Футбол з вертольоту | Реквієм за мрієюЗвичайно, кілька тижнів тому ми давали різні алгоритми...

Реквієм за мрієюЗвичайно, кілька тижнів тому ми давали різні алгоритми, які можуть враховувати брати Суркіси при призначенні тренера. Звичайно, ми аналізували, писали «за і проти». Звичайно, десь в глибині душі, в тій частині, яка відповідає за Санта Клауса і дива, ми мріяли про іноземця та тектонічні зміни. Ну але мрії, можливо, і збуваються, однак геть далеко не завжди. Бо з точки зору нинішнього «Динамо», Суркісів, Льовочкіна, Буряка, Кочєтова, Бандурка, одним словом, тусовки у ложі стадіону на Грушевського - все дуже логічно і правильно. Це ми тут бризкали слиною і метали блискавки, соромлячись поразкам від ноунеймів, вірячи у славу «Динамо». Але коли та слава була? Спочатку за часів Лобановського, коли вся машина футболу всієї країни (раніше республіки) працювала виключно на результат Києва. Потім за часів нульових/початку десятих, коли у клуб заливались шалені кошти Коломойського, Фірташа, Привату, ну десь і самих братів, які тоді гарно сиділи на обленерго. А що зараз? Що ви/ми взагалі очікували, якщо вже років 10 зрозуміло, куди все йде?Клуб перебуває у своєму болоті, у такій повільній стагнації. В управлінні не змінилось нічого з часів девʼяностих, але сам футбол-то зробив кілька кроків вперед. Як комерційний продукт, як втілення науки та діджиталізації, як організаційна структура. Зʼявлялись кваліфіковані кадри, які навчались футбольному менеджменту, зʼявлялись прогресивні дослідження, плоди розвитку науки, бізнес-процеси. І лише тут, на Грушевського і Конче-Заспі, все по-старому: лише цигарку в зубах Ігоря Михайловича замінив «модний» айкос. І з такої логіки - а хріна мав бути інший тренер, ніж Ігор Костюк? Це поява Луческу була повним шоком, а все решта якраз у логічному ряді мислення Суркісів, всі ці Хацкевичи, Михайличенки і тп. Ну є у вас тренер, який добре знає гравців системи клубу. Ну він все життя сидить в «Динамо», все життя марив роботою. Зрозуміло, що ніяких грошей він просити не буде, а контракт підпише, який дадуть, навіть якщо це буде пустий лист А4. Ігор Костюк ніколи не попросить гроші на трансфери, будуть грати ті, кому потрібно. Не здивує, якщо вже зимою на зборах почнуть награвати молодого голкіпера Вʼячеслава Суркіса. Заграють всі молоді, отримають час всі таланти і вихованці (і от тут, чесно кажучи, це точно вже не погано). За дорогі трансфери ніхто не пікне, приїдуть молоді африканці, можливо, з адаптацією в Європі, тим більше, як показує приклад Обаха - це не так погано. І взагалі, а у розумінні «Динамо» є сенс платити гроші за недорогих гравців? В їх картині світу вони все одно не зроблять різницю, а от апетит та мрії залишаються попередніми - боротьба за чемпіонство. Чи можуть їх задовольнити амбіції «Колосу» чи ЛНЗ? Думаємо, відповідь очевидна - точно ні, тому нема сенсу орієнтуватися на гравців рівня 200-300 тисяч євро. А на дорожчих нема грошей, це ж очевидно. Немає грошей на зарплати, на бонуси. На покращення роботи селекції, аби була можливість їздити по світу та шукати зовсім юних гравців та доводити до певного рівня розвитку в академії - для цього теж треба гроші і кадри, яких не вистачає. То чому ви (ми) всі дивуєтесь Костюку? А хто ж там ще мав бути? У світі братів Суркісів - це ідеальний тренер, навіть хай би СК «Полтава» виграла 5-0. І в таких реаліях буде працювати саме він. А потім ще хтось із структури, і це буде доти, поки клуб належить братам Суркісам. А вболівальникам і просто всім спраглим вони, є така впевненість, скажуть: «Спочатку купіть клуб, а потім призначайте кого хочете, купуйте будь-яких гравців, котрих забажаєте». «Динамо» не місце для пустих мрій, на жаль, хіба якщо у вас є з мільярд доларів і ці мрії можете дозволити собі реалізувати. PS: чергова редакційна стаття понеділка, передостання в цьому році. Якщо вам вона сподобалась і бажаєте підтримати проєкт - https://send.monobank.ua/jar/6USVbrKqSE.