, а якщо з віком може підводити пам’ять, то на порядність це аж ніяк не впливає. Отже, маємо зробити висновок, що Михайло Згуровський таким був завжди…
Підведемо підсумки виборів деканів наприкінці 2024 року. Вони відбулися на 5 факультетах (ФЕА, ФЕЛ, ФТІ, ФПМ, ФМФ), тільки на трьох з них за результатами виборів декани змінилися (ФЕЛ, ФМФ, ФЕА), і лише на одному факультеті склалася дійсно конкурсна ситуація (ФЕА).Розпочнемо з нього. На ФЕА пройшли справжні гостросюжетні вибори. Колишній декан О. Яндульський закінчив на "поганій ноті", значна частина колективу факультету залишилась у ньому розчарована. Здається, сам Яндульський також не зрозумів, як його факультет вчинив таку "зраду", мабуть тому навіть не подякував за спільну роботу. Але, не дивлячись на чвари під час виборів, закінчилося все доволі мирно та демократично. Перемога д.т.н. Василя Івановича Будька була визнана усіма кандидатами, що дає надію на подальшу конструктивну співпрацю, яка прискорить розвиток факультету. На ФЕЛ, за відгуками, вибори пройшли у позитивній атмосфері. З багаторічним деканом В. Жуйковим тепло попрощалися та обрали давно визначеного "наступника" - д.т.н. Сергія Анатолійовича Найду. Він має значні наукові досягнення та авторитет на факультеті, в тому числі серед студентів. Маємо сподівання, що це призначення зробить факультет одним із драйверів прогресу в КПІ. На ФТІ змін не відбулося, директором було знову обрано д.т.н. Олексія Миколайовича Новікова. Цей вибір важко назвати несподіваним - О. Новіков є фактично засновником ФТІ, членом-кореспондентом НАНУ, відомою фігурою в суперважливій на сьогодні галузі кібербезпеки. Навряд чи він планує радикально змінювати свою політику в найближчому майбутньому, але ми і не можемо сказати, що ФТІ є проблемним інститутом для КПІ. Майже те саме стосується ФПМ. Деканом в результаті виборів залишився д.т.н. Дичка Іван Андрійович. Він керує факультетом прикладної математики з 2005 року, але колектив поки що від нього "не втомився" - на КТК лунали схвальні оцінки, декана називають "відкритим, спокійним та схильним до конструктивного вирішення питань". Доки попит на ІТ-спеціальності забезпечує стабільний конкурс на бюджетні місця, керівництво дотичних навчальних підрозділів може собі дозволити дещо "розслаблятися". Але маємо зауважити, що тренди у вищій освіті України можуть призвести до несподіваних змін у цій галузі, тож варто формувати власну стратегію розвитку. Найменш оптимістичною нами вбачається ситуація на ФМФ. Ще на початку семестру нас дуже здивувало призначення А. Мельниченком на посаду в.о. декана Віталія Котовського, адже той, як відомо, був помічником екс-ректора Згуровського. На виборах, не дивлячись на те, що він був єдиною кандидатурою, д.т.н. Котовський Віталій Йосипович набрав майже мінімальну необхідну кількість голосів. Можливо, причини полягають у відсутності будь-якої презентації та опублікованої програми, чи проблема була в незадовільній організації КТК, а може справа у штампах - В. Котовський не є доктором фізико-математичних наук. В будь-якому разі ця кандидатура виглядає "притягнутою за вуха". Сам ФМФ переживає наразі не кращі часи, тому на нового декана чекають складні випробування. Будемо сподіватися, що попередній адміністративний досвід допоможе йому хоч якось поліпшити ситуацію на факультеті в перспективі. Якщо маєте іншу інформацію про вказаних осіб, не забувайте повідомляти у наш бот або писати прямо у коментарі, ми будемо вдячні за будь-які обґрунтовані зауваження. Також нові керівники мають памʼятати, що спільнота буде спостерігати за їх діяльністю, можливо хвалити, можливо критикувати - але мовчати КПІ не буде більше ніколи!
Вчора О. Яндульський на офіційних ресурсах ФЕА розмістив досить жорсткий пост, який мав тенденційний характер стосовно одного з кандидатів. Ми розцінили його як ознаку готовності боротьби декана за збереження влади будь-якою ціною. Але нам повідомили, що під час виступів кандидатів пізніше стався дещо неочікуваний поворот подій: Сергій Ковбаса зняв свою кандидатуру на користь Василя Будька. Ми повинні віддати йому належне - це гідне рішення, яке доводить, що для Сергія Миколайовича на першому місці наука та розвиток факультету, а не посади та політика.Також кілька наших підписників із ФЕА звернули увагу, що Олег Білецький чомусь у своєму виступі заявив, що наразі займає вищу посаду, ніж посада декана. Але це зовсім різні посади і виглядає його "позиціонування" не дуже коректно. Це не перший його "ляп", тож можемо констатувати, що, на тлі його відносно слабкої передвиборчої кампанії, об’єднання двох інших кандидатів майже не залишає Білецькому шансів на виборах.Сподіваємося, що вже сьогодні ФЕА отримає нового декана, який поведе факультет до нових звершень.
Вже неодноразово декілька наших джерел вказували нам на проблеми з виборами декана на єдиному факультеті, де наразі склалася конкурсна ситуація.Цей факультет - ФЕА, і напруга на даний момент вже майже досягла рівня виборів ректора влітку. Нинішній декан, Олександр Яндульський, є одним із найяскравіших представників «старої гвардії» КПІ, очолює ФЕА з 1998 року (26 років!). Він типовий авторитарний керівник, який за весь цей час не підготував собі гідної заміни. Більше того, кажуть, що він свідомо гальмував чужі дослідження на факультеті, аби залишатися єдиним "світилом науки", через що на його кафедрі тривалий час взагалі не було захистів.Важко зрозуміти, чому замість того, щоб при першій можливості оновити керівництво, ректор А. Мельниченко після закінчення повноважень Яндульського восени призначив його виконувачем обов’язків до проведення виборів. Це дало останньому шанс швидко знайти собі "ставленика", яким, згідно з чутками, є доцент, завідувач кафедри АЕМС-ЕП, Ковбаса Сергій Миколайович. За планом Яндульського, при "докторі Ковбасі" він залишиться головою вченої ради і далі керуватиме факультетом. Проте досвід показав, що практика призначення колишніх деканів керівниками Вчених рад має дуже сумнівну ефективність.Також є нейтральний кандидат, який вже багато років прагне стати деканом - доцент, завідувач кафедри ВДЕ, Будько Василь Іванович. Третій кандидат - начальник організаційного управління Департаменту організації освітнього процесу, Білецький Олег Олександрович. На факультеті його підтримує голова профбюро та "рідна" кафедра теоретичної електротехніки. На диво, ми не знайшли жодного доказу, що адміністрація КПІ активно втручається або взагалі турбується про результат виборів декана ФЕА. Складається враження, що їх влаштує будь-хто з трьох кандидатів, навіть тандем Ковбаса-Яндульський.Ми вважаємо, що категорично не можна допускати збереження позицій старої команди. Яндульський, очікувано, продемонстрував відданість "совковим" методам, зірвавши вибори делегатів від студентів на виборчу КТК. На жаль, студрада ФЕА повністю знаходиться під його контролем і підписує будь-які папери, які для них готує заступник декана Микола Пушкар. У свою чергу, СР КПІ, за аналогією з ректоратом, проявила пасивність, погодившись провести повторні вибори делегатів під тиском адміністрації ФЕА без переконливих підстав. Поширюються чутки й про інші брудні технології на виборах, зокрема про тиск на делегатів і навіть спроби підкупу, але ми схильні вважати це провокаціями.Залишається лише сподіватися, що колектив ФЕА зробить раціональний вибір на користь демократії та розвитку. Нагадуємо про наш анонімний бот зворотного зв’язку - обов’язково повідомляйте про будь-які виявлені порушення під час виборів, а ми зобов’язуємося їх перевірити й оприлюднити незалежно від того, хто за ними може стояти.
Цікаві факти, які ми дізналися за останній час: 1. На початку вересня в КПІ проводився моніторинг використання площ навчальних корпусів. За даними наших джерел, було виявлено численні порушення колишньої команди, в тому числі зловживання, які мають ймовірну корупційну складову. Наприклад, у 2-ому навчальному корпусі було виявлено комерційну фірму, яка багато років незаконно займала площу і здійснювала діяльність, яка жодним чином з навчальним процесом не пов’язана. Кажуть, що, після викриття, працівники фірми разом з усіма речами блискавично зникли з корпусу. Також маємо інформацію щодо інших зловживань, виявлених в результаті цього моніторингу, очікуємо на деталі від наших джерел. Питання - де результати перевірки та чому після виявлення цього порушення адміністрація не поспішає з їх публікацію? Просимо представників профільних підрозділів КПІ, які нас читають, прокоментувати це публічно або хоча б надати розʼяснення нам в бот, якщо ця інформація конфіденційна через триваюче досудове розслідування. 2. Подейкують, що з ВЕКу (виробничо-експлуатаційний комбінат КПІ) влітку звільнилося одночасно дуже багато людей. Поки що ми не отримали точних даних щодо кількості, але зрозуміло, що це явище можливо пояснити лише корупційною схемою колишнього керівництва ВЕК. Судячи з усього, ці люди насправді не виконували ніяких функцій, окрім участі в футбольних матчах Петра Ковальова, а гроші з зарплати здавали йому, може частково, а може і повністю. Чекаємо на розслідування з боку адміністрації.3. Ми помітили цікаву тенденцію серед деяких вагомих працівників КПІ, які раніше входили до "старої команди". Вони почали змінювати своє ставлення до нового ректорату, і ось чому:По-перше, новий ректорат не став проводити повну "чистку" чи переслідування "старої команди". Хоча ми вважаємо, що це було зроблено скоріше для уникнення конфліктів, ніж з "благородних мотивів", але такий підхід справив враження на представників старої команди.По-друге, порівнюючи стиль керівництва колишнього та нового ректорату, деякі з цих осіб вирішили змінити свою позицію - відмовитися від старих зв'язків і "перевзутися" у "демократів". Можливо, дехто сподівається виторгувати для себе імунітет за розкриття колишніх корупційних схем...З міркувань безпеки ми не називаємо конкретних імен. Однак наша редакційна позиція залишається незмінною: всі, хто свідомо брав участь у корупційних схемах, мають понести відповідальність, без винятків. Тож сподіваємось, що, попри затримку аудиту, справедливість все ж буде встановлено.
Ми повертаємось!Схоже, що вибори ректора 2024 не закінчилися влітку. На жаль, у звʼязку з окремими перестановками в адміністрації КПІ після зміни ректора, деякі наші найбільш інформовані джерела втратили свої посади. Тому в нашій команді довго були дебати про те, чи зможемо ми підтримувати належний рівень матеріалів, як і раніше. Але ми прочитали прямі звернення до нас з нагадуваннями про наші обіцянки інформувати колектив університету про діяльність адміністрації після виборів, тому не маємо права залишатися осторонь. Отже, найбільш гучною подією минулого тижня стали звинувачення на адресу Анатолія Мельниченка щодо наявності фрагментів плагіату в кандидатській дисертації. Ми переконані, що ректор КПІ має особисто прокоментувати ці закиди та відповісти на запитання від колективу. Але також маємо визнати, що такі широкі кампанії в ЗМІ проти керівництва КПІ ми бачили лише двічі: в далекому 2011 та у 2018 році, які, за твердженнями тодішньої адміністрації КПІ, замовляли впливові політики, зацікавлені в "рейдерському захопленні" університету. Наразі важко однозначно визначити, хто організував такий широкий розголос цієї теми, хоча коло ймовірних "бенефіціарів" досить вузьке. Вочевидь, головною метою організаторів є дискредитація Анатолія Мельниченко, що може призвести навіть до спроб усунення діючого ректора. При цьому, в багатьох повідомленнях виконавців (навіть не пов'язаних з КПІ) прямим текстом вказано, що ректора, мовляв, потрібно замінити на іншого учасника виборчої кампанії.Одночасно з цими подіями було створено новий анонімний канал про КПІ, відверто критичний до діючої адміністрації. Ми спостерігали за ним від самого моменту створення, і з подивом побачили, що першою до чату цього каналу долучилася Олександра Лунько - колишня секретарка Олексія Жученка та дуже наближена до нього особа. Також ми звернули увагу на стилістику перших публікацій, яка суттєво відрізняється, наприклад, від недолугих коментарів колишніх ботів Департаменту безпеки. Звичайно, у деяких місцях автори свідомо чи несвідомо подають суттєво викривлену інформацію, але це типове явище.Взагалі, нас більше дивує кадрова політика Анатолія Мельниченка. За час його керівництва були змінені, фактично, лише проректори, головний інженер, декілька деканів і навіть не усі помічники ректора. Отже, "стара команда" не лише знає про все, що відбувається в ректораті, але і контролює деякі важливі підрозділи. Не дивно, що з такими сильними позиціями вони могли наважитись перейти в "атаку".Маємо додати ще один фрагмент до цієї "головоломки" - нещодавно Олексій Жученко подався в члени Апеляційної палати НАЗЯВО, а це свідчить про можливість непрямого впливу на рішення, які стосуються КПІ. Якщо наші здогадки правильні, то дуже цікаво, які будуть подальші дії "старої команди" для повернення влади. Будемо інформувати вас про перебіг подій, але нагадуємо, що дуже цінуємо ваші власні думки та інформацію, тому не зволікайте писати в коментарях або в бота. Попереду багато цікавого!
Відверто кажучи, ми хотіли перейменувати канал і забезпечити його функціонування у новій якості - проводити критичний моніторинг діяльності вже нового ректора і його команди, але події, що наразі відбуваються, здивували навіть нас. Дехто так шокований результатами виборів, що для них це стало "другим розпадом СРСР", після 32 років "стабільності" під керівництвом незмінної "партії". Наприклад, наприкінці червня виконуючим обовʼязки ректора на час хвороби Згуровського було призначено В. Кондратюка, який на виборах отримав підтримку меншу, ніж працює людей в департаменті безпеки. Таке враження, що це була суто емоція: "не хочете голосувати, то я призначу".На початку тижня стало відомо про призначення виконуючим обовʼязки ректора О. Жученко до моменту підписання контракту з А. Мельниченко. Поза сумнівом, це призначення пролобіював особисто М. Згуровський, але з якою метою - ми можемо лише здогадуватися. Складається враження, що хтось хоче виграти час щоб або сховати якісь "косяки", або створити ситуацію при якій "нова команда" швидко стикнеться з проблемами.Наприклад, Кондратюк, згідно з чутками, в певний момент перестав підписувати договори з низкою переможців тендерів. В той же час "нова команда" продовжує вести себе доволі пасивно. Вочевидь, поки що Мельниченко зосередився на проходженні спецперевірки, яка, замість формальної процедури, може затягнутися аж до півроку, зважаючи на звʼязки його опонентів в різних структурах.
TGLIST.COM.UA
