✅ Владіслав Бленуце, румунський нападник, лайкає (репостить) якусь фігню в Тіктоці, отримує повну панамку «привітів», донатить 700 тисяч на ЗСУ, страждає, отримує хейт.✅Юхим Конопля лайкає ватні наративи в соцмережах, отримує хейт, двічі вибачається на Інстаграмі, примушує реагувати всю медіа та піар машину «Шахтаря», теж проводять якісь заходи і як мінімум відбувається осудження. ⁉️Олександр Сваток лайкає пост із рекламою російського букмекера за участі рускіх гравців, які публічно підтримують політику нашого ворога. Отримує два чи три поста у невеликих медіа, зовсім мале охоплення новини і в подальшому - виклик у збірну. Виникає закономірне питання - а чому так? Чому така вибірковість і чому Сваток, як мінімум, не відреагував на свій зашквар, міру та ступінь якого ми зараз не будемо оцінювати. Не закликаємо кенселити Олександра, але якась реакція була би логічною, чи не так? Про феноменальну здатність футболістів жити у своїй бульбашці і вчиняти дичину на регулярній основі ми зараз промовчимо, це тема іншої розмови.
Постскриптум туру. Колись давно було таке радянське фентезі за мотивами відомої пʼєси: як лицар вбиває дракона, що тероризує людей, і сам стає драконом. Так от, чим далі, тим більше складається враження, що Владислав Лупашко у бажанні перемогти злого дракона нашого футболу сам став таким драконом. Ну дійсно, ми з певною симпатією ставились до перших кроків у роботі Владислава. Подобався його підхід, який він декларував, його бажання, розсудливість. Мабуть, ніхто нічого не робив кращого з «Інгульцем», ніж той сезон Лупашка в першій лізі (і це ми пам’ятаємо про фінал Кубку). Але на сьогоднішній момент є певне розчарування, якби не сказати більше, від того всього, що робить він і його штаб у Львові. Ще минулого сезону різанула ситуація, коли представник тренерського штабу Левів запропонував Юрію Вернидубу надати певні послуги з тілесних утіх. Чесно кажучи, вже тоді це було гидко. Однак нині багато питань є щодо гри, підходів і поведінки цих людей. Коли головний тренер вибігає на поле і біжить до гравця суперника з нецензурною лайкою - бо йому там щось здалось: це ненормально. І пост в соцмережах після цього - це теж ненормально: я прошу вибачення, але не приймаю покарання. Та камон, ну ріллі, ми зараз не будемо оцінювати рішення КДК, але покарання за спектакль зі сторони тренера геть адекватне, не дивлячись на намагання заговорити ситуацію. Вчора «Карпати» виграли, однак геть діаметрально протилежно від принципів, які декларував Лупашко. Це була типова гра українського автобусного депо, де половина гравців львівʼян падали на газон від легенького подиху вітру, не те що від дотиків суперника. Всі ці передсмертні муки безмежно дратували, особливо в контексті поведінки тренера, який буквально в минулому турі матюччям крив суперника за подібне, який, до речі, по факту, тоді дійсно дістав шипами по животу. Агов, шановні панове, а це вас не відштовхує, гра власної команди - ок? А як же естетика, а як же краса футболу? Чи сейв юного воротаря на 86 хвилині сприймається як манна небесна? Я вже мовчу про іспанський сором, коли Сергій Лавриненко прямо під час матчу бігав на трибуну радитися із шефом - ну це взагалі виглядало дико. І саме цікаво, що вболівальники «Карпат» десь так само оцінили перформанс свого тренера і команди, достатньо почитати коментарі на вболівальницьких пабліках - мало хто радіє після такого. І Віталій Пономарьов безмежно правий, коли каже, що такі перемоги точно не приносять щастя місту Лева, знаючи специфічне сприйняття галицьких вболівальників. Тому Владиславу Вікторовичу є над чим задуматись, дивлячись в зеркало: там можна побачити драконʼячу луску і гострий хвіст.
Якщо подивитися перші 3-4 хвилини вчорашнього матчу «Кривбас» - «Полтава», то могло скластися враження, що «Барселона» одягнула резервну бірюзову форму з пивним брендом Полтавщини. За кілька хвилин гравці «Полтави» буквально змітали криворіжців на своєму шляху, створивши кілька моментів, які логічно завершились голом. І взагалі, важко це логічно осягнути, але найбільш скромна команда УПЛ грає в дійсно цікавий футбол. Маючи в ростері обмежену кількість футболістів із зарплатами в діапазоні 50-100 тисяч гривень команда абсолютно не боїться суперника. Так, в позаминулому турі «Колос» десь поплатився за нереалізацію та помилки в обороні, так само «Верес» в давній грі мав забивати 2-3 мʼячі у другому таймі. Однак у всіх матчах полтавці, хоч і припускаються грубих помилок позаду, все ж намагаються постійно створювати напругу біля чужих воріт. Чомусь згадується гра проти «Металіста 1925», де лише чудо-сейв захисника Павлюка врятував фаворита від пропущеного голу. А вчора «Кривбас» ледь взяв очко проти полтавчан. І хоча по факту сам клуб залишився на рівні першої ліги, що організаційно, що фінансово, що кадрово, хоч і грають вони в Кропивницькому, але точно команда не є грушею для биття. Ми толком не розуміємо кому дякувати за це: стильному Павлу Кардену Матвійченку, який закохав нас у свої фешенебельні образи, Ігорю Тимченку, можливо, Володимиру Сисенку, але відзначимо в цілому весь цей дивовижний штаб, який виконує якісну роботу. Дивлячись на цей скромний кадровий потенціал ми, тим не менше, побачили, що деякі гравці можуть грати одинаково конкурентно на рівні Першої ліги та УПЛ. Отримав нарешті шанс чемпіон світу Олег Веремієнко, який точно ним користується, за досвід відповідають Максим Марусич, Євген Опанасенко, Володимир Одарюк та Денис Галенков - досить відомі в Україні виконавці. Дуже подобається швидкий та настирний молодий Вівдич, який точно має отримати шанси на продовження карʼєри в Премʼєр-Лізі. От від кого хотілося більше - це Олексій Хахльов, який приходив влітку як ледь не головна зірка, але схоже геть втратив тонус після глибокої лавки «Зорі». Симпатична у них команда, навіть подумати не могли, що напишемо це після смішної гри із «Зорею». Але в наступних турах картина покращилась, хоч геть далека від ідеалу, але, повторимо, приємна для ока. І хоч «Полтава» ледь не головний претендент на виліт і слабо віриться, що вони врятуються в результаті, але точно не виглядають безнадійним аутсайдером, який лише паркує старенький «Ікарус» біля своїх воріт.
Останній місяць осені зустрічає нас 11-им туром улюбленої УПЛ. І хоч минулий тур трохи додав смутку в наші серця, адже багато матчів, мабуть, не виправдали сподівань, було то пусто, то повна декласація, і лише чомусь «Полтава» та «Колос» видали відносно і цікавий, і результативний поєдинок. 👍👍В поточному турі нас чекає найбільша кількість інтриг за перше коло, така наша субʼєктивна думка. Зрозуміло, основна страва туру і кола - «Шахтар» - «Динамо». Команда Арди Турана знову, мʼяко підберемо епітет, не виправдала сподівань. Чергова поразка, і окрім перемог над аутсайдерами та проходу «Бешікташу» важко згадати позитив за останні кілька місяців. Все більше виникає погане таке відчуття, що легендарний футболіст, харизматичний та запальний турок, хороший хлопець, одним словом, можна підібрати епітети, але слова «тренер» там нема. Звичайно, рано робити висновки, але поки ми не розуміємо, за рахунок чого Гірники взагалі можуть обігравати відносно сильних опонентів. Тактика не вражає, фізика теж, по характеру є питання, а рухи тренера в технічній зоні не дають жодного бонусу для рахунку. Матвієнко здав, Аліссон травмований, а молоді бразильчикі, як ми вже писали, ще дуже далекі від стабільної гри. Однак і пародією ми донеччан називати не хочемо. А автору цієї фрази ми би порекомендували подивитися останні 5-10 матчів його команди в Європі, це навіть не пародія, а повноцінний стендап. Тим не менш, як би це не було парадоксально, Олександр Володимирович закриває роти критикам. Звичайно, якби не польоти Нещерета, то все було би інакше, просто навпаки, як співала одна відома група. Та маємо те ще маємо, і не будемо шукати тут логіки, як часто кажуть українські фахівці. Проблем у киян вряд чи стало менше, однак зʼявився якийсь характер та спортивна злість, мабуть, накручені хвости після Туреччини все ж дають про себе знати. В середу чемпіону було важко, особливо в першому таймі, однак результат на табло. І після цього, а також слів Попова, «Шахтар» просто зобовʼязаний зіграти агресивно і якісно в неділю. Питання лише чи вистачить цього для перемоги, ми особливо ставили би на нічию. ⚽️⚽️В понеділок зіграють представники «другого ешелону». Мабуть, «Карпати» можна потроху викреслювати з цього списку, принаймні до структурних змін в клубі. В Черкасах прогнозуємо чергову мінімальну перемогу ЛНЗ з тоталом менше та голом Обаха, чому би і ні? Адже враження, що ми всі перебуваємо в матриці імені Віталія Пономарьова, де в ролі Нео нігерійський вінгер. 🟢👍Ну і на десерт гра «Полісся» та «Металісту 1925». Два клуби, які ставлять лише високі амбітні цілі. Напевне, станом на жовтень 2025 житомиряни більш готові до їх досягнення - склад більш глибокий, тренер більш досвідчений та сформований, штаб більш різноманітний. Взимку все може змінюватися, особливо після селекції харківʼян, у цьому сумнівів нема. Але станом на зараз невеликим фаворитом є саме команда Руслана Ротаня. 👍👍Серед інших матчів виділимо «оболонське» дербі, де може бути дійсно гаряче, та поєдинок «Епіцентра» з «Вересом», де вчорашній новачок, що набрав хорошу форму, може відправити рівнян ледь не в зону вильоту. Одним словом, тур обіцяє бути запальним та дуже цікавим.
⏰Пост ностальгії. 10 зірок із середняків колишньої УПЛТри тижні тому ми писали, чому наша ліга цікава. І десь по дотичній згадали часи тої старої УПЛ, зокрема топ-гравців, які грали в Україні. Однак краса того чемпіонату була в тому, що окрім грандів знакові футболісти грали у різноманітних місцях. Ми для себе зробили добірку неочевидних гравців, які світилися 10-15 років тому на теренах ще тої мирної країни. 10. Велі ЛампіДуже цікавий гравець, хоча вряд чи зірка. Тим не менш, десь легенда збірної Фінляндії, один із небагатьох представників Суомі, які залишили слід в Україні. А ще добряче пограв за якісні європейські середняки - «Цюріх», «Аарау», «Вілем ІІ». За «Арсенал» Київ провів 20 матчів в УПЛ. 9. Светослав ТодоровБолгарин мав за плечима феноменальну карʼєру в АПЛ. Грав за «Вест Хем», а у «Портсмуті» взагалі став легендою. Так, в основному виблискував в Чемпіоншіпі, але навіть так його переїзд до Ужгороду нині виглядає сенсацією. Правда, травми, вік та суттєві фінансові проблеми «Говерли» не дали гравцю збірної Болгарії (41 матч, 7 голів) провести вдалу карʼєру в Україні. 8. Леван ЦкітішвіліБуло безліч грузинів в чемпіонатах України, але в цій підбірці захотілося згадати Левана. У «Фрайбурга» колись був «грузинський» період в Бундеслізі, і от один із них, а саме Цкітішвілі, маючи за плечима під 200 матчів в Німеччині, заїхав до Донецька. Зіграв лише кілька поєдинків, але перехід був цікавий. Разом з ним, до речі, перейшов Гоча Джамараулі, який був не настільки зірковий, але залишив дуже яскравий слід в УПЛ.7. АїлтонНайкращий бразилець в історії Бундесліги, один з кращих форвардів «Вердера» за весь час. В кінці карʼєри товстунчик експериментував і заїхав на дуже короткий час в «Металург» Донецьк. Довго не затримався, тому і мало є що згадати з того періоду. 6. Разван КочішЛегенда збірної Румунії, який провів за країну біля 50 матчів, учасник Євро-08. Знаковий гравець МЛС. І все це про зіркового футболіста, який в Україні пограв лише за відносно скромні «Карпати» та «Говерлу». Той Кочіш згадується нами як тонкий диригент з відчуттям поля, черговий новий «Хаджі», який розкрився лише на половину. 5. Домінік Адійя Хайлайт в житті ганця - він бʼє майже по пустих воротах на Мундіалі 2010, однак рука Луїса Суареса виносить мʼяч з лінії. Вилучення, незабите пенальті - і Уругвай проходить далі. Але найбільш славний період у житті екс-гравця «МІлана» був у київському «Арсеналі» - ви лишень ще раз прочитайте це речення. Всього за киян - 40 матчів, 7 голів. 4. Йорді КройфСин футбольного Бога, сам на роль спасителя не претендував. Тим не менше, встиг пограти за «Барсу» та МЮ, а за збірну Нідерландів забив гол ще на Євро-96. З подачі Дмитра Селюка перейшов в «Металург» Д, де провів біля 30 матчів.3. Андерс МендозаДосі згадуємо, як здивував тоді перехід Мендози в другий клуб Донецька. На той час перуанець був кращим нападником Бельгії, зіркою «Брюге», забивав у ворота «Мілана» в ЛЧ. І от після цього відносно молодий гравець переходить в «Металург», де провів непогані сезони. Зараз такий перехід навіть уявити просто неможливо.2. Яя ТуреЩе одна легенда світового футболу, що після Бельгії опинився в юному віці у «Металурзі». Нічого не виграв, але памʼять про себе залишив, хоча уже як легенда «МанСіті», в першу чергу. Тому і не очолює рейтинг, адже головні свої здобутки отримав вже після УПЛ. 1. Давід ОдонкорMind-blowing case. Бронзовий призер чемпіонату світу в складі збірної Німеччини опинився в Ужгороді. Причому опинився дуже цікаво, не до кінця розуміючи куди саме він їде, але то інша історія. Лише 14 матчів, 2 гола, але якась дуже яскрава сторінка в історії глибинного футболу України. Потім травми добили Давіда, але Одонкор в «Говерлі» - це епохально.
⚽️Пишучи превʼю 10-го туру ми обовʼязково зачепимо тему наших «героїчних» команд в Лізі конференцій. Адже наше УПЛ настільки потужне, що наші клуби готові пожертвувати другорядним турніром заради славної боротьби за нагороди української першості. 👍⚽️Отже, центральним матчем туру є поєдинок «Динамо» - «Кривбас». Лідер чемпіонату зійдеться з амбітним претендентом, який продовжує феноменальну безпрограшну серію понад 40 матчів. Претендент, звичайно, втомлений після напруженої боротьби з турецьким грандом, який лише за збігом обставин випадково переграв непереможний київський суперклуб. Зараз ви прослухали сон Ігоря Суркіса. В реальності важко підібрати слова. Ми пройшли вже кілька стадій і зараз на фінальній стадії - прийняті. Прийняття, що помножено на байдужості. Бачимо багато опитувань, де люди стверджують, що їм байдуже на результат команди. Таке враження, що байдуже дійсно всім: футболістам, керівництву, вболівальникам. Футбол для статистики чи галочки. Відмучились, та й слава Богу. Тут би з «Кривбасом, справитися, у чому вже нема впевненості. Швидкий та технічний Мендоза, мобільний Парако та агресивний Араухо, результативний та майстерний Твердохліб, досвідчений Задерака - перед захистом киян, який сиплеться під найменшим тиском, буде багато викликів. Враховуючи upcoming битву з «Шахтарем» - знову чекаємо нічию?👍👍Інший центральний матч, судячи по поведінці Арди Турана, «Шахтар» - «Кудрівка». Основа гірників, після «заслуженого» відпочинку, повинна обіграти настільки «непростого» суперника. Чи не так, пан Туран? Інакше не питайте по кому дзвонять дзвони, адже дзвонитимуть вони саме по легендарному турку. А багатьом гравцям ШД вже варто шукати хоч якісь команди, адже лавка клубу вже просто пройнялася пліснявою, і це ще десь є всілякі Петряки, Корнієнки і тп. ⚽️👍Серед інших матчів відзначимо львівське дербі, яке ще місяць тому очікувалось би як «однозначне», але зараз Владислав Лупашко - найбільш тонка ланка тренерського цеху УПЛ. Нічия не то що не здивує, а є досить очікуваним результатом, хіба що знову будуть якісь «бесіди» шановних львівських батярів. 👍⚽️Ну і матч «Металіст 1925» - ЛНЗ - однозначно протистояння вже згаданої нами «другої ланки пелотону». Дві команди, які ставлять на бетонні редути, будуть знову грати за 6 очків в матчі, де все зазвичай вирішує один гол. Чисто інтуїтивно віддамо легку перевагу харківʼянам, хай буде 60/40 на перемогу МХ1925.
Деколи читаєш/слухаєш наш медіа-простір і диву дивуєшся. Як наші легко створюють кумирів і з таким самим смаком топчуть їх постаменти. От був Зінченко, грав на такому рівні, про який було і годі мріяти. Своєю тяжкою працею вигриз місце в команді Гвардіоли. Перейшов в якості статусного гравця в «Арсенал». Спочатку здорово грав, потім не пішло, хоча і не лише з його вини. Ну це життя, але він лишився в АПЛ, а не поїхав в Катар чи Туреччину. Але ні - купа хейту.Довго дістається Луніну, ми про це неодноразово писали. Тепер, схоже, черга Забарного. З початку року наші блогери співали осани Іллі, які підсилилися з переходом до ПСЖ. Йому простили навіть те, за що інших би розпинали - самі знаєте що. Зараз ми бачимо спад в Заби - і бачу, що стрілка зрадо..ства плавно йде в червону зону. Треба просто зрозуміти для себе: професійні спортсмени можуть помилятися чи переживати невдалі моменти у карʼєрі. Ілля перейшов в топ-клуб, грає в графіку 2 матча/тиждень і переживає новий неймовірний виклик. Там дійсно великий тиск, враховуючи статус клубу, це не «Борнмут», де мінімальна поразка в матчі проти гранда не є трагедією. В Парижі треба грати класно, яскраво і завжди перемагати. Звичайно, це неможливо, і вимагати від Іллі такого на даному етапі нереально - він поки точно не Мальдіні. Так навіть Паоло мав погані дні, а футбол в ті часи був не такий інтенсивний і енергозатратний. Тим більше, Заба довів свій потенціал в грі проти «Барселони». А оці постійні лаврові вінки, які чіпляють на Забарного у збірній - це взагалі наша національна традиція. Ми, повертаючись до початку допису, створюємо кумира і потім дивуємося, що він, виявляється, не Господь, може помилятися і грати паскудно. Іллі хочеться побажати успіху, але ми впевнені, що зараз він просто все ще в процесі адаптації, а з його сильною ментальністю - наш захисник пройде через турбулентні моменти. А нам всім побажати запасатися терпінням і не очікувати чудес, щоби потім не розчаровуватися.
🎙У Руслана Ротаня після гри з «Шахтарем» запитали, чи це «Полісся» може ментально претендувати на титул? Руслан Петрович щось там дипломатично перефразував, але в загальному можна зробити висновок, що ця команда, на його думку, більш впевнена, ніж минулорічна «Олександрія», хоча нема нічого досконалого. 💣Іншими словами, робимо висновок, що в цілому Ротань випромінює певний обережний оптимізм. І скажемо вам, цей оптимізм заслужений. Якщо на початку сезону непогано грав «Колос», здорово виглядає «Металіст 1925», кілька потужних матчів провело ЛНЗ, а лідирує взагалі «Кривбас» - то, на нашу думку, найбільш потужним в усіх планах серед претендентів другого плану виглядає саме житомирський клуб. ⭐️Але хіба лише другого плану? У нашому превʼю тура ми писали, що у парі житомирян та гірників фаворитами виглядає далеко не команда Турана. Так і вийшло, хоча були різні відтинки матчу, були моменти у воріт Волинця - але хіба в цілому нічия не була заслужена? 📊Так, був тяжкий старт сезону, провал проти «Динамо», однак це був турбулентний період, повʼязаний в першу чергу з труднощами логістики, втомою та звиканням до вимог Ротаня. З тих пір «Полісся» набрало крейсерської швидкості. В 5 турах після тої гри пропущено лише 1 мʼяч, здобуті яскраві перемоги та нічия проти гранда з позиції ледь не сили. 👤Говорячи про склад багато хто саркастично посміється з «Динамо-3». Ну але по факту, глибина складу команди дійсно вражає. Так, потрібен ще один ЦЗ, ЛЗ, конкуренція в лінії атаки, можливо, один чистий опорник. Взагалі, будь-кому треба підсилення, от «Ліверпуль» зараз теж в кризі, і чинний чемпіон Англії не відмовився би від нових кадрів. Це футбол, конкуренція завжди дає прогрес. Але й зараз непогано, досить глянути, як конкуренція зі сторони Бущана дало буст для дуже досвідченого Волинця. Подобається Андрієвський, додає Шепелєв, набирають Кравченко та Філіппов. Але особисто ми виділили би трьох персонажів. 🛠Про Миколу Гайдучика ми говорили у вчорашньому пості. Скромний трудяга дуже корисний, але раніше не особливо забивав. Зараз вже і забиває, хоча скепсису щодо нього було достатньо. Чули, що одного разу Микола потрапив під гарячу руку Ротаня після одного матчу, і цей «піхач» позитивно вплинув на впевненість Гайдучика. ☄️Брагару був інородним тілом у «Динамо», але у новому клубі вражає результативністю. А Велетень взагалі став ікс-фактором, досі не розуміємо, чого на Владислава не зреагувало у свій час «Динамо», невже 500 тисяч було суттєвими для киян особливо на фоні хронічних проблем з вінгерами?!🔝Але це проблеми «Динамо», як і проблемою може стати все більш впевнена гра житомирських вовків на полі. Багато років Геннадій Буткевич робив купу різних рухів, багато з яких абсолютно не зрозумілі, навіть зараз є безліч питань до боса «Полісся», але саме в цьому сезоні, вважаємо, вони близькі як ніколи до якогось суттєвого результату.
👍👍Дивлюся гру «Верес» - «Олександрія» і ловлю себе на думці, наскільки рівняни просіли в атаці у порівнянні з минулим сезоном. Не лише в сьогоднішній грі помітна різниця, але ця проблема уже систематична. Взагалі, Микола Гайдучик був ідеальним нападником для цієї команди. Скромний роботяга, яка добре чіпляється за мʼячі, вступає в боротьбу, багато рухається. Як виявилось, і забивати може, хоча не цим славився він у попередній команді. Був досвідчений Степанюк, який мав купа проблем, але періодично міг видати хороший пас, створити щось креативне. Були швидкі Дахновський та Луан, які добре вистрілювали у пружині Шандрука. Сьогодні бачимо, що всього цього нема і не вистачає. Ндукве травмований, да й взагалі не вважаю його сильним нападником, скоріше досить середній гравець для скромних задач. Всіх інших гравців лінії атаки постійно теж спіткають різноманітні проблеми. Було цікаво поспостерігати за юним африканцем Уоллі, однак, за нашою інформацією, він також вибув через травму на кілька місяців і допоможе команді не раніше весни. Айдін періодично щось намагається вигадати, але йому не вистачає інтенсивності. Веслі ніби і хороший, але якось теж далекий від оптимальних кондицій. Нонго - повністю незрозуміла величина. Тарануха - виключно екстрена опція, поки він адаптується, то й уже й почнеться зимова пауза. А славнозвісний Дмитро Годя взагалі десь загубився і не має практичних шансів для виходу на поле в цій команді. Тим самим настали скрутні часи для Олега Шандрука, який зі свого боку теж не може запропонувати свіжих ідей для противників. Кадрові проблеми, нестабільність і застій тренерських ідей робить «Верес» однією із найменш результативних команд ліги і ставить багато неприємних питань для прихильників рівненських Вовків.
🔔Час 9-го туру УПЛ і нашого короткого превʼю цього туру. Він розтягнутий на цілих 4-ти дні, тому любителі вітчизняної копанки знайдуть цікаві матчі для перегляду. 🍲Звичайно, малоцікаво виглядає стартовий матч «Полтава» - «Оболонь» чи гра «Верес» - «Олександрія», однак в кожному поєдинку при бажанні варто шукати свої інтриги. Хто цього разу зіграє у воротах Пивоварів, як склад нашкребе «Полтава», яким чином Народний клуб залатає свої проблеми в атаці. Але це вже для гурманів.⚫️А от по справжньому інтригуючими є поєдинки суботи. Матчі «Зорі» та «Динамо» рідко проходять сенсаційно, але завжди весело. Чомусь згадуються ті ігри, коли у «Зорі» не було складу і грали юніори. Чи постійні «мутки» з орендою та «трансферами». Але зараз цікаво те, що кияни уже просто не мають право дати в штангу, адже тим самим навіть нові шедевральні інтервʼю Кріса Біловара не врятують Шовковського від тіні потенційного звільнення. Поставимо на перемогу киян, яка колись все ж має статися? 🤪А от в парі «Полісся» та «Шахтаря» вперше за весь час фаворитом є не донецький клуб. Гранд дожився до того, що житомиряни однозначно виглядають більш потужно і злагоджено. А якщо врахувати історичні невдачі Гірників проти «Полісся» та х3 чи скільки там премій від Геннадія Буткевича - дуже тривожно за юну грядку бразильців «Шахтаря». Скажімо, що перемога команди Ротаня особисто мною не буде сприйматися як сенсація. 🛼В неділю виділимо гру ЛНЗ та «Колосу». Дві досить амбіційні команди, зі схожими задачами та проблемами у минулих сезонах. Зараз що одна, що інша потрохи видужали, однак у Руслана Костишина трохи закінчився фарт та запал енергії. Тут важко очікувати феєрії, любителі «тотал менше» точно готують заряджати свої лінії, однак для звичайного вболівальника ця гра є квінтесенцією всього середнього українського футболу. 🆕До речі, тут відзначимо, що у «Колоса» в заявці нарешті зʼявився Артем Челядін, перехід якого ми анонсували ще на початку вересня. Тим самим, підтверджуємо, що наші інсайди майже завжди надійні і закликаємо вас залишатися з нашим каналом, радувати нас новими підписками та фінансовими донатами.
