Estadísticas de telegram channel - @istoriya_ukrainy

🟥⚔️21 квітня 1944 року в урочищі Гурби на Рівненщині відбувся бій південної групи УПА-Північ “Богун” під командуванням Петра Олійника-“Енея” та з’єднання “Холодний Яр” УПА-Південь проти військ НКВД. Це найбільший бій в історії УПА.Загальна кількість УПівців разом з місцевими мешканцями, які до них приєдналися становила близько 5 тисяч. Південна група УПА мала 2 батареї гармат та кілька мінометних ланок.Війська нквд мали авіацію, яка виконувала розвідувальні функції, бронепоїзди, 15 легких танків, кінноту. Загальна кількість солдат становила близько 30 000.Найзапекліші бої відбулися 21-25 квітня. Знищивши понад 900 більшовиків, підбивши 5 танків, бійцям УПА вдалося вирватися з оточення ворога, який переважав у силі.НКВдівці спалили навколишні села Гурби та Антонівці, а мешканців вивезли. Кількість загиблих військових і цивільних під час тих подій донині точно не встановлена.18 травня 2007 року, в урочищі Гурби, на місці боїв відбулось урочисте відкриття меморіалу пам'яті загиблим воїнам УПА.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

❌20 квітня 1938 року на окупованих совєтами українських землях прийнята постанова рнк урср і цк кп(б)у про обов'язкове вивчення російської мови в усіх школах.Вивчення російської мови в срср було частиною формування радянського громадянина змалечку. За кілька десятиліть асиміляції та цілеспрямованого стирання національних ознак народів з’явився чималий прошарок людей, які ідентифікували себе не з народом, до якого належать, а з цією штучною радянською ідентичністю.Тривала русифікація породила в багатьох українців відчуття меншовартості. Українська мова в срср існувала або в контексті демонстрації різноманітності народів, або як “мова села”. Дійсно, україномовні громадяни, які в силу тих чи інших обставин переїжджали у великі міста, зокрема і Київ, свідомо переходили на російську, щоб позбутися “ознаки провінційності”. Це породило серйозні проблеми національної ідентичності в громадян вже незалежної України.Українська мова – це не лише засіб комунікації, але й складова нашої унікальності та окремішності серед інших народів. Сьогодні мова є візитівкою нації, тією складовою, з якої починається знайомство із культурою конкретного народу. Зневажливе ставлення до мовного питання, використання риторики, на кшталт “какая разница на каком язьіке” є симптомом імперсько-комуністичного спадку, який все ще присутній в пострадянській Україні. Замішування народів і поглинання культур – це класична ліва методика нівелювання природного стану речей. Саме тому для українців важливо відстояти і свою національну ідентичність через збереження мови та реукраїнізацію русифікованих українців.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🕯19 квітня 2014 року тіла закатованих російськими бойовиками Володимира Рибака та Юрія Поправки знайшли у річці Казений Торець. У цей час Слов’янськ знаходився в окупації проросійських терористів.За повідомленням прес-служби МВС «Причина смерті обох загиблих — комбінована травма тіла внаслідок тортур, з подальшим утопленням ще живих непритомних потерпілих».23 квітня в СБУ повідомили, що до вбивства депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, який намагався повернути український прапор на будівлю міськради, причетні двоє громадян росії - підполковник Ігор Безлер (позивний - Бес), який проходив службу у ГРУ Генштабу Збройних сил росії і був направлений в Україну, і Ігор Стрєлков (позивний - Стрілок).Юрій Поправка, якого знайшли поруч з Володимиром Рибаком, також був патріотом України. Він брав участь у Революції Гідності, став до лав “Правого сектору”. Під час сутичок з “беркутівцями” отримав кульове поранення в ногу.17 квітня 2014 року він поїхав до Слов’янська. Там його взяли в полон, де 18 квітня замучили до смерті. За даними свідків, зокрема того, який був у полоні разом з Юрієм та вижив після катування, Юрія вбили за відмову говорити російською і відмову збрехати, що ходить до храму московського патріархату.🇺🇦🗺Обом чоловікам 20 лютого 2015 року присвоїли звання Герой України та посмертно нагородили орденом “Золота Зірка” за мужність, патріотизм та самовіддане служіння українському народу.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🟥⚔️16(17) квітня 1898 р. народився Іван Трейко, повстанський отаман, генерал-хорунжий УПА.Народився у селі Старостинці на Вінниччині.Походив із простої селянської сім’ї. Через ранню смерть батьків його виховувала мачуха, відносини з якою не склалися.Офіцер царської армії, учасник Першої світової війни. Стояв на твердих самостійницьких позиціях. Непримиренний ворог більшовиків, які вбили його першу дружину і поранили другу. З 1919-го розпочав активну повстанську боротьбу з комуністами на південно-західній Київщині – у Сквирському, Білоцерківському та Таращанському повітах, яка тривала до 1925-го.Як свідчив сотник Армії УНР Яків Гальчевський: 💬«Його способи боротьби з червоними були оригінальні, відмінні від тактики інших отаманів. Іван Трейко був для червоних несхопний тому, що на терені кількох повітів (Сквирка, Тараща, Біла Церква) мав велику конспіративну сітку. Збере своїх людей, зробить, було, напад на якийсь комуністичний об’єкт, своїх козаків розпустить, а червоні попадають у порожнечу, шукаючи відділу отамана Трейка. Коли все перетреться, небезпека минеться, подія призабувається, то Трейко, було, знов вибирає місце удару, хитро реалізуючи задум… Така тактика зробила Трейка на Київщині дуже популярним і грізним для комуністів».За даними Юрія Каліберди, навесні 1921-го загін Івана Трейка (100 чоловік) входив до 8-го повстанського району, що охоплював південні повіти Київської губернії. Брав участь у підготовці антибільшовицького повстання в Україні. Від 1922-го, після розгрому чекістами основних повстанських загонів, Іван Трейко змінив тактику – час від часу переходив через радянсько-польський кордон в районі міста Рівне, яке стало центром підготовки українських повстанців, співпрацював з польською розвідкою. Завдяки чому зміг здійснювати бойові рейди на Україну до 1925-го. Деякі з них були доволі успішними (1922, 1923).У подальшому мешкав на Рівненщині, створив комітет допомоги емігрантам з України. Пережив замах радянської агентури в 1927-му (вижив після вогнепального поранення в щелепу). Зацікавився монархічними ідеями, став активним членом гетьманського руху Павла Скоропадського.З початком Другої світової війни займався розгортанням партизанського руху в Західноукраїнських землях. Налагодив контакти і входив до штабу УПА «Поліська Січ» Тараса Бульби-Боровця як консультант із тактики партизанської боротьби (1941-1943). У серпні 1943-го, потрапивши у полон до бандерівців, погодився співпрацювати з ОУН(Б). Під псевдо «Немо» та «Дибов» викладав у старшинській школі УПА, очолював розвідку воєнних округ «Заграва» і «Тютюнник» УПА-Північ, що діяли на Житомирщині та Київщині. 🕯Загинув 18 липня 1945-го в бою з військами НКВД біля села Сторожів на Рівненщині (за іншими даними – 24 квітня 1945-го в селі Городниця на Житомирщині). Посмертно удостоєний звання генерала-хорунжого.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

⚔️🇺🇦🇺🇦15 квітня 1920 року в бою за Вознесенськ військо УНР здобуло важливу перемогу над більшовиками, захопивши склади з боєприпасами.Бій за Вознесенськ став однією з ключових подій Першого зимового походу, коли частини Дієвої армії УНР під командуванням Михайла Омеляновича-Павленка вирушили в партизанський рейд тилами білих та червоних російських частин. Цей похід ставив за мету зберегти боєздатність армії та продемонструвати усім, що незалежна Україна жива і продовжує боротьбу. Також були сподівання підняти повстання проти більшовиків і витіснити їх з України.15 квітня учасники походу підійшли до Вознесенська. Розвідка встановила, що у місті – великий гарнізон більшовиків, 600 - 700 чоловік піхоти, за підтримки кінноти та гарматної частини. До того ж у той час у Вознесенську відбувався місцевий з’їзд представників більшовицьких осередків, тож була імовірність, що всі учасники з’їзду стануть також до зброї і збільшать кількість ворожого гарнізону. Тож успіх бою міг стати наслідком тільки несподіваності нападу та відваги атакуючих. Перед початком операції козаки склали на купу всі свої набої та поділили їх порівну: кіннотники отримали по три патрони на рушницю, піхотинці мали і того менше.Більшовики знали про наближення Української армії і відповідно приготувалися для її зустрічі. Ворог підпустив українські лави на 400 кроків до міста і потім почав осипати їх дощем рушничних і кулеметних куль й одночасно з боку залізниці почав обстріл бронепотяг. Українські козаки мало стріляли, бо не мали чим. Ворог перейшов у конрнаступ, а козаки за наказом почали відходити на кращу позицію, щоб спробувати виманити ворога із укриття в поле, де їх зупинив картеччю з гармат Кінно-горний дивізіон полковника Алмазова.У вирішальний момент у позиції червоних врубався кінний полк Чорних запорожців під командою Петра Дяченка – і зламав їхню лаву. Атаку підтримали повстанчий відділ отамана Гулого-Гуленка та кінний полк під командою полковника Литвиненка. Чимало козаків ішло в атаку голіруч, плескаючи у долоні, аби підбадьорити побратимів та зімітувати постріли. Більшовики потрапивши в пастку, почали панічно розбігатися, кидаючи зброю, кашкети, чоботи, шинелі. На полі бою лишилося біля 250 трупів і до 400 поранених більшовиків, забиті коні та різне військове майно. Втрати української повстанської армії були двоє загиблих козаків та п’ятеро поранених.Армії УНР дісталися величезні трофеї: 2 000 000 набоїв, 48 кулеметів, 28 гармат, 5 000 гвинтівок, необхідні медикаменти. Значними були і захоплені запаси господарського майна: це майно за доступними цінами продавалося місцевим мешканцям. Вручена сума дозволила впродовж двох-трьох наступних тижнів нормально забезпечувати армію: на відміну від денікінців та більшовиків українське військо не грабувало селян, а купувало у них все необхідне. Ця бойова операція стала однією з найвизначніших українських перемог у 1920 році, що мало визначальну роль для піднесення бойового духу Армії, і дозволила успішно продовжити Перший зимовий похід Армії УНР. Загалом за весь рейд тилами ворога було пройдено 2500 кілометрів, проведено понад 50 успішних боїв. Закінчився Перший зимовий похід 6 травня 1920 року з’єднанням його учасників з польсько-українськими частинами та звільненням Києва.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🔥13 квітня 2022 року орієнтовно о 18.52 ВМС України за допомогою комплексу "Нептун" уразили ракетний крейсер "Москва", що на той момент стояв орієнтовно за 80 морських миль від Одеси та за 50 миль від межі територіальних вод України.Щоб остаточно піти за відомою адресою, цьому російському військовому кораблю знадобилось дещо більше доби. Під вечір 14 квітня 2022 року міністерство нападу рф визнало факт загибелі крейсера "Москва". Щоправда, тоді кацапи стверджували, що їх корабель з повним водозаміщенням до 11,5 тисяч тонн і довжиною корпусу в 186 метрів пішов на дно через "погані погодні умови" під час буксирування до порту призначення.Щоправда, наскільки "сильним" був тоді "шторм", показують останні фото "Москви", зроблені перед загибеллю – море було ідеально гладким, зате натомість колишній флагман чф рф димів буквально як в останній раз.Пошкодження корпусу корабля свідчать, що від вдалого влучання "Нептуна" здетонував боєзапас систем протиповітряної оборони – С-300 "Форт", ЗРК "Оса" та артустановок АК-630. При цьому показово, що ці системи ППО навіть не були розгорнуті в бойове положення, і це свідчить, що екіпаж "Москви" буквально "проспав" атаку.Втім, екіпаж крейсера "Москва" також "проспав" і боротьбу за живучість корабля та проведення організованої рятувальної операції. Наприклад, усі плоти для порятунку особового складу були скинуті з крейсера, але схоже, що справді скористатись ними змогла вкрай мала частина рашистських моряків, із яких вижити пощастило не всім. Про що наприклад свідчать "артефакти", які прибивало течією до узбережжя біля Одеси.Коли у нас згадують про потоплення крейсера "Москва", то прийнято зокрема згадувати, що росіяни під час війни на морі втрачали свої флагмани лише двічі – під час Цусімської битви в 1904 році та власне у квітні 2022 року. Але це саме той випадок, коли мова історичних аналогій "шкутильгає" та не розкриває усієї глибини перемоги, здобутої за допомогою "Нептуна".Бо з однієї сторони, до "флагманських" кораблів можна також віднести лінкор Балтфлоту "Марат" часів Другої світової, потоплений під час нальоту люфтваффе на Кронштадт в 1941 році. А з іншої сторони, "Москва" поки що єдиний флагман москалів, знищений супротивником із потенціалом меншим у рази, удар по якому був виконаний взагалі із берегової ракетної установки.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

❌✍️7 квітня 1944 р. була прийнята директива нквд ссср № 130 про виселення сімей оунівців до Красноярського краю, в Іркутську, Омську та Новосибірську області.Після вигнання нацистів, на західноукраїнських землях знову розпочалася «радянізація», що супроводжувалась масовими репресіями проти «ворогів народу», арештами, вбивствами, депортаціямиДепортації місцевого населення у віддалені регіони ссср розпочалися ще з 1939 року. Від жовтня-листопада 1939 року по липень 1941-го із Заходу України було переселено близько 1 млн осіб. У листі до Папи Римського від 7 листопада 1941 року митрополит Андрей Шептицький наголошував, що військами нквд загалом було вислано до Сибіру, заарештовано або страчено 200 тисяч українців із Львівської єпархії, а всі втрати українців у Галичині сягали 400 тисяч. До віддалених районів росії висилалися також поляки та євреї.Переселенські акції стали ефективним засобом для примирення населення з ідеологічними та політичними цілями совєцького тоталітарного режиму. Депортаційна політика радянської влади на західноукраїнських землях стосувалася, насамперед, членів ОУН та воїнів УПА, їхніх сімей, а також осіб, що підтримували український національно-визвольний рух.7 квітня 1944 року вийшла директива нквд ссср № 130 про виселення сімей оунівців (19 тисяч осіб) до Красноярського краю, в Іркутську, Омську та Новосибірську області.На підставі цієї директиви нарком внутрішніх справ усср Василь Рясний підготував інструкцію-вказівку про порядок проведення виселення сімей активних учасників націоналістичного підпілля, що була терміново поширена по всіх районних відділах унквд-умдб західних областей усср. Відтак у кожному районі були складені списки сімей учасників національно-визвольної боротьби, яких потрібно виселити. До списків включали усе чоловіче населення віком від 15 років.Лише у Львівській області на виконання цієї директиви у жовтні 1944 року були підготовлені списки на виселення 10 517 осіб. Вже через рік у віддалених регіонах ссср було близько 2 млн 230 тисяч 500 спецпоселенців, серед яких – 20 800 оунівців.Спецпереселенців використовували як дешеву робочу силу на лісоповалах та в інших трудомістких процесах. Сім’ї, які не мали працездатних осіб, потерпали від злиднів. За спецпереселенцями було встановлено агентурно-оперативний нагляд, а на великих залізничних станціях – оперативні заслони. За втечу з місця поселення термін заслання замінювався ув’язненням у виправно-трудових таборах. Масові депортації тривали до смерті сталіна в березні 1953 року, однак ще до 1956 року для депортованих існували правові обмеження.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺🎭31 березня 1922 року у Києві режисер і драматург Лесь Курбас створив студію-театр «Березіль», що стала флагманом модернізму в українському театральному мистецтві.На хвилі згортання українізації Леся Курбаса звинуватили у «буржуазному націоналізмі», формалізмі та відриві від російського театру. Наприкінці 1933 року його звільнили з посади художнього керівника театру, а потім заарештували. 9 квітня 1934 року вироком суду Курбас отримав п'ять років ув'язнення. Покарання відбував на будівництві Біломор-Балтійського каналу, згодом — у Соловецькому таборі.🕯Влітку 1937 року особлива трійка Управління нквд Ленінградської області ррфср засудила 1825 осіб Соловецької тюрми особливого призначення, серед них і Курбаса, до страти. Він був розстріляний на початку листопада 1937 року в урочищі Сандармох, разом з іншими 1 111 представниками української культури і мистецтва, що дістали назву «розстріляне відродження».У 1935 році театр «Березіль» був перейменований у Харківський державний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, який працює і понині.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!

🗺 Люба спільното, підтримайте дуже терміновий збір на поточні невідкладні потреби воїнів, що вчергове звернулись до нас за допомогою. ✅Сьогодні декілька дуже важливих запитів, які маємо закрити максимально швидко вже наступного тижня, а саме:   ✅Starlink воїнам 1-го механізованого батальйону 143 ОМБр.✅Мультимедійне обладнання для дронарів 122 ОБрТрО.✅Генератор, акумулятори, окуляри DJI, Skyzone, монітори та різне мультимедійне обладнання для бійців МВГ та підрозділу безпілотних систем.🎯 Ціль: 195 000 ₴🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/A55Rq413wC💳Номер картки банки4874100025905673🏦 Номер картки Приват:4149439028262917🌐 Paypal — [email protected]І як завжди у наших зборах, серед всіх доброчинців розіграємо чудові подарунки від воїнів: прапори з підписами та подяками від воїнів, великі гільзи 57 мм з зображеннями фенеменально красивих ляльок мотанок, шеврони від козаків+гільзи 12.7, 23 мм + патріотичні дуже гарні прикраси з натурального каміння. Їх мисткині Надія Архіпчук та Тетяна Кашуба перетворюють у витвори мистецтва для подарунків вам❤️‍🩹Щоб взяти участь у розіграші подарунків від воїнів, після того, як задонатили, поставте + в коментарях за посиланням ТУТПам‘ятайте, що маленьких донатів не буває, кожна гривня є важливою. Дякуємо всім за підтримку українського війська!✅А хто має можливість та суперздібність закривати збори великими донатами в декілька тисяч за раз, просимо зробити це просто зараз!🇺🇦🗺Слава Україні! Слава ЗСУ! Разом до перемоги!

🟥🗺⚔️27 березня 1911 року народився Михайло Сорока – один з лідерів Кенгірського повстання, член Крайової екзекутиви ОУН, багаторічний політв’язень совєцьких концтаборів, один із організаторів руху опору політичних в’язнів ГУЛАГу.Народився в с. Великі Гнилиці Підволочиського повіту на Тернопільщині. Навчався в Тернопільській ґімназії, де став членом «Пласту», а згодом – ОУН. Від 1927 року навчався в українській ґімназії у Ржевниці (Чехословаччина), а згодом на факультеті архітектури Празької політехніки, де здобув освіту інженера-архітектора.Після хвилі арештів найактивніших оунівців у 1934-му стає провідником Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. Його направляють у Західну України для підготовки нових кадрів.1937 року польська влада за підозрою в причетності до ОУН затримала і засудила Михайла Сороку на 5 років. Ув’язнення відбував у Березі Картузькій, Ґродно, Станиславові. У Станиславській тюрмі Сорока познайомився з Катериною Зарицькою, яка відбувала покарання за участь у вбивстві польського міністра Броніслава Пєрацького.Вийшовши на волю, у січні 1940-го вступив на математичний факультет Львівської політехніки, увійшов до Крайового проводу ОУН. Одружився з Катериною Зарицькою. Та їхнє сімейне щастя тривало лише чотири місяці. Уже в березні 1940-го їх обох заарештували радянські спецслужби за причетність до ОУН. Катерина Зарицька у вересні 1941 року в тюрмі народила сина Богдана, якого у 8 місяців передала на виховання своїм батькам. Михайло Сорока був засуджений на 8 років концтаборів ГУЛАГу.У 1947 році. на Воркуті Сорока створив підпільну організацію «ОУН-Північ», яка боролася за права політичних в’язнів. 💬«…Ми були переконані, що ніхто не йшов і не прийде на наші землі, щоб дарувати волю і щастя народові. Усі переслідували свої інтереси. Отже, перед нами виникло питання, як забезпечити і зберегти українців, щоб повернути на українську територію, від знищення на випадок конфлікту. Так виникла організація, яка повинна була подбати про реалізацію життєвих потреб», – писав Михайло Сорока у листі на волю. Поява такої організації стала однією з причин утворення у 1948 році таборів особливого режиму й відокремлення політичних в’язнів від кримінальних.У 1948 році, після закінчення терміну ув’язнення Михайло Сорока приїхав до Львова, але через два місяці за завданням ОУН повернувся на Воркуту, влаштувався вільнонайманим топоґрафом і продовжував організовувати підпільну боротьбу в концтаборах. 1949 року Сорока повернувся до Львова, щоб там залишитися. Відновив зв’язок із Головнокомандувачем УПА Романом Шухевичем.Того ж року Сороку знову заарештували совєцькі спецслужби й без суду та слідства відправили на заслання в Красноярський край. У 1952 році в Сиктивкарі Сороку засудили за створення організації «ОУН-Північ» до смертної кари, яку згодом замінили на 25 років ув’язнення.Один із керівників Кенгірського повстання (1954), автор гімну повсталих «У гарячих степах Казахстану».На початку 1960-х працівники кґб привозили його в Київ, Львів, Тернопіль, аби показати «щасливе життя радянської України», влаштували побачення з сином та родичами, однак своїх поглядів так і не змінив. Був переведений до Мордовії, де керував культурним життям політв'язнів (проводив вечори пам’яті Тараса Шевченка, Лесі України тощо), підтримував інших в’язнів.З початку 1960-х років Михайло Сорока відбував ув’язнення в мордовських концтаборах. 🕯Помер від інфаркту під час прогулянки 16 червня 1971-го у таборі № 17 в Мордовії. 21 вересня 1991 року відбулося урочисте перепоховання праху Михайла Сороки з Мордовії в Україну, до Львова, на Личаківський цвинтар.🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!