Ґрати

Вбита родина та посічений храм: наслідки російської ракетної атаки на ЛьвівщинуЛьвівщина після масованого удару російських ракет та дронів6 жовтня 2025 року Росія вчергове завдала по Україні комбінованого Президент Володимир Зеленський повідомив, що загалом росіянами було випущено понад 50 ракет і близько 500 ударних БПЛА. Основний удар припав на Львівщину: повітряна тривога тривала понад п‘ять годин, у місті та області лунали десятки вибухів; у кількох районах частково зникла електроенергія, міський транспорт призупинив роботу, над містом здіймався чорний дим.У зоні відповідальності Командування повітряних сил «Захід» зафіксовано близько 163 повітряних цілей (попередньо 140 «шахедів» і 23 крилаті ракети), частину з них збито.«Ґрати» зафіксували наслідки обстрілів у трьох локаціях — у селі Лапаївка, на території індустріального парку Sparrow та в районі вулиці Стрийської, де пошкоджено освітні й релігійні об‘єкти.У Лапаївці ситуація найважча. Загинули четверо людей з однієї родини, серед них — підлітка 15 років; ще одного члена сім‘ї та двох мешканок сусідніх будинків із травмами різного ступеня ушпиталили, трьом постраждалим допомогу надали на місці.За даними ДСНС, масштаби руйнувань тут найбільші: частина будинків має суттєві пошкодження дахів і стін, окремі знищено повністю. Поліцейська, яка працювала на місці події, розповіла, що «вперше з моменту повномасштабного вторгнення перечікувала обстріл у коридорі», настільки він був сильним.На території індустріального парку Sparrow у Львові сталася велика пожежа. Попередньо інформації про постраждалих немає; йдеться про цивільний об’єкт без мілітарної складової. Парк збудовано у 2023 році, площа — близько 113 тис. м²; серед резидентів — компанії FM Logistic, ПриватБанк, «Аврора Мультимаркет».У районі вул. Стрийської ударною хвилею пошкоджено школу №86 (вибито 56 вікон) та дитсадок №70 (вибито близько 70 вікон і понад 40 дверей, пошкоджено дах і територію; орієнтовно половина закладу тимчасово не зможе працювати). Постраждав і храм Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ: вибиті вікна, найбільше — у каплиці для поховання (яка практично зруйнована) і в недільній школі. На території помітні сліди від додаткових вражаючих елементів, які посікли асфальт та фасад приміщення. За процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури за наслідками обстрілу розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 438 КК України (порушення законів і звичаїв війни, що спричинило загибель людей).📷 Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У Шевченківському райсуді Львова допитали ще пʼятьох свідків обвинувачення у справі про вбивство мовознавиці та колишньої народної депутатки від націоналістичної партії «Свобода» Ірини Фаріон. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду. Перший свідок — мешканець Дніпра, який розповів, що через сайт з продажу пневматичної та травматичної зброї продав покупцю з ніком Параноїк стартовий пістолет «Сталкер» зі стволами до нього. Зброю він відправив Новою поштою, однак імʼя отримувача не згадав. Покупець також запитував у продавця, чи може він переробити стартовий пістолет під травматичний. Свідок включався відеозвʼязком. Саме з переробленого стартового пістолета, за версією слідства, була вбита Фаріон біля свого дому. Слідство вилучило смартфон Зінченка і так зʼясувало, що він переглядав в інтернеті обʼяви про продаж пістолетів. Однак, як пояснив «Ґратам» прокурор Дмитро Петльований, знаряддя вбивства досі не знайшли. Але покази продавця зброї з Дніпра доводять, що Зінченко планував злочин і готувався до вбивства. У суді також допитали двох сусідок Фаріон, які бачили у дворі дома підозрілого молодого чоловіка у панамі та окулярах та сфотографували його. Свої свідчення надали й редактор програми Фаріон «Ген українців», а також подругу мовознавиці.Суд переривався через повідомлення про замінування приміщення. Ірину Фаріон застрелили 18 липня 2024 року у Львові, у дворі багатоповерхівки, де вона мешкала. 25 липня затримали підозрюваного у злочині — 18-річного мешканця Дніпра Вячеслава Зінченка. Справу по суті почали розглядати у лютому цього року. Зінченко не визнає провину.📼 Захист ставить свої питання свідку — продавцю зброї. Відео: Стас Юрченко, Ґрати

На цьому тижні виповнюється 25 років з дня вбивства журналіста, співзасновника інтернет-видання «Українська правда» Георгія Гонгадзе. Його викрали ввечері 16 вересня й о першій годині ночі 17 вересня вбили. Офіційно цей злочин розкритий: вбивця — генерал тоді ще міліції Олексій Пукач — засуджений до довічного ув'язнення. Вирок пройшов усі інстанції та підтверджений Верховним судом. Замовником цього злочину суд назвав колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, який загинув у 2005 році. Його смерть офіційно визнана самогубством. Роль у викраденні та вбивстві Георгія Гонгадзе другого президента України Леоніда Кучми досі не зʼясована. Записи розмов у його кабінеті, які оприлюднив колишній офіцер президентської охорони Микола Мельниченко, свідчать: Кучма хотів розправитись з журналістом і вимагав, аби правоохоронці викрали Гонгадзе, але про вбивство на оприлюднених записах не згадується. Сам Кучма завжди наполягав, що до загибелі журналіста він не причетний. Записи Мельниченко не були визнані доказами, і справу проти Леоніда Кучми закрили у 2011 році. У 2020-21 роках журналіст «Ґрат» Максим Каменєв докладно описав історію вбивства Георгія Гонгадзе у циклі статей «Нагадування», а також у матеріалі, присвяченому розгляду касації Олексія Пукача у Верховному суді. Ми також створили подкаст «Знайдіть журналіста», в якому звучать уривки записів у кабінеті Леоніда Кучми. Протягом тижня ми знову публікуватимемо ці матеріали, аби ще раз нагадати, що в цій трагічній історії навіть через чверть століття залишаються питання, на які досі немає відповіді. Сьогодні публікуємо першу частину із серії матеріалів «Як вбивали Георгія Гонгадзе?»📷 Малюнок: В'ячеслав Юрченко, Ґрати

Правоохоронці розповіли подробиці затримання підозрюваного у вбивстві Андрія Парубія Сьогодні вночі у Хмельницькій області поліцейські та співробітники СБУ затримали підозрюваного у вбивстві колишнього голови Верховної ради Андрія Парубія. Деталі операції на брифінгу у Львові повідомили заступник голови Національної поліції України — начальник кримінальної поліції Андрій Нєбитов, голова Львівської обласної прокуратури Микола Мерет, керівник Головного управління СБУ у Львівській області Вадим Онищенко та голова ГУ Нацполіції у Львівській області Олександр Шляховський. За словами Нєбітова, підозрюваний — житель Львова 1973 року народження.«Щодо мотивів я вважаю, що правильно казати лише після проведення відповідних слідчих дій», — відповідає Нєбитов. Правоохоронці зазначають, що підозрюваний 52-річний чоловік не мав постійного місця роботи, проте курʼєром не працював. Затримали його в Хмельницькій області. Як чоловік там опинився і чи мав родичів у цьому регіоні, керівники правоохоронних структур не говорять. «Ми не виключаємо, що особа мала намір далі виїхати незаконно за межі нашої країни», — додав Нєбитов. Пріоритетною версією слідство вважає «російський слід». Чи мав підозрюваний спільників, поки невідомо. Проте керівники правоохоронних структур переконані, що злочин ретельно готувався.«Ми вважаємо, що це був не один місяць — підготовка і підходу, і відходу злочинця готувалися заздалегідь. Тому ми вважаємо, що є якась інформація щодо осіб, які інструктували вказану особу», — пояснює заступник голови Нацполіції. Слідчі повідомили затриманому про підозру за двома статтями: «Незаконне поводження зі зброєю» та «Умисне вбивство». Керівник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет додає, що проситимуть суд про безальтернативний запобіжний захід — тримання під вартою. На запитання «Ґрат», чи знайшли оперативники зброю, з якої скоїли вбивство, керівник облуправління поліції Олександр Шляховський сказав: «Не можемо на даний час надавати інформацію, збираємо докази». Зараз слідство збирає додаткові докази, клопотання прнадішлють в суд 1 або 2 вересня. 30 серпня журналіст Григорій Пирлік побував на місці трагедії. Читайте його репортаж на «Ґратах». 📷 Стас Юрченко, Ґрати

⛪️⛔️ Державна служба з питань етнополітики та свободи совісті визнала Українську православну церкву афілійованою з Російською православною церквою, яка заборонена в Україні. Раніше ДЕСС зобов'язала голову УПЦ митрополита Онуфрія усунути зв'язки з Москвою, які урядовці виклали у відповідному дослідженні. У ДЕСС зазначили, що митрополит Онуфрій повідомив їх листом, що відмовився виконувати приписи. Глава синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ митрополит Климент у коментарі «Ґратам» стверджує, що це не зовсім так. Він зазначає, що наразі Київська митрополія УПЦ оскаржує в суді постанову уряду, на підставі якої ДЕСС досліджувала чи афілійована ця церква з РПЦ. «Маємо дочекатись вироку суду стосовно дій чиновників. До цього немає сенсу надавати оцінку змісту їх “експертизи”», — зазначив Климент Відповідно до закону «Про свободу совісті і релігійних організацій», наступним кроком ДЕСС має стати судовий процес щодо заборони УПЦ.Докладніше про те, як уряд доводить зв'язок УПЦ з Москвою та як священнослужителі заперечують це — у попередньому матеріалі «Ґрат».📷 Литургія на площі біля Києво-Печерської лаври 19 березня 2023 року. Фото: прес-служба УПЦ (МП)

«Незалежна, самостійна, антиавторитарна, безкласова, прогресивна, феміністична, соціальна, соціалістична». За Україну віддав життя анархіст, художник, мінометник Давид ЧичканЗагинув художник та оборонець України Давид Чичкан, один з ілюстраторів текстів «Ґрат». 9 серпня він отримав важке поранення під час відбиття штурму на позиціях у Запорізькій області. Вранці наступного дня у лікарні його не стало. Чичкан був видатним діячем лівого антиавторитарного руху України та непересічним представником української мистецької спільноти. Був біля витоків антифашистського руху нульових у Києві, просував соціальну рівність та цінність солідарного об’єднання лівих, феміністичних, екологічних та інших антиавторитарних активістських течій в Україні та світі. Вірив у більш егалітарну Україну майбутнього. Аби боротися з фашизмом Росії зі зброєю в руках, мобілізувався до лав ЗСУ влітку 2024 року — мінометником.Розділяємо біль близьких та друзів Давида. У галереї — знакові роботи Давіда Чичкана, а також його ілюстрації для матеріалів «Ґрат». 📷 Фото з архіву родини художника та ілюстрації для текстів «Ґрат»

За два роки після підриву дамби Каховської ГЕС було докладено численних зусиль задля розслідування та з’ясування обставин трагедії, причетних до скоєння злочину. В Україні часто чуємо: необхідно визнати екоцид міжнародним злочином, аби судити Росію і за масштабне знищення екосистеми, котре було вчинено разом зі вбивством та ненаданням допомоги частині людей, які мешкали на затоплених територіях. Наскільки це визнання можливе в осяжній перспективі?Поки екоцид не належить до Римського статуту як окремий міжнародний злочин, українська прокуратура та неурядові організації розслідують та збирають докази низки воєнних злочинів Росії проти довкілля.Дослідниця незалежного Центру кримінальної юстиції при Університеті Амстердама Мерле Койман вивчає філософські основи поняття екоциду, порівнюючи його за шкодою з геноцидом. Під її редакторством зокрема готується до друку збірка «Екоцид: криміналізація серйозної шкоди проти довкілля».Як один з найбільш ненависницьких та руйнівних злочинів, екоцид шкодить людському суспільству в самій його основі, відтак його варто визнати п’ятим міжнародним злочином, на думку Койман. Вона міркує над тим, що для цього потрібно і чи це взагалі можливо у правовій системі, яку створила людина довкола своїх потреб. Дослідниця простежує необхідні для цього етапи. Зокрема, аби стати міжнародним злочином, екоцид треба визнати злочином у кожній окремій країні. Українське законодавство криміналізувало екоцид вже давно, однак в інших країнах-учасницях Римського статуту розробка таких норм триває.Про місце злочину екоциду в кримінальному та міжнародному праві, а також у праві загалом — у монолозі Мерле Койман.📷 Анна Кравець, Ґрати

22 липня Верховна Рада у турборежимі ухвалила зміни до Кримінально-процесуального кодексу, якими наділила генерального прокурора необмеженими повноваженнями втручатися у діяльність антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Керівники НАБУ та САП назвали новий закон втратою своєї незалежності і закликали президента Володимира Зеленського не підписувати його. На знак протесту тисячі людей вперше з початку російського повномасштабного вторгнення вийшли на мітинги у Києві, Львові, Одесі та інших великих містах. Посли країн G7 (Країни «Великої сімки»: Франція, Великобританія, Німеччина, Італія, Канада, США, Японія) та ЄС висловили занепокоєння скасуванням незалежності інституцій, створення яких було умовою євроатлантичної інтеграції України. Натомість генпрокурор Руслан Кравченко та голова Служби безпеки України Василь Малюк наполягають, що відтепер всі правоохоронці рівні перед законом, а генпрокурор зможе зробити їх роботу ефективнішою. Попри протести та критику президент негайно підписав закон й він набув чинності. Однак за два дні Зеленський змінив свою думку та погодився повернути незалежність НАБУ та САП. Про що йдеться у законі, який збурив так багато людей, і як його доцільність пояснюють президент та очільники правоохоронних органів, і які будуть наслідки — у матеріалі «Ґрат».📷 Стас Юрченко, Ґрати

❗️Викрадену у Херсоні волонтерку та громадську активістку Ірину Горобцову етапували до жіночої колонії у селищі Явас російської республіки Мордовія. Про це стало відомо «Ґратам» із власних джерел у Криму. Раніше її батько у коментарі «Ґратам» повідомив, що апеляцію у справі Ірини Горобцової розглянув Перший апеляційний суд загальної юрисдикції 1 квітня цього року, залишивши вирок без змін. Деталі невідомі, оскільки справа засекречена. На розгляд апеляції українку вивозили до Москви із Сімферопольського СІЗО. За даними російського судового реєстру, справу розглядав суддя Олександр Бєсєдін. 15 серпня 2024 року російська генеральна прокуратура повідомила, що Ірину Горобцову засуджено до десяти років і шести місяців колонії загального режиму. Справу розглядав так званий Херсонський обласний суд (суддя Айрат Галлямов) в окупованому Генічеську. За версією обвинувачення, активістка начебто з лютого 2022-го по березень 2023 року передавала дані українській розвідці про пересування по Херсонщині російської військової техніки та особового складу, а також місця їхньої дислокації. Цього, однак, не могло відбуватись, оскільки у травні 2022-го її вже незаконно утримували росіяни.🎙Про долю ІТ-фахівчині та активістки, яка допомагала херсонській лікарні та її пацієнтам під час російської окупації міста, «Ґрати» розповідали у подкасті «Захисниця. Imayeci» або у матеріалі.

Низка громадських організацій і медіа звернулися до народних депутатів із закликом скасувати ухвалений 16 липня у другому читанні та в цілому законопроєкт №12320. Цей документ передбачає адміністративну відповідальність за «ідентифікацію адвоката з клієнтом» у матеріалах, зокрема й журналістських.Заяву ініціювала Transparency International Ukraine. Її вже підписали Інститут масової інформації, Українська правда, Суспільне Мовлення, Bihus.Info, «Детектор медіа», ГО «Громадське радіо», Рух ЧЕСНО та інші провідні медіа та організації.Автори заяви переконані, що закон прямо загрожує свободі слова, ускладнює незалежне та об’єктивне висвітлення судових процесів і порушує право громадян на отримання інформації. Крім того, документ розширює підстави для переслідування за «втручання в діяльність адвоката», зокрема — через неясні формулювання про «ототожнення» та «ідентифікацію».«Якщо закон набере чинності, його норми віддалять Україну від міжнародних стандартів, де принцип неототожнення адвоката з клієнтом передусім спрямований на захист адвоката від державного тиску, а не від громадської думки чи інформування», — йдеться у заяві. «Питання про те, як писати про складні судові процеси, що мають широкий політичний та історичний контекст, як-от про “справи Майдану” або справа про збиття “боїнга” Малайзійських авіаліній тощо, має вирішуватись в рамках цехової дискусії про журналістські стандарти. Аж ніяк не в полі адміністративної відповідальності. Для нас, журналістів, які працюють в судах, цей закон прямо загрожує цензурою», — зазначає головна редакторка видання «Ґрати» Тетяна Козак. Повний текст заяви та список підписантів доступні за посиланням.Також інші громадські організації закликали президента Володимира Зеленського ветувати цей закон. 📍«Ґрати» раніше публікували інформацію із позиціями сторін дискусії щодо законопроєкту. Подробиці та деталі за посиланням📷 Стас Юрченко, Ґрати