Estadísticas de telegram channel - @gorynych_ua

Мав цікавий діалог з побратимом, що відібражає сприйняття більшостіМова йшла про те, що система Є-балів - головний фактор агресивної конкуренції між підрозділами. І одразу була проговорена думка, що для збереження високих показників результативності не дуже хочеться ділитись інформацією про активні переміщення та скупчення ворога з суміжними підрозділамиДрузі, це не нормально і абсурд. Система Є-балів з самого початку позиціонувалась, як заохочувальна. В ній є певні нюанси, як те, що по ній формуються рейтинги підрозділів, засновані не на співвідношенні кількості засобів та результату, а тупо на кількості уражень. Проте це явно не про конкуренцію, яка виходить за межіГоловна ж мета системи, на мою думку, - це створення гнучкої військової економіки, що повинна замінити централізоване постачання та закупівлі, які призводили до наслідків накшталт "застарілі засоби, куди не треба"Тобто формування актуального попиту, що роблять безпосередньо підрозділи, та пропозиції, де виробники матимуть змогу з кращими технічними рішеннями їх масштабувати. Це також й автоматизація процесів, що призводить до значного скорочення терміну постачання засобів. Вже зараз терміни залежать, здебільшого, від спроможності виробника, ніж бюрократичних процедурІ призводить це до того, що підрозділ отримує те, що йому потрібно і саме тоді, коли це актуально. Бо не будуть таким чином постачатись вироби, що були ефективні в 23, тільки тому що це держзамовлення на велику кількість і виробник вимушений кліпати строго по ТЗА те, що відбувається нездорова конкуренція й неадекватне сприйняття поняття результативності - виключно проблема компетенцій тих, хто забувся, з якою метою йде війна і що для її завершення треба робитиМіністр оборони визначив стратегію і там нема пункту "набити більше, ніж суміжники". Там про загальну роботу всіх, хто боронить неньку© Змій Горинич

Організація пункту управління. ВступМоя суб'єктивна думка, що сучасні боги війни - безпілотні системи. Все зараз спирається на компоненту БпС, починаючи від виявлення, супроводу і закінчуючи ураженням та підтвердженнямРобота БпС, насамперед, - безперервний потік інформації. І саме від швидкості та пропускних обсягів обробки цієї інформації залежить не тільки ефективність виконання бойового завдання, а й спроможність підрозділу розвиватись та нарощувати результати. І це не про кількість екіпажівДосі, на п'ятому році повномасштабного вторгнення, лінійні батальйони та бригади мають власні пункти управління (ПУ), де чергові БпС мало того, що інколи не організовані між собою, та й ще виглядають, як безхатьки, яким виділили свій куток, поставили монітор/телевізор і спрямовуються команди накшталт того мемного відео "робіть безперервний скв*рт"І, можливо, нема розуміння у командирів, як це треба організовувати. Можливо, досі організація місць чергових не є пріоритетною задачею і виконується по залишковому принципу. Проте я щиро цього не розумію, як можна втрачати такі можливості і не бачити очевидних речей. Тому буду радий поділитись річним досвідом на посаді начальника управління батальйону безпілотних систем: покажу, з чого починали та до чого прийшли. Частково результат цього досвіду можете побачити на фото до цього посту. І буду радий активним питанням від спільноти, на які даватиму розгорнуті відповідіТаким чином, починаю серію постів про організацію пункту управління бойовим підрозділом, де за базу взято досвід організації ПУ батальйону безпілотних систем. І нехай вас не обурює факт, що це досвід ББпС, бо основні принципи та ідеї абсолютно дотичні до будь-якого сучасного бойового підрозділу© Змій Горинич

Чому збільшується СЗЧ - мій погляд Ч2Підготовка нового фахівця БпС, без перебільшення - пів року. Фахівця, якого ще треба знайти, навчити, забезпечити. Тобто це геть не швидко та дорого, дорого в першу чергу через те, що його відсутність зараз сплачують кров'ю іншіВ 22 році ми йшли не за гроші, а задля збереження країни. Люди стояли чергами й правдами та неправдами потрапляли у військомати, аби отримати зброю та захистити свій дім. Зараз, коли війна перейшла з розряду спринта у марафон, питання грошового забезпечення армії - питання її стійкості. Бо не може солдат тримати фронт та класти власну душу й тіло, якщо не здатен не те, щоб власні потреби закрити, а, тим паче, родину забезпечити. Відкрию таємницію, що не всі пілоти та до них дотичні отримують премію 100к. Я вже мовчу за 170. Так, вони не піхота. Але сучасна війна про те, що фронт стоїть, доки стоїть піхота і контролюють смугу БпСІ маємо ситуацію, де на БпС навалюється значне навантаження та ризики, без збільшення мат забезпечення, але зі значним збільшенням потреб, які закривають ті ж самі хлопці. Звісно, багато хто це не витримує та йде в СЗЧ - туди, де організація та забезпечення краще. Інші, хто залишається - приймають на себе ще більший тягар і починається сніжний ком, що призводить до погіршення ситуаційної обізнаності переднього краю та значному погіршенню його забезпечення. Піхота так само, отримує збільшенні ризики, погіршене забезпечення та майже унеможливлені можливості ротації або з такими ризиками, що хлопцям доводиться сидіти по 500+ діб (я не шуткую, є такі факти) на передовій. І одна річ, коли тобі по повітрю/по землі постачають все необхідне, але ж не тоді, коли ділянка горить і БпС починають всіма засобами "тушити пожежі". І це все, зрозумілим чином, впливає на моральний стан, на відсутність відпочинку у людей (не роботів), і у результаті особовий склад опускає руки та уходить. Бо можна тримати стрій, коли геть важко але є віра, що за тебе піклуються, забезпечують, бережуть та вірите, що здатні втриматись. А коли все навколо сипеться, на людей (які вже геть виснажені) лягає більше навантаження, яке тільки збільшується, а поруч ще й побратими опускають руки та уходять - ідейних людей зараз вже геть не багато і навіть вони мають певну межу тягнути все на собіКоли старші начальники починають активно втручатись, "напихувати" ділянку приданими підрозділами (в більшості не забезпеченними матеріально) та вимагати збільшити кількість засобів БпС - це призводить до перенаванатаження існуючої системи в підрозділах, яка до цього геть не була готова. А не була готова тому що у нас досі БпС в більшості випадків забезпечуються по залишковому принципу, пілоти та до них дотичні не прирівнюються по грошовому забезпеченню до піхоти, хоча від них всіх напряму залежить стійкість переднього краю. І саме через розлад систем в таких підрозділів люди, які потрапляють не до Азовів, Мадярів, Ахілесів тощо, це бачать, відчувають на собі і не готові віддавати своє здоров'я та життя задармаПравильно каже пані Берлинська, що нашою перевагою були технології та люди. І за ці роки, нерозумінням, як вибудовувати та розвивати БпС, ми втратили ці переваги. І тепер кров'ю намагаємось виправити власні помилки, які наглядно демонструють всі накопиченні проблеми. І одна з них - СЗЧ. Не через страх долучитись до війська або нести важку службу, а через страх згинути задарма через некомпетентністьВимовився© Змій Горинич

Облік ударних вильотівЗнаю, що геть не всі підрозділи мають програмні засоби для обліку вильотів. І найважче в цьому - почати з нуля, тобто створити під це таблицюСвого часу пройшли цей досвід і пішли навіть куди далі. А зараз допомагаємо побратимам на іншому напрямку з провадженням подібних рішень і починаємо з того, що колись робили самі. Вважаю, що ця таблиця буде корисна багатьом підрозділам - тому й ширю її тутСуть таблиці ударних вильотів - помісячне ведення обліку вильотів ударних засобів з автоматизованною статистикою для наступних засобів:- FPV камікадзе (позиції вказуються в строках)- FPV бомбери (позиції вказуються в строках)- Мавіки скидачі по позиціям окремо (тут ставте назву власних позицій, розраховано до 4 позиції)- Великі бомбери по позиціям окремо (так само, ставимо назви позицій, до 4 позицій)Якщо у вас є пропозиції по зміні структури - буду радий обміркувати. Доки практичним шляхом для нас було зручно саме такий варіантВипадаючі списки розраховані для зручного вибору:- типу FPV- характеру цілі- БК- результатів вильотуВ майбутньому, при збереженні структури, можливі прості оновлення шляхом перезапису клітинок (якщо буду її поліпшувати). Або самі підрозділи можуть зручно її налаштовувати, бо спеціально оптимізовані всі формули таким чином, щоб можно було зручно та швидко вносити зміни, додавати нові категоріїТакі таблиці можна навіть робити на базі лінійних підрозділів, з можливістю прив'язками збирати статистику на більш загальному рівні по підрозділам, типам дронів, тощо. З того, що доки не реалізовано, але має на то можливості - статистика по використанню БК та кількості типів цілейДля початку роботи вам треба зробити копію цієї таблиці (з'явиться у вас на Гугл Диску), далі назвати її відповідно до поточного місяця, очистити дані на вкладниках (тому майте окремо збережений шаблон з чистими сторінками, щоб не доводилось щомісяця все видаляти вручну) та й все, можна починати працюватиПосилання на шаблон таблиціСподіваюсь, що ці труди будуть вам корисні© Змій Горинич

Машинний зір на захисті логістикиАбо проект I-SEEВлітку я розповідав за те, що подальша еволюція засобів РЕБ врешті-врешт дійде в глухий кут: кількість та вартість модулів завад буде зашкальною, а загроза дронів на оптиці перекреслює всі ці вкладенняРішення - сіткомети з машинним зором. Вже тоді був проект, що займався цим напрямком: I-SEE. І зараз розробники впевнено йдуть до початку практичного застосування системиВважаю, що така розробка потрібна була на вчора і її результативність збереже багато життів наших хлопців. Я не маю власних ресурсів, щоб хлопцям суттєво допомогти, але вмію організовувати та шукати забезпечення: тому разом з тими, хто мені довіряє, допомогли закрити одну з потреб проекту та закликаю поширити інформацію й посприяти розвиткуКоманді I-SEE треба як фахівці, що можуть на ідеї долучитись до розробки/тестів, або просто елементарне фінансування скромних по військовим міркам потребХто не знав, про таку розробку - можете ознайомитисьХто бажає допомогти - звертайтесь напряму @isee_help або підкиньте гроша Відмако крутим козакам на розвиток © Змій Горинич

Сторіччями ми виборювали право жити вільно у власному краю, вільно від імперій та режимів, вільно від панів та диктатури. І сьогодні наша боротьба триває.Честь маємо боронити близьких та рідних, друзів та знайомих. Допомагати тим, хто цього потребує. Знаючи, що є поруч чудові, небайдужі та людяні, що є ті, хто здатні допомогати, творити, будувати, навчати та надихати.Доки є український народ, доки є такі люди - душу й тіло ми положим за нашу свободу. І ті, хто стоять гранітом, всім покажуть, що ми, браття, козацького роду!З Днем Незалежності України! 🇺🇦І як би не хотілось казати, що все буде добре - скажу, як є: війна - це страшна, важка та жахлива річ. Як би не здавалось, що є успіхі на фронті - завжди пам'ятайте: кожне зміщення лінії зіткнення на DeepState - це титанічні зусилля, кров, біль втрати та обірвана доля людини, її родини та, можливо, цілого покоління. Це те, що нам дається надзусиллями і тільки разом ми здатні робити так, щоб країна жила жалі, а у Харкові вмикали зоряне небо, а не приспускали прапори.Долучаю відео видатного фотографа і завершу головним: Слава Україні і її Героям слава!Автор відео: libkos

"Потужні лінії оборони"Щоразу, як читаю новини про те, як ворог просунувся через "лінії укріплень" - уявляю тільки наступну картину:Велике поле, по центру якого викопані відкриті окопи. Через кожні 20 метрів відкриті бійниці, іноді можуть бути закриті але обов'язково з прямим входом. Там де пилили засвоїли більше коштів - бетонні коробки, які з'єднанні між собою не окопами, а наче протитанковими ровами (щоб якщо потрапив - вже не вийшов) і які також обов'язково простонеба. Щоб всі могли бачити, де саме бійці заховались і яку саме точку посеред поля треба зносити.Коли закінчиться це бл*дство? Там де не треба - Зеленбуд вирубує вздовж доріг дерева, інженери копають відкриті ВОПи та РОПи по радянським методичкам. Де логістика під загрозою FPV - ми спершу закриваємо сітками дороги в самому населеному пункті, а лише потім (коли час плине і ворог буде ще ближче) ми будемо закривати вже під'їзди до населенного пункту. Або взагалі не будемо, бо вже, бл*т*, занадто небезпечно щось робити!Замість того, щоб в тилах готувати на висотах резервні точки під розрахунки БпЛА та опорні пункти в закритих зеленках для піхоти, ми витрачаємо ресурси та час на якусь х**ню, яку потім називаємо "лінія оборони".Нема у війні XXI сторіччя поняття "лінія", забудьте за це. Є точки супротиву, де сидить піхота, є зони, які або контролюють БпЛА, або не контролюють через брак ресурсів і підори там ходять, як у себе вдома. Але я ще ніде не бачив, щоб оборону тримала "лінія", яку тупо викопали в полі, поставили серед неї бетонні конструкції і назвали це укріпленнями.Вимовився, а тепер закликаю: подальший розвиток війни дедалі більше буде акцентувати увагу на рівні розвитку інженерних підрозділів.Від того, як ці підрозділи залучаються до грамотного планування оборони, підготовки укриттів, шляхів логістики - буде залежати здібність підрозділам бойовим ефективно стримувати ворога.Нема підготовлених бліндажів для пілотів - будемо втрачати дорогоцінніші ресурси: пілотів, обладнання, час. Нема підготовлених опорних точок для піхоти в закритих посадках - будемо задарма втрачати героїв, що дають всім нам час на дії по знищенню ворога. Не буде закритих шляхів логістики - жодні НРК не здатні забезпечити цілі батальйони на плечах логістики завдовжки 20 кілометрів. А тепер головне: нашими підрозділами БпС закриваються смуги на більшу глибину. Тоді чому ми чекаємо, що ворог не буде розвиватись у тому ж напрямку? Питання риторичне.© Змій Горинич

Захист від FPVАктуальна думка, що всі авто треба оснащувати РЕБ проти ФПВ бо це зберігає життя. Це правильно, але рішення тимчасове. Чому так? Бо еволюція дронів, звичайна боротьба "меча та щита" призводить до вдосконалення засобів. І з розвитком "меча" (тобто ФПВ) геть непропорційно по собівартості розвивається "щит" (засоби РЕБ).Скільки зараз треба модулів на діапазони, щоб закритись від ФПВ? Шість або навіть вісім? І це буде скільки відсотків ФПВ? 90, 80 чи вже 70?Реалії сьогодення показують, що ФПВ на оптиці стають основним засобом перешкоджання ворожої логістики. Дуже ефективним засобом. І надалі ми будемо тільки спостерігати динаміку, як фронти будуть насичуватись цими засобами, а ще більше транспорту буде палати.До чого веду: якщо не бажаємо, щоб наші автівки, наші люди палали після ураження ФПВ, на які нема ні завчасного попередження, ні протидії РЕБ - треба вже сьогодні вкладатись в технології їх протидії.Які? Це машинний зір, що здатен виявляти ФПВ на відстані. Це системи, що дозволяють фізично нейтралізувати ці ФПВ. І вони вже активно розробляються, але недостатньо швидко. Через брак попиту, розуміння, інвестицій.Тому хочу цим постом звернути увагу на тему і вийти на зв'язок тих, хто займається системами роботизованих турелей або сіткометів з машинним зором щоб зібрати для себе інформацію, інтегрувати у своєму підрозділі та, за потреби, знайти інвестиції та увагу задля доведення технологій до рівня, коли ми будемо збирати кошти не на РЕБ для авто, а на турелі, якм буде байдуже, на якому зв'язку до вас летить ФПВ.Сучасні технології дозволяють творити неймовірні речі. І надаю приклад, що вже існує та що скоро буде нашою буденністю.© Змій Горинич

Як літати в АТТІДля того, щоб нормально літати в АТТІ, пілот повинен вже розумітись на наступних моментах:- просторове мислення та кут нахилу дрону- плавність рухів стіками- налаштування кривих- розуміння про інерційність та напрямок вітруПросторове мислення треба насамперед для розуміння місцеположення дрону у просторі, будь то зум 1 або зум 7. Бо якщо по зображенню пілот не розуміє, куди зносить дрон - стабілізувати та орієнтуватись, особливо в умовах поганої видимості, буде майже нереально. Розуміння кута нахилу - це щось зі "світу ФПВ", де чим сильніше дрон нахиляєтьься в певний бік - тим швидше ми в той бік летимо. Відповідно, нема можливості прямолінійного руху, є постійний вектор, довжина (швидкість) та напрямок якого залежить від того, в який бік ми нахиляємо дрон.Плавність рухів стіками - це база, яку повинні розуміти всі пілоти. Не можете стабілізувати дрон - 90% це через крайні положення стіків, за якими літають більшість пілотів. Саме тому утримувати дрон на одному місці стає важко, бо ми не відчуваємо дрон та звикли тупо його напрявляти. Тому й літають в режимі Нормал, бо в Спорт у нас перенавантаження двигунів та підвищений розхід АКБ. А те, що можна в Спорт режимі літати на постійній основі, але при цьому контроювати постійно оптимальний кут нахилу й ефективно літати у вітер та оптимально використовувати АКБ - багато новачків не в курсі. І лише коли ми легко та плавно рухаємо стіками (як це роблять пілоти ФПВ) - приходить розуміння, як утримувати дрон.Налаштування кривих - це звучить тільки страшно. На ділі це корисна річ, коли є розуміння тонкої та планої роботи стіків але не вистачає чутливості на малих відхиленнях стіків та більш різких та швидких рухів при великих відхиленнях стіків. Так стає ще легше керувати дроном й краще утримувати дрон або ціль в прицілі, особливо на спорт режимі, при вірних налаштуваннях.Розуміння про інерційність та напрямок вітру - завершальний етап "бази" для того, щоб утримувати дрон на точці під час сильних поривів вітру та й не тільки. Напрямок вітру підказує, куди постійно треба давати поправку, щоб дрон не "здвувало" з позиції, а інерційність - це про те, як дрон продовжує летіти далі по вектору руху, бо не може самостійно "гальмувати". Відповідно чим швидше ви "розігнались" - тим більше вам треба "вмикати гальма", щоб сповільнити дрон в повітрі. Бо єдине, що дрон здатен утримувати самостійно - це висота (при умові, що у вас не відвалився барометр). Але у випадку коли гальмуєте - слід враховувати, що коли дрон майже загальмував треба також зменшувати кут "гальмування", бо з швидкого польоту в один напрямок отримаєте швидкий політ в протилежний.Вище суто теорія, яку обов`язково треба відпрацювати на практиці. Бо політ в АТТІ - це не скільки про розуміння базових принципів, а про практиічні напряцювання та майстерність "тонкого" керування дроном.© Змій Горинич

Почався новий виток війни, де відбувається стрімкий перехід від банального опанування та розвитку технічних засобів до якісної зміни методів та стратегії їх використання.Нажаль, ситуація з залученням на гарячі ділянки фронту "зелених" бригад, де організація БпЛА на рівні 22-23 років, відсутність стрімкого рівномірного розвитку БпС у бойових підрозділах призводить до того, що маємо геть різні показники "стійкості" того чи іншого підрозділу.Зараз не можна казати, що одні дрони вирішують результат на полі бою. Лише комплексне та грамотне використання всіх засобів вогневого ураження дозволяє ефективно вести бойові дії. Але зв'язуючий фактор для всього цього є аеророзвідка.І коли вище казав про методи використання - мав на увазі наступне:Ми маємо підрозділи, що недоукомплектовані, як особовим складом, так і матеріальними засобами. Особливо це стосується БпЛА. І ці підрозділи будуть робити в першу чергу одне - задіювати наявні засоби на стримання першої лінії та недопущення втрат особового складу. В такому випадку аеророзвідка утикається в передній край і мова іде про організацію прикриття передових позицій та підходів до них.Також маємо підрозділи, що мають ресурси не тільки стримувати, а й проводити рейди по ворожим тилам: виявляти шляхи логістики і, головне, ворожі розрахунки БпЛА. І питання навіть не у виявленні цих розрахунків, а у можливостях залучати ресурси до їх знищення або роботі "на заборону". Сюди також додається боротьба з ворожими дронами та їх перехоплення.І тут виходить, що одні ледь здатні забезпечувати власні потреби в "очах", інші навпаки здатні ще ворожі "очі" знищувати. Звісно ресурсів завжди бракує, тому і йде мова про методи та організацію їх використання. Оскільки БпЛА здатні самостійно виявляти та наносити вогневе ураження - дуже важливо не забувати про те, що по той бік такі самі засоби. Зараз ворог дедалі більше залучає ресурсів саме на протидію БпЛА, нашим БпЛА. І мова йде не про крила або навіть ФПВ на оптиці, де ми також активно рухаємося вперед. Мова про комплексну протидію розрахункам, шляхам логістики тощо. Бо ворог розуміє, що пов'язує всі вонневі засоби та є головним фактором стримання.Якщо ми не приділимо цьому увагу і не почнемо війну за небо вже зараз - швидко повернемось до використання біноклів.© Змій Горинич