🎤 Виступила сьогодні у Ксю в класі — попри те, що подію перенесли через повітряну тривогу і частина діток не змогли прийти. Ми не читали, але я трохи розповіла їм, чому читання — це справжня суперсила. Про те, як книжки розвивають фантазію, мислення, словниковий запас і навіть допомагають вигадувати, писати, знімати відео чи малювати.📚 Показала, які бувають книжки — різні-різні: пригодницькі, пізнавальні, комікси, інтерактиви... Розповіла, які книги особливо сподобалися Ксю.Також згадала нашу чудову Ірпінську бібліотеку, де можна знайти справді класні книжки і де дуже приємна бібліотекарка, яка завжди порадить щось цікаве. Наголосила, що їм пощастило мати поруч гарну бібліотеку, бо діти в селах іноді не мають — і ми часом відправляємо їм книги.Поспілкувались, хто що читає, які книги улюблені.Діти — жива й безпосередня аудиторія, але тримати їх увагу не просто. І якщо хоча б одна дитина після цієї зустрічі відкриє книжку і захоче читати більше — місія виконана 💪#кт_подія#кт_ірпіньКниготерапія📗Підписатись
🌲Другого травня виповнилося 10 років, як я мешкаю в Ірпені. Я дуже люблю це місто, хоча до недавнього часу навіть не знала, що Ірпінь — літературна столиця України. І досі, коли шукаю для вас інформацію для рубрики #кт_ірпінь, знаходжу щось несподіване.Наприклад, дізналася, що у 2017–2019 роках в Ірпені проводився книжковий фестиваль «Irpin Book Fest». Я відвідувала багато фестивалів, але чомусь книжковий пройшов повз мене. Сподіваюся, що в нас колись ця традиція відродиться.🏆А ще сьогодні дізналася, що щороку 13 серпня вручають Літературну премію Ірпеня. Преміальний фонд становить 500 тисяч гривень, що є найбільшим в історії літературних премій в Україні. Прийом заявок триває до 1 березня. До речі, подавати роботи можуть автори без географічних обмежень, тобто не тільки ірпінці. Премія створена для підтримки українських письменників та популяризації сучасної літератури.Тож Ірпінь продовжує дивувати мене своєю літературною історією та сучасними ініціативами. Сподіваюся, що зможу поділитися з вами ще багатьма цікавими фактами про наше місто ❤️А ви знали про ірпінські книжкові фестивалі та премію?Книготерапія📗Підписатись
🥳 Книготерапевтичний онлайн книжковий клуб починає роботу! Травень на порозі, тож вже можна записуватись на обговорення місяця. Читаємо:1️⃣Володимир Винниченко «Записки Кирпатого Мефістофеля» — обговорення 19 травня (19.00)Це зухвалий роман, що випередив свій час. Дія розгортається в Києві на початку ХХ століття, а в центрі — заплутані любовні трикутники, моральні дилеми та безжальний аналіз людських стосунків. Як на мене — мастрід для кожного українця.2️⃣Бріанна Лабускес «Бібліотека спалених книг» — обговорення 26 травня (19.00)Історичний роман про трьох жінок, які вірять у силу книг, здатних перемогти у найтемніші моменти війни.Спілкуємось:1️⃣В закритій Telegram-групі для кожної книжки протягом місяця.2️⃣В призначений день у Zoom (1,5— 2 год) — кожен зможе висловитись, поставити питання, поділитися враженнями. Можна і просто послухати, якщо соромитесь.Отримуємо плюшки:1️⃣ Допоміжні матеріали для читання.2️⃣Дописи без спойлерів про книгу, автора тощо.3️⃣ Промокод на знижку 15% на книгу «Бібліотека спалених книг» від Лабораторії. 4️⃣ Розіграш при обговоренні — і подарунок для рандомного щасливчика (це може бути книга, читацький щоденник, свічка або інший сюрприз).Умови:Вартість участі — 300 грн за обговорення однієї книги або 500 грн за обговорення обох книг місяця при сплаті одразу. Після сплати додаю в групу книги та починаємо спільне читання!🔥Якщо цікаво, не зволікайте, бо кількість місць обмежена!Для запису пишіть @liybovbo
Ольга Демчук «Замкнені зсередини» #кт_відгук🤝 Сьогодні не тільки день книг, але й день психолога. Дивний збіг — я дочитала цю книгу саме сьогодні. Хоча вона не з психології, а радше з психоаналізу. Для мене, що вже понад 4 роки в терапії (гештальт), це було корисне знайомство з іншим, психоаналітичним, підходом. Книга VS терапіяВ терапії я наче гашу свої емоційні пожежі й біль розмовами з психологом та різними практиками роботи з почуттями. А книга дала мені загальне й системне розуміння всіх процесів, що відбуваються у внутрішньому світі. Це як база. Тут і про етапи формування особистості, і про проекції, і про сепарацію, і про особисті кордони, і про багато іншого. В чому фішкаАвторка не вчить «шукати винних» (будь то батьки чи наша внутрішня дитина) і перекладати на них відповідальність, а навпаки — пропонує взяти на себе відповідальність за свої емоції й реакції. Вчить мислити, бачити світ об'єктивно, тим самим зменшувати емоційне напруження.📊 Книга насичена прикладами, схемами, конкретними порадами. Ще один важливий момент: бонусом йдуть статті про життя в Україні під час війни. Це глибокі рефлексії авторки — про те, як наша психіка реагує на травму, стрес, страх. І це теж дає цінні інсайти.ВисновокКнига сильна й глибока. Не обіцяє простих рішень, але точно допомагає краще себе зрозуміти і почати рухатися в правильному напрямку. Впевнена, буде корисна багатьом. 📕 Я точно буду повертатися до своїх численних стикерів. І сподіваюсь, що деякі усвідомлення допоможуть мені подолати власні психологічні проблеми.P.S. Цитати наводити не буду, бо відгук вийшов величеньким. Деякі наводила тут. Книготерапія📗Підписатись
Знаєте, я дуже рада, що започаткувала рубрику #кт_ірпінь. Під час пошуку інформації стільки цікавого дізнаюсь!Наприклад, про Максима Рильського. Він, як і Ліна Костенко, народився 19 березня, тільки 1895 року. Почала про нього читати, і виявилось, що з весни 1938 до весни 1951 року (не враховуючи років евакуації) він мешкав і працював в Ірпені, за адресою вул. Центральна, 15. А це 400 метрів від мого дому! Десять років поруч ходжу.✍️ В Ірпені Рильський написав «Молодий садок», «Ніч колихала», «Димом котиться весна», «Медитації» та інші твори. У вільний час поет доглядав сад, рибалив на річці Ірпінь та проводив літературні зустрічі з колегами. У домі Рильського гостювали Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Остап Вишня, Юрій Яновський та інші письменники.Завдяки його зусиллям у 1936 році на базі колишньої дачі підприємця І.І. Чоколова був створений той самий Будинок творчості письменників, що перетворив Ірпінь на «літературну столицю» України.У 1951 році у зв’язку з хворобою дружини Рильського, родина переїхала до Києва та продала будинок. На жаль, у 2015 роцібудинок зруйнували. Але Рильський до кінця життя вважав Ірпінь «славетним селищем» та «письменницькою оазою»:"Лягли смуги голубіНа пагорби рожеві,У тихій радості-журбіВклонявся вечір дневі –І огортала ніжна тіньПоволі, а не зразуСлаветне селище ІРПІНЬ –Письменницьку оазу"Також Ірпінь згадано у вірші, виданому за кілька місяців до смерті автора:"Із нею ми жили в будиночку малімУ скромнім Ірпені, близенько залізниці,І не гнівило нас, коли здригався дімВід поїздів нічних(воно ще й досі сниться)."Пройшли роки. Ірпінь вже давно не скромне селище, а от залізниця й досі спати не дає 😸Книготерапія📗Підписатись
📚 Чи варто читати корисні книжки?Не так давно ми обговорювали, чи варто читати художню літературу, і згадували тих, хто вважає її «некорисною». Але є інша категорія людей, які переконані, що корисні книжки — це суцільна «вода» про «успішний успіх», тож читати їх немає сенсу.Я з цим не погоджуюся. Так, у багатьох подібних книгах є поради, які здаються очевидними, часто пишуть про одне й те саме. Але основна задача таких книг — мотивувати щось робити. Тож я не переймаюсь, якщо бачу якусь пораду в багатьох книжках. А навпаки, отримую більше мотивації її використовувати.Ці книги також допомагають:✔️ Розвиватися. Вони вчать сприймати нові ідеї та дивитися на світ ширше. ✔️ Формувати корисні звички. Часто ми знаємо, що корисно, але не робимо цього. Такі книжки допомагають «перезавантажитися» і повернутись до правильного курсу. ✔️ Зростати. Хороший нон-фікшн може підштовхнути до дій, які змінять ваше життя. ✔️ Використовувати чужий досвід. Читаючи книги з бізнесу, психології, комунікацій, ми отримуємо концентровані знання, які інші набували роками. І змінюємо життя на краще!‼️ Головне не просто читати такі книги, а дійсно використовувати поради з них. Бо якщо знаєш, але не робиш - це все рівно, що не знаєш. Намагаюсь так і робити, хоча звісно вдається впроваджувати не все. А ви читаєте корисні книги?Книготерапія📗Підписатись
8️⃣ березня: боротьба за права жінок та жінки в літературіСьогоднішнє свято передусім не про весну та квіти, а про боротьбу за права жінок. У XIX-XX століттях жінки боролися за право голосу, рівну оплату праці та освіту. 8 березня 1908 року у Нью-Йорку відбулася демонстрація жінок-трудівниць, які вимагали скорочення робочого дня, кращої оплати та виборчого права.1977 року ООН визнала 8 березня Міжнародним днем боротьби за права жінок і мир. І багато письменниць зробили свій внесок у цю боротьбу.👩💼 Жінки-феміністки в літературіСвого часу авторкам було важко заявити про себе: їхні твори не сприймали серйозно, а дехто змушений був писати під чоловічими псевдонімами — наприклад, Марко Вовчок та Жорж Санд.Але були й ті, хто відкрито кидав виклик суспільству. Мері Волстонкрафт ще у XVIII столітті написала «Захист прав жінки» — одну з перших феміністичних праць. Вірджинія Вулф в есе «Власна кімната» показала, наскільки важливо для жінки мати право на освіту, фінансову незалежність та простір для творчості.Серед українських письменниць, які боролися за права жінок, варто згадати Ольгу Кобилянську, яка у своїх творах «Царівна» та «Людина» порушувала питання свободи жінки, рівності у шлюбі, освіти та самореалізації.❤️ Ці письменниці не лише творили видатні книги, а й прокладали шлях іншим жінкам у літературі.Книготерапія📗Підписатись