Estadísticas de telegram channel - @knygoterapiia

В нас, книголюбів, що ні день, то свято 😸Сьогодні, наприклад, День поезії!Щороку його відзначають 21 березня — у день весняного рівнодення. Кілька цікавих фактів:Свято офіційно з’явилось у 1999 роціЙого започаткувала ЮНЕСКО, щоб підтримати мовне різноманіття і нагадати про силу поетичного слова.Поезія старша за писемністьВона існувала тисячоліттями як усна традиція — пісні, ритуали, історії.Найдавніший відомий текст — це теж поезія«Епос про Гільгамеша» створили приблизно у II т. до н.е. і записали клинописом на глиняних табличках.Поезія була носієм культуриІндійські епоси «Махабхарата» і «Рамаяна» — це не просто вірші, а цілі енциклопедії життя, філософії й вірувань.Античність обожнювала поезіюГомер створив «Іліада» і «Одіссея», а в Греції існувало понад 30 поетичних жанрів.Сонети — окремий культЇх прославили Франческо Петрарка і Вільям Шекспір — від любовної лірики до роздумів про життя.В Україні — сильна поетична традиція— у нас був унікальний жанр — думи, які виконували під кобзу чи бандуру— Тарас Шевченко став поетом світового рівня— кінець ХІХ — початок ХХ ст. дав нам Івана Франка і Лесю Українку— ХХ століття — Максима Рильського, Василя Стуса, Ліну Костенко та іншихА якщо цікавитесь сучасною поезією, ось тут поетичні підсумки 2025.Поділимось улюбленими віршами?Книготерапія📗Підписатись

🎬 Підготувала нову добірку відео на вихідні."Я, Мілена" Оксани Забужко: розповідь про жіночу поразку | Шалені автор(к)и | Агеєва, Семків"Це розповідь про текст, котрий можна назвати пророчим. "Я, Мілена" Оксани Забужко - це історія про владу екрану, написана в часи телебачення. Втім, в епоху соцмереж вона набула нової, ще більшої актуальності. Адже стати перед камерою нині може практично кожен. Яка небезпека чатує на блогерів? Відповідь у цій розмові." Як це - заснувати видавництво у війну? | Дмитро Стретович про інвестиції, нон-фікшн та промоцію книг"Титульний аркуш" - подкаст про книжковий бізнес. У новому випуску ведуча Катерина Кухарчук спілкується з Дмитром Стретовичем, співзасновником видавництва Stretovych, про таке:✅ як видавництво відкриває нові імена в українському нон-фікшні;✅ як підходить до формування команди й розділення ролей у сімейному бізнесі;✅ які були стартові інвестиції та на що їх спрямували;✅ як видавництво використовує алгоритми ШІ в бізнесових і творчих процесах;✅ та для якої книжки створили найдорожчу рекламу. ЗУХВАЛА і МИХЕД розбирають роман «Летиція Курʼята…» на Книжковому клубі The UkrainiansМи всі носимо фасади. Але що стається, коли цей фасад стає настільки складним, що ти сама в ньому заплутуєшся?Сьогодні розбираємо книгу з назвою, яка звучить як сповідь у Тіндері: «Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька». Ця книжка сповнена іронії та тонкого гумору. Це щира й смілива розмова про пам’ять, родину та спосіб говорити правду про себе у реальному часі, коли війна стала частиною повсякдення. Від Кайдашів до Відьмака: хто вони — матричні герої? | Запах Слова / hromadske.зміст Які літературні герої стають матричними? І як вони впливають на формування цілих поколінь? Про це — у новому випуску подкасту «Запах Слова» з ведучими Євгенієм Стасіневичем і Сергієм Чирковим. СПІВПРАЦЯ З КДБ, ДОНЕСЕННЯ НА КОЛЕГ, ШПИГУНСЬКІ ІГРИ: приховане життя В.ДомонтовичаАле це буде відео не про Домонтовича письменника, про нього відомо багато, а про Віктора Іванова (це агентурне псевдо Петрова) — агента совєтських спецслужб, який писав донесення на колег і служив каральній системі ссср. Щоб зрозуміти, хто такий Віктор Петров, ми поспілкувалися із істориком Едуардом Андрющенком, який розмотав величезний клубок архівів кгб і розповів незнані донині факти про нашого героя у книзі “Агент з ведмедиком. Шпигунські ігри Віктора Петрова Домонтовича”. Володимир Станчишин: «Вдень я психотерапевт, ввечері батько, а вночі письменник» | Ліричний бранч Розмови про книги, які лікують, та емоції, що єднають — у таких тональностях відбувся лютневий «Ліричний бранч у Книгарні», гостем якого став психотерапевт, автор бестселерів та людина, яка вміє говорити про наші страхи й надії так, як ніхто інший — Володимир Станчишин!📚 Що плануєте подивитись або що вже бачили і радите? Я вже встигла подивитись про Домонтовича!#кт_щоподивитисьКниготерапія📗Підписатись

Джоанна Біґґз "Власне життя. Дев'ять письменниць починають усе спочатку", слухала у LibrariusКнига цікава вже самим форматом. Це мемуари авторки + біографії письменниць + літературна критика їхніх творів.І все це об’єднане однією темою — як жінки вибудовують себе і своє життя заново 🏗"За кілька років у шлюбі Джоанна Біґґз зрозуміла, що прагне іншого життя. І попри особисті переживання, тиск суспільства й відсутність уявлень про те, що і як робити далі, вона розлучилась. У пошуках відповідей на ці питання Джоанна звернулася до улюблених письменниць — Сімони де Бовуар, Сильвії Плат, Мері Шеллі, Вірджинії Вулф та інших — і на сторінках їхніх життів і творчості знайшла те, що шукала.«Власне життя» поєднує мемуари й літературну критику, досліджує постаті видатних письменниць, знімає їх із п'єдесталів і розглядає під новим, неочікуваним кутом. Що давало жінкам силу писати? Чого ми можемо в них навчитися? Чи є домашнє життя для жінки пасткою? Чи існують у шлюбі «жіночі» й «чоловічі» ролі? І чому жінкам так важливо читати жінок?" Авторка звертається до досвіду девяти письменниць — Мері Волстонкрафт, Джордж Еліот, Зори Ніл Герстон, Вірджинії Вулф, Сімони де Бовуар, Сільвії Плат, Енн Секстон, Тоні Моррісон та Елени Ферранте — щоб знайти опору після власного розлучення."Так я вперше поглянула на Вірджинію Вулф: жінку, яка хотіла викочуватися з ліжка в павутину запашних квітів, ту, яка кохала жінок, але залишалася вірною чоловікові, ту, яка боялася, що її зажура повернеться, письмо зміліє, і яка достатньо переймалася гардеробами, щоб давати своїй племінниці, Анджеліці, сто фунтів щороку, аби та купила собі одежі." "Якщо кінець її життя був зимою — смерть, війна, втрати, старіння — то 1920-ті, після одужання, нагадували літо. Як і Еліот, Герстон, Бовуар та Моррісон, вона розквітла після сорока." "За дванадцять років після того, як «Друга стать» вийшла друком 1949 року, вона й далі отримувала листи від жінок, які писали, що ця книжка «порятувала» їх. Психіатри прописували читання «Другої статі» пацієнткам." Найцікавішими для мене були саме біографії. У більшості жінок — складні і драматичні: — психічні розлади— спроби самогубства (іноді вдалі 😰)— непрості стосунки— боротьба за право голосу і свободуКожна пройшла власний шлях, але всіх об'єднувала величезна внутрішня сила, яка допомагала жити й писати. З їх історій дійсно можна щось взяти для себе: якийсь інсайт або натхнення. "Я ніколи не думала, що зможу стати Сімоною де Бовуар, але я завжди знала, що вона була, і коли я почувалася цілковито розгублено й відчайдушно чіплялася за уламки власного життя, мені вистачало цього знання." " Бовуар у «Другій статі» стверджує те саме: жінки, не читайте того, що вам наказують, почитайте те, що приваблює вас; сходіть на прогулянку до океану, якого раніше не бачили, замість ретельно намотувати кола парком; ви не мусите залишатися в шлюбі, в якому більше не хочете бути, — надайте своєму життю тієї форми, яка значлива для вас, у першу чергу для вас." Трохи менше відгукнулась особиста лінія авторки: про розлучення, стосунки з матір’ю, спробу зрозуміти, як виглядає «власне життя» поза звичними сценаріями. Текст особистий, чесний і місцями болісний.Найменше зачепили розбори творів, які я не читала. Але з іншого боку — сюжети деяких книжок вразили (наприклад, не дуже відомих у нас книг Тоні Моррісон). А ще я відкрила для себе кілька цікавих авторок, твори який тепер теж хочу прочитати 📕Окремо радію, що мала книгу в форматі аудіо в Librarius, бо зараз якось мало часу на звичайне читання. А я ж поспішала послухати про Вульф до клубу! І хоч це не легкий нонфікшн, зайшов і в аудіо. То якщо вас цікавлять ці авторки, фемінізм або близькі теми пошуку себе, жіночого досвіду, нового старту після важких подій — раджу 🔥#кт_відгукКниготерапія📗Підписатись

Сьогодні день народження Ліни Костенко — 96 років ❤️Зібрала кілька цікавих фактів про неї:Одна з шістдесятників, але з власною траєкторієюЛіна Костенко належить до покоління шістдесятників, але завжди стояла трохи осторонь. Вона не розчинялась у колективних маніфестах — її голос завжди був окремий і впізнаваний.Мала роки вимушеного мовчанняУ 60–70-х її фактично перестали друкувати через «незручність» позиції. Вона не публікувалась майже 16 років — і не намагалася підлаштовуватись.Рятувала культурну спадщину ПоліссяПісля аварії на ЧАЕС Ліна Костенко протягом багатьох років брала участь в експедиціях у Зону відчуження.Має надзвичайну популярність Її історичний роман у віршах «Маруся Чурай» було розкуплено миттєво, хоча тираж становив 100 тисяч примірників — цифра, майже недосяжна для сучасних поетів.Принципово дистанціюється від нагородВона відмовлялась від звання Героя України та інших відзнак. Для неї важливішою завжди була незалежність, а не статус.Рідко з’являється публічноКоли виходили її нові книжки у 2010-х, люди стояли в чергах і заповнювали великі зали. Без активного промо.Пише не тільки поезіюОкрім віршів, у неї є проза — зокрема роман «Записки українського самашедшого». До речі, я читала. А ще раніше писала про Ліну Костенко в Ірпені. Перегляньте, якщо пропустили.#кт_письменницяКниготерапія📗Підписатись

Якщо пропустили, вчора була на записі інтерв’ю з Андрієм Сем’янківим — автором роману «Танці з кістками», нон-фікшн книги «Медицина доказова і не дуже» та збірки віршів «Тонка коричнева лінія».Мене вразило, що книга «Танці з кістками», в якої наклад 100 тисяч примірників, п’ять років лежала «в столі». Спочатку рукопис відправили на конкурс Коронація слова, але жодного відгуку автор не отримав. І фактично змирився з тим, що це дуже нішова історія, яка нікому не потрібна.А потім видавництво Віхола написало у фейсбуці, що шукає авторів художньої літератури. А Андрій вже з ними співпрацював як автор нон-фикшн. Так книжка знайшла свій шлях до читачів 😀Вразив і процес написання. Сем’янків почав писати, бо в нього наче зуб болів: треба було кудись вилити свій досвід і почуття. Тож він просто порахував, скільки слів має бути в романі, поділив це на кількість днів і два місяці щодня писав потрібний обсяг. Без натхнення, без «музи» — як звичайну роботу.Інша несподівана річ: автор не редагував текст. Він відкладав рукопис, повернувся до нього, почав перечитувати — і йому стало нудно, бо сюжет уже знав. Тож вирішив, що «і так нормально».Автор довго писав російською, але після 2014 року вирішив більше цього не робити. І починати писати художній текст українською було для нього окремим викликом.До речі, Сем’янків узагалі не вважає себе письменником. Каже, що три книжки — це ще не привід так себе називати. Для нього письмо радше спосіб розібратися з власним досвідом і думками, ніж професія.А письменництво — дуже ненадійна стратегія, якщо розраховувати на заробіток. Це приблизно як мрія стати професійним кіберспортсменом або футболістом. У когось виходить, але будувати на цьому план життя — сумнівна ідея.Хороша книжка, на його думку, має лише одну головну властивість — вона повинна бути цікавою. Не обов’язково повчальною, не обов’язково «правильною». Просто такою, від якої не хочеться відриватись.Сем’янків називає серед своїх улюблених авторів Умберто Еко та Хорхе Луїса Борхеса ❤️Зараз він навчається на психолога і каже, що в цій сфері багато шарлатанства. Тож очікуємо нову книгу на цю тему!Враження від Андрія та події ну дуже приємні! Раджу подивитися випуск, коли він вийде. Я обов'язково дам посилання.Книготерапія📗Підписатись

🎉А от тепер п'ятниця! І нова порція відео:Свідчення, плітки і любовні історії в мемуарах Докії Гуменної «Дар Евдотеї» | Шалені автор(к)и"Ім'я Докії Гуменної знає не кожен український читач. І це дуже несправедливо. Адже її спогади "Дар Евдотеї" входять до переліку найкращої мемуаристики про першу половину ХХ століття в Україні. Саме про них - ця розмова." Шевченко проти Гоголя: як Україна таки перемогла Малоросію?"Як Малоросія намагалася перемогти Україну? У цьому відео — історія арешту Тараса Шевченка та імперської цензури. А ще – Микола Гоголь і його трагічний вибір між українським походженням та служінням Російській імперії. У відео йдеться про лист Бєлінського до Гоголя, релігійну кризу письменника, його ставлення до Шевченка, хворобливий конформізм, а також про те, як на тлі революцій 1848 року, Кримської війни й краху миколаївської Росії по-різному склалися долі Гоголя та Шевченка. Це відео про Шевченка і Гоголя, Кирило-Мефодіївське братство, Миколу І, імперську цензуру, українську літературу XIX століття, Кримську війну, російський імперіалізм і те, як формувався модерний український національний міф." Як СРСР зросійщував Донеччину? | Люди світла"Я – українець. Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури». Це життєве кредо належить філософу, вчителю, громадському діячеві Олексі Тихому, який в 1950-70-х роках став свідком культурної деградації українців Донецької області, спричиненої тотальним зросійщенням краю. Здобувши філософську освіту в Московському університеті, уродженець Олексієво-Дружківки Олексій Тихий міг розраховувати на хорошу кар’єру в імперському центрі, проте повернувся на рідну Донеччину, щоб вчителювати й виховувати патріотів України. Та зовсім скоро він зрозумів, що його справжнє покликання – це громадська та мовознавча діяльність, спрямовані на боротьбу з русифікацію Донбасу. " Чому “Колапс” Макса Кідрука найважливіша українська книга року"У цьому відео я ділюся враженнями від роману “Нові Темні Віки. Колапс” Макса Кідрука — одного з найамбітніших творів сучасної української наукової фантастики. Це продовження роману “Колонія”, яке розширює масштаб історії. Книга поєднує тверду наукову фантастику, технотрилер і соціальний прогноз, пропонуючи тривожну, але дуже переконливу модель майбутнього.Я розповім, чи виправдав “Колапс” Макса Кідрука величезний ажіотаж навколо виходу книги, чим він відрізняється від “Колонії”, наскільки переконливо працює його наукова база і чому цей роман викликає таке сильне відчуття реалістичності." Щось зацікавило?#кт_щоподивитисьКниготерапія📗Підписатись

Ні, сьогодні не п'ятниця 😸Але назнімали багато, тому ось вам перша частина відео на вікенд ⬇️«4000 тижнів»: як прожити життя на повну? | Зумерка і міленіал читають #11Вітаємо у новому випуску подкасту «Зумерка та міленіал читають». Сьогодні обговорюємо «Чотири тисячі тижнів. Тайм-менеджмент для смертних» Олівер Беркмен. Андрій MedGoblin Семʼянків: «В темні часи найкраще йде чорнуха»Ми зустрілися поговорити з Андрієм після того, як він звільнився з війська, і ця розмова вийшла, як можна зрозуміти, не дуже оптимістична, але попри це життєствердна. Андрій розповів про його службу у війську, повернення у цивільне життя, тур з книгою "Танці з кістками", а також її популярність, плани на нову книгу. Але здебільшого ця розмова екзистенційна про життя під час війни і спроби якось подивитися на нього з дрібною іронії, яка допомагає не впадати у тотальну зневіру. Книжковий клуб Litosvita – Валерія Бабко27 лютого 2026 року обговорювали роман Валерії Бабко «Вініл». Вино і філософія у культурі | Юрій Олійник | Богдана Романцова | Я п'ю, отже, я є | Роджер СкрутонПерекладач Юрій Олійник та редакторка Богдана Романцова поміркували про вино як напій, що супроводжував нас впродовж усієї цивілізації. Про вино, що сприяє міркуванню і допомагає народитися думці. Про Роджера Скрутона – інтелектуала, який пропонує подивитися на вино під новим кутом. Віра Агєєва про те, як українська література втрималась під тиском імперії? Добре, що ти тут // 14Чим більше я вивчаю українську літературу, тим гучніше всередині питання - ЯК МИ ЗМОГЛИ? Як ми змогли зберегти таку прекрасну літературу під таким шаленим тиском імперії?Який секрет? Що нам допомогло? У мене в гостях українська літературознавиця, літературна критикиня Докторка філологічних наук (1995). Лавреатка Шевченківської премії (1996), Премії Петра Могили (2008). Членкиня журі премії «Книга року ВВС» - пані Віра Агєєва. Стільки цікавого, як все встигнути?#кт_щоподивитисьКниготерапія📗Підписатись

Оголосили лавреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка — найвищої державної відзнаки у сфері культури та мистецтва 🇺🇦У номінації «Література. Проза» премію отримали:✔️ Павло Белянський за роман "Битись не можна відступити"Це чесна й дуже жива історія про людей, які не планували ставати військовими, але після початку повномасштабного вторгнення взяли до рук зброю. Книжка багато в чому автобіографічна: про формування підрозділу, перші бої, окопний побут, втрати, дружбу і нову реальність війни. Вона вийшла у видавництві Vivat.✔️ Юрій Щербак за книжку "Мертва пам’ять. Голоси і крики: книга підсумків і пророцтв"Це політичний трилер-антиутопія. У ній змальовано Україну, де ворог не лише окупував територію, а й знищив пам’ять народу. І саме боротьба за повернення цієї пам’яті стає центральною темою твору. Книжка вийшла у видавництві А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га.У номінації «Література. Поезія» цього року премію не присудили.Про інші номінації та минулорічних номінантів можна прочитати тут.Книготерапія📗Підписатись

На честь свята ділюсь з вами дописом про Вірджинію Вулф з нашого клубного чатика ⬇️Особисте життя Вірджинії Вульф: шлюб, кохання, інтелектуальне партнерствоУ 1912 році Вірджинія одружилася з письменником, публіцистом і політичним мислителем Леонардом Вулфом.Їхній шлюб був унікальним для того часу: це було партнерство рівних інтелектів. Леонард підтримував її творчість, опікувався її здоров’ям, був уважним і відданим.Разом вони заснували видавництво Hogarth Press у 1917 році — спочатку як домашню друкарню. Згодом воно стало важливою платформою модерністської літератури: тут публікували твори Т.С. Еліота, Кетрін Менсфілд, а також англомовні переклади Фройда.Попри стабільний шлюб, Вірджинія мала глибокі почуття до письменниці й аристократки Віта Секвілл-Вест. Їхні стосунки були пристрасними, інтелектуально насиченими й залишили великий слід у її творчості. Саме Віта стала прототипом героя/героїні роману «Орландо» — історії персонажа, який змінює стать і живе століттями.Особисте життя Вулф не вкладалося в традиційні рамки. Вона жила в час, коли жіноча сексуальність, свобода й інтелектуальна автономія обмежувалися суспільством. Її життя стало практикою цієї свободи.Пропоную ще 2 цікаві статті про авторку: Ікона фемінізму: якою була письменниця Вірджинія Вулф, яка вважається однією з найвпливовіших літераторокВірджинія Вулф: "У кожної жінки, якщо вона збирається писати, мають бути кошти і своя кімната"P.S. А якщо хочете дізнатись про Вірджинію Вулф та її твори більше, разом прочитати та обговорити "Місіс Делловей", приєднуйтесь до клубу (Ірпінь та онлайн).#кт_клубКниготерапія📗Підписатись

🎬 На цей вікенд принесла вам багацько цікавого:Як жити з травмою? Інґеборґ Бахман "Тридцятий рік"| Шалені автор(к)и | Віра Агеєва, Ростислав СемківЯкими письменниками стають ті, чий підлітковий вік і юність припадає на війну? Відповідь на це питання - у цьому випуску, присвяченому австрійській письменниці Інґеборґ Бахман. Чим і як відгукується її проза в сучасній Україні? Це ж не випадково наші ведучі раз по раз згадують українських авторів. Від Шевченка до Жадана: проблеми з «головним поетом» | Запах Слова / hromadske.змістЩо робить поета «номером один»? Хто були «головними поетами» в Україні та в Польщі? І хто є «номером один» сьогодні? Про це — у новому випуску подкасту «Запах Слова». Як Адам Міцкевич став вигнанцем? Який текст посварив Івана Франка з поляками? У чому секрет популярності модернізму? Як великі гроші опосередковано провокують великі досягнення? І чого чекає аудиторія? А також — про позицію Ліни Костенко, повернення Чеслава Мілоша та чого чекати від Сергія Жадана. Освіта за нацистської влади. «Школа для варварів» Еріки Манн. Читач, слухач і наглядач #1400:00:11 — книга випуску — «Школа для варварів» Еріки Манн00:02:15 — як Єгор стратив і до чого тут «Педагогічна поема» Макаренка00:08:27 — чому вони постійно говорять про якусь партію, що відбувається? 00:09:21 — кличемо Емму Антонюк на подкаст 00:10:53 — чому Олексій запропонував цю книгу00:15:32 — що важливо знати про історичний контекст цієї книги00:19:49 — незвиклі до самоуправління німці 00:21:22 — яким є нормальний рівень проникнення держави в життя людей — думки Олексія і Юри00:32:17 — що думає Єгор про нормальний рівень проникнення держави в життя людей00:37:07 — як воєнізувалося німецьке суспільство00:55:27 — відсторонення дітей від батьків00:57:10 — як Третій Рейх спотворював систему освіти01:01:37 — історичний контекст за межами книги 01:05:39 — принципи для шкіл: відраза, незнання, істерія, ненависть01:10:46 — виховання німецьких підлітків01:22:25 — культивування режиму обложеної фортеці01:22:50 — роль дівчат01:32:17 — що дивувало Єгора всю книгу01:40:20 — хто виграє вибори під час хаосу01:42:43 — Еріка Манн — хороша німкеня? Що врятувало нас у найтемнішу зиму? | ОКСАНА ЗАБУЖКОУ цьому епізоді «Планети людей» говоримо з Оксаною Забужко — письменницею, есеїсткою і публічною інтелектуалкою.Це розмова про крихку, але вперту внутрішню свободу — про те, як у тоталітарному світі вчишся берегти своє «я», відрізняти власний голос від нав’язаного й не почуватися винним за чужі очікування.Говоримо про дітей і екрани, які потребують «правил дорожнього руху» для мозку — не заборон і паніки, а уважності, меж і живої присутності дорослих. Про те, чому бренд української стійкості не має заміняти терміновість допомоги — і як говорити зі світом чесно, без поз і бажання «сподобатися». Лютий 2026: Spotify і Shein продаватимуть паперові книги, а видавці дійшли до стадії прийняття ШІ2:30 Олімпіада: чи перетинаються книжкова та спортивна бульбашки?3:26 Революційні анонси від Spotify, який, по-перше обіцяє можливість змінювати формати книги як рукавички.7:57 А, по-друге, дозволить купувати паперові книги через клік у своєму застосунку.15:00 Гігант фастфешну Shein теж вирішив торгувати книжками: Хочеш сукенку, ось тобі ще й книжечка!18:05 Як автор Шон Рейн знайшов на YouTube свої діпфейк відео і чому вони є загрозою для будь-якого публічно активного автора.20:25 Про стадію прийняття штучного інтелекту видавничими гігантами та медіа. ВОВЧИЦІ читають "Книгу Еміля" Ілларіона Павлюка / Книжковий клубЕмма Антонюк та Яна Брензей обговорюють новий бестселлер від Ілларіона Павлюка - "Книгу Еміля". Що це - психологічний роман, темне фентезі чи творчий переказ основних текстів скандинавської міфології? Що подивитесь в першу чергу?#кт_щоподивитисьКниготерапія📗Підписатись