Ґрати

«Жодна не вільна, поки не вільна кожна!» Яким був перший від початку широкомасштабного вторгнення Марш жінокНа Марш жінок у Києві 8 березня вийшли понад дві тисячі людей. Вони пройшли від парку Шевченка до будівлі Київської міської адміністрації на Хрещатику. За час широкомасштабної російської агресії така хода в українській столиці відбувалась уперше. За словами представниць організації «Марш жінок», які координували захід, цього року у фокусі, — підтримка українських військовослужбовиць та ветеранок, а також жінок у російській неволі (і військовополонених, і цивільних).Дехто також мав із собою портрети жінок, яких незаконно утримує Росія, їхні імена неодноразово звучали під час виступів на початку і по завершенні ходи. Зокрема, згадували про Ірину Горобцову з Херсона та Ірину Данилович із Криму. Колишня бранка Кремля, а нині — правозахисниця Леніє Умерова долучилась до акції.«Свободу — українським жінкам! Свободу — всім українцям в російській неволі! І справедливість — тим, хто зробив їх заручниками», — закликала вона перед початком ходи.Крім проблем, пов’язаних із російською агресією, учасниці Маршу жінок також говорили про зміни до українського законодавства, щодо яких нині точаться дискусії. Зокрема, вони виступали проти запропонованих редакцій оновленого Цивільного кодексу, які є на розгляді у Верховній Раді.Низка українських правозахисних організацій сформували свої колони і виходили з власними вимогами на додачу до загальних. Таким чином, наприклад, активістки організації Fight For Right, яка адвокатує інтереси людей з інвалідністю, говорили про доступ до інфраструктури (зокрема укриттів, транспорту), соціальних послуг, інформації для жінок з інвалідністю, а також участі жінок з інвалідністю в ухваленні рішень, які їх стосуються. Спільноти жінок, що живуть з ВІЛ, виходили під гаслом «Побач в мені людину, а не ВІЛ-статус». Також серед плакатів, які мали учасниці та учасники ходи, були такі, що закликали до запровадження в Україні реєстрованих партнерств. Поліція охороняла акцію уздовж ходи. Безпекових інцидентів не зафіксували.Більше фото цього дня — на сайті «Ґрат»📷 Фото: Анастасія Москвичова, Стас Юрченко, Ґрати

Хроніка початку окупації Криму у фотографіях26 лютого 2014 року в Сімферополі під будівлею Верховної ради Криму зібрався багатотисячний мітинг на заклик Меджлісу кримськотатарського народу, щоб не допустити у парламенті розгляду питання про призначення голосування про статус Криму. Поряд мітингували прихильники приєднання українського півострова до Росії, серед яких були козаки, що прибули з Ростовської області, і бійці приватної військової компанії з Севастополя. Цю акцію зібрав кримський депутат, голова партії «Російська єдність» Сергій Аксьонов, якому російська влада дозволить очолити Крим після окупації. Між мітингувальниками відбувалися сутички, а у тисняві загинуло двоє людей. Засідання парламенту тоді не відбулося. 27 лютого будівлю захопили озброєні російські спецпризначенці у формі без знаків розрізнення, й кримські депутати проголосували за проведення незаконного «референдуму».26 лютого в Україні законодавчо закріпили як День спротиву окупації Криму і відзначають щорічно. А російська влада розгорнула репресії проти організаторів та учасників проукраїнського протесту, звинувативши їх у масових заворушеннях.На світлинах — початок окупації Криму: від мітингу 26 лютого 2014 року під будівлею Верховної Ради Криму до проукраїнської акції біля памʼятника Тарасу Шевченку у Сімферополі на річницю дня народження українського письменника у 2015 році. Це не повна хронологія подій того періоду, але це документальні свідчення нашого журналіста.Більше фото — на сайті «Ґрат» 📷 Фото: Стас Юрченко

Верховна Рада наразі має на розгляді три проєкти оновленого Цивільного кодексу, або Кодексу права приватного: перший зареєстрували наприкінці січня, два альтернативні — у лютому. Вони мали би гармонізувати українське законодавство із нормами ЄС та осучаснити його відповідно до нинішніх реалій. Натомість опубліковані документи викликали хвилю критики з боку громадськості. Насамперед — через запропоноване в основному із них регулювання родинних відносин: дозвіл на шлюб з чотирнадцяти років у разі вагітності нареченої, ускладнення розірвання шлюбу, вимогу сплачувати моральну компенсацію у разі припинення заручин та посилення обмежень, які вже й так існують в Україні для ЛГБТ+. На перший закид уже відреагував спікер парламенту Руслан Стефанчук, він же — один із авторів цього документу, запевнивши, що норму про наречених у 14 вилучать. «Ґрати» ознайомились із основними нововведеннями, які пропонує документ, та з’ясували, якими аргументами керувались ініціатори та що у ньому викликає занепокоєння в експертному правозахисному середовищі. 📷 Ілюстративне фото. Автор: Стас Юрченко, Ґрати

Дарницька ТЕЦ після масованих російських атак, що залишили без тепла тисячі киянУ Києві понад 1400 багатоповерхівок досі залишаються без опалення внаслідок масованих атак Росії на українську енергетику. Зокрема, критичних руйнувань зазнала Дарницька ТЕЦ, яка забезпечує теплом та гарячою водою понад тисячу житлових будинків, а також школи, садочки, лікарні та інші обʼєкти соціальної та міської інфраструктури у Дніпровському та частково Дарницькому районах столиці. За даними підприємства, починаючи з серпня 2025 року, ТЕЦ девʼять разів перебувала під ракетно-дроновими атаками. За цей час по станції випустили 13 балістичних ракет. Пʼятьма ракетами вдарили під час останньої масованої атаки на Київ у ніч з 2 на 3 лютого, коли морози сягали мінус 25 градусів за Цельсієм. Внаслідок цього ТЕЦ повністю зупинили. За попередніми прогнозами підприємства, відновити теплопостачання хоча б частково вдасться не раніше ніж через два місяці. Станом на сьогодні, відновити електрогенерацію — технічно неможливо. Розбір завалів триває.«Ґрати» побували на Дарницькій ТЕЦ й показують наслідки російських атак.📷 Фото: Владислав Мусієнко, Ґрати

Серед тих, хто повернувся сьогодні додому з російської неволі — військовослужбовець Іван Роман з 72-ї бригади Чорних Запорожців. Його дочекалися батьки Іван та Галина Романи. Вони вже понад два роки як стали переселенцями — були змушені виїхати з села у Семенівської громади неподалік від кордону з Росією. Щоразу приходили зустрічати військовополонених в надії побачити сина або дізнатись хоч щось про нього.Він потрапив у полон понад три роки тому під Вугледаром. Як розповів батько, підвал, в якому був його син з побратимами, росіяни закидали гранатами. Три місяці Іван був зниклим безвісти, але потім росіяни виставили його допит у соцмережі. Так батьки дізнались, що він живий і у полоні. Був у донецькому СІЗО, а потім у російській колонії в Бійську на Алтаї. Голос батька Івана Романа є в нашому подкасті СИРЕНА з обміну 23 травня 2025 року. Один зі звільнених у той день, побратим Романа, розповідає батьку про те, як син врятував його від загибелі.«Завдяки йому мене не розстріляли, розумієте? Він просив їх. Він росіян просив, щоб мене не вбили», — казав Іван Калько. Сьогодні Іван та Галина Романи нарешті отримали звістку, що їхній син повернувся додому, та змогли його обійняти. 📷 Іван Роман (батько) і його син Іван Роман (син). Фото: Владислав Мусієнко, Ґрати

Екссудді Олексієві Тандиру, обвинуваченому у вчиненні смертельної ДТП, змінили запобіжний захід: призначили заставу в розмірі понад 119 млн грн. Рішення про це ухвалив Святошинський районний суд Києва 28 січня, передає кореспондент «Ґрат» із зали засідань.Адвокати Тандира не задоволені рішенням і стверджують, така застава є непомірно великою.Зміна запобіжного заходу сталася після рішення Європейського суду з прав людини 22 січня цього року, що визнав перевищення розумних строків тримання під вартою Олексія Тандира, який провів у СІЗО уже понад 2,5 роки.Згідно з рішенням ЄСПЛ, Україна повинна виплатити екссудді компенсацію обсягом 2100 євро та відшкодувати 250 євро судових витрат.Екссуддю Макарівського райсуду Олексія Тандира затримали у ніч на 26 травня 2023 року після того, як він збив насмерть автомобілем військовослужбовця Національної гвардії Вадима Бондаренка. У салоні автомобіля, яким їхав Тандир, знайшли неповну пляшку віскі. Екссудді оголосили підозру у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого (частина 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України). Тандир свою вину заперечує.Наразі триває стадія дослідження письмових доказів.Деталі про те, що відбулося, шукайте незабаром у матеріалі «Ґрат».📷 Екссуддя Олексій Тандир під час розгляду його справи Святошинським райсудомі, 23 серпня 2024 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Суддя Вищого антикорупційного суду Віталій Дубас призначив лідерці парламентської фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави на суму 33 мільйони 280 тисяч гривень. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду. Суд також поклав на нардепку обовʼязки: прибувати до слідчих органів та суду; не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідства; повідомляти про зміну місця проживання або роботи; не спілкуватися із народними депутатами Верховної Ради щодо обставин підозри — йдеться про список з понад 60 осіб; а також здати закордонний паспорт. Він частково задовольнив клопотання прокурора САП Віталія Гречишкіна, який просив заставу у 50 мільйонів гривень. Захист просив відмовити обвинуваченню повністю. Тимошенко обіцяла не пропускати жодне засідання суду і казала, що це принципова справа для неї. Однак просила не обмежувати її у спілкуванні з депутатами, бо інакше це заблокує її парламентську роботу, а також не забороняти подорожувати країною та за кордон, де вона у січні та лютому має взяти участь у певних заходах. Захист Тимошенко просив суд викликати на допит свідка, що фігурує на аудіозаписах НАБУ — як заявила Тимошенко, це Ігор Копитін. А також клопотав витребувати у слідства повний аудіозапис розмов Копитіна та Тимошенко. «Зустріч із паном Копитіним була, але це сфальшований запис», — Тимошенко підкреслила у суді. Прокурор Гречишкін був проти, бо досудове розслідування ще триває і слідство не буде розкривати усі свої докази на цьому етапі, чого домагається захист. Імʼя депутата з аудіозаписів прокурор не став розголошувати. Суд відмовив цим двом клопотанням також. Національне антикорупційне бюро підозрює лідерку парламентської фракції «Батьківщина» у пропозиції хабаря групі нардепів. Слідство раніше оприлюднило записи, на яких нібито Тимошенко спілкується із народним депутатом із іншої фракції та пропонує регулярні хабарі за потрібне голосуванні в Раді.📷 Стас Юрченко, Ґрати

Юлія Тимошенко під час засідання з обрання їй запобіжного заходу у ВАКСі назвала депутата, який фігурує на плівках НАБУ, — це Ігор Копитін з фракції «Слуга народу». «Це не просто депутат. По цьому депутату є кримінальна справа в НАБУ. І він знаходиться під тиском НАБУ», — заявила Тимошенко. Вона заперечує, що в реальній розмові із ним йшлося про фінанси: записи скомпільовані, а Копитін сфальшував їх, щоб звільнити себе від кримінальної відповідальності. А НАБУ виконувало політичне замовлення, щоб дискредитувати її. «Пан Копитін, він напросився до мене на одну, на другу, на третю зустріч. Він сказав про те, що він не хоче більше бути у фракції “Слуга народу”, він не хоче більше працювати разом із більшістю, з президентом. Він сказав, що закони які приймаються, — антиукраїнські, і вони не можуть голосувати за це. І він багато разів пропонував співпрацювати. Ми шукаємо, безумовно, співпрацю з депутатами, які не будуть підтримувати законопроєкти, які приймаються проти національних інтересів України. Пан Копитін був зацікавлений в тому, щоб закрити свою кримінальну справу», — заявила Тимошенко. 📷 Стас Юрченко, Ґрати

Підлітка, якого підозрюють у замаху на вбивство вчительки та однокласника у київській школі, взяли під варту на два місяці.14-річному хлопцю обрали запобіжний захід за клопотанням ювенальних прокурорів Оболонської окружної прокуратури. Наразі нападник перебуває у медичному закладі та має бути доправлений у СІЗО по завершенню лікування. Про це повідомляє Київська міська прокуратура.Вранці 12 січня у школі №233 на Оболоні учень 9 класу завдав ножем тілесних ушкоджень своєму однокласнику та вчительці. Як повідомив Офіс генпрокурора, спершу хлопець одягнув у шкільній вбиральні балаклаву та шолом, які він разом із двома ножами приніс із собою до школи у рюкзаку, після чого забіг до класного кабінету, коли урок вже почався, та напав із ножем на 39-річну класну керівницю й 14-річного однокласника. Після нападу хлопець зачинився у вбиральні, скинув маску та каску та порізав собі руки й живіт. Невдовзі його затримали правоохоронці.Потерпілих госпіталізували із множинними колото-різаними ранами: спини та передпліччя — в учня, рук та живота — у вчительки. Вчора, 13 січня, поліція зазначала, що постраждалі перебувають у реанімації. Нападника також доправили до лікарні Охматдит. Згідно із повідомленням поліції, він перебуває у задовільному стані.12 січня о 15:30, коли кореспондент «Ґрат» прибув до школи, там досі тривали слідчі дії. Співробітники навчального закладу не коментували ситуацію. Як повідомляло Суспільне, навчання у школі у день нападу продовжилося, хоча частина вчителів звернулися до батьків учнів та учениць, аби вони забрали дітей зі школи. 13 січня нападнику оголосили підозру у замаху на вбивство двох людей. Правоохоронці повідомили, що під час огляду телефону підлітка виявили листування, де хлопець із ймовірними представниками ворожих спецслужб обговорював вчинення злочину напередодні та безпосередньо в день події. Запобіжний захід обирали підозрюваному 14 січня у закритому судовому засіданні. Імʼя підлітка не розголошується. 📷 Фото: Головне управління Національної поліції у м. Києві

На основі даних Google Analytics ми підготували ТОП-10 найвідвідуваніших матеріалів на сайті «Ґрат» за 2025 рік. Це тексти та подкасти, які викликали найбільший інтерес аудиторії і до яких читачі поверталися найчастіше.Цей перелік відображає коло тем, які залишалися у фокусі суспільної уваги протягом року: судова система, війна, права людини, відповідальність та пам’ять про загиблих.ТОП-10 у 2025 році:1️⃣ «Глибша тенденція, яка поступово набуває небезпечних ознак». Суд узяв під варту підозрюваного у вбивстві військового ТЦК у Львові2️⃣ «Джерелом влади є люди з картонками». Акція проти скасування незалежності антикорупційних інституцій — подкаст «Сирена»3️⃣ «Наче не відмовлявся, але й не погодився». У справі екссудді Тандира допитали поліцейську, що возила його здавати тест на алкоголь4️⃣ «Вирвали серце і залишили в Криму» — подкаст «Захисниця. Imayeci»5️⃣ «Запитав, чи собака не кусається». У справі про вбивство Ірини Фаріон допитали таємного свідка, який каже, що зустрів ймовірного вбивцю без маскування6️⃣ П’ять місяців тому Росія заявила про загибель української журналістки Вікторії Рощиної. Що відомо про її долю — у спільному журналістському розслідуванні7️⃣ ВАКС почав розгляд справи про хабар за скасування арешту літаків у Київському апеляційному суді, де викривачкою стала колишня працівниця суду8️⃣ «Сталося що сталося, а не що хотілося». На Майдані прощалися з анархістом, художником, військовослужбовцем Давидом Чичканом9️⃣ Нардепи скасували інститут нарадчої кімнати — що це означає для судового процесу🔟 «Ніколи ми це прізвище не обговорювали». Батько обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон засвідчив у суді