Ґрати

«Діяння, яке перетворює війну на людожерську». Запорізький суд оголосив довічний вирок російському військовому за страту полоненого6 листопада суд у Запоріжжі засудив 27-річного військовослужбовця армії РФ, завербованого на війну з російської колонії, Дмитра Курашова до довічного позбавлення волі за воєнний злочин — вбивство військовополоненого. 6 січня 2024 року, під час штурму української вогневої позиції на Запорізькому напрямку, група солдатів загону «Шторм-V» сил РФ захопила у полон старшого солдата 226 батальйону 127 окремої бригади тероборони ЗСУ 41-річного Віталія Годнюка. Він вийшов з бліндажа без зброї, піднявши руки, і його застрелили з автомата.У той же день ЗСУ повернули контроль над втраченою позицією та полонили девʼятьох росіян, серед них був Курашов. Обставини злочину зʼясували під час допиту полонених з цієї групи. 29 лютого Курашову повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством (частина 2 статті 438 КК). Справу слухали у Запоріжжі трохи більше як рік. Потерпілі — сестри загиблого — не заявляли цивільних позовів та попросили слухати справу без них. «Ґрати» розповідають, які докази надала прокуратура, щоб довести вину росіянина. 📹 Російський штурмовик Дмитро Курашов у Заводському райсуді Запоріжжя. Відео: Вʼячеслав Твердохліб, Ґрати

13 вересня 2024 відбувся черговий обмін полоненими між Україною та РФ. Серед жінок, яких тоді повернула Росія, була Марина Міщенко, санітарка 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар». Їй було 25 років, коли вона потрапила у полон. Це сталося 11 березня 2022 року під час наступу росіян на Волноваському напрямку. Спочатку жінку тримали в Оленівці, а потім у Донецьку, де катували і звинуватили у тероризмі за службу в «Айдарі». Далі військовополонену перевезли у СІЗО-1 в Ростові-на-Дону і разом із ще 17 айдарівцями почали судити. У 2016 році «ДНР» визнала батальйон «Айдар» терористичним, а у 2023-му Росія додала його до списку терористичних організацій. Фактично айдарівців судили за службу у батальйоні. Це суперечить міжнародному гуманітарному праву, яке забороняє переслідувати військових за участь у бойових діях, і є злочином.Міщенко була однією з двох жінок у цій групі полонених, інша — 56-річна медикиня Лілія Прутян. Обох обміняли ще до оголошення вироку. На засіданні 12 вересня суд ухвалив рішення виокремити їхню справу в окреме провадження «за фактом застосування представниками силових структур України заборонених засобів і методів ведення війни». На якій стадії ця справа — наразі невідомо.Вирок чоловікам, які залишились у полоні, оголосили у жовтні цього року. Їх засудили до ув’язнення терміном від 15 до 21 року. Після повернення додому Марина Міщенко пройшла реабілітацію та повернулась до цивільного життя. У монолозі згадує про полон, суд та звільнення 🔗📷 Медиазона, телеграм-канал Володимира Зеленського

Печерський райсуд Києва відправив під домашній арешт на два місяці колишнього мера Одеси Геннадія Труханова. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду.Прокуратура підозрює експосадовця у службовій недбалості, що спричинила загибель під час повені у місті 30 вересня цього року дев'яти людей, серед яких — дев’ятирічна дитина. Труханову загрожує до восьми років позбавлення волі.Слідство стверджує, що попри те, що вулиці міста регулярно підтоплювались, мер Одеси не забезпечив своєчасного ремонту зливної каналізації, водовідведення та дренажних систем. Під час повені 30 вересня, наполягає слідство, Труханов як міський голова Одеси не організував належне оповіщення та інформування громадян про загрозу надзвичайної ситуації, а також не забезпечив приведення у готовність органів управління цивільного захисту.Геннадій Труханов вини не визнає, підозру у службовій недбалості він назвав «спланованою політичною диверсією» і запевнив, що як мер зробив все від нього залежне для вирішення проблем з підтопленням. Він буде оскаржувати рішення суду.Нагадаємо, що 14 жовтня президент позбавив Труханова громадянства України через ймовірну наявність у нього російського громадянства. Труханов заперечив цей факт і збирається оскаржувати це рішення у суді. Однак з 16 жовтня обов'язки міського голови Одеси виконує секретар міськради Іван Коваль, таке рішення депутати ухвалили у зв'язку з неможливістю Труханова виконувати обов'язки мера міста.📷 Геннадій Труханов біля будівлі Вищого антикорупційного суду 8 жовтня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Апеляційний суд Болоньї ухвалив повторне рішення про екстрадицію в Німеччину 49-річного громадянина України Сергія Кузнєцова, затриманого в Італії два місяці тому. Колишнього офіцера ЗСУ німецька влада обвинувачує в організації та підриві російських  газогонів «Північний потік» у вересні 2022 року в Балтійському морі. Про новий вердикт повідомив «Ґратам» адвокат підозрюваного Нікола Канестріні. Він також оголосив про намір знову подати апеляцію до Верховного суду Італії. «Апеляційний суд постановив, що підозрюваного мають передати Німеччині відповідно до Європейського ордера на арешт, виданого Федеральним касаційним судом Німеччини» , — йдеться у повідомленні сторони захисту, яка цитує постанову суду. Рішення Апеляційного суду наразі не оприлюднене для публічного доступу. Адвокат Кузнєцова стверджує, що нове провадження має вагомі процесуальні порушення. Зокрема, суд не врахував рішення польського суду в аналогічній справі про видачу до Німеччини іншого підозрюваного у підриві газогонів «Північного потоку» Володимира Журавльова. Також, зауважив адвокат, суд не перевірив процесуальні та тюремні гарантії для підозрюваного у Німеччини, і не врахував імунітет для виконавців військової операції, а також політичний характер інкримінованого злочину. Сьогоднішнє рішення у Болоньї стало наслідком повторного перегляду справи після того, як Верховний суд країни 15 жовтня скасував попередню ухвалену екстрадицію у Німеччину Сергія Кузнєцова. Був призначений повторний розгляд справи у складі нової суддівської колегії. Фактично новий склад суддів апеляції у Болоньї тепер підтвердив рішення своїх колег від 16 вересня. Засідання щодо розгляду нової касаційної скарги має відбутися упродовж наступного місяця, повідомив «Ґратам» адвокат Нікола Канестріні. До того часу арештований українець залишатиметься у слідчому ізоляторі, що на півночі Італії.Детальніше про перебіг екстрадиційної справи в Італії — у попередньому матеріалі «Ґрат».📷 Сергія Кузнєцова заводять до будівлі суду, 22 серпня 2025. Скріншот з відео Rai — Radiotelevisione Italiana Spa Sede legale

Приморський районний суд Одеси засудив до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна львівʼянина Миколу Майоренка. Він визнав провину у замаху на вбивство голови ГО «ПСПО» Геннадія Бейбутяна та одеського активіста Дем’яна Ганула восени 2024 року. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат», яка була присутня під час оголошення вироку.Оголошуючи вирок, головуючий суддя Костянтин Іоніді наголосив, що Майоренко може просити про помилування. Чи скористається він цим правом, Майоренко коментувати відмовився, але запевнив, що подавати апеляцію не планує. Після того, як на минулому судовому засіданні Микола Майоренко визнав провину, колегія суддів вирішила розглядати справу за спрощеною процедурою. Потерпілий Геннадій Бейбутян зазначив, що вироком задоволений. Правоохоронці затримали Майоренка у жовтні минулого року, з того часу він перебував у СІЗО. Прокуратура звинуватила його у  замаху на замовне вбивство та незаконному поводженні зі зброєю.Паралельно з засіданням по справі Майоренка у Приморському районному суді Одеси проходило засідання по справі умисного вбивства одеського активіста Дем’яна Ганула. Його застрелили 14 березня цього року. Прокурор Єгор Щур оголосив обвинувальний акт. Обвинувачений у цій справі військовослужбовець Сергій Шалаєв повністю визнав свою провину. Прокурор Єгор Щур наполіг, щоб частину письмових доказів та відео з камер спостереження розглянули в суді. Колегія суддів на чолі з Ларисою Єршовою, порадившись на місці, ухвалила підтримати цю пропозицію сторони обвинувачення.Розслідування щодо замовників і інших дотичних до вбивства Ганула осіб виділили в окреме провадження, яке наразі ще триває.Детальніше про справи Миколи Майоренка та Сергія Шалаєва читайте незабаром на нашому сайті. 📷 Обвинувачений у замаху на вбивство Дем’яна Ганула Микола Майоренко у Приморському райсуді Одеси 22 жовтня 2015 року. Фото: Ніна Ляшонок, Ґрати

Окружний суд Варшави відмовив в екстрадиції до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого німці підозрюють у підриві газопроводу «Північний потік» у 2022 році: 45-річного українця звільнили після суду. «Не можна забувати, що дія, яку закидають Журавльову, була вчинена в контексті злочинної і геноцидної війни, яку від 2014 року Росія веде проти України. Та дія, у якій оскаржують Журавльова, вписується у старовинну концепцію справедливої війни. <...> Україна, її збройні сили, силові структури, спеціальні служби та ті, хто діють за їхнім наказом руйнуючи критичну інфраструктуру ворога діють в рамках справедливої війни. <...> Знищення Нордстріму позбавило ворога оплат за газ і ослабило мілітарний потенціал Росії. Німеччина ж, купуючи до цього російський газ, продовжувала фінансувати цю геноцидну війну. <...> Це не саботаж як твердить німецький суд, це військові дії характеру диверсії на захист своєї країни. Дії України скеровані проти критичної інфраструктури Росії є обґрунтованими, раціональними та справедливими. Якщо хтось має нести відповідальність за цю акцію, то це Україна як держава, а не конкретні виконавці. А Україна як держава тут захищала себе», — суддя Окружного суду Даріуш Любовський пояснив, у якому політичному контексті він ухвалив це рішення. «Ґрати» розповідають, як відбувалося засідання. 📷 Володимира Журавльова заводять у залу Окружного суду Варшави, 17 жовтня 2025. Фото: Олена Бабакова

Президент України підписав указ про призначення Ольги Кобилинської (Решетилової) на посаду військового омбудсмана після того, як Верховна Рада ухвалила в середині вересня закон, що офіційно запроваджує та регламентує діяльність новоствореної інституції. Указ опублікований на сайті президента. Передбачається, що Офіс військового омбудсмана доповнить уже наявні інституції із захисту прав людини та забезпечуватиме цивільний контроль за дотриманням прав військовослужбовців, бійців добровольчих формувань територіальних громад, резервістів на навчаннях, учасників руху опору в окупації, а також співробітників органів правопорядку, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі в бойових діях. Ольга Кобилинська (Решетилова) — українська правозахисниця, журналістка і волонтерка, співзасновниця організації Медійна ініціатива за права людини. З грудня минулого Решетилова разом із командою працювала над запуском Офісу військового омбудсмана у статусі уповноваженої радниці президента.У червні цього року на полях правозахисної програми «Rights now!» кінофестивалю Docudays UA «Ґрати» записали розповідь Ольги Решетилової про перші пʼять місяців роботи її команди над захистом прав військовослужбовців.Більше про інститут військового омбудсмана — у нашій замітці про ухвалений Верховною Радою закон. 📷 Ольга Решетилова на виступі «Захист прав військових» в рамках фестивалю Docudays UA. Фото: Стас Карташов, Docudays UA

⚡️Строки розслідування у справі щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова та його батька Сентябра Магамедрасулова продовжили до 21 січня 2026 року. Таке рішення ухвалила суддя Печерського райсуду Києва Світлана Шапутько, яка задовольнила клопотання прокуратури. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» з зали суду.Суддя Шапутько відмовила захисту, який хотів, щоб апеляційний суд вирішив питання підсудності. Адвокати Магамедрасулових вважають, що справу мають слухати у ВАКСі.Водночас суд дозволив захисту провести перехресний допит свідка Юсуфа Мамешева — знайомого родини Магамедрасулових. У суді чоловік стверджував, що це його розмову з Русланом Магамедрасуловим оприлюднила СБУ. Він також наполягав, що в розмові йшла мова саме про Узбекистан, а не Дагестан. За версією СБУ, Руслан Магамедрасулов у 2024 році разом із батьком планували продати в Росію — Республіку Дагестан — технічні коноплі, залучили до цього знайомих представників аграрних компаній. Продати коноплі Магамедрасуловим не вдалось. За це їм оголосили підозру у підготовці до посібництва державі-агресору. Обидва Магамедрасулови вини не визнають. Батько Магамедрасулова — фермер і вирощує технічні коноплі, але, наполягає захист, планував продати її не до Росії, а до Узбекистану, що зафіксовано в тому числі на записах розмов, фрагменти яких оприлюднило слідство. Тобто злочин вони не скоювали. Магамедрасулова-молодшего СБУ підозрює також у зловживанні службовим впливом. Нібито він допомагав бізнесменам у махінаціях з податками. Руслан Магамедрасулов не визнає провину і в цьому епізоді.Він та його адвокати вважають, що справу проти нього відкрили, щоб, зокрема, отримати доступ до його комп’ютерів та телефонів й зірвати антикорупційні розслідування. А справу проти Магамедрасулова-старшого — задля додаткового тиску на детектива НАБУ.«Українська правда» стверджує, що напередодні затримання Руслан Магамедрасулов вів розслідування щодо співвласника «Студії “Квартал 95”» Тімура Міндіча, в рамках слідства детективи прослуховували квартиру Міндіча. Сам Магамедрасулов у розмові з «Ґратами» послався на таємницю слідства і сказав, що не може відповісти на питання, чи існують «плівки Міндіча».Затримання й арешт Магамедрасулова відбулись напередодні ліквідації Верховною Радою незалежності НАБУ і САП. Згодом депутати скасували ці зміни. 📷 Максим Каменев, Ґрати

Навесні 2022 року в США дослідницькі організації, а також окремі експертки та експерти з міжнародного гуманітарного права, прав людини, геоінформаційних систем, захисту культурної спадщини об’єдналися в консорціум Conflict Observatory, щоб збирати й оприлюднювати докази російських воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених в Україні. На масив зібраних ними даних спирались, зокрема, у Міжнародному кримінальному суді, готуючи ордер на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової за підозрою в незаконній депортації та примусовому переміщенні в Росію українських дітей, виданий на початку 2023 року.Обсерваторія існувала за фінансування Державного департаменту США. Але 2025 року нова адміністрація Дональда Трампа значно скоротила витрати у бюджетах державних програм міжнародної допомоги. Через це вже в липні Conflict Observatory завершилась ранішеConflict Observatory припинила своє існування.Фіона Ґрінланд займається порівняльною та історичною соціологією в Університеті Вірджинії, спеціалізуючись на дослідженні того, як у контексті культурної спадщини проявляється й консолідується влада. Вона приєдналася до Conflict Observatory разом зі своїми колегами з The Cultural Resilience Informatics and Analysis Lab (СURIA Lab), аби описати та проаналізувати руйнування культурної спадщини під час російської війни в Україні. У розмові з «Ґратами» вона розповіла про роботу Conflict Observatory, про нищення культури й пам’яток як складову російської агресії. Також дослідниця звернула увагу на низьку обізнаність академічної спільноти в США та американського суспільства назагал щодо рівня злодіянь Росії під час війни в Україні, міркуючи про те, як її покращити. Про усе це — в її монолозі. 📷 Фіона Грінланд. Фото: Ден Едісон

У Шевченківському райсуді Львова допитали ще двох свідків обвинувачення у справі про вбивство мовознавиці та колишньої народної депутатки від націоналістичної партії «Свобода» Ірини Фаріон. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду. Під час засідання суд заборонив робити фото та відеозйомку допитів. Суд знову переривався через повідомлення про замінування приміщення. Перша свідка — сусідка Фаріон, яка була у дворі дома, коли сталося вбивство. Жінка пройшла повз Фаріон, коли та з валізою чекала на таксі. Перед тим свідка бачила на лавочці чоловіка в окулярах і чорній панамі. «Чую, щось пухнуло. Я оглянулася, а він побіг в парк. А вона впала і лежала», — свідчила сусідка. Також суд допитав ще одного свідка — чоловіка, який підключав інтернет мешканцям на першому поверху будинку. Він мив руки на вулиці, коли почув крик і постріл. А потім бачив, як чоловік в окулярах і панамі біг в арку з місця, звідки пролунав звук пострілу.Раніше, 23 та 24 вересня, у Шевченківському районному суді Львова заслухали загалом сім свідків обвинувачення. Ірину Фаріон застрелили 18 липня 2024 року у Львові, у дворі багатоповерхівки, де вона мешкала. 25 липня затримали підозрюваного у злочині — 18-річного мешканця Дніпра В'ячеслава Зінченка. Справу по суті почали розглядати на початку року. Зінченко не визнає провину.📷 В'ячеслав Зінченко в суді грається кубиком Рубіка. Відео: Стас Юрченко, Ґрати