“Квіти для Елджернона” - що насправді робить нас людьми?Чарлі Гордон — розумово відсталий, але у нього є друзі, робота, захоплення і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь у небезпечному науковому експерименті, який може зробити його розумнішим... Яку ціну маємо ми платити за свої бажання? Чи варті вони того?Невеликий за обсягом роман, який я прочитав буквально за лічені дні. Але один з тих, який залишається у пам'яті, мабуть, назавжди. Книжка проста і глибока, спокійна і сповнена бурхливими емоційними переживаннями, водночас. Занадто яскрава і жива, щоб сприймати її розумом. З тих, які повною мірою стверджують цінність життя.Як майстерно автор описує внутрішній світ героя, спочатку ідіота, а потім генія. Як сильно відчувається його неприйняття зі сторони суспільства, самотність, яка супроводжує його всюди. А потім страшна печаль усвідомлення неминучого, яка лягає на Чарлі, коли він розуміє, що чекає його у майбутньому.На “Квіти для Елджернона” важко писати відгук, бо цей роман належить до тих історій, які треба відчути і прожити. Незвичайно гостра його пронизливість не забувається дуже довго.Філософія цієї книжки набагато глибша, ніж може здатися спочатку. І не кожен зможе зрозуміти закладений автором смисл роману відразу. Як це часто буває зі справді хорошою літературою, він може сподобатися вам, а може і ні. Але байдужим точно не залишить нікого./ Цитати / • «Я відкрив, як людина може почати зневажати саму себе. Це відбувається, коли вона усвідомлює, що чинить неправильно, але не може зупинитися.»• «Раніше мене зневажали за невігластво і тупість, тепер ненавидять за розум і знання. Господи, та чого ж їм потрібно від мене?»• «Якщо не хочеш залишитися дитиною навіки, не можна чекати підказок від інших. Ти маєш знайти рішення в собі самому - відчути, що буде правильно. Навчися довіряти собі.»• «Ти людина, якій Господь дав так мало, робиш значно більше, ніж люди з мізками, які не знають, як ними користуватися.»• «Хто сказав, що моє світло краще за твою темряву?»• «Людина, що має розум, але позбавлена здатності кохати і бути коханою, приречена на інтелектуальну і моральну катастрофу.»• «Я схожий на людину, яка проспала півжиття, а тепер намагається дізнатися, ким вона була, поки спала.»• «Жодних запитань. Усе ясно. Я її кохаю.»#книжкова_полиця
“І розверзлося пекло … Світ у війні 1939-1945 років”Цю працю назвали однією з найкращих документальних розвідок про Другу світову війну. Тут зібрано все: інтерв’ю, щоденники, листи, спогади й різноманітні особисті документи. Від Дюнкерка до Іодзіми, від Сталінграда до Гвадалканалу. Описи битв як на суходолі, так і на морі. Майстерно дібрані цитати, що оживляють події. Усі подробиці військових операцій та економіка країн-учасниць війни, логістика забезпечення армій, політичні портрети й замальовки у Французькому генеральному штабі, Білому домі чи Міністерстві у справах колоній. Твереза й реалістична картина епохальної та кривавої події ХХ століття без жодної романтизації й кабінетної героїки. Це справжній репортаж із пекла Другої світової війни.Книжка “І розверзлося пекло … Світ у війні 1939-1945 років” Макса Гейстінгса — це монументальна робота, присвячена найбільш кровопролитному конфлікту за весь час існування людства. І перегорнувши вже перші декілька десятків сторінок, я зрозумів, що практично нічого не знав про історію Другої світової війни. А багато речей навіть уявити собі не міг, особливо що стосується масштабів цієї війни. Книжка написана у особливій манері — історичні факти перемежовуються вставками з листів і щоденників простих солдатів та цивільних, цитатами полководців і словами очевидців подій. Це вписано в неї настільки органічно, що складається враження ніби читаєш чиїсь повідомлення про речі, які відбувалися якихось декілька років тому і на відстані витягнутої руки.І, звичайно, неможливо було не проводити паралелей між тим, що відбувалося тоді, і відбувається на території України зараз.Автор чудово описує життя під час війни, побут простих солдатів, хронологічно охоплює битви і різні сторони цієї жахливої війни. Книжка вийшла захоплююча, місцями шокуюча і неочікувано цікава. Ці 700+ сторінок дають однозначне розуміня того, що дай нам Бог більше ніколи не знати, що таке світова війна.Особливо сподобалося те, як автор описує передумови війни, і те, як її закінчення вплинуло на наш світ. Однозначно рекомендую!"Американці та британці визволили половину Європи від одної тоталітарної тиранії, але їм бракувало політичної волі й військових засобів, щоб не дати дев'яноста мільйонам мешканців східних держав стати жертвами нового, радянського, рабства, що тривало майже півстоліття. Ціна союзу зі Сталіним заради знищення Гітлера була насправді висока."#книжкова_полиця
Дайджест рекомендацій № 10Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ “Щекавиця по-англійськи. Як пережити 57 ночей "прильотів" поспіль” — короткий екскурс в історію Великої Британії, яка свого часу проживала той самий повітряний терор, що і українці зараз.✓ “Мне придется выключить свет, выходя последним” — хроніки звичайного російського фашизму у об'єктивах фотографів.✓ “Допомога людям, які були в окупації” — як з допомогою Нової пошти відправити посилку людям, які були під окупацією. Компанія візьме на себе усі витрати на доставку.✓ “Перемеблі» як LEGO чи Minecraft” — в другій половині публікації розповідається історія одного стартапу, який виготовляє меблі-конструктори з доступних матеріалів.✓ “Сидіти і дивитись, як роздирають твоє місто – не варіант” — історія з перших днів війни. Як харківські тероборонівці розгромили елітний російський спецназ.✓ “Project Starline expands testing through an early access program” — Google починає продавати "магічні вікна для відеозв'язку", які вже використовуються в офісах компанії. Екрани реагують на позицію очей співрозмовника, тож співрозмовник виглядає повністю тривимірним.✓ “Хухи - лісові духи” — цікава стаття про милих і пухнастих лісових духів у словянській міфології.✓ “Преспап’є з коралом” — стаття-роздуми про символи безпечного минулого, яке так контрастує з усім нашим теперішнім життєвим досвідом.✓ “ONE YEAR PROGRESS Interior Designer Renovates Old Cabin” — відеощоденник про те, як перетворити старий і покинутий усіма будинок посеред лісу, в чудове місце для життя.#дайджест
Маленькі люди Зараз у холі школи, де вчиться мій син, щодня старші жінки плетуть маскувальні сітки для військових. У будинку навпроти, власник одного з комерційних приміщень, віддав його для організації свого роду сортувального центру. Там організовано прийом речей для потреб військових, переселенців, допомоги жителям ще недавно окупованих територій і різного роду подібних ініціатив. Хтось із сусідів віддав у користування свій бус. Дехто з людей проводить там майже весь свій вільний час. Хтось по змінах курсує у якості водія. У мене є друзі, які не мають змоги волонтерити, але регулярно донатять на ЗСУ чи адресну допомогу конкретним підрозділам. У кого з фінансами ситуація складніша, той шукає інші способи чимось допомогти. Абсолютна більшість робить свій внесок, у тому чи іншому вигляді. Це маленькі люди, завдяки яким досягаються великі цілі. Вони не отримують за це грошей. Їх не покажуть по телевізору. Їм не присвоять високі звання чи посади. Але у всіх них є спільна і важлива мета. Ці люди – як краплі дощу, що майже непомітні поодинці, але коли їх стає достатньо багато – проливаються на землю зливою. І завдяки їм, Україна перемагає у цій війні.
Економіка доступних речейОстанні років двадцять, в Україні формується все більш виражена сервісна економіка. Якщо в двох словах, то її суть можна висловити доволі просто: речі стають все більш доступними і відносно дешевими, а платити більше треба переважно за послуги.В далекому 2004-му, батьки оформляли мені середнього класу комп'ютер в кредит на 18 місяців, бо коштувала ця іграшка непомірно дорого по співвідношенню до наших провінційних зарплат. Ринку бу техніки не існувало в принципі (Slando вийшов на український ринок в 2007, а ОЛХ зявився у 2014-му), а одяг на базарі легко міг зрівнятися по ціні з твоїм же середнім заробітком за останній місяць чи два. Зараз таке, звичайно ж, важко навіть уявити. До війни, більшість потрібних речей, якщо не замахуватися на верхній ціновий сегмент, легко можна було придбати, навіть отримуючи на руки мінімалку. Зараз ціни виросли, але в цілому, принципово нічого не помінялося. З одягом проблем немає точно, а якщо говорити про ту ж техніку, то є величезний і доступний за цінами бу ринок.В цьому плані ми все більше стаємо схожими на держави Заходу, де послуги можуть коштувати немало, але от речі — доступні кожному. Навіть з невеликими доходами, завдяки автоматизації, технологіям і здешевленню виробництва, працюючи на будь-якій роботі, можна дозволити собі більшість благ сучасної цивілізації. І впевнений, що після завершення війни, коли в Україну почнуть активно заходити закордонні інвестиції, ми зробимо у цьому напрямку ще більший стрибок.
Наповнюйте своє життя самостійноЯ знаю багатьох людей, у яких є більшість з того, чого часто бракує іншим — хороші доходи, нормальне здоров'я, матеріальна забезпеченість і решта атрибутів, нестача яких зазвичай генерує більшу частину дискомфорту у житті.Але тим не менш, цих людей важко назвати щасливими, чи бодай задоволеними життям. Їм часто бракує смислів і екзистенційної наповненності, вони постійно знаходяться у пошуках "швидкого дофаміну".Проблема у тому, що більшість намагається заповнити пустоту речами і враженнями. Дорогі іграшки, статусні речі, легкі наркотики, безкінечний цикл атракціонів подій та емоцій. Цей список можна продовжувати.Але коли мова йде про внутрішню пустоту, це так не працює. І замість насичення і спокою, отримуєш лише поступовий ріст толератності і потребу все більше і більше нарощувати дозу. У всіх сенсах цього слова.Натомість, ключ до вирішення проблеми в тому, щоб зрозуміти - щастя не в речах, розвагах і доступному дофаміні. Щастя — це завжди про процес і діяльність. Воно не є якоюсь кінечною точкою, пунктом призначення, якого можна і треба в якийсь момент досягти.Щастя полягає в діяльності. В тому, щоб знайти для себе ті заняття, які приносять наповненість у ваше життя. Дають відчуття того, що ти на своєму місці. Приносять гармонію як з самим собою, так і зі світом навколо.Це може бути як щось дуже індивідуальне (творчість і хобі), так і діяльність, яка дозволяє бути включеним у контекст значно більший, ніж ти сам (волонтерство). Так зачіпається горизонт смислу, який виходить далеко за рамки самої людини.Але ніхто крім вас самих, не може цього зробити. Ніхто крім вас не знає, що саме вам потрібно. У якому занятті ви знаходите смисли і себе.Наповнюйте своє життя самостійно. Ніхто не зробить цього за вас.Але коли ви нарешті наважитесь спробувати, то будете здивовані тим, скільки людей будуть готові вам у цьому допомогти.
Дайджест рекомендацій №9Раз в місяць я публікую добірку цікавих речей, на які натрапив і якими хотів би поділитися з вами. Це можуть бути сайти, додатки, статті, відео і т. д. Одним словом, усе, що на мою думку варте уваги. ✓ “Щекавиця по-англійськи. Як пережити 57 ночей "прильотів" поспіль” — короткий екскурс в історію Великої Британії, яка свого часу проживала той самий повітряний терор, що і українці зараз.✓ “Де отримати безоплатну психологічну підтримку: 10 сервісів і платформ” — в The Village зібрали ініціативи, які надають безоплатну психологічну допомогу українцям.✓ “Boston Dynamics: 30 years of development” — 30 років безперервних розробок компанії Boston dynamics в одному короткому відео.✓ Windscribe.com — класний VPN, який після реєстрації навіть на free-акаунт виділяє ліміт в 10 Гб на місяць, чого цілком вистачає для комфортної роботи.✓ Remove.bg — онлайн-сервіс для видалення фону з зображення. Працює добре, і повністю безкоштовний.✓ Пол Грэм: «Жизнь действительно очень коротка» — переклад нонаток американського інвестора, підприємця і засновника Y Combinator, Пола Грема. Життя коротке - і, найімовірніше, розуміння цього застане вас зненацька.✓ “Donate 1024” — простий, але корисний телеграм-бот, після підписки на якого вам щодня буде приходити нагадування, щоб за можливості задонатити на ЗСУ і відправити побільше квитків русні на концерт Кобзона.✓ “How Ukraine Is Remaking War” — у боротьбі за свободу, Україні вдалося демократизувати саму війну, залучаючи до протистояння приватний бізнес та звичайних громадян, що створило новий прецедент для війни XXI століття.✓ “Кому краще обрати каву без кофеїну, та як сильно вона відрізняється від класичної” — люблю каву чисто за її смак, але не хочу перебирати з кофеїном, тому останнім часом зацікавився цією темою.✓ “BBC: World’s smallest cat” — чудове відео від BBC про життя плямисто-рудого кота, найменшого дикого кота світу. Саме те, чого вам не вистачало цього гарного недільного ранку 😉#дайджест
Принцип близькості при пошуку роботиЗв'язки і знайомства, соціальний капітал в цілому – це той ресурс, який може стати в пригоді у найрізноманітніших ситуаціях. І один з напрямків, де можна задіяти цей бустер – пошук нового місця роботи або освоєння нової професії. І це зараз справді актуально, враховуючи скільки людей через війну залишилося без робити. При цьому, багато хто прийняв рішення змінити спеціалізацію. Хтось вимушено, а хтось, розглядаючи це як шанс перейти на новий рівень. І тут в пригоді може стати не лише близьке коло спілкування, а й відносно далеке. Навіть випадкові знайомі можуть допомогти вам проникнути в ті сфери, які вам цікаві. Привіт, теорія шести рукостискань. Якщо не замахуватися на вакансію з розряду «Наглядач за пінгвінами в Антарктиці», то майже гарантовано серед ваших родичів і знайомих є хтось, хто вже працює за такою спеціальністю або як мінімум в цій сфері. На одному з американських сайтів я натрапив на таке поняття як proximity principle або «принцип близькості». Суть його в тому, що для того, щоб опинитися на тому місці й на тій посаді, на якій ви хочете бути, треба бути поруч із тими людьми, які вже там. Так ви можете не лише поставити їм запитання, які вас цікавлять, а й отримати пряму рекомендацію або запрошення на співбесіду. Як мінімум троє моїх знайомих саме так і влаштувалися на бажану роботу, отримавши від мене рекомендацію і співбесіду за домовленістю. Тому якщо хочете змінити роботу, чи освоїти нову професію – в першу чергу озирніться навколо. Швидше за все, серед вашого коли знайомств вже є ті, хто може вам у цьому допомогти.
Стівен Кінг – Блейз. Це був брудний світ…Після смерті злочинця Джорджа Реклі його недоумкуватий напарник Блейз вирішує наодинці здійснити задуманий Реклі план - викрадення дитини з сім'ї мільйонерів. Тепер Блейз, тримаючи маленького Джо в заручниках, ховається у лісах штату Мен... а поліція все ближче. І "злочин століття" перетворюється на справжні перегони з часом. Кінг – багатогранний письменник, який пише в найрізноманітніших жанрах. І завжди у нього знаходиться щось таке, що здивує тебе, навіть якщо ти здавалося належиш до його впевнених поціновувачів. Річард Бахман – це альтер-его Кінга, псевдонім під яким він писав у далекі 70-ті. А «Блейз» – його остання робота опублікована під цим авторством. Яка була випущена в друк аж в 2007 році, оскільки сам Стівен спочатку вважав роман занадто слабким, тому він і пролежав «у шухляді» більш ніж 30 років. Відносно коротка і нетипова для Кінга книжка, але мені сподобалося. І читається якось на одному диханні, з емоційним навантаженням, чіпляє. Зсамого початку вже зрозуміло, чим все це закінчиться для Блейза. Але на жаль, реальність сувора. І не кожен здатен вчасно побачити лінію, яку краще не переступати. Трішки сентиментальна, місцями жорстока, але добротна, варта уваги історія. / Цитати з книжки / • Дурість - це в'язниця, вийти з якої неможливо. Якою б хорошою не була твоя поведінка, тобі доведеться відбувати там довічний термін. • Він зрозумів, що у світі повнісінько дурнів, які зі шкіри лізли геть, аби тільки показати тобі, які вони розумні. • Це був брудний світ, і що довше ти в ньому жив, то бруднішим ставав. • Брехати не хотілося: одна брехня неминуче вела до іншої, і незабаром ти немов подорожував незнайомими дорогами, де так легко заплутати. • Спогади свавільні. Якщо ти припиняєш ганятися за ними і повертаєшся до них спиною, вони частенько повертаються самі по собі. • Людина старіє, і прожите життя починає здаватися їй сном, який вона побачила, задрімавши після обіду.#книжкова_полиця
Рей Бредбері - Кульбабове вино. Історії з присмаком літаЯ почав читати наукову фантастику ще у третьому класі школи, і вже у класі шостому чи сьомому, добрався до золотої класики - "Марсіанських хронік". Але якось так сталося, що одна з найвідоміших повістей Бредбері - "Кульбабове вино", потрапила мені до рук тільки тепер. Минулого місяця я купив її у "Книгарні Є".Це свого роду колекція з десяти історій, що відбуваються з 12-річним Дугласом та його молодшим братом Томом, а також їхніми рідними чи знайомими. Історій з різним підтекстом і настроєм, подій, що відбуваються з абсолютно не схожими одне на одного людьми. Але всі вони добрі, світлі і теплі. Нехай від деяких і віє меланхолією, а після того, як перегортаєш останню сторінку цієї сюжетної лінії, залишається легкий присмак печалі. "Кульбабове вино" - книжка про літо. Яскраве, незвичайне, самобутнє літо, таке літо, яким воно буває лише у дитинстві. З дуже поетичною, насиченою, місцями навіть складною мовою. Це книжка про радість життя і його усвідомлення. Історії, які можна приймати по ковточку щодня. Історії, де немає фантастики як такої, але які майстерно демонструють ті чари і магію, що таємними нитками прошивають нашу повсякденність і світ навколо.Багато емоцій. Багато одкровень. І багато літа, закупореного у пляшечки, що дбайливо розставлені на поличках пам'яті./ Цитати / • «Отже, можна вирости і все одно не стати сильним? Отже, стати дорослим зовсім не втіха? Значить, у житті немає надійного притулку? Немає такої надійної цитаделі, що встояла б проти жахів ночі, що насуваються?»• «Людина живе в теперішньому, чи то молоде справжнє, чи старе справжнє; але іншого вона ніколи не побачить і не пізнає.»• «Ось поживете з моє, тоді зрозумієте, що дрібні радощі куди важливіші за великі.»• «... мені подобається плакати. Як поплачеш добряче, одразу здається, ніби знову ранок і починається новий день.»• «Батьки іноді забувають, як вони були дітьми.»• «Кохання — це коли хочеш переживати з кимось усі чотири пори року.»• «Хліб із шинкою у лісі — не те що вдома. Смак зовсім інший, правда? Чи гостріше, чи що... М'ятою віддає, смолою...»• «У війні взагалі не виграють. Усі тільки й роблять, що програють, і хто програє останнім просить миру.»• «Доброта та розум - властивості старості. У двадцять років жінці куди цікавіше бути безсердечною та легковажною.»• «Коли людині сімнадцять, вона знає все. Якщо їй двадцять сім і вона, як і раніше, знає все - значить, їй все ще сімнадцять.»• «Те, що для одного – непотрібний мотлох, для іншого – недоступна розкіш.»• «Ми тому й любимо захід сонця, що він буває лише один раз на день.»#книжкова_полиця
TGLIST.COM.UA
