Estadísticas de telegram channel - @knygoterapiia

Розкажу трохи детальніше про книгу "Деколонізація. Есеї з України", яку мені подарувала підписниця, співавторка а також наукова редакторка цього видання Любов Терехова. Це збірка, до якої увійшов 21 есей від 20 авторів і авторок — письменників, журналістів, істориків, філософів, громадських діячів та дослідників різних галузей.Автори показують, як імперський вплив може зберігатися через мову, релігію, мистецтво, спорт, енергетику, бізнес, освіту та культурні практики навіть тоді, коли самої імперії вже немає на карті 🌎Ще одна цікава риса видання — усі тексти подано трьома мовами: українською, англійською та німецькою. Тож книгу можна не лише читати, а й рекомендувати іноземним друзям чи колегам, які хочуть краще зрозуміти український контекст і причини російсько-української війни.Видавці називають її першим міждисциплінарним виданням на тему деколонізації в Україні. Думаю, це хороша книжка для тих, хто хоче дивитися на сучасність і історію через деколоніальну оптику та краще розуміти механізми імперського впливу.#кт_поповненняКниготерапія📗Підписатись

Занотувала кілька цікавих думок із дискусії про книжкові клуби. Деякі з них перегукуються з тим, що я бачу як організаторка клубу.📚 Книжковий клуб — це не про популяризацію читання Він існує для людей, близьких по духу. Для дружби, розмов, пошуку себе через книги та інших людей.📚 Люди приходять не лише через цікаву книгуЧасто учасники читають те, що самі б ніколи не обрали. Наприклад, складну класику чи незвичний роман. Але саме обговорення допомагає побачити в тексті те, що сам не помітив би. Іноді після клубу хочеться перечитати книгу вдруге — настільки по-іншому її побачили інші учасники.📚 Спільнота часто важливіша за книгуКниги нас об'єднують, але люди повертаються не тільки за наступним романом. Вони повертаються за відчуттям, що їх тут зрозуміють, вислухають і буде з ким поговорити про важливе.📚 Бібліотеки можуть бути центрами життя громадиВ Польщі багато років інвестували у відновлення бібліотек у маленьких містах і селах. У результаті бібліотеки стали місцями зустрічей, навчання та спілкування, справжніми культурними центрами громади.📚 Читачі бібліотек це важлива аудиторіяЦе мільйони людей, які люблять читання і можуть залучати до нього свої родини, друзів та знайомих. Тож варто створювати книжкові клуби при бібліотеках.📚 Книжкові клуби допомагають зрозуміти людей В якийсь момент розмова переходить від сюжету до власного досвіду, цінностей і поглядів на життя.Якщо ходите в клуби, чи погоджуєтесь з тезами?P.S. Принагідно нагадую, що 19.06 о 18.00 ми збираємось теплою компанією, щоб обговорити "Атлас хмар" Девіда Мітчелла. Приєднуйтесь!Книготерапія📗Підписатись

Підсумки травня🌷Навчання психології та підготовка до вступу в магістратуру суттєво вплинули на кількість прочитаного в цьому місяці. Добре, що є аудіокниги, бо без них було б взагалі мало.Прочитала 7 книгІсабель Альєнде «Віолета», відгук тут.Іван Багряний "Огненне коло", відгук тут.Фенні Флеґґ «Чудовий хлопець з кафе “Зупинка”», відгук тут.Ольга Карі "Твоє, моє, нічиє та інше", відгук тут.Міла Смолярова «Час невдах, або В Кримській столиці хмарно з проясненнями», відгук тут.Олена Стяжкіна «Смерть Лева Сесіла мала сенс», відгук тут.Таня Малярчук "Забуття", відгук згодом.В процесі:Макс Кідрук "Колонія" Філ Джойс, Шарлотта Сіллз "Навички в гештальт-терапії. Консультування та психотерапія"Юлія Семікоп "Дружити зі своєю дитиною: корисно чи шкідливо. Про здорові стосунки батьків і дітей"Провела офлайн обговорення у власному клубіОбговорили книгу Міли Смолярової «Час невдах, або В Кримській столиці хмарно з проясненнями», подробиці ось тут.Навчання та подіїЖодного курсу з літератури, проте відвідала Книжковий Арсенал. На цьому тижні планую показувати книжечки звідти та розповідати про події 🔥А як ваш читацький травень?#кт_підсумкиКниготерапія📗Підписатись

Закінчую цикл дописів про цікаві бібліотеки 🙃Бостонський Атенеум (The Boston Athenaeum) — одна з найстаріших незалежних бібліотек США, заснована у 1807 році.І це не просто бібліотека, а справжній культурний символ Бостона. Уже понад 200 років тут збирають книги, мистецтво й архіви.Кілька цікавих фактів:▪️ У фондах Атенеуму — понад 500 тисяч книг, серед яких багато рідкісних видань і стародруків.▪️ Бібліотека володіє колекцією з близько 100 тисяч творів мистецтва: картин, скульптур, фотографій і гравюр.▪️ У XIX столітті це була одна з найбільших бібліотек США, ще до появи великих публічних бібліотек.▪️ Саме тут зберігається знаменита скульптура “George Washington” роботи Гораціо Ґріноу — величезна мармурова статуя першого президента США.▪️ Уже в 1827 році при бібліотеці відкрили художню галерею, і Атенеум став важливим культурним центром американської інтелігенції.▪️ Тут працювали й бували відомі письменники та мислителі: Ральф Волдо Емерсон, Натаніель Готорн, Генрі Лонгфелло та багато інших.▪️ Сьогодні бібліотека продовжує працювати: проводить виставки, лекції, читацькі події та концерти.А ще Бостонський Атенеум часто називають однією з найкрасивіших бібліотек світу — через його старовинні інтер’єри, нескінченні книжкові полиці та атмосферу “живої історії” 🔥Книготерапія📗Підписатись

Вже всередині! Потрапила швидко, людей поки мало. А відвідати думала щось з цих подій ⬇️10:30Професійна програмаКнижкові клуби: драйвери спільнот і ринку11:00Програма видавцівПрезентація книжки «Автобіографія» Агати Крісті12:00Професійна програмаЯк перемогти книжкове піратство: досвід, інструменти, перспективи12:30Основна програмаДискусія «Різні мови літератури самодопомоги»13:30Основна програма«Розмова «Від “Бріджертонів” до “Гамнета”. Екранізація книжок як драйвер інтересу до літератури»13:30Програма видавцівДискусія «Причетні: як тоталітарна система використовувала звичайних людей»14:00Основна програмаДискусія «Книжкові клуби як простір створення спільноти»15:00Кураторська програма Ірини СлавінськоїПідстаркуваті молоді люди. Розмова з Андрієм Любкою. Формат: публічне інтерв’ю15:30Основна програмаГолоси наших днів: прозові читання16:30Програма видавцівДискусія «Український фемінізм: історія, досвід, незручні запитання»16:30Основна програма«Не героїзувати, а пояснювати: як говорити з молоддю про війну та її роль у війську»Подивимось, на що вистачить сил 😁Книготерапія📗Підписатись

Завтра їду на Арсенал, тому відео на вихідні принесла сьогодні ⬇️"Макбет" Івана Уривського: закривавлені екрани долі | Шалені автор(к)и | Агеєва, Семків"Чи знали ви, що Шекспір написав "Макбета", щоб підтримати тодішню владу? Це розмова про те, як класична п'єса стає універсальною, безчасовою і пророчою, якщо в постановці прибрати прив’язку до епохи. А ще про Курбаса, про Фройда і, звичайно, про сучасний український театр. " «Пісня льоду й полум’я»: очікування, хаос і фанфіки | Запах Слова / hromadske.зміст"У чому секрет популярності «Пісні льоду й полум’я» Джорджа Мартіна? І чи можна її назвати найкращим фентезі серед епічних? Про це — у новому випуску подкасту «Запах Слова» із Сергієм Чирковим та Євгенієм Стасіневичем. " Михайло Бриних: «Шахи не мають з інтелектом нічого спільного». Розмова про культовий твір автора"Під час зустрічі з Марʼяною Савкою говорили про те, як із газетних колонок про шахи народився культовий текст, де шахова дошка стає моделлю світу, а між Богом, Сатаною, «мальчіком Мішою» та доктором Падлюччо розгортається пошук «чисто шахматного Грааля».Окремо зачепили мову текстів Бриниха. Автор зізнався, що не любить слово «суржик» і значно точніше для себе визначає цю стихію як «народне мовлення» — живу, хаотичну, смішну й водночас дуже точну тканину реальності." Про майбутнє мови з Юрієм Андруховичем"Мова майбутнього народжується просто зараз: у стрічках соцмереж, у підказках штучного інтелекту, у голосових повідомленнях. У цій розмові з Юрієм Андруховичем говоримо про те, якою буде ця мова.Чи збіднює ШІ мову, чи навпаки відкриває для нові можливості? Навіщо людство знову і знову вигадує штучні мови, від есперанто до мов алгоритмів? І що взагалі станеться з письмом у світі, де текст дедалі частіше створюють машини, а люди переходять на голос, меми й короткі сигнали?" «Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського. Книга про війну, яка триває досі. Читач, слухач і наглядач #16Найвеличніший роман ХХІ століття — «Атлас хмар» Девіда Мітчелла"Роман, що змінив літературу. Танок душ — і танок жанрів. Ефемерне та універсальне, високополичне та близьке кожному. Старовинний правопис та новотвори. Як працювали перекладачі? Як боровся з викликами редактор? Але головне: що про нас каже «Атлас хмар» Девіда Мітчелла? Адже, гарантуємо, кожен та кожна знайдуть власні «реінкарнації» завдяки цьому тексту." Зустріч з Володимиром Лисом та Надією Гуменюк"Запрошуємо на зустріч з одним із найвідоміших письменницьких та подружніх тандемів сучасної української літератури – Володимиром Лисом та Надією Гуменюк.Їх об’єднують не лише Волинь, багаторічна творча праця та десятки книжок, а й уважність до людських історій. У романах, новелах і поезії вони говорять про пам’ять, любов, втрати, силу людини та зв’язок із рідною землею." Щось зацікавило? Я точно буду дивитись про Мітчелла, бо в нас клуб 🔥#кт_щоподивитисьКниготерапія📗Підписатись

У Перуджі (Італія) працює одна з найдивніших і найкрасивіших бібліотек світу — муніципальна бібліотека імені Сандро Пенни. Її будівля виглядає як величезна рожева літаюча тарілка, яка ввечері ще й світиться зсередини 🛸Бібліотеку відкрили у 2004 році. Назвали її на честь італійського поета Сандро Пенни, який народився у Перуджі. А створив цей футуристичний проєкт архітектор Італо Рота.Всередині:✔️ круглі читальні зали зі скляними стінами,✔️ театральна зала на 250 місць,✔️окремий простір для дітей та підлітків із яскравими меблями й зонами для театралізованих читань.Бібліотека безкоштовна, робить акцент на сучасній художній літературі. Також тут активно підтримують дитяче читання через національні італійські програми «Nati per leggere» («Народжені читати») та «Nati per la musica» («Народжені для музики») 👧🏻👦А ще тут можна не тільки брати паперові книги, а й слухати аудіокниги, читати пресу та завантажувати e-books через цифрову платформу MediaLibraryOnline.Дуже хотіла б там побувати 🔥До речі, минулого року була в старовинній італійській бібліотеці. Хоч і не така футуристична, але вражень також вистачило.Книготерапія📗Підписатись

Міла Смолярова «Час невдах, або В Кримській столиці хмарно з проясненнями», видавництво Лабораторія 🌟Ви вже знаєете, що я поставила книзі п'ятірку на клубі. Зараз розповім чому. Тільки спочатку анотація ⬇️"Їх зведе спекотне літо 2003 року у самому серці кримського півострова. Там, де нерозсудливість здається мірилом свободи, а доросле життя тільки починається і нагадує гру «Хто перший?». Ще немає соціальних мереж, ніхто не знімає лавсторі, а мобільна розмова триває кілька перших безкоштовних секунд. Зізнання в коханні розчиняються у сигаретному диму й тонуть на дні коньячних келихів, залишаючи після себе присмак недомовленостей і сміливих обіцянок. Кого ж Він обере – архітектуру чи дівчину в робочому комбінезоні? І чи правильним виявиться цей вибір?" Найбільше мені сподобалась структура роману: кожен герой отримує окремий розділ, і поступово всі історії переплітаються між собою. А ще зайшли всілякі фішечки. Наприклад, цікава вставка — оповідання всередині роману. Або незвичний фінал у двох варіантах — можна буквально обрати, який вам ближчий 🔥І взагалі: Міла Смолярова класно пише. Усе звучало її ім’ям. Цього ранку все навколо називалося її ім’ям. Її ім’я мав той травневий день, коли вони вперше кохалися. Її ім’ям смакували вечері, що вона готувала для нього. На її ім’я озивалися сни, якими він марив, — у тих снах вона поверталася до нього, закидала руку йому на обличчя, посапувала прохолодним подихом у самісіньке вухо. Мати мрію — це вже пів щастя, а ще половинка — це йти до заповітної мрії. Кожен турист, що хоч раз був на півострові, розкаже вам про його наймальовничіший куточок. А щойно викупається в його водах, з’їсть спілий кавун, спльовуючи насіння в дрібну гальку, або кукурудзу, варену в оцинкованому відрі на подвір’ї, по якому бігають качки, — повернеться додому, у квадратні метри життя в якійсь панельці спального району свого міста, змиє останню сіль із засмаглого тіла, вперше після відпустки прийде на роботу і за чашкою розчинного MacCoffee привласнить цей кримський куточок собі. Для міленіалів тут багато ностальгійного, знайомого про власну молодість: ця розгубленість, інфантильність, помилки, дивні стосунки (з ким попало 🫣). Не всі мотиви героїв зрозумілі, але книга точно дала над чим подумати. Цікаво, що на клубі ми себе в героях не впізнали. Може тому, що вони тут усі невдахи. А ми молодці 😸 А ще я очікувала більше морського вайбу та взагалі Криму. Думала, він тут буде окремим героєм. Але ні, півострів тут радше виконує роль декорацій. Хоча дещо, звісно, відгукувалось. Після таких описів згадувались власні поїздки — а в Криму я бувала багато разів і майже всюди.Море переслідувало їх, ховалося за горами, зазирало у водійське опущене скло автівки, солило й вудило відблиском серпневого сонця. Здавалося, що літо ніколи не закінчиться, як і дружба, — чи що там було між тими, хто зняв із себе все зайве, віддалився від чужих очей і прихильностей, пізнав задосить одне одного, щоб розійтися назавжди. Навіть узимку, коли велика вода спить і бачить неспокійні бурхливі сни, пляжі пустельні, дерева оголені, а земля випинає своє чорне та сире тіло, Крим видавався прекрасним. Таким півострів поставав для кримчан — усамітненим, інтимним, непоказним. Він виношував чергове дитя — новий курортний сезон. До Ялти вже квапилася весна, тепла та обнадійлива. Тож якщо хочеться чогось про молодість, перше кохання й помилки — можете придивитись до книги ❤️Книготерапія📗Підписатись

Продовжимо з цікавими бібліотеками?Reading Club 2000 — бібліотека без читацьких квитків, штрафів і правил 🔥На Філіппінах існує дуже незвична бібліотека. Її створив Ернандо «Нані» Гуанлао у Манілі ще у 2000 році, коли просто виніс на подвір’я свого будинку власні книги — близько 50 штук. Так він хотів вшанувати пам’ять батьків, які прищепили йому любов до читання.І знаєте, що найцікавіше? Тут немає жодного контролю. Можна брати будь-які книги, не реєструватися, не повертати їх у конкретний термін і навіть залишити собі або передати комусь іншому.Бо головна ідея засновника дуже проста: книги повинні жити, а для цього їх мають читати 📖Зараз Reading Club 2000 — це вже десятки тисяч книг просто на вулиці: на полицях, у коробках, на сходах і навіть у гаражі. Тут є художня література, дитячі книги, медицина, право, релігія — що завгодно.А ще проєкт допомагає бідним районам Філіппін: книги збирають і відправляють у віддалені села, створюючи там маленькі читацькі центри для дітей.Прямо як ми ❤️Книготерапія📗Підписатись

Що радять підписники Книготерапії 📗1. Дорж Бату «Моцарт 2.0»«Від цієї книги зовсім нічого не очікував. Як від фільму на 1 раз. Але далі книга буквально засмоктала в себе. Дуже легко читається, тут багато цікавих фактів про Моцарта, гумору і щемких моментів. Той випадок, коли нічого не чекаєш, а в підсумку дуже приємно вражений».2. Юлія Буйських «Колись русалки по землі ходили»Нонфікшн про жіночі образи української міфології. Авторка розбирає, які образи справді існували у фольклорі, а які — пізні вигадки, ділиться польовими дослідженнями й записами розмов зі старшими людьми. Особливо радять тим, хто цікавиться українською культурою та міфологією.3. Саманта Шеннон «Обитель помаранчевого дерева»«Оригінальне фентезі з живими жіночими персонажами та добре пропрацьованим світом. Прекрасна проза, прекрасна історія, прекрасні персонажі, прекрасна обкладинка. Прекрасна книга».4. Пантелеймон Куліш «Михайло Чарнишенко, або Україна 80 років тому»Пригодницький роман у стилі Вальтера Скотта, але в реаліях Гетьманщини періоду Руїни. Окремо хвалять примітки автора з історичними документами та листами.5. Вірджинія Вулф «Moments of Being»«Одна з кращих автобіографічних книжок, що вражає своєю філософічністю і глибиною».6. Джон Маррс «Закон про шлюб»«У книжці зачіпаються великі проблеми сучасності: як штучний інтелект може впливати на наше життя, чому машина ніколи не замінить людей, про совість, почуття, відповідальність. Після прочитання стало страшно, наскільки ми дозволяємо собі деградувати і скільки лазівок технології дають недобросовісним людям».7. Джоан Ролінґ «Несподівана вакансія»«Такої реалістичної й похмурої Ролінґ я більше ніде не бачила. Тут немає магії і “добро завжди перемагає”. Просто життя і просто люди. Я плакала, обурювалась, мені було гидко, когось було шкода. Шикарно своєю безвихіддю».8. Міла Смолярова «Час невдах, або в кримській столиці хмарно з проясненнями»«По-перше, вона класно пише. По-друге, якщо тут є міленіали — вам дуже відгукнеться. Нестандартні герої, цікава подача, класна стилістика».9. Білл Брайсон «Коротка історія майже всього на світі»«Надцікава книжка! Неможливо описати двома словами. Один з кращих історичних нонфіків, які я читав».10. Гаррет Раян «Голі статуї, гладкі гладіатори та бойові слони»«Яка ж вона цікава і смішна! Рекомендую всім, хто любить історію, особливо Давній Рим».Що зацікавило найбільше?Традиційно дякую всім, хто порадив книгу! Книготерапія📗Підписатись