Ірландія для українців

Сьогодні мені знову наснились "асвабадітєлі". Рік їх не було. Цих снів. Я вже зраділа! А сьогодні — знову.І це вже не ті бородачі, що панували в нашому місті й розшукували мене, а я від них ховалася. Ні. Наснились ті, що стояли на саморобних блокпостах.Наче наступний етап гри за виживання. Від нашого міста до сірої зони було п’ятнадцять таких блокпостів. У кожному селі — на в’їзді і на виїзді. І кожного разу ти не розумів, чого вони від тебе хочуть.Я виїхала з шостої спроби. Якось розповідала про це — ще на попередньому каналі. Тобто п’ять спроб до того були невдалими. П’ять разів мене не випускали.Ти міг проїхати три блокпости — і на четвертому тебе розвертали. Або тільки два. Або цілих десять. І в тобі вже кипіла надія: ось-ось, ще трохи — і ти вирвешся у вільну Україну. Але ні."Асвабадітєлям" перемикало в голові. Або вони отримували наказ. Розстрілювали колону. І ми поверталися.І сьогодні мені снилися саме ці блокпости. Ці бородаті чоловіки. Те, як вони поводилися з нами, з людьми.У когось відбирали автівку — якщо вона їм сподобалася. У когось — кросівки, телефон, обручку і тд. Їм було байдуже, що хтось смертельно хворий і хоче виїхати туди, де є лікарня і медикаменти — бо все обладнання розікрали в перші дні окупації й вивезли в Росію. Їм було байдуже, що малеча плаче на руках у мами одинадцять годин поспіль. Це не люди, монстри.І я хочу звернутися до психотерапевтів або психологів. Я знаю, ви є тут, на каналі🫶🫶🫶 Чому це відбувається?Наскільки глибоко травмована наша психіка, що вона відтворює події трирічної давнини — ті, про які ти свідомо не згадуєш — і повертає їх у снах так, що ти проживаєш усе наново, як наяву?Прокидаєшся серед ночі від власного страху. Розумієш, що це сон. Засинаєш знову — і сон продовжується з того місця, де обірвався.Що відбувається з нашою підсвідомістю?Де саме захована ця травма?І як її звідти… виколупати???

В Ірландії їх лагідно називають Lollipop lady. Назва звучить майже по-дитячому. Наче щось солодке, безтурботне.Але за цією «цукеркою» стоїть людина, яка щоранку виходить посеред дороги — між потоком машин і дитячими рюкзаками.Я довго думала, що це волонтери. Але ні. Це офіційна робота. З оплатою. З повноваженнями. З відповідальністю.Приблизно 50 євро за 3 години на день. Робочий час — тоді, коли найбільше руху: перед школою, після уроків, інколи в обідню перерву.Вони стають на перехід.Виходять просто в центр дороги.Піднімають великий круглий знак STOP — той самий «льодяник».І машини зупиняються.Яскрава червоно-жовта куртка, капелюх, світловідбиваючі елементи — щоб було видно здалеку.Головне — вони мають законне право зупинити потік. І водії зобов’язані підкоритися.Офіційно це School Warden або Crossing Guard, в народі — Lollipop lady. Термін у вжитку ще з середини минулого століття у Великій Британії, Ірландії та Австралії.Мені дуже відгукується ця модель.Тут безпека дітей — не просто слова в програмі уряду. Це конкретна людина, яка щодня стоїть під дощем і вітром.І бере на себе відповідальність.Детальніше про програму в Ірландії на офіційному сайті А також - як податись на таку роботу у вашому каунті#ірландіядляукраїнців

ETIAS та нова ера «безпечного безвізу»Світ подорожує більше, ніж будь-коли. І країни змінюють правила гри: контроль кордону стає цифровим, швидшим і жорсткішим.Саме тому з’являються системи попереднього дозволу на поїздку — такі як ETIAS (European Travel Information and Authorization System). Це новий стандарт для країн із безвізовим режимом. ETIAS — це цифровий дозвіл на поїздку для громадян країн із безвізом, які планують короткі поїздки (до 90 днів протягом 180).Він стосується туристів, бізнес-подорожей і транзиту.Чому Європа переходить на цифрову перевіркуРаніше достатньо було показати паспорт на кордоні.Тепер — спочатку онлайн-анкета, невеликий збір, очікування рішення. І лише потім квиток.Європейські країни перевіряють мандрівників до виїзду з дому, звіряючи дані з кількома базами безпеки.Мета проста: • пришвидшити в’їзд • не знижувати рівень безпеки • запобігати ризикам ще до перельотуЯк змінилась логіка контролюТрадиційно:Рішення приймалося на кордоні.Перевірки — обмежені.Система реагувала на проблему вже «по факту».Тепер (ETIAS):Рішення — до подорожі.Перевірка — через бази ЄС, Інтерполу та національні системи.Підхід — превентивний, аналітичний.Обробка заявки зазвичай займає до 96 годин.Що таке «visa waiver security» на практиціETIAS — це не віза. Система аналізує: • паспортні дані • попередні поїздки • можливі порушення • втрачений чи викрадений паспорт • заборони на в’їздЯкщо виникає збіг із базами — заявку передають на ручну перевірку.Більшість програм перевіряють: • кримінальні записи • перевищення терміну перебування • потенційні загрози безпеціETIAS працює разом із системою Entry/Exit (EES), яка фіксує в’їзди та виїзди з Шенгенської зони. Разом вони дають повну картину руху мандрівників.Аналогічні моделі вже діють: • США — ESTA • Канада — eTA • Велика Британія — ETAЩо це означає для мандрівникаПлюси: • менше черг • менше несподіванок на кордоні • швидше проходження контролюАле: • дані мають бути точними • відмова можлива ще до посадки на літакКраїни намагаються збалансувати відкриті кордони й безпеку. І цифровий контроль дає їм більше інструментів.Початок роботи системи — кінець 2026 року. До офіційного запуску подавати нічого не потрібно.Вартість — 20 євро.Європа не закривається. Вона просто переходить у цифрову модель контролю.І головне правило нової системи просте:спочатку перевірка — потім подорож.Джерело#ірландіядляукраїнців

Як виробничий брак перетворився на бізнес-хіт року в КитаїНа фабриці іграшок готувалися до року Коня. Ідея була стандартна: мила, усміхнена плюшева конячка, яку купуватимуть дітям і даруватимуть на свята.Але на виробництві сталася дрібна помилка.Рот вишили догори дриґом.Замість радості —втомлений погляд, опущені губи й вираз, ніби конячка вже п’ятий день поспіль сидить в open space і слухає «давай зробимо терміново».Іграшка виглядала… хронічно засмученою.Партію майже списали як брак.Але хтось на фабриці вирішив викласти фото в соцмережі — просто як кумедний фейл.І тут сталося несподіване...Офісні працівники масово впізнали в цій конячці себе.Коментарі сипались один за одним:— «Це я після понеділкової планьорки»— «Мій настрій у 2024 році»— «Коли дедлайни, кредити і ніякої радості»Сумна конячка раптово стала емоційним дзеркалом дорослих.Попит вибухнув!Люди купували її не дітям — собі, колегам, друзям.Ставили на робочий стіл.Дарували як мовчазний жарт: «Я знаю, як ти почуваєшся».Сьогодні фабрика:🐴 виробляє до 20 000 сумних конячок на день🐴 має черги з корпоративних замовлень🐴 продає “помилку” дорожче за ідеальні іграшкиІронія в тому, що усміхнену конячку ніхто б не помітив.Люди більше не хочуть штучної радості. Вони хочуть, щоб їх розуміли. Навіть якщо це плюшева конячка з неправильно пришитим ротом.

Багато людей можуть не усвідомлювати, що існує програма, яка дозволяє отримувати понад 250 євро на тиждень додатково до заробітної плати за роботу з неповною зайнятістю.Програма заохочення до роботи з неповною зайнятістю (Part-Time Job Incentive, PTJI) дає змогу окремим особам, які отримують допомогу з безробіття Jobseeker’s Allowance (JA), влаштуватися на роботу з неповною зайнятістю та отримувати спеціальну щотижневу виплату замість стандартної допомоги з безробіття.Ця програма слугує перехідним етапом для людей, які прагнуть перейти до повної зайнятості.Щоб скористатися цією виплатою, необхідно виконати дві основні умови.1. Ви можете взяти участь у програмі PTJI, якщо знайдете роботу з неповною зайнятістю тривалістю менше 24 годин на тиждень і безпосередньо перед цим ви: • перебували на довгостроковій допомозі з безробіття Jobseeker’s Allowance (JA) щонайменше 312 днів. Дні безробіття, протягом яких ви отримували Jobseeker’s Benefit (JB) або виплату Covid-19 Pandemic Unemployment Payment, зараховуються до цих 312 днів, якщо безпосередньо перед переходом на JA ви отримували JB; • отримували щотижневу виплату JA у розмірі щонайменше 154,60 євро, якщо ви самотні, або 252,10 євро, якщо ви отримуєте надбавку на утриманця-дорослого.2. Ви також повинні зобов’язатися залишатися в програмі щонайменше 2 місяці. Ви можете мати більше ніж одну роботу з неповною зайнятістю, але загальна кількість відпрацьованих годин не повинна перевищувати 24 години на тиждень.Робота з неповною зайнятістю має тривати щонайменше 2 місяці та бути застрахованою за класом PRSI A або J.Самозайняті особи не мають права брати участь у цій програмі.Як довго можна перебувати в програмі PTJI?Спочатку ви можете перебувати в програмі PTJI до одного року. Цей період може бути продовжений.Під час участі в програмі ви повинні продовжувати пошук роботи з повною зайнятістю.Якщо ви знайдете роботу з повною зайнятістю, але згодом втратите її, а потім знову знайдете роботу з неповною зайнятістю, ви можете повернутися до своєї первинної заявки на PTJI за умови виконання всіх вимог програми. Виплата PTJI здійснюватиметься лише протягом невикористаного раніше періоду.Розмір виплати:Замість звичайної допомоги ви отримуватимете щотижневу виплату: • 160,90 євро на тиждень, якщо ви самотні; • 262,40 євро на тиждень, якщо ви отримуєте надбавку на утриманця-дорослого.Зверніть увагу: надбавки на утриманих дітей у цих ставках не передбачені. Виплата здійснюється незалежно від розміру вашого заробітку.Ця виплата не оподатковується, однак ваша заробітна плата оподатковується у звичайному порядку.Як подати заявку:Після того як ви знайдете роботу з неповною зайнятістю, необхідно звернутися до вашого центру Intreo або місцевого відділення Social Welfare для подання заявки на участь у програмі PTJI.Вам потрібно буде заповнити форму заявки PTJI1 (pdf) та надати інформацію про вашу роботу з неповною зайнятістю.Ваш роботодавець повинен заповнювати форму PTJI2 наприкінці кожного 4-тижневого періоду, підтверджуючи кількість відпрацьованих годин і те, що ви є застрахованим працівником. Ви також повинні підписати декларацію (у тій самій формі), підтверджуючи, що працювали менше ніж 24 години щотижня.Цю форму необхідно повернути до вашого центру Intreo або відділення Social Welfare. У разі затримки з поверненням форми виплата призупиняється до моменту її отримання.Виплата здійснюється щотижня шляхом електронного переказу коштів (EFT).Original Джерело

An Post- єдина і неповторна поштова служба Ірландії, повністю належить державі. Офіційно компанія з'явилася на світ 1 січня 1984 року як "спадкоємець" Департаменту пошт і телеграфів.An Post є одним з найбільших роботодавців Ірландії, налічує майже 1000 офісів і представництв, і отримує непоганий прибуток. Пошта виникла тисячі років тому і зазнала значних змін на своєму шляху розвитку: від кур’єрів, які переносили листи пішки, до сучасної системи доставки посилок за допомогою дронів. Після приїзду до Ірландії знову стало буденним отримувати листи пачками, тому сьогодні розповім про них.Листи, посилки і бандеролі доставляються з одного кута острова до протилежного за кілька днів. Кур'єри розвозять пошту прямо до дверей, на службових авто та велосипедах "з причепом", у великих містах 1-2 рази на день, у менших - раз на 1-3 дні.Поштова митниця для кореспонденції з-за кордону розташована в місті Portlaoise (co Laois) - всі посилки з портів та аеропортів Ірландії потрапляють туди, там ретельно скануються, і повертаються назад, якщо всередині виявлено щось заборонене (акумулятори, ліки, безакцизні товари тощо). У зворотний бік аналогічно.Національна особливість ✉️ залишати листи і посилки 📦в несподіваних місцях. З поміткою "доставлено". До несподіваних місць належать кущі, бокси газових лічильників, хазяйський або сусідський ґанок, баки для recycled сміття, будочка консьєржа тощо. Якщо лист чи посилка чітко під розпис, а вас немає вдома - його доведеться за три дні забрати з поштового відділення, інакше воно поїде назад. ** приклад неочікуваних доставок на фото#добрийранок #ірландіядляукраїнців

Що змінилось на кордоні з ЄСОсновні зміни записала тут EES (Entry/Exit System) замінює штампи в паспорті.Для громадян країн поза ЄС фіксують біометрію.Що відбувається: ⁃ сканують паспорт ⁃ беруть відбитки 4 пальців ⁃ роблять фото обличчяДані зберігаються в системі. Наступні в’їзди зазвичай швидші.Кроки на кордоні ЄС:1️⃣ Черга All passports або самостійний автомат2️⃣ В автоматі можна вибрати мову (часто є російська)3️⃣ Відбитки пальців — прикладіть за інструкцією, не тисніть і не рухайте4️⃣ Фото — просто дивіться в камеру5️⃣ Кілька стандартних питань: мета поїздки, тривалість6️⃣ Готово Як це виглядає на кордоні з Україною. Польща, наприклад 1. Спочатку у віконце прикордоннику віддаєте паспорт. Туди ж просовуєте руку для відбитків. Там маленький апарат, зазвичай просять лише вказівний палець. 2. Далі - фото. На вулиці стоїть автомат у вигляді рамки (на фото) він робить знімок. Команди звучать українською "станьте прямо, дивіться перед собою"Шапку, окуляри треба знімати. Все, готово. Поділіться з тими, кому актуально і підписуйтесь на канал🫶 #ірландіядляукраїнців

У 18 років він розрізав обличчя моряку уламком пляшки.У 12 — уже коловся героїном.У 14 — тримав у руках зброю під час пограбувань.Ім’я цього хлопця — Денні Трехо.11 років його життя минули за колючим дротом найжорстокіших в’язниць Каліфорнії: Сан-Квентін, Фолсом, Соледад.Під час тюремного бунту він ударив наглядача каменем — і ледь не опинився під смертним вироком.У 25 він вийшов на свободу.Без грошей.Без зв’язків.З кримінальним минулим і тілом, списаним тюремними татуюваннями.Для більшості людей його доля була очевидною.— Ти все одно повернешся.— Ти нічого іншого не вмієш.— Твоє місце — за ґратами.Але Трехо зрозумів одну річ, яку інші не побачили:Минуле — це не вирок.Це інструмент.Він не просив співчуття.Не чекав, поки світ його пробачить.Він почав із найпростішого:працював садівником, брався за будь-яку чорну роботу, став консультантом для наркозалежних.Допомагав іншим триматися — щоб самому не зірватися.15 років — повна тиша.Ніхто не знав його імені.А потім — випадок.Він прийшов на знімальний майданчик підтримати хлопця, якого спонсорував.І там сценарист упізнав його.З в’язниці.З рингу.Трехо був легендою тюремного боксу.Йому запропонували потренувати Еріка Робертса для фільму Runaway Train.Денні було 41.Тренування переросло в маленьку роль.Роль — у кар’єру.Потім були Heat, Desperado, From Dusk Till Dawn, Con Air…Режисери просили одного:— Зніми сорочку.Їм потрібна була справжність.А її в ньому було більше, ніж у будь-кого.Понад 400 фільмів і серіалів.Мільярди доларів касових зборів.Але він пішов далі.Бо зрозумів ще одну річ:Слава минає.Власність — залишається.У 72 роки він відкрив Trejo’s Tacos у Лос-Анджелесі.Потім — кав’ярні, пончикові, ресторан.Forbes писав про бізнес, який рухався до оцінки в $100 мільйонів.Той самий хлопець із голкою в руці став підприємцем.Грабіжник — наставником для проблемної молоді.В’язень, якого чекала смерть, — автором книги про відкуплення.Не тому, що йому пощастило.А тому, що він не дозволив минулому диктувати майбутнє.Трехо каже:«Усе хороше в моєму житті сталося тому, що я допомагав іншим».Він не просто змінив себе.Він почав рятувати інших.Твої помилки — не твоє ім’я.Твоє минуле — не твій кордон.Люди, які списали тебе, не мають права вирішувати, ким ти станеш.Не чекай дозволу.Не проси другого шансу.Створи його сам.Світ завжди намагатиметься заштовхати тебе в рамки. Твоя робота — вийти за них. Хай щастить🫶

Світовий Конґрес Українців (СКУ) оголошує старт глобальної кампанії “Stand With Ukraine: Захисти майбутні покоління”приуроченої до четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Кампанія покликана об’єднати українські громади та міжнародних партнерів навколо одного з найтяжчих злочинів цієї війни — системного викрадення та примусової депортації українських дітей. Йдеться не лише про гуманітарну трагедію, а про спробу знищення української ідентичності та майбутнього нації.Ключовий меседж кампанії є чітким і безкомпромісним: повернення українських дітей є передумовою справедливого і тривалого миру. Без справедливості для дітей не може бути справедливого миру. Мир означає, що діти мають бути вдома.У межах кампанії СКУ закликає українські громади, громадські організації та партнерів у різних країнах світу організовувати публічні акції, заходи солідарності, адвокаційні події та реєструвати їх на світовій карті кампанії. Така координація дозволить наочно продемонструвати масштаб глобальної підтримки України, посилити тиск на уряди та міжнародні інституції, а також забезпечити системне медійне висвітлення теми захисту українських дітей.Зареєструватись

Цей допис я написала по дорозі в Україну, до чоловіка. Вирішила, що в новому році буду максимально чесна - розкажу про всі факапи, що зі мною трапились, щоб мій досвід допоміг не вляпатись вам у халепу. Підготувала цілу добірку, поки їхала. Про невдалі співбесіди, car accident, дуже важкий курс «Data Modelling & Business Intelligence», який сто разів хотіла кинути. Так, і про роботу також. Як знайти, як пройти співбесіду, що від нас чекають та інше.Але з вимиканням світла я випадаю з графіку🙃 вже як є, хаотично. Почну спочаткуУ січні 2026 я дала собі дозвіл жити. Так, вирішила прожити рік, так ніби я жива…подивимось як спрацює. Всі розчарування, сльози і неприємності хочу лишити позаду, у спогадах залишаться лише приємні моменти, які були в моєму житті. Останнім часом я особливо гостро відчуваю, як мій зір відходить.Не різко. Не драматично.А тихо, майже ввічливо — відсоток за відсотком.Коли ти все життя живеш наче в поліетилені, до цього звикаєш. Десь в 2010 мені сказали, що залишилось п’ять відсотків, і ти ніби вчишся жити в новій реальності.5% від 100 — це майже нічого.Але кожен втрачений відсоток болить так, ніби з тебе щось вирвали. Чотири відсотки я приймала важко.Найстрашніше не цифри.Найстрашніше — сама можливість перестати бачити.Бо світ — неймовірний.Він кольоровий, складний, живий.І якщо дозволити йому бути в собі, він здатен наповнювати до країв.Я писала тут на каналі про дівчину Марину, що надрукувала книжку очима. В неї взагалі все трагічно, рухомі лише очі. І вона живе! Вона - мій приклад. Не впадати у відчай, жити і радіти кожному дню.Колись дуже давно одна людина, значно старша за мене, сказала фразу, яка залишилась зі мною назавжди:«Твоя сила слова — в тому, що ти не бачиш майже з народження,але відчуваєш глибше».Люди, які втрачають щось одне, майже завжди отримують щось інше. Ми всі знаємо ці історії —про святих, старців, Бабу Вангу. Вони не бачили очима, але бачили зсередини.Моєю компенсацією стали емоції.Я ними живу.Я ними думаю.Емоції — це мова, якою розмовляє світ. Заради них знімають фільми — і заради них їх дивляться.Заради них виходять на сцену.Купують одяг.Закохуються.Їдуть у незнайомі міста.Народжують дітей.Вся індустрія, весь рух цього світу побудований на емоціях.А в мене вони — ніби підсилені.Ніби помножені на десять.Всі шкільні роки мама возила мене по Україні у всі відомі офтальмологічні заклади. Кожні канікули я проводила в глазному стаціонарі. Якщо вам хоч раз штрикали голкою в око, під око, у вісок, ви зрозумієте яке в мене було дитинство. В 16, після багаторічних спроб поновити зір інʼєкціями, лікарі здались і запропонували операцію. Мені вживили 4 склери в кожне око. Але через рік зір знов став падати. Не допомогло.У вісімнадцять я не витримала діагнозу наших «добрих лікарів» стосовно майбутнього, і звалилась в депресію. На другому побаченні майбутньому чоловіку сказала правду - я можу не виносити дитину і колись тобі доведеться жити зі сліпою людиною. Він не злякався.Прошу, не треба мене жаліти, я навчилась з цим жити. І ні, лікарі досі безсилі в моєму випадку. От як раз в Україні знову це підтвердили.Зараз ми всі покалічені війною. Кожен по-своєму. Я вирішила бути максимально відкритою, як вдячність за те, що ви досі зі мною!Для мене слово «дивитись» давно означає не очі.Це про погляд усередину —в глиб проблеми, в душу людини.Тому я так обережно обираю друзів. І якщо це стається, вони стають ще одним моїм серцем, яке б’ється в грудях і нагадує: я досі жива.А якщо я жива —значить, ми продовжуємо.Я знаю: ви читаєте ці слова не випадково.Ви приходите сюди з власним досвідом,який відгукується моєму.І, можливо,саме тому ми тут разом.ДЯКУЮ ВАМ МОЇ РІДНІ ЛЮДИ ** все інше поступово розповім 🫶