📰ДомівкаNews🐈🦉

У нас знову троє нових цуциків… таких маленьких, що їх треба вигодовувати з рук.Їх знайшла дівчина у смітнику, в щільно зав’язаному мішку, з тканини, яка не пропускає повітря. Їх просто поклали туди і викинули, прирікши на повільну смерть без жодного шансу врятуватися.І знаєте, що найгірше? Ми бачили таке вже сотні разів, але звикнути до цього неможливо. Кожна така історія знову і знову болить однаково, бо це про свідоме рішення людини позбутися життя, яке тільки почалося. Бо хтось взяв крихітних, беззахисних істот… і вирішив, що смітник - це для них нормальний кінець..Як це взагалі вкладається в голові?..Що треба мати всередині, щоб зробити таке??Зараз цуценята в Домівці в теплі та безпеці. Але попереду ще дуже складний період, бо такі крихітки не виживають самі по собі. Це постійне годування, кожні кілька годин, вдень і вночі, це безсонні ночі для наших дівчат, виснаження і страх за кожен подих малюків…Ми будемо за них боротися, як боремося завжди.Але, народ, чесно… ми дуже втомилися від цього всього. Від цієї жорстокості, яка нікуди не зникає, а лише повторюється знову і знову, і щоразу хтось інший платить за це своїм життям.Якщо можете, підтримайте нас.Бо ці троє зараз повністю залежать від людей і нам дуже хочеться, щоб їхня історія закінчилася хепі ендом🙏🏻4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

Ще трохи про Лапку 💔Ми інколи чуємо, що добре, що тварину хоча б не викинули на вулицю. Добре, що люди зрозуміли, що не справляються. Так, це звісно добре... Але що в цей момент відчуває сама тварина? Коли дивишся на Лапку - чесно, про причини «чому віддали?» думається найменше 😭Те, що з нею зараз відбувається насправді сильний відкат назад.Лапка поводиться так, ніби знову опинилася у світі, де нічого не зрозуміло і всього треба боятися.. Вона розгублена, насторожена, навіть лякається іграшок.Це стрес і розгубленість після того, як її знову вирвали зі звичного життя. Болить те, як швидко собака може втратити цю крихку впевненість у світі...Але навіть після такої зради Лапка залишається дуже ніжною і доброю. Вона хоче контакту і справді швидко відкривається, якщо поруч є спокій і хоч трохи терпіння 💔Ми дуже хочемо, щоб цього разу біля неї опинилася людина, яка не зникне. Людина, для якої це буде відповідальність, а не тимчасове рішення.Бо ще одного такого повернення вона просто не заслуговує...

Ще одне крихітне життя врятоване❤️‍🩹Це маленьке кошеня знайшли у смітнику. Хтось просто взяв і викинув його, як непотріб. Ніби це не жива істота, якій може бути боляче, холодно і страшно..😭На щастя, поруч опинилися інші люди, які не змогли пройти повз. Вони помітили малечу, не побоялися взяти на себе відповідальність, забрали її додому, відігріли, нагодували і зробили все, що могли в той момент. Але розуміли, що не зможуть залишити її в себе назавжди, тому звернулися до нас по допомогу.Зараз кошеня вже в Домівці, під цілодобовим наглядом наших кіперів, що не сплять ночами, доглядають за ним і роблять усе, щоб маленька відчула тепло, турботу і безпеку, яких їй так не вистачало на самому початку.Ми дуже сподіваємося, що попри цей жорстокий старт, вона все ж виживе та виросте сильною, здоровою і щасливою кішкою.І ми безмежно вдячні людям, які її врятували. За небайдужість, за чуйність, за великі серця. Бо страшно навіть уявити, що могло б статися, якби вони просто пройшли повз…Саме завдяки цим людям у ще однієї історії з’явився шанс на щасливе продовження 🐾Але дуже хочеться сказати ще одне важливе.Стерилізація і кастрація – це не складно і не страшно, це те, що рятує життя! Бо саме через її відсутність з’являються такі покинуті крихітки.І навіть якщо малюки вже народилися, завжди є вибір, що з цим робити далі. Насправді не так важко знайти в собі хоча б трохи відповідальності, щоб спробувати прилаштувати їх, знайти дім, звернутися по допомогу. Значно складніше потім жити з думкою, що ти просто викинув їх у смітник…

Найгірше те, що це не випадковість 😓Кабанчика помітили просто посеред швидкісної траси - він бігав з боку в бік, розгублений, не розумів куди йому діватись, і це були ті секунди, коли ще трішки і все могло б закінчитись під колесами... Тому люди зупинились, і він одразу сам підбіг до них 😭 Поруч не було ні мами, ні навіть місця, де він міг би теоретично сховатись...Так, зараз він у безпеці. Його ще потрібно вигодовувати, він ще в тому віці, коли без мами ніяк..Але чесно..Такі історії не можуть бути повністю щасливими. Бо якщо зовсім маленьке дике дитинча опиняється одне посеред траси і біжить до людей - це означає, що щось уже сталося. Що десь була його мама, був його світ, який для нього закінчився...😭💔💔Поки десь стріляють у кабанів - десь люди намагаються врятувати. Поки це для когось норма чи розвага, десь з’являються ось такі маленькі, які раптом залишаються самі..Саме тому ми дивимось на нього і розуміємо.. він мав би зараз бути не тут.. Бо питання не в тому, як він до нас потрапив, а ЧОМУ так стається.. І майже кожного разу одна відповідь - люди..І також, народ, ще раз хочемо наголосити: будьте уважні на дорогах! Одна вчасна зупинка може бути цілим врятованим життям…Навіть якщо це життя маленьке і дике, яке взагалі не мало опинитися серед асфальту..💔

❗️❗️Народ, потрібен РЕПОСТ ❗️❗️Ми вже не знаємо, як про це кричати. Публікуємо цуциків на різних сторінках, у Тредсі, у Фейсбуці, навіть на ОЛХ - і це не дає жодного результату. Ніхто їх не хоче...😭Вони просто ростуть у вольєрах, замість того щоб бути поруч із людиною, соціалізуватись і мати нормальне дитинство.Скажіть, хіба з ними щось не так? Вони всі неймовірні, красиві, живі, різні, з характером і любов’ю, яку просто нікому віддати. Але ми щодня бачимо, як люди шукають ПОРОДУ, ніби це гарантія щастя.Для нас найкраща порода - це врятовані ❗️Ми дуже просимо вас про допомогу. Нам потрібен розголос, нам потрібні ваші репости, бо кожен перегляд - це шанс, що їх побачить ТА САМА людина.І, можливо, ця людина - це ви. Якщо відгукується, якщо давно думали про собаку - напишіть нам у дірект @shelter_domivka_adopt 🙏🏻Пам’ятайте, що беручи одного, ви рятуєте одразу двох 🥺Того, кого забираєте, і того, хто прийде на його місце. Бо тим часом ми отримуємо десятки запитів на собак, яких просто не маємо КУДИ прийняти 😶😶Будь ласка, не проходьте повз. Вони ростуть і дуже чекають 💔💔

Собаки не вміють викликати таксі з порожньої траси.. 😶Діна радіє кожному сонячному дню. Валяється на землі, підставляє мордочку, бавиться, підбігає до людей, тулиться, ловить кожен дотик і кожен погляд.Але чомусь вона з тих собак, хто довго і досі чекає...Вірите чи ні, але Діна така, ніби в неї ніколи не було нічого поганого.Ніби її не залишили серед порожньої траси, далеко від людей, де вона могла загинути.. 😓 Вона як концентроване сонце, яке кинули в темряву, а воно продовжило світити...Давайте чесно 🫤 Собаки не губляться посеред нічого. Їх туди привозять і залишають. Свідомо і таке враження, що безсумнівно. Людям «окей» бути з тим, що жива істота вмиратиме або від голоду, або під колесами машини. І, так, ми не знаємо, хто це зробив, але щодня бачимо, до чого це призвело. Вона сидить у вольєрі і чекає... РОКАМИ.Роками реагує на кроки, вдивляється в людей і хоче впізнати своїх, але кожного разу це закінчується однаково, бо за нею знову ніхто не приходить 😭Ми говоримо прямо: у Діни єхарчова алергія (проявляється на вушках). Їй потрібен спеціальний корм і регулярний контроль. Це не важко, але це - відповідальність, яка не має зникнути через тиждень чи місяць.Саме на цьому моменті багато хто відсіюється. Бо часто люди шукають легку любов без турбот. Але, народ, так не буває...Тож Діна дуже чекає тих, хто розуміє, що справжня любов - це залишитися і ніколи не зрадити знову. За жодних обставин 💔*З питань адопції пишіть сюди: @shelter_domivka_adopt

Коли весною все оживає - вони приходять вбивати...Що відчуває маленький зайчик, коли полум’я раптом підбирається до його крихітного тіла? Коли навколо вже гаряче, димно, коли немає куди бігти і немає сил врятуватися. Він просто лежить у траві й гине 😥Щодня відкриваємо новини і знову бачимо одне й те саме. Десятки підпалів полів, сухої трави, узбіч. Це відбувається по всій країні, і щовесни ситуація повторюється так, ніби за всі ці роки люди так нічого і не зрозуміли.У цих пожежах тварини помирають. Зайчики, лисички, козулі, їжаки, безліч гризунів і птахів, гнізда з яйцями..Більшість із них навіть не має шансу втекти. Вони маленькі. Вони ховаються у траві. Для них поле - їхній дім, їхнє укриття, їхній єдиний шанс вижити. Вони не встигають прожити навіть свою першу весну..Такі пожежі нищать усе навколо. Гине жива природа, вигоряє ґрунт, димом накриває цілі території, страждають навіть самі люди....❗️Тож якщо ви бачите таку пожежу - не проходьте повз ❗️Телефонуйте 101, повідомляйте рятувальників, намагайтесь зафіксувати підпал, якщо це безпечно, а також зверніться в поліцію. Бо дуже часто одна людина, яка не промовчала, може зупинити вогонь ще до того, як він перетвориться на катастрофу.Дуже хочеться, щоб всі ті люди нарешті усвідомили просту річ: у полях вирує життя. І коли хтось підпалює траву, то думає, можливо, що це традиція, але для маленького зайчика - це останні хвилини життя.

Вона опинилась на волоску до смерті, а її діти померли не народившись...За останні дні ми отримали багато дзвінків про козуль, яких люди знаходять у полях. Вони лежать на землі, не можуть підвестися, важко дихають або просто безсило дивляться навколо. І щоразу історія звучить майже однаково.. Поля почали обробляти і дикі тварини отруюються тим, що люди розпилюють на землю 😰Козуля була вагітна. Тепер її малята вже ніколи не з'являться на цей світ. Через отруєння вони загинули ще в її тілі. Їхні маленькі серця вже не б’ються... Ми зараз займаємося її лікуванням, але правда в тому, що ця історія не лише про одну козулю, а й про людську діяльність 🤬Поля, які вкриті хімікатами. Отрута, яка залишається там, де живуть дикі тварини. І наслідки, які потім лежать у тих самих полях - безсилі, отруєні, з життями, що обриваються ще до народження...Підтримати 👇🏻4149629373997915 приватhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моноhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

Є момент у році, коли в Домівці стає страшно брати слухавку і страшно думати завтра…😭Це весна…в тому потеплінні ми бачимо, як дзвінків стає більше, а грошей майже немає.Коли всі виходять гуляти і починають помічати на вулицях тварин, які потребуть негайної допомоги.А ми в той час не маємо як закрити поточні проблеми тих, хто колись теж був «невідкладний», а тепер просто чергова душа, яка складає нашу цифру 1 500 живих тварин під нашою опікою…Взимку ми якось втримались без розпачу, ми писали листи до Микола від тварин, ми організовували Базар Добра, як тільки могли залучали підтримку, яка дозволяла нам працювати і дихати.Зараз між цим усім велика тиша, і велика пуста діра в бюджеті.Але ж тварини про це не знають, їм просто потрібно лікування, потрібні таблетки від паразитів, аналізи, щоб зрозуміти, чому вони хворіють…Одна таблетка для собаки- більше 300 грн, а їх треба 120+ щомісяця!І це тільки такий звичний та передбачуваний приклад…Ще є тести на віруси, ліки, зарплати. І нові тварини, які приходять щодня💔Вчора +8 цуценят за один день.А ще є борги, які зараз буквально стоять над нами:183 000 грн у ветеринарній клініці61 000 грн за вивіз сміття98 000 грн тести на хвороби 230 000 грн заробітні плати працівникам 122 000 грн мʼясо для хижаків…Найважче, що це не абстрактні цифри.Це речі, без яких Домівка не може працювати, а вони вже заднім числом куплені…без оплати…Ми завжди стараємось бути тими, хто відповідає на дзвінок, і хто приїде.Тими, хто не скаже “вибачте, ми не можемо” навіть якщо випадок кричущий…Але зараз момент, коли доведеться це сказати починає наставати…Друзі, зараз ми звертаємось до ВАС, кожного, хто читає цей текст😭. Без вас Домівка просто не витягне.Будь ласка, допоможіть нам😣Зараз кожен донат, це те, що буквально тримає на плаву.Щоб ми могли і далі брати слухавку.І їхати до тих, кого знайшли…підтримайте🙏🏻4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

Війна розлучила їх на довгий час.Вона — вимушено переміщена із прифронтової зони, а її вівчарка Бакс залишився там, під звуками вибухів. Пса підгодовували небайдужі люди, за ним намагались приглядати, але життя без господині й тривалий стрес не минають безслідно навіть для найсильніших.Вона не відмовилась від нього. Вона довго і складно домовлялася про перевезення, шукала можливості, чекала, хвилювалась і зрештою зробила все, щоб він приїхав на Львівщину, бо це її собака і вона хотіла бути поруч.Та за цей час змінилася і сама жінка. Пережитий інсульт, слабкість, милиця, на яку доводиться спиратися, щоб просто втримати рівновагу. А поруч молодий, трирічний, фізично сильний пес, у якого через пережитий страх і напругу з’явилася агресія. Бакс почав гарчати, кидатися, не підпускати до себе навіть тоді, коли вона намагалася його нагодувати, випустити із вольєру теж не виходило і ця ситуація стала небезпечною для них обох.Вона намагалася знайти рішення. До нього вже пробували доїхати інші волонтери, але забрати його тоді не вдалося. Коли звернення надійшло до нас, ми розуміли, що часу на зволікання немає.Цей виїзд був непростим морально та фізично і потребував багато часу, обережності та злагодженості. Та все ж нам вдалося безпечно його забрати.Інколи відповідальність це ще й чесне розуміння власних меж і готовність попросити допомоги тоді, коли це дійсно необхідно.Попереду у нього робота з поведінкою та адаптація. Він молодий, здоровий і в нього є всі шанси відновитися після пережитого.І дуже хочеться, щоб кожен із нас, думаючи про адопцію тварини, чесно оцінював свої можливості й обставини, а також думав про різні сценарії розвитку подій, бо любов — це, звісно, і бажання бути поруч, але одночасно це ще здатність забезпечити стабільність у складні часи. Бо тільки ми відповідальні за тих, кого приручили 💔