Що по бюджетах?⠀➡️ За даними Deadline, «Одіссея» збирає 257,8 мільйона доларів у світовому прокаті за перші вихідні, що перевищить показники касових зборів першого вікенду фільмів «Темний лицар повертається» (198 млн доларів) та «Оппенгеймер» (180 млн доларів).⠀Щонайменше 625 мільйонів доларів треба зібрати «Одіссеї», щоб вийти на точку беззбитковості.⠀Заявлений бюджет фільму становить 250 мільйонів доларів, а витрати на маркетинг — 125 мільйонів доларів (це пише англомовний форбс без джерел). Але зазначають, що це ще й при скороченнях в кінотеатрах.⠀«Оппенгеймер» (фільм Нолана перед «Одіссеєю») зібрав трохи менше 1 мільярда доларів.⠀➡️ Для порівняння бюджети «Служниці» (трилер, де більшість подій відбувалися в одному будинку).⠀Продакшн-бюджет: приблизно $35 млн.⠀Маркетинг і дистрибуція: орієнтовно $70 млн. Це медійна оцінка Deadline, а не офіційно оприлюднений кошторис.⠀Сукупні витрати: близько $105 млн до врахування частки кінотеатрів, відсотків і бонусів.⠀Фільм зібрав приблизно $400 млн у світовому прокаті.
«Я на власному гіркому досвіді зрозуміла: коли люди запитують, як ти тримаєшся після втрати, вони насправді не хочуть чути правди. Люди хочуть чути, як ти рухаєшся далі, бо не можуть дивитися на твій біль. А коли я не змогла "рухатися далі", листи поступово зійшли нанівець.»Кловер працює доулою смерті — людиною, яка супроводжує людей наприкінці життя. Іноді це означає просто сидіти поруч і тримати за руку; іноді слухати про чиїсь жалі; іноді — щось зробити для цієї людини. Однак за цією професією Кловер ховає власний біль. Вона не проживає це життя, а живе від чужої смерті до чужої смерті. Не взаємодіє зі світом. Кловер — інтровертка, соціально незграбна, самотня жінка, яка краще розуміє людей, що помирають, ніж живих. Вона колекціонує чужі жалі в записники. Часом втілює щось, про що шкодували як про незроблене померлі (а ми всі знаємо, що частіше шкодують про щось, чого не зробили, а не навпаки, але як це нам допомагає?). Однак це не її власні жалі, свої вона глибоко поховала. 💔 Може здатися, що це сумна важка книжка, але це не так. Вона дуже життєствердна і легко читається. Чи плакала я? Так! Але також я усміхалася до сторінок. Я б радила «Збірку її жалів» Міккі Браммер всім, хто переживає втрату, хто загубив орієнтири в житті і зараз намагається знайти якусь опору. Бо книжка ж насправді не про смерть, а про сміливість жити, не накопичуючи перелік жалів до старості. Мені трохи схоже на «Славетне життя Ей-Джея Фікрі» і на «З Елеанор Оліфант усе гаразд» (з останньому її часто порівнюють і у відгуках через головну героїню). Можливо, на «Те, що видно звідси», але без магічного елементу, а якщо взяти, що це про сміливість жити. Ну і я поки не бачила відгуків українських читачок, тож читайте. #начитала
«піхотацетакі оптимістиякі щоранку дивуютьсящо знов прокинулись»«Нора забере відчуття голоду, але посилить відчуття холоду. Вона подарує тобі втому, що тепер буде завжди в тобі. І, вдивляючись у тунель, у його темну масу, у його безодню, ти бачитимеш себе, усе своє життя, усіх рідних, дітей, згадуватимеш мрії (які нора, до речі, теж захоче з’їсти), а потім губитимуться слова. Важкість цієї землі нависатиме в тебе над головою. Ти засинатимеш з нею й прокидатимешся.»Людська нора — це заглиблення або бліндаж в окопі на передовій. Це місце, що рятує. Але й місце, яка стає могилою. Укриття і пастка водночас. «Людська нора, голод і Бог на війні» Валерія Пузіка — це страшний текст, але обов'язковий. Я вже прочитала «Мисливці за щастям. Якщо треба буде помирати, я тебе розбуджу», ще в процесі читання «Ким ми були», бо ридаю кожні 5 сторінок. Окремі фрагменти із цієї наступної книжки Валерія я вже теж читала, але цільний текст мені поки важко осягнути — там дуже багато такого, чого ми уникаємо в цивільному житті під час війни. 9 липня передзамовлення. Книжка буде на початку вересня. ➡️ Нора. Валерій Пузік про 40 днів піхотинської сраки, голод, окопозалежність і нестерпну красу посадок https://www.pravda.com.ua/articles/2026/03/02/8023391/
Видавництво Ще одну сторінку дивує своєю різноплановістю. ➡️ По-перше, вони видають книжку, про яку я писала минулого травня — Bloob https://t.me/knyzkove_zhyttya/7644 Роман про те, як створити ідеального хлопця з желеподібної істоти, і що з цього може вийти.➡️ По-друге, затишне роментезі про драконячу магію, орків і любов тепер є в них у видавничому портфелі. Не найпопулярніше фентезі і не дуже нове (2023), але сюжет цікавий (і там є пригоди, тож це не те созі фентезі, де нічого не відбувається). Деелла — одна з небагатьох напіворчинь, що залишилися у світі. Після завоювання її батьківщини імператор тримає дівчину в башті, а свобода здається недосяжною мрією.Та одного дня він пропонує їй угоду: Деелла отримає шанс на волю, якщо вирушить на таємничі Острови Казок і знайде носіїв забороненої драконячої магії. Але подорож іде не за планом. Жорстокий шторм збиває корабель із курсу, і Деелла опиняється на чужому острові — просто біля ніг Рівеліна, похмурого й небезпечно привабливого ельфійського коваля. Що там далі буде — ми всі знаємо. В серії 4 частини.
Знищив більшість своїх робіт, щоб працювати на владу? Projector Publishing відкриває передзамовлення на нову книгу серії «Історії українських митців». Це уже 4 книга серії, героєм якої став Анатоль Петрицький — художник, який захоплювався імпресіонізмом, творив авангард й футуризм, жив у Будинку Слово у Харкові, вигадував сміливі театральні костюми і постановки… Його характеризують як генія українського авангарду і театру. А згодом, знищив більшість своїх робіт і став «митцем у системі» радянської влади.З книги можна дізнатися, що пов’язувало Петрицького з Курбасом, що змусило його на певний час залишити Батьківщину та, звісно, чому Анатоль важливий для нас сьогодні.Авторка книги: Валентина Клименко — журналістка та мистецтвознавиця. Ідея проєкту «Історії українських митців» народилася та втілюється спільно командами Projector Publishing, Projector Foundation та Фундацією ЗМІN. Я раніше нічого не чула про Петрицького, але знайшла кілька відео, поки книжка не вийшла, щоб трохи увійти в контекст. ➡️ https://www.youtube.com/watch?v=NfvDwjj7oTI➡️ https://www.youtube.com/watch?v=37WmgIBaJoYНу і книжку треба, бо знати своїх треба. Передзамовити за найнижчою ціною можна на сайті Projector Publishing. Зараз ціна найнижча, адже книжка ще не вийшла: https://bit.ly/4vsou7u
За вечір суботи і неділю я прочитала «Сплетені стежки» Девні Перрі. І це топ оф зе топ! Віват, несіть другу частину! Ця жінка так добре пише. #начитала і зараз буде захоплено-емоційний відгук. Маємо ковбоя, ранчо, занедбаний курорт. Міську багату фіфу. Другий шанс і кохання з дитинства. Отже, тут (як і в «Кожного наступного літа») кілька часових ліній. Але це зроблено набагато краще (!!!!), бо в «сучасності» багато подій і днів, а не два дні, як у вище згаданому романі.Вони познайомились, коли Інді було 8, Весту 10. Її батьки приїздили на цей курорт на один літній тиждень раз на 2 роки. Зараз вона купує ранчо і курорт. І планує все налагодити в плані бізнесу. Всі цим незадоволені (буквально всі: від кухара до колишнього власника). Тут є флірт і є гиркання героїв (обожнюю). Тут є гарячий секс (не без того). Тут добре описано проживання горя і втрати. А ще є тема батьків-дітей. Батьки, які не відпускають контроль. І діти, які не можуть наважитися жити не мріями батьків. Саме на ковбойських романах я зрозуміла, що в підлітковому віці думала, що всі хочуть поїхати якомога далі від батьківського дому. А коли читаю, як герої залишаються «вдома» на все життя не тому, що «так склалися зовнішні обставини», а тому, що хотіли, стає… якось тепло чи що. А ще я кілька разів плакала, але щось я зараз плачу під час читання кожної книжки. Стала плаксою. Взагалі з того, як швидко я прочитала цю книжку, ви маєте зрозуміти, що мені сподобалося буквально все! Несіть цього ковбоя, ранкову каву на ранчо, прогулянки на конях і той старий пікап теж давайте. 10/10 (але памʼятайте, що я абсолютно не обʼєктивна в ковбойських любовних романах, а цей ще й такий зворушливий.)
#начитала «Кожного наступного літа» Карлі Форчун✅ Дебютний роман. Зараз видано вже 5 книжок — всі любовні романи із літнім вайбом і красивими акварельними обкладинками. ✅ Понад 982 тисячі оцінок на Гудрідз із ого рейтингом в 4,16.✅ Є свіжа червнева екранізація на Епл ТВ. Цікаво, що хоча випустили її влітку, але назву змінили на «Кожного наступного року», щоб була поза сезонною. Відгуки на неї не дуже. Персі і Сем познайомилися підлітками. Проводили кожне літо разом і стали найкращими друзями. Далі закохалися. Але сталося дещо, що зруйнувало все. Оповідь ведеться в двох лініях: літо за літом від знайомства + тепер, коли героям по 30 і Персі приїздить на похорони мами Сема.Це хороший любовний роман. Підліткові почуття описані так красиво, що хочеться повернутися в свої 16 і прожити їх так само романтично. Лінії сучасності виділили менше розділів — може, саме тому, що це буквально кілька днів від моменту, коли Персі дізналася про похорони і власне ця подія. Тут було більше драми (трохи надмірної або це просто я якось не так уявляю життя людей, яким 30+). Ностальгія, підліткова закоханість, другий шанс, літо. Потрапила ця книжка мені в настрій, тож, думаю, наступного літа читатиму іншу книжку Карлі Форчун (а вона вже є українською). 8/10
Гучний заголовок статті в Польщі ще від 1 березня — і це дискусія щодо закону про захист книжкового ринку. В звіті за лютий стверджують, що польський книжковий ринок переживає кризу, а ланцюжок створення вартості переживає дисбаланс. Чотири найбільші дистриб'юторські компанії контролюють приблизно 80% оптового ринку, що витісняє дрібних гравців. І пояснюють на прикладі книжки, собівартість виробництва якої становить 18 злотих (213 грн). Після проходження через видавця та дистриб'юторську компанію вона потрапляє до книгарні з ціною 57,50 злотих (683 грн), але одразу ж на неї надається знижка — 40,25 злотих. Книгарня заробляє на книзі 4,60 злотих (55 грн), дистриб'юторська компанія — 6,90 злотих, видавець — 7,87 злотих, а автор — лише 2,87 злотих (34 грн).Основні пропозиції в Законопроєкті:▪️ фіксована ціна нової книги протягом 12 місяців;▪️ положення про максимальну оптову знижку в розмірі 45 %;▪️ обов'язкове передавання даних про продажі.«Ідея закону народилася для того, щоб врятувати невеликі книгарні та відновити ринок. Але він може мати протилежний ефект. Читачі можуть найбільше постраждати від змін. Фіксована ціна на книги означатиме, що читачам доведеться платити більше за книгу протягом року. Це може змусити їх обмежити свої покупки. Видавці почнуть уникати публікації більш амбітних книг та дебютів. Потенціал видавничого ринку буде обмежений, і весь ринок ще більше скоротиться», — пише Адам Зегель, генеральний директор Ateneum, найбільшого дистриб’ютора книг, іграшок та канцелярського приладдя в Польщі.«Цей розвиток подій призведе до зниження готовності видавців ризикувати, що призведе до зменшення кількості виданих назв, які обмежаться комерційно безпечними пропозиціями на шкоду ризикованим літературним дебютам або менш читаній, більш вимогливій, висококласній літературі», — наголошує Мацей Чехович, генеральний директор видавничої групи Publicat. І далі пише, що 40-50% читачів купують в інтернет-книгарнях. Зміни підвищать ціни на книжки на сайтах, але це не поверне попит на традиційні канали збуту та не врятує невеликі книгарні, як стверджує міністерство. Він зазначає, що запровадження єдиного закону про ціни на книги на сучасному етапі розвитку ринку в Польщі є запізнілим заходом. У більшості країн, де таке законодавство діє, воно було запроваджено десятиліття тому, ще до появи інтернету або на дуже ранній стадії його розвитку. Якби такі правила були запроваджені в Польщі 20 років тому або раніше, ринок би їх врахував та адаптував. Запровадження його зараз було б революційною зміною, яка лише порушить крихкий баланс ринку та все одно не досягне своєї основної мети — захисту невеликих окремих книгарень, пояснює Мацей Чехович.«Але ми повинні усвідомлювати, що книги стануть дорожчими після запровадження єдиної ціни. Звичайно, можна стверджувати, що хоча продажі спочатку знизяться — як це сталося, наприклад, на угорському ринку — оборот видавництв зросте. І що ті, хто має якісну літературу, виграють. Але це зовсім не точно. На ринку немає дефіциту якісної літератури. Можливо, єдина ціна на книги допоможе насамперед бестселерам та розважальній літературі. Деякі економісти зазначають, що суть єдиної ціни на книги полягає в принципі перехресної підтримки, або перехресного субсидування, за якого вищі ціни на один продукт покривають виробничі витрати, а нижчі — на інший. Але з цієї точки зору цей закон, ймовірно, насамперед допоможе великим видавництвам з широким асортиментом продукції», — зазначає Єва Вележинська, головна редакторка Wydawnictwo Filtry.«На розвинених книжкових ринках, таких як французький, німецький чи скандинавський, читацька аудиторія та різноманітність книжкового ринку підтримуються всебічно — наприклад, через значні державні бюджети на придбання бібліотек, розвиток бібліотек як культурно стимулюючих місць та субсидії як для видавців, так і для авторів. Єдина ціна на книги мало що дасть, якщо ми не будемо проводити комплексну культурну політику, яка підтримуватиме амбітних видавців та книгарні, зокрема через систему субсидій». businessinsider.com.pl/gospodarka/stala-cena-ksia
Насправді анонси люблять не лише читачі, але й команди видавництв. Коментарі, репости — це щось на кшталт швидкого дофаміну. У створення книжки залучено більше людей, ніж ви можете подумати, а від моменту, коли купуються права, до моменту, коли анонс взагалі можливий — може минути 9-12 місяців (іноді більше). Тож від написати, щоб запитати про права — до виходу паперової книжки вже й можна забути, про що та книжка мала бути. А анонси дають емоційне підживлення. Я часто жартую, що анонси — зло (хоча теж їх люблю), бо як тільки книжка анонсується, з нею щось трапляється. Якщо анонс із приблизними датами — форс-мажор буде 100%, якщо без дат — 60%. Навіть не називатиму приклади. Але з цих анонсів три книжки прям дуже чекаю і планую читати (не люблю читати в пдф, то чекатиму теж у папері). «Фаворити» Лейн Фарґо — фігурне катання, суперництво, одержимість. Готується екранізація на Netflix. Ну і це драма, а я таке зараз люблю більше, ніж комедії. «Тео з Ґолдена» Аллена Леві — про цю книжку тут писала: https://t.me/knyzkove_zhyttya/11080Вона вже на передзамовленні. «Вчоріч» Каро Клер Берк — одна з найгучніших книжкових новинок цього року. І про неї теж трохи писала: https://t.me/knyzkove_zhyttya/11434Українською теж має бути в цьому році (постукайте десь там по дереву). Tradwife-блогерка опиняється в житті, яке сама романтизувала, бо дуже легко робити масло і доїти корів, коли за кадром купа помічників. Трохи важче, коли помічників нема. Права на екранізацію вже куплено, а головну роль має зіграти Енн Гетевей.
Goodreads показав найчитаніші книжки із Reading Challenge 2026І в загальному топ-12 немає класичного фентезі чи роментезі. От такої. Дивно, що нікуди не втрапили Алхімізовані. Але впевнена, що Маас в топ залетить одразу, як в жовтні вийде нова її книжка. Що ж там є? АЖ ЧОТИРИ екранізовані книжки: ▪️ наукова фантастика — Проєкт Аве Марія, 1 місце. ▪️ хокейний любовний роман із геєм росіянином, якщо я ніц не наплутала — 4 місце (сумно повідомляти, але друга хвиля популярності хокейних любовних романів пішла звідти, а не із Поза кампусом). ▪️романтична комедія — Люди, яких ми зустрічаємо у відпустці, 7 місце.▪️ класика — Буремний перевал, 11 місце. Куди ж топ без Фріди Мак-Фадден (вона повністю завоювала топ трилерів) — її книжки видає Vivat. Ще з трилерів Еліс Фіні — видає Книголав. Contemporary fiction / літературна проза — цього разу прям багато в загальному топі: Кореспондентка (КСД), Весільний народ (Фабула), Heart the Lover, Тео з Голдена (Vivat). Про самоусвідомлення, сім’ю, втрати, кризи або новий погляд на життя.Загалом із загального топу 6 книжок із 12 є українською, 1 на передзамовленні, ще три книжки поки немає, але ці авторки активно виходять українською (Фріда Мак-Фадден, Тейлор Дженкінс Рід, Аліс Фіні), лише про дві нічого не чула (геї хокеїсти і та, яка на 8 місці).
TGLIST.COM.UA
