Чи не опинилися ми в читацькій монокультурі?

ELLE пише про те, що інтернет і BookTok (знову виненінтернет і букток, але добре, що є крайні) обіцяли нескінченне різноманіття книжок, але на практиці дедалі частіше всі читають одні й ті самі кілька назв.

Головне питання статті: чи не опинилися ми в новій «читацькій монокультурі»?

Тобто коли книжок виходить сотні тисяч, але в колективній увазі закріплюються буквально кілька назв, які одночасно бачиш у соцмережах, книжкових клубах, бібліотечних чергах і рекомендаціях друзів.

• За даними, наведеними з посиланням на Publishers Weekly, традиційні видавці випустили понад 600 тисяч назв за рік, не враховуючи малих видавців і самвидав.
• Попри це, дуже небагато назв стають The Book — книжкою, яку наче читають усі.
• Одна з експерток каже, що незрозуміло, як саме книжка стає «тією самою книжкою», але щойно це стається — всі готові «сісти на цей потяг».

➡️ Найцікавіша теза ось ця: людина може прочитати книжку навіть із думкою, що вона їй не сподобається, бо хоче бути частиною розмови.

Алгоритми, книжкові клуби, медіа, друзі й FOMO підсилюють одні й ті самі назви, і в результаті культурна увага концентрується на дуже вузькому наборі книжок.

Люди часто купують книжку для того, щоб бути частиною розмови навколо неї — бути в контексті.

Це факт. І це ок, на мою думку.

👀 В коментарях нерозуміння, про що ця стаття, якщо так було завжди. Раптом буквально всі читали Код да Вінчі або Гаррі Поттера. Інші кажуть, що кількість читаючих людей і так падає, тож відчепіться від тих, хто таки щось читає.

Багато коментарів про те, що так, це справді дуже дивно, що люди читають бестселери, а популярні книжки стають популярнішими (іронія).