Маленькі люди Зараз у холі школи, де вчиться мій син, щодня старші жінки плетуть маскувальні сітки для військових. У будинку навпроти, власник одного з комерційних приміщень, віддав його для організації свого роду сортувального центру. Там організовано прийом речей для потреб військових, переселенців, допомоги жителям ще недавно окупованих територій і різного роду подібних ініціатив. Хтось із сусідів віддав у користування свій бус. Дехто з людей проводить там майже весь свій вільний час. Хтось по змінах курсує у якості водія. У мене є друзі, які не мають змоги волонтерити, але регулярно донатять на ЗСУ чи адресну допомогу конкретним підрозділам. У кого з фінансами ситуація складніша, той шукає інші способи чимось допомогти. Абсолютна більшість робить свій внесок, у тому чи іншому вигляді. Це маленькі люди, завдяки яким досягаються великі цілі. Вони не отримують за це грошей. Їх не покажуть по телевізору. Їм не присвоять високі звання чи посади. Але у всіх них є спільна і важлива мета. Ці люди – як краплі дощу, що майже непомітні поодинці, але коли їх стає достатньо багато – проливаються на землю зливою. І завдяки їм, Україна перемагає у цій війні.