— Не вмикайте біле світло, будь ласка.
Цю фразу кожен екіпаж рано чи пізно чує від шкіпера під час нічного переходу. І справа не в тому, що шкіпер старий воркун або хоче створити «справжню морську атмосферу».Наші очі здатні адаптуватися до темряви. Але для цього потрібно приблизно 10 хвилин. Варто лише на кілька секунд подивитися на яскраву лампу в кокпіті або в салоні — і нічний зір майже повністю зникає. Після цього знову доведеться чекати, поки очі адаптуються. Саме тому на яхтах під час нічних вахт використовують червоне світло.Червоний спектр найменше впливає на адаптацію ока до темряви. Під таким освітленням можна читати прилади, карти, перевіряти обладнання і при цьому продовжувати бачити море, берегові вогні, буї та інші судна.Ті самі правила діють і у військових. У польових таборах, бронетехніці та командних пунктах вночі часто використовують саме червоне.Причин дві:⚓️ не втрачати нічний зір;⚓️ не демаскувати себе яскравим світлом. Бо вночі навіть маленька лампочка може бути помітною за багато кілометрів.Тож коли під час нічного переходу шкіпер просить не вмикати світло в каюті або кокпіті — він не бурчить. Він просто хоче бачити море так, як його бачили моряки сотні років до появи GPS, радарів і сучасної електроніки.А коли військові просять допомогти і купити їм ліхтарики червоні якісні, то навіть не будемо питати "для чого?". Бо ми давно знаємо цих військових, ми довіряємо їм, та і ми розуміємо для чого. І дякуємо всім нашим підписникам, туристам на яхтах, курсантам-студентам і особлива подяка пані Iryna Kravchenko і певним гідам з міста Рим. Бо вони як ніхто регулярно продовжують допомагати та робити світ краще.
Шановне панство, товариші реконструктори, друзі лівінг-хістори та музеї живої історії!!!Потрібна реконструкторська та майнова допомога та подарунки на добру справу. Чи це буде прям подарунок чи надання в безоплатне користування по актам прийому - то ви вже самі домовитесь. Можливо у вас лежить вдома, на складі пилиться, миші ще не з‘їли і ви згодні допомогти музею.В двох словах: Рішенням Головнокомандувача Військово-морських сил України створюється Музей ВМС. Експозиція, від найдавніших часів до сьогоднішньої війни. Окремо будуть: античний період, Русь, генуезці, козацька доба, флот періоду національної революції та визвольних змагань, Друга Світова… Вони збирають експонати, пов‘язані з цими епохами. Костюми, озброєння, обладунки, моряцький побут, моделі човнів, частини човнів і все те, шо може належати до нашої історії морських сил.Керує процесом Олександр Бабіч (військовий, історик, гід, волонтер і просто крутий чуві).P.S. Картинку робило ШІ по швидкому промту. На історичність не претендує, лише для привернення уваги
Історія цього авто почалася не з дороги — а з рішення. Десь між дощами й туманами Велика Британія воно стояло тихо, ніби чекало, коли його нарешті покличуть у справжню подорож.І покликали. Спершу були вузькі англійські дороги, де кожен поворот — як загадка. Потім пором через Ла-Манш, де хвилі гойдали не тільки кузов, а й усі плани. Кажуть, у той момент авто вперше “зрозуміло”, що назад дороги вже не буде. Але дорога не була гладкою. І з кожним кілометром авто ставало не просто транспортом — а частиною команди.Далі почалося найцікавіше. Європейські траси змінювались гірськими серпантинами. Річки — великі й малі. Мости, які здавались нескінченними. Трохи відпочинку і знову в дорогу. Заправки, автобани, поля Франції, ліси Німеччини, міста Польщі, Карпати.... І от — нарешті Україна. Там, де його чекали. Там, де воно справді потрібне.І знаєш що? Це авто — реально круте. Витривале, вперте, з характером. Таке, що не здається, навіть коли дорога вирішує перевірити тебе на міцність.Величезна подяка всім, хто допоміг його придбати, провести через пів Європи і передати хлопцям. Без вас ця історія не відбулась би. Я не знаю всю правду про цю історію, лише шматочки... а чого не знав - додумав для цього посту. Але була одна маленька деталь… правдива. Цьому авто дуже не вистачало гарних коліс.І от тепер — все як має бути.Разом із пані Іриною, гідами міста Рим та нашими постійними друзями - ми купили ці колеса. І тепер авто вже “взуте” як треба — готове до нових доріг, нових викликів і нових історій.Дякуємо хлопцям за звіт. Продовжуємо наші проєкти, підтримку ЗСУ та віру в краще майбутнє.
Ви знаєте хто такий Ентоні Бурден (Anthony Bourdain)?
Іноді, в нашу епоху контенту, ми користуємося ідеями, речами, фразами, принципами, але забуваємо про батьків-засновників, про людей-легенд, хто це починав, розвивав або виносив на новий рівень. Ентоні Бурден був культовою фігурою в гастроіндустрії — не просто шеф-кухарем, а людиною, яка змінила те, як ми дивимось на їжу і подорожі.Він - американський шеф-кухар, письменник і телеведучий, а ще:- автор книги “Kitchen Confidential”, яка відкрила «залаштунки» ресторанного світу- ведучий шоу “Parts Unknown” і “No Reservations”Він показував не «гламурну кухню», а реальну їжу і культуру людей. Він їв вуличну їжу, спілкувався з місцевими, занурювався в контекст країни. Бурден зробив гастрономію частиною культурної і соціальної розмови, а не просто про їжу.Його знає майже весь світ, але інколи про нього навіть не чули. Він сформував сучасний тренд на food + travel storytelling. А ще сильно вплинув на шефів, тревел-блогерів і "гастроентузіастів".Для багатьох Ентоні Бурден — це символ «справжнього» підходу до їжі без пафосу. Це людина, яка навчила світ дивитися на їжу як на спосіб зрозуміти людей і країни. Напишіть в коментарях, якщо чули про нього.І знаєте що?Anthony Bourdain приїжджав у Хорватію, в Істрію і, як завжди, шукав не відомі ресторани, а справжній смак місця. Він потрапив у Лімський канал — на ферму устриць. І був по-справжньому вражений. Не декораціями. Не сервісом. А чистою водою, простотою, смаком моря і людьми, які цим живуть.Він рекомендував це місце всім.І знаєте що?Ми теж туди поїдемо. У рамках нашого туру “Вино та Вітрила” (16–23 травня) ми відвідаємо цю ферму, будемо їсти устриці просто з моря, пити вино і дивитися на Істрію з води — так, як її бачать не всі.Це не просто яхтинг. Це подорож, де кожен день — інший: вино, море, маленькі міста, правильна компанія і дуже багато смаку.Насичено.Красиво.Винно.Смачно.І з програмою, де все продумано і включено.Запис триває ;)Подробиці тут - https://lets-boat.com/uk/tour/istria-sailing-tour-wine-sails/
8-денний винний тур-експедиція на вітрильному човні вздовж узбережжя Істрії (Хорватія) – море, вино та винарні, красиві міста, красиві люди, дегустації, бухти та середземноморська кухня. Хорватія славиться надзвичайно чистим морем, своїми гастрономічними традиціями, багатовіковою винною культурою, приємним кліматом та колоритними містами з архітектурою, яку знімають у фільмах Netflix.16-23.05плануємо яхту та катамаран.ціна від €2550Для того щоб краще познайомитись з вином, навчитися дегустувати, цінувати, пізнавати та зрозуміти його сенси – з нами буде винна експертка Анна Євгенія Янченко. Вона – дослідниця вина у світі, авторка двох винних бестселерів, винна викладачка, сомельє, культурологиня та досвідчена популяризаторка українського вина у світі.Щоб краще зрозуміти Істрію та яхтинг – будемо ми, Брати Білецькі, які розкажуть, покажуть і дадуть доторкнутися до яхтингу та Хорватії впродовж подорожі.Ми супроводжуємо вас у містах, на виноробнях, на дегустаціях і робимо так, щоб ви могли просто проживати цей досвід, не думаючи про організаційні деталі.
У 2020 році, на замовлення видавництва «Фоліо», ми з другом, гідом та колегою Віталієм Бугаєнко писали книгу про Херсон і Херсонщину. Про історію, природу, культуру — про все, що робить цей край таким особливим.Але 2020-й був дивним роком. Через карантин книга тоді так і не вийшла друком — лише продавалась у PDF-форматі. Згодом її все ж надрукували, але… як це часто буває, постійно були нюанси. І ми так і не тримали «своєї» книги в руках. І ось тепер, нарешті, ми отримали свої авторські примірники. Тримати її в руках зараз — це зовсім інше відчуття. Багато локації, про які ми писали і запрошували читача відвідати - тепер не існує: спалено, заміновано, порушено, окуповано, вирвано з серця…Якби ми писали цю книгу сьогодні, я впевнений, дуже багато було б інакше. Інші акценти, інші слова, можливо, і навіть трохи інші сенси.Але водночас вона залишилась чесною.Це книга про любов до Півдня. Про любов до Херсонщини.Про Кінбурн і Джарилгач, про степи та вітер, про виноробні та традиції, про кухню і смаки, про людей і колорит, про двори та вулиці, про будівлі і короткі історії. Про все те, що ми так сильно любили. І любимо.P.S. В той самий період я писав ще одну книгу-путівник про Херсонщину. Крутий дизайн, зручний формат. І вона вийшла англійською у тому самому 2020 році. Але то зовсім інша історія.
⚡⚡⚡Ви знаєте комікс «Укрмен та Ампербой»? Це історії про українського героя та його нового знайомого, які борються з темними силами, рятують світ і заряджають його енергією — буквально і метафорично. Автор цих коміксів сам зараз служить, і його герої надихають нас на допомогу та підтримку один одного.Але електрика та енергія потрібні не лише у коміксах — вони життєво важливі й для наших херсонських прикордонників. Їм терміново потрібна зарядна станція, щоб ефективно протидіяти дронам, які летять з окупованої території.💛 Всього треба 80 000 грн. Ми уже закрили половину суми самі своїми силами, ще 15 000 грн зібрали по партнерах і друзях.❗ Залишилось зібрати 35 000 грн.І тут ви можете допомогти весело і корисно одночасно: - або надсилайте на банку нашу- або замовляйте комікси команди KrutoComics на сайті https://ukrman.ua/ , і 50 грн з кожної покупки піде безпосередньо на зарядну станцію для прикордонників. Вкажіть тільки промокод - ХЕРСОН⚡ ⚡ ⚡ Підтримай наших героїв у житті⚡ ⚡ ⚡ Банка наша тут - https://send.monobank.ua/jar/29Qd8jDwE3
Спогади №5Продовження зі спогадів нашого двоюрідного діда (брат діда) про життя в Херсоні під час окупації 1941-1944 або одразу після. (під час окупації йому було років 8–9)"Щоб заробити хоч якісь гроші — у спеку я брав відро холодної води й кружку. Ми йшли з хлопцями, або з меншим братом, або я сам в людні місця або на ринок і за копійки пропонували перехожим напитися смачної холодної води. Або купували в газетному кіоску багато газет і несли їх продавати на ринок. У кіоску — по 20 копійок, а ми продавали по 1 рублю. А мій брат Шурик (Олександр) ніколи мені не допомагав. Він був молодший і завжди відвертався від роботи. За це я на нього постійно сердився. Інколи, коли справді було за що сердитися — бив його. Нє, ну а шо?""Часто в сусідніх дворах і на сусідніх (не на своїй) вулицях діставалося від місцевої пацанви. Щось здобути в ті часи — означало вижити. А якщо здобуваєш не у своєму дворі - небезпечно. А шо там здобувати у своїх володіннях? Все шо модна було - вже здобуто. Часто доводилося рятуватися втечею від пацанви. Вони були налаштовані серйозно і явно хотіли не говорити. У мене біля кожних вхідних дверей у своєму дворі лежало 2–3 камені або цеглини — на випадок самооборони. Знаєш, навіщо два? Один — влучно кинути в г0л0ву, коли підійдуть ближче, а другим — уже в рук0пашну. Двори ж були прохідні часто. Входів-виходів було по 2-3. Тому і місць для "боєприпасів" вистачало.""Рибалку я не любив, але іноді з хлопцями переправлялися з річкового порту на інший берег. Там ставили «равлики» з лози й ловили рибу."P.S. Малюнок ілюстративний. Дякую ШІ
1 євро - за початок навчання👉 Перше установче заняття — відкрите для всіх (за донат на ЗСУ 50 грн) !7 лютого ми стартуємо теоретичний курс Inshore Skipper — для тих, хто хоче навчитися керувати яхтою, зрозуміти як усе працює, і зробити свій перший крок у яхтинг. Теорія проходить онлайн, а далі буде практика на човні."Хочу, але страшно. Бо це ж яхта. І шкіпером — я?"
Так, ми знаємо, що для багатьох саме перший крок — найскладніший. Тому вирішили допомогти тим, хто ще вагається. Це можливість зрозуміти, чи ваше це, без жодних зобов’язань.Якщо цікаво — реєструйтесь на відкрите перше заняття.Посилання на форму реєстрації тут - https://lnk.ua/J4Pb0w7Vz* посилання поки веде на сайт ХерсON - це наш дружній туристичний проєкт. Поки сайт Let’s Boat ще в роботі. ** Можливо в кінці реєстрації та оплати 50 грн у вас на екрані видасть "помилку". Це якась халепа, яку програмісти вже вирішують. Тобто реєстрація проходить успішно, це лише глюк системи. Якщо у вас гроші списались - будьте впевнені, що все ок і вас записано. На цій лекції ми:- розкажемо про курс, його структуру та перспективи- поговоримо про історію вітрильних човнів і яхтингу- розберемо базові поняття- пояснимо, що таке ISSA (International Sailing Schools Association)🗓 Субота, 7 лютого🕕 18:00 за Києвом (19:00 CET)📍 ОнлайнP.S. Всі зібрані донати підуть на підтримку українських воїнів та закриття певних потреб тих бригад, кому ми допомагаємо вже давно.
Нещодавно ми писали пост про книгу і почали з фрази «Розведіть 20 сторінок на келих вина…» і колись це було лише про книгу. Але натхнення, любов до моря, яхт і Хорватії, багаторічний досвід організації івентів і турів, а також знайомство з винною експерткою Анною Євгенією Янченко дали ідею проєкту, який переріс у подорож.Наприкінці травня ми плануємо культурно-винну експедицію вздовж узбережжя Істрії на комфортних вітрильних човнах і катамаранах в Хорватії. Ця подорож буде про вино, винні дегустації та виробництва, ферму устриць, екскурсію на виробництво оливкової олії, старовинні міста та античну історію. А найголовніше - це буде про перезавантаження, можливо нові сенси, точно про свіжість думок, яскравість почуттів і бажання рухатись далі.Живемо на борту яхт, щодня відкриваємо нові бухти, міста та марини. Купаємось, гуляємо, дегустуємо, спілкуємось, іноді мовчимо і просто дивимось на море.Організатори та шкіпери — Павло та Олексій Білецькі, винна частина та сенси — Анна Євгенія Янченко.Це подорож для тих, хто любить вино, культуру, історію та гастромандри, і хоче прожити тиждень інакше.Поки нема точних умов і точних дат… Тур буде десь в кінці травня. Але ми працюємо над цим і скоро буде інформація.Якщо відгукується і вам цікаво — пишіть «Цікаво» в коментарі або в особисті повідомлення.