KADREX — кадровий експерт

Депутати планують вдосконалити порядок виплати пенсій за вислугу років військовослужбовцямУ Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 14309 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо вдосконалення порядку виплати пенсій за вислугу років військовослужбовцям під час проходження військової служби.У пояснювальній записці йдеться, що метою проєкту є вирішення питань щодо пенсійного забезпечення, які хвилюють діючих військовослужбовців.Станом на сьогодні Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII (далі – Закон) передбачено, що:✅ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби, зокрема особи з числа військовослужбовців (крім ійськовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, проте через збройну агресію російської федерацію проти України, яка триває з 24 лютого 2022 року ця категорія не може звільнитись та отримати пенсійне забезпечення на яке вони заслуговують;✅ з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби, зокрема особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше, проте до 30 вересня 2011 року право на пенсійне забезпечення за цим Законом мали вищезгадані особи з вислугою 20 років і більше, та які після закінчення воєнного стану, який був введений у зв'язку з військовою агресією рф проти України, виявили б бажання звільнитись, оскільки зазнали важких умов служби;✅ на пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у п. «б»-«д», «ж», «з» ст. 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану, хоча через збройну агресію рф проти України, яка триває з 24 лютого 2022 року, виникло більше обставин, які б впливали на зарахування пільгової вислуги років для визначення розміру пенсії і значно б покращило соціальний захист, зокрема осіб, які перебували у полоні.Законопроєктом пропонується внести такі зміни:✅ надання права на отримання пенсійного забезпечення серед осіб, які мали б право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону, але не можуть звільнитися через збройну агресію РФ проти України;✅ повернення права на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону особам, які на день звільнення мають вислугу 20 років і більше, після закінчення воєнного стану, який був введений у зв'язку з військовою агресією РФ проти України;✅ розширення кола осіб, яким зараховується пільгова вислуга років для визначення розміру пенсії.

У ст. 235 КЗпП встановлено, що в разі винесення рішення про поновлення працівника на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. А в які конкретно строки має бути нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу і коли виплачено? Було б добре, якби Законом № 4697 законодавці конкретизували цей момент.Немає чіткої норми, чи є середній заробіток, нарахований за час вимушеного прогулу, складовою фонду оплати праці. В Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), така виплата не згадується. І середній заробіток за час вимушеного прогулу можна трактувати і як міру відповідальності (штраф на…) роботодавця, аналогічно виплаті середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку. Це лише якщо міркувати логічно, можна дійти висновку, що середній заробіток, нарахований за час вимушеного прогулу, є зарплатою працівника, яку б він отримав, якби перебував у трудових відносинах. Тому доповнення хай і частини другої ст. 7 Закону про ЄСВ, відповідно до яких середній заробіток за час вимушеного прогулу став об’єктом оподаткування, слід вітати.Водночас непоодинокими є випадки, коли виконавці в ході виконавчого провадження стягують з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу без сплати зарплатних податків. Мовляв, у рішенні суду вказано суму, яку роботодавець має виплатити працівникові, а про утримання і сплату податків нічого не сказано (до набрання чинності новим Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII у старому Законі була спеціальна норма). Тож було б непогано, якби одночасно із заходами захисту прав поновлених на роботі працівників законодавець згадав і про роботодавців, які в таких випадках змушені сплачувати зарплатні податки за свій кошт.Але це, напевно, іншим разом…

❓ Коли потрібно затверджувати річний план роботи з військового облікуДо якої дати необхідно затвердити план роботи з військового обліку на 2026 рік❓Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підприємствах, в установах, організаціях регламентується Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 (далі — Порядок № 1487), п. 34 якого визначені основні обов’язки підприємств щодо ведення військового обліку. Водночас у Порядку № 1487, зокрема і у вказаному пункті, не йдеться про складання плану роботи з військового обліку та його затвердження. Єдине, на що варто звернути увагу, — це на розробку завдань на наступний рік, які мають бути оформлені щороку до 1 лютого наказом про стан військового обліку за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі звітів, результатів вжитих заходів та перевірок стану військового обліку в минулому році відповідно до компетенції (п. 72 Порядку № 1487). Але зауважимо, що йдеться про наказ, а не такий об’ємний документ, як план.Але рекомендуємо, за аналогією складання планів роботи структурних підрозділів, план роботи з військового обліку все ж складати та затверджувати, щоб чітко контролювати всі робочі процеси, такі як порядок ведення персонального військового обліку протягом року, у т. ч. перевірки документів, звіряння з ТЦК та СП, планування заходів та звітності тощо (зразок плану див. тут). Такої ж думки дотримуються ТЦК та СП, які під час перевірок вимагають надання річного плану роботи з військового обліку, незважаючи на те що Порядок № 1487 не містить прямої норми щодо його складання. Логічно, що план доцільно скласти наприкінці поточного або на початку наступного року. Дати, яка б визначала кінцевий термін його складання, немає. Тож за самостійним рішенням роботодавця це може бути як кінець грудня, так і початок січня. Галина ГОРОХОВСЬКАкерівниця Центру кадрового консалтингу, головна редакторка газети "Консультант Кадровика»

Визначення розміру аліментів: основні особливості та критерії, що оцінюються судомЗабезпечення належного утримання дитини є одним із пріоритетних обов’язків батьків, закріплених законодавством України. Розмір аліментів має бути достатнім для задоволення основних потреб дитини та визначається з урахуванням низки юридично значимих факторів. З метою гарантування справедливого підходу до визначення розміру аліментів закон встановлює чіткі орієнтири, якими керується суд під час ухвалення рішення.Основні критерії, що враховуються судом За вибором одного з батьків, з ким проживає дитина, аліменти можуть стягуватися у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі. Під час визначення їх конкретного розміру суд оцінює сукупність таких юридично значимих обставин:🔹 стан здоров’я та матеріальне становище дитини й платника аліментів;🔹 наявність інших утриманців у платника, зокрема дітей, непрацездатних чоловіка/дружини, батьків;наявність майна та майнових прав, у тому числі рухомого й нерухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав, прав інтелектуальної власності;🔹 доведені витрати платника, зокрема на придбання цінного майна, якщо вартість таких витрат перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи та не підтверджено законне походження коштів;🔹 інші обставини, що мають істотне значення, відповідно до вимог сімейного законодавства.Мінімальний та рекомендований розмір аліментів Законодавство встановлює імперативну норму: мінімальний розмір аліментів не може бути меншим за 50 % прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку.Водночас рекомендований розмір аліментів дорівнює повному прожитковому мінімуму для дитини, і суд може визначити саме такий обсяг утримання, якщо фінансові можливості платника це дозволяють.При встановленні наявності витрат, які істотно перевищують задекларований дохід, та у разі відсутності доказів законного джерела походження коштів суд не обмежується розміром офіційного заробітку платника та може визначити розмір аліментів на підставі встановлених фактичних обставин.Належне та справедливе визначення розміру аліментів є важливим елементом захисту прав дитини та гарантує їй передбачуваний рівень фінансової підтримки.Мін'юст

❓ Як інспектор праці допомогла працівникові отримати компенсацію за невикористані дні щорічної відпусткиМикола (ім’я змінене) пропрацював на підприємстві 4 роки. За цей період він щороку користувався правом на додаткову відпустку для постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. В листопаді Микола вирішив звільнитися і в заяві на звільнення вказав про виплату грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а це – 76 календарних днів (за підрахунками відділу кадрів підприємства).Керівник підприємства повідомив Миколі, що при нарахуванні грошової компенсації з нього вирахують надані дні додаткової відпустки для постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто 56 календарних днів. Тобто компенсація буде виплачена тільки за 20 календарних днів. І тоді чоловік звернувся до управління інспекційної діяльності у Кіровоградській областіІнспектор праці провела роз’яснювальну роботу з керівництвом підприємства, пояснивши, що додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів установлена Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ця відпустка належить до пільг, і на неї не поширюються норми Закону України «Про відпустки». Вона не може бути перенесена на інший календарний рік, не ділиться на частини, не продовжується на період святкових і неробочих днів, не переноситься на інший період, не продовжується в разі тимчасової непрацездатності працівника, не може бути замінена грошовою компенсацією та не компенсується у разі звільнення. А ось за невикористані дні щорічної відпустки працівникові, який звільняється, має бути виплачена грошова компенсація.Після проведених Микола отримав належну компенсацію за всі не використані ним дні щорічної основної відпустки.

❓ Працівник на прифронтовій території не прийшов на роботу через зупинку транспорту: чи можуть його звільнитиПрацівників, робочі місця яких розташовані на прифронтових територіях або в зоні активних бойових дій, не можна звільняти за прогул, якщо вони не змогли дістатися до роботи через об’єктивні обставини.На цьому наголошують у Держпраці.Типова ситуація: транспорт не працює, працівника звільнилиПоширений випадок: підприємство розташоване на прифронтовій території, транспортне сполучення зупинене, працівник фізично не може дістатися до робочого місця та відсутній один день. Уже наступного дня роботодавець повідомляє про звільнення за прогул.Такі дії, за роз’ясненням Держпраці, не відповідають нормам чинного законодавства.❓ Що передбачає законЗ 14 червня 2025 року діють зміни, внесені Законом № 4412-IX до Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтю 5 якого доповнено спеціальною нормою.Згідно з нею у період дії воєнного стану працівник, робоче місце якого розташоване на території активних бойових дій і який був відсутній на роботі, не може бути звільнений за прогул (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП).❗️ Важливі нюанси для працівниківЗакон водночас передбачає, що:✅ час такої відсутності не оплачується;✅ цей період не зараховується до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку.Однак ключове — відсутність через воєнні обставини не є підставою для звільнення.❓ Що це означає для роботодавців і працівниківДля роботодавців це означає необхідність враховувати особливий правовий режим воєнного стану та фактичні умови, в яких перебувають працівники. Для працівників — це гарантія збереження трудових відносин, навіть якщо через бойові дії або зупинку транспорту вони тимчасово не можуть виконувати роботу.ВисновокЯкщо підприємство або робоче місце розташоване на території активних бойових дій, звільнення за прогул у разі вимушеної відсутності є незаконним. У таких випадках роботодавець порушує трудове законодавство, а працівник має підстави для захисту своїх прав. Судово-юридична газета

Конституційний Суд України визнав неконституційним встановлення 3-місячного строку для звернення працівника до суду про стягнення зарплати та інших належних йому виплатВелика палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) та ухвалила Рішення № 1-р/2025.Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу "працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.У Рішенні наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.❓Які строки звернення до суду тепер:✅ Строк звернення до суду щодо стягнення заробітної плати та інших виплат — без обмежень.✅ Строк звернення до суду для інших трудових спорів (оскарження доган, наказів про простій, приупинення, відсторонення тощо) - 3 місяці, з дня коли дізнався про порушення.✅   Строк звернення до суду щодо оскарження звільнення з роботи - 1 місяць з дня, коли отримав копію наказу.✅   Строк звернення до суду щодо стягнення збитків з працівників або директора - 1 рік.

Мінекономіки готує до ухвалення проєкт нового Трудового кодексуПід час заходу з презентації проєкту Стратегії зайнятості населення до 2030 року урядова команда представила підходи до оновлення трудового законодавства та анонсувала завершення роботи над новим Трудовим кодексом, підготовленим Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з соціальними партнерами та міжнародними експертами.«Мінекономіки завершуємо підготовку проєкту нового Трудового кодексу, який пройшов усі необхідні формати обговорення та погодження – з роботодавцями, профспілками, експертним середовищем та міжнародними партнерами. За результатами консультацій документ був доопрацьований і зараз готується до внесення на розгляд Кабінету Міністрів України, після чого буде поданий на розгляд Верховної Ради. Це важливий крок для формування сучасної та зрозумілої рамки трудових відносин в Україні», – зазначила Тетяна Бережна, віцепрем'єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністерка культури України.Проєкт нового Трудового кодексу системно модернізує регулювання трудових відносин. Він передбачає цифровізацію ключових процедур, запроваджує прозорий механізм визначення мінімальної заробітної плати, розширює перелік видів трудових договорів та посилює захист працівників, зокрема представників вразливих груп. Документ закріплює збалансований підхід до прав та обов’язків працівників і роботодавців, запроваджує ризик-орієнтовану модель інспекції праці та імплементує основні директиви ЄС у сфері праці.Серед ключових переваг проєкту – чіткі правила для гнучких форм зайнятості (дистанційна робота, гнучкий режим робочого часу, неповна зайнятість), кращий захист працівників із сімейними обов’язками, ветеранів та людей з інвалідністю, уніфіковані вимоги до фіксації умов праці в електронній формі, а також більш передбачувані процедури перевірок для роботодавців. Окрему увагу приділено запобіганню незадекларованій праці, врегулюванню нових моделей зайнятості та спрощенню взаємодії бізнесу з органами державного нагляду.«Новий Трудовий кодекс має стати правовою основою для реалізації проєкту Стратегії зайнятості та реформи ринку праці “Обрій”. Він поєднує європейські стандарти захисту працівників із гнучкістю, необхідною бізнесу, та створює передумови для розширення формальної зайнятості, підвищення продуктивності праці й кращого захисту прав людини в Україні, у тому числі трудових прав”, – підкреслила Дарія Марчак, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.

З 1 січня змінюються правила працевлаштування осіб з інвалідністюПроаналізуйте свій штатний розпис вже сьогодні. Нові правила вимагатимуть реального працевлаштування та прозорої зарплати.Нагадування для роботодавців та підприємців! З 1 січня 2026 року змінюються правила працевлаштування осіб з інвалідністю.1. Звітуємо частіше. Забудьте про річні звіти «заднім числом». З 2026 року розрахунок нормативу та звітність стають щоквартальними. Інформація подаватиметься разом із податковим розрахунком.2. Кого і скільки треба найняти? Ваша обов'язкова кількість працівників з інвалідністю на квартал:якщо у штаті 8–25 людей – 1 робоче місце;якщо понад 25 людей – 4 % від штату;медичні та реабілітаційні заклади – 2 % від штату.3. «Просто оформити» більше не вийде. Щоб людина зарахувалася в норматив, мають виконуватися всі три умови одночасно:це має бути основне місце роботи;зарплата має бути вищою за мінімальну;робочий час – нормальної тривалості (або адаптований).4. Новий «податок» замість штрафу. Скасовуються старі санкції, натомість вводиться «цільовий внесок».Хто платить? Усі, хто не виконав норматив (навіть бюджетники!).Хто не платить? Ті, у кого менше 8 працівників, та дипломатичні установи.Контролювати нарахування та стягувати гроші тепер буде податкова.5. Жорстка відповідальність. Не заплатили внесок вчасно?Штраф 7 % за затримку. Пеня за кожен день прострочення. Штраф 170 грн навіть за неподання звіту.Проаналізуйте свій штатний розпис вже сьогодні. Нові правила вимагатимуть реального працевлаштування та прозорої зарплати.Південно-Західне МУ Держпраці

Зміни до Порядку бронювання Постановою КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 08.12.2025 р. № 1608 (далі — Постанова № 1608) було внесено зміни до:✅ Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (далі — Порядок № 76);✅ Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою КМУ від 27.01.2023 р. № 76 (далі — Критерії та порядок).Зокрема, було деталізовано порядок збільшення ліміту військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зменшено час розгляду списку військовозобов’язаних для бронювання на порталі «Дія», визначено зобов’язання вживати заходів до недопущення перевищення кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, тощо.