Організаційне. Для всіх, кому цікава реклама в цьому каналі. Я правда не дуже часто отримую пропозиції щодо співпраці, але все ж іноді вони бувають, і я хочу цим постом дещо проговорити. В мене є пошта, на яку можна написати стосовно співпраці. Вона закріплена в описі каналу, тому, будь ласка, якщо у вас серйозні наміри — пишіть одразу туди, не треба писати в коментарях "адмін каналу, напишіть мені в особисті". Звичайно, якщо ми вже з вами спілкувались в телеграмі, то можна продовжувати в ньому. Ще важливий момент, якщо вам не підійшли умови співпраці (зараз це донат певної суми на збір, який я підтримую в конкретний момент часу), то напишіть про це — я не кусаюсь, можна просто сказати "нам не підходить" і попрощатись на хорошій ноті. Бо коли менеджер всім відомого магазину (спеціально не буду писати назву, щоб не робити зайвої реклами) просто пропадає і не відповідає на лист, то це набагато гірше, ніж просто відмовитись від співпраці. Що я не рекламую — не тематичні товари та послуги. Наприклад, психологів, тарологів, тощо. І такі пропозиції періодично приходять, як би дивно це не було. Я поважаю людей (спеціально не хочу використовувати слово "аудиторія"), які читають мій канал, і не хочу в ньому нетематичного спаму. Сподіваюсь на розуміння. Авторка каналу, Яна.
Помічаю дві крайнощі, коли сперечаються про те, що є найважливішим у парфумах.Перша — це те, що саме ідея, концепція є найважливішими . Друга — що сировина. Мені здається, що тут не треба обирати, а треба поєднувати і перше, і друге. Парфумерія — це поєднання мистецтва (хоча в комерційній парфумерії все рідше і рідше можна його знайти) та майстерності парфумера. Гарна сировина — це база, це те, без чого гармонії в цьому поєднанні не існуватиме. Неможливо намалювати шедевр кетчупом на серветці або написати неймовірний роман, маючи в арсеналі словарний запас з «абетки». Важливо все — і що хотів сказати парфумер, і як він це сказав, і які «слова» підібрав — немає тут другорядного. Саме через такі «нюанси» ми сприймаємо щось як мистецтво, що торкається душі, а щось як прохідний досвід. Особливо цей контраст помітно в ніші інді-парфумерії. Звичайно, ми всі люди і ми всі субʼєктивні. І саме тому важливо розвивати свій світогляд, тренувати своє «навчене око», пробувати щось нове і асимілювати цей досвід, щоб потім не потрапляти в пастку маніпуляцій про «мистецтво, концепт, творчість» без фундаменту у вигляді сировини, вмінь та розвиненого смаку творця. Але якщо відкинути всі ці роздуми — слухайте, в першу чергу, себе. Подобається — носіть та користуйтеся. Не подобається, будь воно хоч тричі вершиною чиєїсь творчості — не мучте себе, не картайте, що ви чого не розумієте в цьому «мистецтві». Парфумерія, в першу чергу, має бути про задоволення.
В пошуках парфумерних абрикос 🍑Це виявилось задачкою із зірочкою, значно простіше знайти парфумерні персики або ж курагу, як результат пошуків я накидала ось такий список: 🍑 Amouage Journey — абрикоси зі шкірою, дивне поєднання особисто для мене, але аромат має багато поціновувачів. 🍑 Новинка MFK Kurky, хоча й не викликала в мене захвату, але чимось таки абрикосовим пахне. Придивіться, можливо, вам більше сподобається.🍑 Osmanthus Liu Yuan Le Jardin Retrouve — зелені абрикоси, і навіть абрикосова кісточка, із шапкою мильної піни. Іноді також видавав мені шкіру. Цікавий. 🍑 Green3 Sentire - це підпал! Абрикоси з мате, інжир та зелене листя. Але аромат розпродано, в мене лишився крихітний семпл. Сподіваюсь, буде ще партія.🍑 Comptoir Sud Pacifique Vanille Abricot — солоденька трішки дитяча ваніль з абрикосами, власне як написано, так і є. 🍑 Inle Memo — аромат, мені здається, змінили, знайомилась з ним ще до ковіду. Нещодавно перетестувала і він здався мені дуже водянистим. Абрикоси яскраво стає відчутно ближче до бази.Мені абрикосами (а радше абрикосовим шампунем) пахне ще османтус від Louis Vuitton. Під шампунем я маю на увазі таке дивне, пухнасте відчуття мильної піни в ароматі. Це не обов’язково погано, навпаки — мені часто навіть подобається.Поділіться вашими абрикосовими знахідками 🍑
Мені приїхав той самий Aldebaran в подарунок від Aromateque ✨ Ви, можливо, вже знаєте про цю новинку від Marc Antoine Barrois, тому я не буду повторювати слова з прес-релізу. Але й повноцінний відгук зараз не зможу дати, бо я, на жаль, трішки захворіла. Тому поки що ловіть фото та злегка розмите враження, а детальний відгук — пізніше. Aldebaran пахне на початку мʼятними льодяниками і це не дивно, бо в складі є метилсаліцилат — речовина, яку використовують і в парфумерії, і в харчовій промисловості, і в тих самих льодяниках, звісно, теж. Саме ця трішки кислотна мʼята дарує відчуття неонового сяйва в ароматі.Далі він помʼякшується і стає більш вершковим — це вже знайоме прочитання туберози в парфумерії, але я думаю ніжностей від нього не варто чекати. Це потужний, дифузний, шлейфовий аромат, якому обовʼязково потрібні простір та повітря. Не для закритих приміщень та не для чутливих носів. Носіть Aldebaran на весняному прохолодному вітрі — це буде йому личити найбільше. Хоча туберози можуть дуже гарно розкриватись влітку, тож і в тепло теж варто дати йому шанс.Як завжди, закликаю вас вірити тілько своєму носові і складати враження самостійно✨ Спробувати аромат можна в Aromateque, які нещодавно організували дуже стильну та гарну презентацію аромату буквально через один-два дні після офіційного релізу в Мілані . Можу тільки уявити скільки роботи за цим стояло, мій маленький внутрішній маркетолог співає, коли бачить такий рівень в Україні.
Поки всі тестують та пишуть про новинку MAB Aldebaran, я хочу написати про дещо дуже гарне — аромати бренду Astier de Villatte. Це французький бренд, що спеціалізується на кераміці ручної роботи, але в них також є аромати для дому, свічки та парфуми. Я познайомилась з пʼятьма з них, далі коротенько розкажу про кожен в порядку зростання моєї симпатії 🥰Ambre Liquide — смолистий аромат, досить м'який, але мені трішки заважає в ньому лабданум - я в цілому не дуже його люблю. Проте композиція сама по собі гарна, хоча й не здається унікальною. Це не гурманська амбра, до яких ми звикли, це досить класична амброва конструкція на сучасний лад. Eau Fugace повна протилежність амбрі, це класичний одеколон з неролі та цитрусами. Неролі не сверблять, все гарно і збалансовано, чудова поливашка на літо.Orange Amére Splash — знову кандидат на поливатись в спеку. Гарний гіркуватий апельсин, свіжий та соковитий наче прямо з дерева. Дуже позитивно, і як для цитрусів прекрасно по стійкості. Аромат в дусі Bigarade Concentree F.Malle.Grand Chalet — ще одна краса, яку зроблено в дусі класичної французької школи. Це не для того, щоб шокувати, а для того, щоб носити та насолоджуватись красою весни. Це прекрасна липа з бузком, вона переливається то пилком липового цвіту, то гладкістю бузкових суцвіть. Шукаєте липу? Придивіться до цього аромату, це гарно.Mante -La-Jolie — це любов. Мені пахне чорнобривцями, наче зірвала квітку і злегка зім'яла в руці, а потім ще й додала до неї смородиновий листочок. Як же гарно! І наче й існують схожі аромати, але... Хочеться саме цей. Точно у вішліст, але здійснити буде не просто.
Пора, мабуть, на деякий час припинити ці експерименти з українськими брендами парфумів. Нижче відгуки на ще два бренди, які мені не сподобались. Я спеціально їх заблюрила, читайте тільки якщо впевнені, що це вас не засмутить. Про «Popidtynom» мені навіть сказати нічого, бо я, чесно кажучи, просто не знаю що сказати. Це не парфуми. Можливо, це можна назвати актом парфумерної творчості, але так само як моє хоббі з малюванням, наприклад, не робить мене художником, так і змішування сировини підозрілого походження не робить людину, яка це робить, професійним парфумером. Тому нехай це буде творчість, самовираження, експеримент, але це не парфуми. Якщо ви звикли купувати нішу або люкс, скоріш за все, ви будете розчаровані при знайомстві з цим брендом.Інше моє розчарування це парфуми Софії Дольної. Я не знаю, я вже починаю думати, що те, що налили мені в семпли і те, що налили іншим блогерам, які це хвалять, — це якісь різні речі. «Османтус» це стиглі, навіть забродивші персики в молоці на шершавій кислуватій деревній базі. База, до речі, схожа на ту, що зустрічається в ароматах Пархоменка. Це просто не для чутливих носів. «White Peony» грішить такою самою базою і немає з півонією нічого спільного. Півонію взагалі дуже важко відтворити в парфумерії, тому задача була у Софії не з легких, звичайно. Ще була «Конвалія», хтось називав це ніжним ароматом, але ніжності так такі самі як в попередніх ароматах — шершаві сандалові одоранти, що просто закривають все інше в ароматі і мною сприймаються дуже погано.Колись мені сказали з докором, що в мене високі вимоги щодо естетики. Це не завжди так, але щодо парфумерії — іноді таки справджується. Піду занюхну ці розчарування якимось «Кіліаном» з полички ))
Між іншим, в індустрії зміни, про які я все забувала розповісти і ось сьогодні завдяки лекції про чай, згадала. З 2025 року до вже наявного списку потенційних алергенів, які парфумерні бренди мають виписувати на упаковці, додаються й натуральні ефірні олії, екстракти та абсолюти. Що це означає для нас, як для споживачів? Що тепер ми зможемо зрозуміти наскільки опис від маркетологів збігається з реальністю. До прикладу, якщо бренд заявляє про олію троянди у складі, а при цьому в списку інгредієнтів олія троянди взагалі не зазначена, значить… бренд говорить неправду :) До речі, серед таких речовин є й олія бергамоту, троянди, іланг-ілангу, кориці, атласького кедру і багатьох інших компонентів. Повний список речовин, доступний на каналі парфумерки Sentire Нати Дишлюк, у відкритому доступі я поки що цієї інформації не знайшла, тому й не публікую весь список. Але думаю, згодом список стане доступним. На картинці приклад упаковки, де виписані вже й органічні речовини за новими правилами. Я підкреслила червоним троянду, корицю та бергамот. Так що, як бачите, склад у Atelier des Ors, а це саме їх парфуми (дякую за картинку Олі @areyoutheblog), дійсно містить натуральні олії.
Цитруси це така дивна штука — ви з одного боку одразу розумієте, що відчуваєте саме цитрус, але з іншого — не завжди зрозуміло який саме — чи це апельсин, чи це помело, чи це мандарин тощо. Натренований ніс помітить відмінності, а от звичайний — зможе розрізнити їх, скоріш за все, тільки в порівнянні. Якщо вам інколи ввижаються гумові, пластикові відтінки в цитрусових — це не міраж, таке справді може бути. Наприклад, ось скляночка із назвою "mandarin tetrarome" і цей мандарин дійсно має трішки "гумові" нюанси в ароматі. Саме через ці сюрпризи цитрусових, які мене трохи дратують, я можу носити далеко не кожне їх парфумерне втілення. Проте ось добірка тих, які мені подобаються і здаються цікавими: 🎍Laboratorio Olfattivo Mandarino та Arancia Rossa — мандарин люблю найбільше, але апельсин теж гарний 🎍Perris Monte Carlo Mandarino та Arancia di Sicilia 🎍Hermes Eau de Mandarine Ambree — в мене викликає стійкі асоціації з новим роком 🎍Atelier des Ors Pomelo Riviera і в цілому вся синя лінійка, окрім одного аромату, який для мене відверто маскулінний і не цікавий 🎍Lubin Gin Fizz не зовсім прямолінійно цитрусовий, але прикольний, трішки шипучий 🎍Essential Parfum Nice Bergamote 🎍Pantheon Parfum Aurea — яскраві бризки грейпфрутуP.S. Додала вам слайд про мандарин з конспекту до однієї з лекцій від Нати Дишлюк.
Натрапила на відео британської парфумерки Сари Маккартні, бренд 4160 Tuesdays, де вона відповідає на питання про тинктури (посилання лишаю тут, це тік-ток, якщо що). Тинктура — це по суті настоянка на спирту якогось матеріалу, наприклад, може бути тинктура троянди. Так ось, Сара каже, що вона не використовує тинктури в своїх парфумах, тому що це, в першу чергу, не є безпечним. Те, що "абсорбує" в себе спирт, за нормами UK та Європи має бути проаналізовано, бо достеменно невідомо що там у складі. Тож, якщо хтось хотів би використовувати тинктуру, він має потім віддати те, що вийшло у результаті процесу настоювання, тобто саму тинктуру, на спеціальний аналіз та отримати SDS (safety data sheet). Бо натуральне не дорівнює безпечне (це цитата, якщо що). І також, Сара говорить, що тинктура не має гарних ольфакторних характеристик в порівнянні із сучасними матеріалами. Я знаю, що в парфумерії існує два випадка, коли використання тинктури виправдано — це випадок із ваніллю та сірою амброю. Також знаю, що в Україні це питання не регулюється так строго, як в ЄС, тому якщо хтось і використовує тинктури, навряд вони віддають цей матеріал на якусь перевірку. Особисто мені трохи лячно стає, коли я чую про тинктуру грибів (про неї говорить Сара у відео). Це нагадує мені маски для обличчя з огірка та полуниці, в той час як вже стільки років існує ціла індустрія краси та купа ефективних продуктів по догляду за шкірою. Якісь такі паралелі. To cut long story short, користуйтесь тим, що вам подобається, але і про безпеку памʼятайте 😉
Невеличка гурманська добірка на зиму: ✨ Trussardi Limitless Shopping Via della Spiga — ось де мені печені яблучка з корицею 🥰✨ Serge Lutens Santal Blanc — вершковий сандал з мускусами, майже невинно-дитячий✨ Eau Duelle Diptyque для мене він про чай, ваніль, дерево, тепло та спокій ✨ Malin&Goetz Dark Rum трішки шкіри, сливи і рому зміксували в одну пляшечку 🥃✨ Lemon Tart Theodoros Kalotinis — вологе солодке тістечко з лимонним кремом🍋✨Sugar Leather Une Nuit Nomade багато кориці та конʼяку, в напрямку Angels’ Share І користуючись нагодою, хочу ще тут розказати, що у мене в інстаграмі проходить розіграш пʼяти флаконів за донат від 150грн, тому що треба зібрати на автівку для військових ППО (військова частина 1836, напрямок Херсон-Миколаїв).Також добірка, яку ви бачите на фото, може стати набором для дегустації, 6 флакончиків по 1.5мл в упаковці, вартість 850грн, 400грн з яких піде на банку збору, тобто майже половина. Буду вдячна за вашу участь, бо треба якось лупати цю скалу 💪P.S. залишилось 2 наборчики.
TGLIST.COM.UA
