Estadísticas de telegram channel - @economist_blog

Чи працюють мита? Досвід США та уроки для УкраїниПолітика Дональда Трампа знову зробила мита гарячою темою в економічних дискусіях. З одного боку, він обіцяв зміцнити американське виробництво, запроваджуючи нові митні бар’єри. З іншого боку, економічні аналітики попереджали, що такі дії матимуть значні негативні наслідки. Два авторитетні видання — The Economist та Bloomberg — опублікували свої роздуми на цю тему, аналізуючи економічні ефекти мит та їхній вплив на глобальну торгівлю.Як зазначає The Economist, мита здебільшого призводять до зростання цін, оскільки компанії перекладають додаткові витрати на споживачів . Наприклад, під час торгової війни США та Китаю 2018-2019 років ціни на товари, що підпали під нові тарифи, зростали майже на ту ж величину, що й самі мита.Однак митна політика впливає не лише на інфляцію. Вона також змінює структуру споживання та інвестицій. Деякі економісти вказують, що через зміцнення долара (оскільки імпорт скорочується) купівельна спроможність населення частково зростає, що нібито компенсує інфляційний ефект. Проте така рівновага нестабільна: дорожчий долар робить американські товари менш конкурентними на зовнішніх ринках, що б’є по експортерах.Найбільша проблема мит — не лише в їхньому впливі на ціни, а в їхньому ефекті на економічний розвиток. The Economist підкреслює, що мита створюють так звану “мертву втрату” (deadweight loss), коли споживачі змушені платити більше за менш ефективно вироблені товари . Це веде до загального зниження продуктивності, оскільки компанії, які захищені від конкуренції, мають менше стимулів до інновацій.Дослідження, проведене у 1980-1990-х роках, показало, що зниження мит сприяло модернізації підприємств у Канаді, підвищенню продуктивності та впровадженню нових технологій. Навпаки, протекціонізм веде до застою, бюрократичних викривлень та розвитку лобізму замість ринкової конкуренції.Bloomberg звертає увагу на ще одну загрозу — ефект взаємних санкцій . Наприклад, коли Трамп оголосив про можливі мита на імпорт з Мексики, канадські та мексиканські політики одразу ж відповіли погрозами контрзаходів. Така політика веде до зниження рівня інвестицій, оскільки компанії не можуть прогнозувати майбутні умови ведення бізнесу.Протекціоністська політика також впливає на рішення центральних банків. У 2019 році Федеральна резервна система США враховувала ризики від торговельних війн у своїй монетарній політиці, що впливало на процентні ставки та загальну економічну невизначеність.Для України, яка інтегрується до світової економіки та прагне вступу до ЄС, митна політика має бути особливо обережною. Український бізнес вже зараз стикається з жорсткою конкуренцією з боку ЄС, і замість штучного захисту варто стимулювати інвестиції в ефективність виробництва. Інвестори уникають країн з нестабільною торговельною політикою. Якщо завтра Україна запровадить нові мита на європейські товари, то післязавтра зіткнеться з відповідними санкціями.#торгівля

Ви користуєтесь ШІ?Я - так. Переважно трьома - ChatGPT, Perplexity, Claude.Також час від часу відвідую семінари по користуванню цими програмами. Тому якщо вам теж це цікаво, то от кілька порад з семінару:1️⃣ Починайте розмову з дієслова. Зроби, напиши, підготуй, поясни тощо. Не потрібно з ним вітатися, писати "будь ласка", "дякую" тощо. Він не людина і не робот. Не треба бути з ним ввічливими. Ці додаткові слова його збивають і він видає менш точні результати.2️⃣ якщо треба зробити саммарі довгого тексту, то спочатку має йти текст, а потім завдання. Бо модель найкраще сприймає сказане останнім3️⃣ Чату треба писати, що робити, а не що не робити. Бо якщо писати "не роби те-то і те-то", то він в якийсь момент це зробить, бо ви про це згадали. Він може забути про "не".4️⃣ ліпше питати англійською, а потім просити відповідь перекласти українською, ніж спочатку писати українською. Бо модель англійською натренована ліпше. Ця порада не стосується Perplexity. Якщо ви хочете, щоб він шукав в українських джерелах, пишіть йому українською.5️⃣ якщо ви хочете, щоб текст не виглядав як такий, що написаний ШІ, попросіть його написати в стилі конкретних відомих авторів. Наприклад, в стилі Дональда Трампа 😜6️⃣ розділяйте інструкції, приклади, питання, контекст тощо якимись розділовими знаками. Наприклад, ###Інструкція### Модель любить структуру7️⃣ використовуйте фрази "твоє завдання", "ти повинен", "ти будеш наказаний", "думай крок за кроком", "впевнись, що твоя відповідь неупереджена та не покладається на стереотипи"Поради базуються на дослідженнях людей, які перевіряли, які промпти працюють ліпше.

Транспорт в 2024 роціМорський транспорт. У 2024 році морські порти України обробили 97,2 млн т вантажів (+57% дпр). Основу вантажообігу за цей період становили зернові (60,3 млн т) та рудні вантажі (18,5 млн т). Найбільше вантажів обробив порт «Південний» – 35,55 млн т, на другому місці «Чорноморськ» – 26,04 млн т, на третьому – порт «Одеса» з 18,30 млн т.Українським коридором у 2024 році було транспортовано 79,9 млн т вантажів, із них 76,4 млн т на експорт. За час роботи українського морського коридору через нього пройшло 3138 суден. Відповідно, через порти дунайського кластера у 2024 році було оброблено 17,3 млн т вантажів, що на 46% менше, ніж у 2023 році, коли було перевалено 32 млн т.Залізничний транспорт. «Укрзалізниця» перевезла в грудні 14 млн т вантажів, що на 1% більше, ніж в листопаді, та на 2% більше, ніж в грудні 2023 року. Експортні перевезення до західного кордону у грудні склали 2,4 млн т, +1% дпм. Перевезення в напрямку морських портів становили 4,9 млн т (зростання на 19% дпм). Найбільше було перевезено до портів та кордону руд (3 млн т), зерна та борошна (2,7 млн т) та чорних металів (0,5 млн т). Всього у 2024 році «Укрзалізниця» перевезла 174,9 млн т вантажів, що на 18% більше, ніж у 2023 році. Перевезення в напрямку західного кордону за рік скоротилися на 9% до 30,9 млн т, а до портів зросли у 2,4 раза і досягли 53,8 млн т. Перевезення в імпортному сполученні зросли на 41% до 9,6 млн т, а внутрішні перевезення скоротилися на 6% до 80,2 млн т.Автомобільний транспорт. У 2024 році експорт автомобільним транспортом склав понад 10 млн т на 14,7 млрд дол. США, що на 5% більше, ніж у 2023 році. Вантажні перевізники отримують дозволи на перевезення до інших країн на 2025 рік. У 2025 році продовжує діяти Угода між Україною та ЄС про вантажні перевезення автомобільним транспортом, якою запроваджена лібералізація двосторонніх та транзитних перевезень. Втім дія Угоди не поширюється на перевезення українськими перевізниками, що не завершуються та починаються в Україні, тобто між країнами ЄС або між країнами ЄС та третіми країнами. На 2025 рік, як і в 2024 році, обмін дозволами з Польщею не проводився, а тому перевезення з третіх країні виконуються з використанням ліцензій ЄКМТ. На 2025 рік також не здійснюватиметься обмін дозволами з Австрією, Бельгією, Італією та Нідерландами. Україна отримала дозволи Болгарії, Естонії, Норвегії, Словаччини, Словенії, Туреччини, Угорщини, Чехії та Киргизстану, очікуються дозволи Азербайджану, Казахстану та Узбекистану.Джерело: МЕМУ#море #залізниця #авто

Звичайно, до статті 👆👆👆 увійшло не все, тому наводжу більш розширену відповідь щодо практики платних доріг в ЄС.Законодавство ЄС напряму не вимагає від країн-членів запроваджувати платні дороги. ЄС може вітати таке запровадження, адже там такі дороги давно існують, а ЄС традиційно підтримує рівність правил гри у країнах-членах. Але прямої вимоги в законодавстві ЄС немає. Введення зборів зазвичай здійснюється для покриття витрат на інфраструктуру та сприяння екологічній стійкості, але це залишається на розсуд національних урядів. Головна вимога – якщо країна таки вводить платні дороги, цей процес має бути однаковим для всіх.Директива 1999/62/ЄС (також відома як Директива про Євровіньєтку) гармонізує умови, на яких національна влада може вводити податки, плату за проїзд та плату за користування щодо товарів, що перевозяться автомобільним транспортом. Крім того, вона вказує на механізми розподілу доходів, що підтримує виділення додаткових доходів на інвестиції, які спрямовані на досягнення цілей сталого розвитку транспорту, такі як нові технології в конструкції транспортних засобів або для інфраструктури. Є також Директива (ЄС) 2019/520 про інтероперабельність електронних систем збору плати за проїзд та сприяння транскордонному обміну інформацією про несплату плати за проїзд в межах Союзу. Вона регулює системи eToll в тих країнах-членах ЄС, які запровадили платні дороги. Детальні зобовʼязання провайдерів Європейського сервісу електронних платежів за проїзд регулюються імплементаційним Регламентом Комісії (ЄС) 2020/204.До березня 2024 року всі країни-члени Європейського cоюзу повинні були імплементувати Директиву (ЄС) 2022/362, яка внесла низку змін до систем стягнення плати за проїзд. Метою регламенту є, зокрема, впровадження принципу «забруднювач платить». Директива спрямована на забезпечення узгодженого і гармонізованого застосування системи стягнення плати за інфраструктуру в країнах ЄС, що має створити рівні умови для ринку вантажних перевезень. Вона передбачає поступове скасування плати за час користування (time-based user charges) на основній мережі транс’європейського транспортного коридору, що є ключовою частиною транспортної інфраструктури ЄС. Країнам-членам дозволяється застосовувати такі збори лише в обґрунтованих випадках. Директива також вводить можливість стягнення додаткової плати для покриття витрат, пов’язаних з викидами CO2 під час руху транспортних засобів. Це має на меті стимулювати більш чисті та ефективні транспортні операції.Національні уряди в ЄС можуть утримувати та фінансувати публічні дорожні системи, які є безкоштовними. Принцип субсидіарності в ЄС дозволяє державам-членам самостійно вирішувати транспортну політику, включаючи фінансування доріг через загальне оподаткування, а не через плату користувачів. Європейська комісія зосереджується на тому, щоб системи плати за дороги чи субсидії приватним операторам не створювали несправедливих переваг або не обмежували вільне переміщення товарів, послуг та людей у межах Єдиного ринку ЄС.Однак, якщо державне фінансування доріг використовувалося б для несправедливого сприяння конкретним операторам (наприклад, субсидування приватних операторів збору без обґрунтування), це могло б викликати занепокоєння відповідно до правил конкуренції ЄС, зокрема статті 107 ДФЄС (TFEU, положення про державну допомогу).#авто

Короткий підсумок року в транспортіПоліпшення логістики та очікування реформУкраїнський морський коридор працював весь 2024 рік, що підтримало економіку, оскільки компанії мали можливість дешевше та швидше експортувати свою продукцію. Українські порти обробили 91,1 млн тонн вантажів, з них 82% відправлено Українським коридором. Експорту сприяла робота «Укрзалізниці», яка наростила як внутрішні перевезення вантажів, так і на експорт (146,9 млн тонн). До довоєнного рівня зросли обсяги пасажирських перевезень - 57,2 млн пасажирів у далекому та приміському сполученні. У 2025 році компанія має отримати фінансування від держави та МФО на модернізацію та завершити реконструкцію колії європейського стандарту 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород. 2025 рік має стати роком значних законодавчих змін для транспортної галузі. Довгий час цей сектор відставав у виконані зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, але зараз настав час надолужувати згаяне. Україна має врегулювати підходи до розділення «Укрзалізниці», доєднатися до ключових міжнародних конвенцій у сфері морського транспорту, оновити законодавство у повітряному транспорті та впровадити європейські стандарти в автомобільному. Це особливо актуально з огляду на те, що наразі Україна проходить прескринінг транспортного сектору з Європейською комісією та прагне якнайшвидше відкрити відповідний розділ переговорів про вступ до ЄС.

Транспорт за минулий місяць: перевезення вантажів в листопаді дещо впали Морський транспорт. В листопаді морські порти України обробили 7,6 млн тонн вантажів (-6% дпм та +13% дпр). Всього за 11 місяців року українські морські порти обробили 89,9 млн тонн вантажів (+70% дпр). Основу вантажообігу за цей період становили зернові (56,1 млн тонн) та рудні вантажі (16,7 млн тонн). Зростання забезпечили розширення експорту зернових та відновлення експорту руди та металургійної продукції з портів поблизу Одеси. Українським коридором за січень-листопад 2024 року було транспортовано 73,4 млн тонн вантажів, із них 6,5 млн тонн у листопаді. За час роботи українського морського коридору через нього пройшло понад три тисячі суден. Відповідно, через порти дунайського кластеру за 11 місяців 2024 року було оброблено 16,5 млн т вантажів. Для порівняння, за 12 місяців 2023 року цими портами було перевалено 32 млн т. Залізничний транспорт. «Укрзалізниця» перевезла в листопаді 14 млн т вантажів, що на 7% менше, ніж у жовтні, та на 1% менше, ніж у листопаді 2023 року через зниження фізичних обсягів експорту після піку у жовтні. Експортні перевезення до західного кордону у жовтні склали 2,3 млн т, -11% дпм. Перевезення в напрямку морських портів становили 4,1 млн т (падіння на 10,5% дпм). Найбільше було перевезено до портів та кордону зерна та борошна (2,6 млн т), руд (2,3 млн т) та будівельних матеріалів (0,4 млн т). Автомобільний транспорт. В суботу та неділю, 23 та 24 листопада, польські фермери заблокували пункт пропуску «Медика – Шегині» на кордоні з Україною. Вони вимагали від польського уряду зберегти рівень сільськогосподарського податку у 2024 році на рівні 2023 року та протестували проти підписання Європейським Союзом угоди про вільну торгівлю з південноамериканською країнами МЕРКОСУР. Вони не пропускали вантажівки, що їхали з України. Водночас вантажівки, що їхали з Польщі в Україну, пропускали по одній на годину. Страйк фермерів завершився 24 листопада. Джерело: МЕМУ від ІЕД

Глибоко розчарована інтервʼю з віцепрем’єр-міністром з відновлення — міністром громад та територій Олексієм Кулебою. Про транспорт буквально дві фрази: "Якщо говорити про інфраструктуру, транспорт і логістику, то тут, окрім традиційних завдань, — морський коридор. Дунайський регіон став питанням державної безпеки." І ще те, що винесли в заголовок другої частини інтервʼю: "нині не час для капітальних інвестицій в інфраструктуру. Безперечно, ми маємо готувати проєкти для майбутнього розвитку інфраструктури. Але перше, що ми маємо зробити зараз, — утримати інфраструктуру. Порти, залізниця, об’єкти енергетики, дороги, мости… постійно перебувають під обстрілами. Тому всі статті та мільярди — про «утримати». Особливо дороги. Інакше можемо підірвати всю військову логістику."Відділіть вже транспорт окремо, ви все одно в ньому не розбираєтесь. Інтервʼю було про розвиток регіонів та будівництво. Все. Як працюватиме транспортна галузь, які тут мають відбутися зміни, навіть журналістку не цікавило. 😭

Вчора на конференції «Шлях до ЄС: консолідація зусиль уряду, бізнесу, суспільства» я модерувала сесію "Європейська інтеграція України: реалії та перспектива до 2030 року".Дискусія точилася навколо інтеграції України до Європейського Союзу та викликів, які стоять перед нею. Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила на важливості інституційних змін та необхідності сильної державної служби для впровадження реформ. Вона також говорила, що потрібна зміна культури прийняття рішень у суспільстві для викорінення корупції. Тарас Качка обговорив проблеми адаптації українського бізнесу до європейських стандартів та необхідність дисципліни в регулюванні. Він також відзначив важливість збереження почуття гордості за український бізнес для успішної інтеграції в ЄС. У Майкла Емерсона я спитала про найбільш вагомі політичні чи інституційні перешкоди, які можуть завадити членству України в ЄС до 2030 року. Майкл (він був онлайн) обговорив процес розширення ЄС, виділив перший трек (формальний переговорний процес) та другий (поступова інтеграція). Він підкреслив, що Україні важливо, щоб Чорногорія якомога швидше вступила до ЄС, вона найбільш готова. Це стане тестом на надійність ЄС. Майкл також згадав про зростання праворадикальних партій в ЄС та їх потенційний вплив на процес розширення. Він наголосив на необхідності інституційних перетворень та важливості верховенства права та демократичних інститутів. Юлія Кириченко обговорила необхідність судової реформи та важливість громадянського суспільства у процесі вступу до ЄС. Іван Нагорняк також обговорив прогрес, досягнутий у таких секторах, як енергетика, сільське господарство та цифровізація. Конференцію ми завершили закликом до консолідації зусиль уряду та суспільства для досягнення мети членства в ЄС.

Знайшла цікаве про автостанції.Наразі в Україні діючими є 652 автостанції, приблизна сума податків від діяльності яких більше 5 мільярдів гривень.Експерти в галузі перевезень розраховують, що:1️⃣ легалізація оборотів від продажу квитків на автостанціях дасть держбюджету близько 400 млн грн на рік;2️⃣ повернення пасажиропотоку з “тіні” на легальні автостанції дасть можливість автостанціям здавати частину їх приміщень в оренду, а це додатково близько 140 млн. податків;3️⃣ сплата податків від суми, сплаченої перевізниками за заїзд на автостанцію - щонайменше 76 млн грн.4️⃣ інші додаткові послуги для водіїв та пасажирів – вбиральні, камери схову, кімнати відпочинку, медичний огляд для водіїв, заправні станції – не менше 250 млн грн. #авто #пасажири Цю інформацію я знайшла в пояснювальній записці до законопроєкту 12228 щодо впорядкування діяльності автостанцій. Чому я раптом пішла читати пояснювальну записку до законопроєкту? Бо готую перелік важливих подій, які сталися в транспортній галузі в листопаді, для оцінки нашими експертами з моніторингу. Потім ці оцінки увійдуть до індексу інтеграції України до ринку ЄС. Таку оцінку наші експерти роблять щомісяця.Якщо ви є експертом з транспорту і хотіли б долучитися до оцінки, напишіть в коментарях. 👇

Залізничні контейнерні перевезенняЗа 10 місяців 2024 року залізницею перевезено 219 271 ДФЕ вантажів у контейнерах, на 41% більше, ніж минулого року. 62% з цього обсягу перевезено на експорт, 22% як імпорт, 15% - внутрішнє сполучення і 1% транзит. За товарами: 40% становить зерно, 17% чорні метали, 7% макуха, 6% олія, 3,4% синтетичні смоли, 3,3% крохмаль і патока, 2% цукор. Геть нетрадиційні для контейнерів товари. "Кернел" каже, що контейнери становлять конкуренцію вагону. "У нас є декілька контейнерних поїздів, плюс маємо танки-контейнери, якими возимо олію."В ЄС в контейнерах залізницею перевозять переважно промислові товари, сировину (метал, руда), споживчі товари (одяг, електроніка), харчі, хімічні речовини.Причому з цього обсягу філія УЗ Ліски перевезла всього 24%. Торік показник становив 33%, у 2022 році — 48%, а у 2021 — 44%. Оскільки УЗ відстає в цьому напрямку, то інвестує в платформи для контейнерів. В рамках проекта RELINС «Укрзалізниця» поповнила свій парк 200 платформами для крупногабаритних контейнерів. Усі зазначені вагони були виготовлені в Україні на заводі ПАТ «Укрзалізниця».Окрім того, станом на 1 листопада перевезено 565 інтермодальних поїздів, зокрема 83 — у міжнародному сполученні.Крім контейнерних, в Україні розробляються й контртрейлерні перевезення. Говорять про маршрут зі станції Мостиська ІІ до промзони у Дуйсбургу (Німеччина), де розташований найбільший у світі внутрішній річковий порт. Крім того, Укрзалізниця намагається запустити маршрут Славкув—Київ—Славкув широкою колією.#залізниця #УЗ