📰ДомівкаNews🐈🦉

У Домівці живуть сірі та вухаті сови, кожна з яких має власну історію 🦉Ми дуже любимо цих птахів і одна з них навіть зображена на нашому логотипі, тож завжди виступаємо за те, щоб дикий птах жив у дикій природі, а не поруч із людиною... Та все ж часто отримуємо запитання: чому цих сов не можна випустити, чому вони сидять у вольєрах!? Реальність така, що не кожен птах після травм або втручання людини може повернутися до життя в природі. За зовнішньою тишею наших сов ховаються важкі наслідки контакту з людьми та містом. Хтось зіткнувся з автомобілем і зазнав складних переломів, хтось врізався в дроти або вікна і втратив здатність літати, а хтось ледь уникнув рук браконьєрів. Деякі потрапили до нас ще зовсім маленькими совенятами, які без допомоги людини просто не мали шансів вижити.Усі ці травми та обставини мають спільний наслідок. Вони вже не зможуть вижити у дикій природі. Саме тому наш центр став для них постійним домом, де є безпека, догляд, лікування і спокій, які так потребні після пережитого 💛

Наомі - особлива дівчинка з важким минулим 💔До нас кішку принесли небайдужі люди з дачного масиву. Вони не змогли пройти повз, бо було очевидно: самій їй не вижити. Ми не знаємо, що саме сталося з Наомі, але точно щось дуже страшне. Внаслідок пережитої травми в неї не працюють задні лапки. Вона не може самостійно ходити в туалет і тому потребує постійного, уважного догляду, який вимагає часу, терпіння і великої відповідальності.Однак навіть попри це, вона лишається дуже спокійною та ніжною кицею. В її поведінці немає страху чи агресії. Наомі довіряє людям, тягнеться до рук й уважно дивиться в очі, ніби намагається сказати, що їй просто хочеться бути поруч і відчувати тепло.У Домівці ми забезпечуємо її всім необхідним: щоденним доглядом, комфортними умовами, увагою і безпекою. Нам важливо, щоб вона жила без болю, без стресу і без самотності, навіть якщо її шлях буде складнішим, ніж у більшості.Ми розуміємо, що шанс знайти для Наомі новий дім невеликий. Такі історії часто залишаються без продовження. Але десь глибоко всередині все одно живе мрія, що знайдеться людина з великим серцем, яка зможе побачити в Наомі не її діагноз, а живу, ніжну душу, що заслуговує на домашній затишок і любов так само, як і всі інші 🏠

Близько двох місяців тому до нас звернулись з проханням про перетримку цілого приватного звіринця із Запорізького напрямку.Це була приватна колекція тварин, яку потрібно було вивезти якомога далі від фронту. Проте власники всіляко відмовлялися виїжджати та передавати тварин будь-кому. Але у той момент, вони отримали відмову від нас, адже просто перетримувати чиюсь примху, це не наше. А зараз, власники нарешті зрозуміли, що дітись нікуди з тою кількістю тварин, а виїзжати потрібно. І цього разу звернулись з проханням прийняти на постійно і утримувати цих тварин. Тож зараз у нас велике поповнення:альпаки, лами, вівці святого Якова, карликові вівці, чорні лебеді, кучеряві гуси, мунжаки, тасманські гуси, валлійські вівці, камерунські кози, рацькі вівці, кенгуру валлабі та велика шпороносна черепаха вагою 60 кг.Наразі всі вони адаптуються, звикають до нового місця та просто мають спокій.До речі, вже зовсім скоро всіх цих тварин можна буде знайти в нашому застосунку📱 «Домівка врятованих тварин»

Була собі стара, закинута хата. І, на жаль, дуже зручна для тих, хто вирішили позбутися відповідальності. Саме туди почали регулярно підкидати котів і кошенят.Недалеко від цього місця живе жінка, яка не змогла пройти повз. Вона годувала, шукала їм домівки, стерилізувала тих, кого вдавалося зловити. Але коли люди побачили, що тварин рятують, підкидань стало ще більше. Сил і можливостей у неї просто не вистачало, тому вона звернулася до нас.Останніх трьох кошенят жінка закрила в тій самій хаті, щоб уберегти хоча б від вулиці. Та навіть так – надворі лютий мороз, холодне приміщення і постійна небезпека від інших тварин. Залишати їх там, звісно, було неможливо.Зараз вони вже в Домівці, у теплі, оброблені та оглянуті. Після карантину й стерилізації дівчата будуть шукати нові родини.Дякуємо жінці за небайдужість. І вкотре просимо всіх: будьте уважними до тварин поруч, стерилізуйте своїх улюбленців і не перекладайте відповідальність на чужі плечі, адже як би сумно це не звучало – не всім щастить вижити..

Хворий пес сидів на ланцюгу в такий мороз без їжі, води та будь-якої надії на допомогу…Ми забрали його в Домівку. Оглянули, вакцинували, обробили від паразитів.Він страшенно худий і виснажений до кісток. Усе тіло вкрите кірочками, шкіра лущиться, місцями аж до відкритих ран...Його шерсть брудна, збита в ковтуни, а ланцюг, який ми зняли з нього, важив більше ніж півтора кілограма. Для його кістлявого тіла це величезне навантаження… Він був настільки брудний, що страшно навіть уявити, скільки часу пес прожив, прикутий до нього. Охороняючи щось, що, очевидно, було важливішим за його життя.Тепер цей хлопчик під нашою опікою. Ми дали йому тепле місце для сну, смачну їжу і чисту воду – речі, яких у нього, схоже, ніколи не було. А також вже розпочали лікування й робимо все можливе, щоб полегшити його стан.Нам досі стискається серце від думки, як він виживав у таких умовах. Але принаймні зараз у нього зʼявився шанс на життя без ланцюга, у якому він буде не «охоронцем», а просто собакою, якого люблять ❤️‍🩹

Це історія одного виклику, в якому сплелися біль, тривога, виснаження і дуже важлива, справжня відповідальність, яку не завжди легко побачити з першого погляду.До нас звернулася жінка, яка живе в місті, в іншій області, і довгий час намагалася тримати під контролем ситуацію в селі, де залишався її батько разом із чотирма козами та собакою, за яких він відповідав усе своє життя.Коли батько тяжко захворів, стало очевидно, що він уже фізично не може доглядати ні за собою, ні за тваринами, а з кожним днем стан лише погіршувався, і, на жаль, з цього стану він так і не вийшов... 😔Поки була можливість, жінка намагалась бодай частково закрити всі потреби, а коли це стало неможливо, то просила сусіда навідуватися і допомагати настільки, наскільки він міг, хоча ми всі розуміємо, що чужі тварини й чужа відповідальність дуже рідко означають належний догляд, навіть якщо немає злого умислу, бо у всіх своє життя.Умови, в яких жили тварини, були важкими, а собаку сусід прив’язав у хаті не тому, що це нормально, а тому що просто не знав, як інакше втримати ситуацію під контролем.Це не виправдання і не спроба прикрасити реальність, але це пояснення того, як виглядають наслідки хвороби й відсутності сил у людей, які залишаються з проблемою сам на сам.Найважливіше в цій історії те, що людина не відвернулася і не зробила вигляд, що «якось воно буде», а вчасно звернулася по допомогу. Бо розуміла, що тільки так тварини не постраждають.Ми зі свого боку зробили максимум із того, що могли зробити: зібралися, поїхали, побачили все на власні очі і забрали тварин 🐐Сьогодні кози й собака у безпеці. Вони нагодовані, оглянуті і більше не залишаються із бідою, яка просто стала сильнішою за людські можливості.Цей випадок не про поганих чи хороших, а про складні життєві обставини, у яких єдине правильне рішення – це вчасно попросити про допомогу і дати шанс тим, хто повністю від тебе залежить ❤️P.S. Маємо стільки тварин, що вже не вистачає фантазії придумувати імена. Пишіть свої варіанти як назвати кіз в коментарі👇🏻☺️

‼️‼️ОБЕРЕЖНО ЧУТЛИВІ КАДРИ Маємо наразі такий апдейт по мамі і цуциках.Зробили рентген для Мухи (мами). Попередньо у неї не пухлина, а сильний абсцес, повна щока гною, яка тільки збільшується… Також гнійні рани невідомого походження по тілу, травма хвоста😣Цуцики. Хлопчик Топік і дівчинка Джулька. Припускаємо, що коли мама вилизувала їх, то занесла ту ж інфекцію, тож у Топіка по всьому тілу гнійні утворення, а у Джульки вони скупчені поки що в одній зоні… Їм усім зараз дуже боляче і важко. Муха живе з постійним запаленням і болем, а цуцики, такі малі, замість спокійного дитинства змушені терпіти гнійні рани, дискомфорт і страх. Вони не розуміють, що з ними відбувається, не можуть поскаржитись чи попросити допомоги 😰 лише мовчки зносять біль, але ми вже робимо все, щоб це виправити..Тож ми продовжуємо попри все лікувати їх і дякуємо, що підтримуєте нас і залишаєтесь поруч 🙏🏻Допомогти 👇🏻4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

За неї вболівала вся країна.Історія з шаленим резонансом, тисячами поширень і вірою в диво…Стільки співчуття і стільки людей…Але навіть це інколи не рятує від жорстокості, яка вже сталася.Є багато історій, але є ті, що торкають так, ніби до цього ти нічого подібного не бачив.Історія Найди була саме такою💔😭Ми так вірили, що вона витягне, і що попереду життя.Але знаєте, Поки увага людей розривалась між гнівом на водія, між словами, емоціями і встановленням справедливості, паралельно тривала ще важча страшна боротьба. Боротьба тіла з середини.Сьогодні мала відбутись її перша складна операція, але серце Найди зупинилось раніше😭Зі слів ветеринарного лікаря:«На етапі підготовки до операції, після введення премедикації, у Найди сталася зупинка дихання та серцебиття.Її екстрено перевели в операційну, підключили до апарату штучної вентиляції легень, було виконано розріз очеревини для прямого масажу серця.Реанімаційні заходи тривали 15–20 хвилин.Але вона не реагувала.Тож ми констатували смерть».Пробач нам, дівчинко… що не змогли врятувати.Дякуємо кожному, хто був поруч з нею думками, молитвами, донатами,.Завтра ми передамо її тіло на офіційний розтин. Усі дані будуть долучені до матеріалів справи для розслідування та притягнення винних до відповідальності❗️Вона пішла, але ми з вами мусимо довести справу до кінця💔

Кадри, які сколихнули всіх...Друзі, нарешті виходимо до вас із інформацією. Від учора після первинного огляду вона перебувала у стаціонарі під пильним, цілодобовим наглядом ветеринарів. Її потрібно було стабілізувати, знеболити🙏🏻Сьогодні рентген та аналізи показали страшні наслідки того, що її переїхало авто. Весь удар припав саме на внутрішні органи- потовчені та зміщені. У малої діафрагмальна грижа - через розрив діафрагми внутрішні органи якраз таки змістилися. Кишківник перемістився в грудну клітину, тиснучи на легені та серце.Крім того є анатомічні зміни у хребті, вона не може сама мочитися, на додачу - ГОЛКА в шлунку 😥Попереду в неї складні і дуже термінові операції:• Видалення діафрагмальної грижі• Втручання через зміщення кишківника• Операція з вилучення голки зі шлунка.А також подальше лікування наслідків травм хребта. Робимо все, щоб врятувати!Також зазначимо, що заяву в поліцію ми сформували та надіслали. Поліція веде розслідування. Винний буде покараним.Народ, ми відчуваємо вашу підтримку…а кожен донат і поширення зараз мають величезне значення.Будемо і надалі тримати в курсі справ❗️Підтримати ⬇️4149629373997915 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/2rnah5375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPalБО БФ «Домівка врятованих тварин»ЄДРПОУ: 44086841ІBAN: UA773052990000026006031017177АТ КБ «ПРИВАТБАНК»Карта ключ: 5169 3305 2375 2514

Використали і зрадили.Сьогодні хочемо вам розповісти історію собаки, яка опинилась у нас зовсім нещодавно. Лея мала своїх господарів і жила у приватному будинку за Львовом. Але є одне «але» — вона лабрадор. І цим, звісно ж, скористались. Дівчинку почали використовувати для чорного розведення, Лея стала просто конвеєром, з якого вигідно було отримувати кошти. Бо ніхто не дбав ні про її здоровʼя, ні про умови, в яких вона жила. Це тривало роками і невідомо скільки цуценят їй довелось народити, ба більше — невідомо чи вони хоча б виживали. У Леї лімфома та випадіння матки, а також інші проблеми із здоровʼям від такого «життя»: хвора селезінка, проблеми з зубами. І саме в цей момент господарі вирішили продати будинок, а разом із будинком залишити для нових власників собаку… Власне люди, які придбали будинок, і звернулися до нас. Вони розповіли, що тварину обіцяли забрати, але так ніхто і не зʼявився. Тож тут все очевидно. Замість стерилізації для неї обрали повільну смерть і зраду. Чому? Бо комусь здалося, що на живій істоті можна заробляти без наслідків. Бо комусь було байдуже, що за кожним «приплодом» стоїть біль, виснаження і страх.Чорне розведення — це жорстокість у чистому вигляді. Це свідомий вибір роками ламати тварину, вичавлювати з неї все можливе, а потім викинути, коли вона більше не приносить грошей.Лею не зрадили в один день. Її зраджували все життя. Кожного разу, коли не стерилізували. Кожного разу, коли ігнорували біль. Кожного разу, коли ставили гроші вище за її здоровʼя. Стерилізація єдиний спосіб не допустити таких історій знову і знову. А люди, які свідомо займаються чорним розведенням, мають нарешті відчути сором. Бо за це і має бути соромно.Дуже хочемо, щоб таких історій більше не було. І це залежить не лише від нас, а від кожного, хто читає ці рядки. Не підтримуйте жорстокість. Стерилізуйте своїх тварин. І не мовчіть, коли бачите зло.