Думки з війни Діалог з тренером

#діалог_з_тренеромРеалістично неоптимістичне.Давно не писав, та гадаю зараз на часі.На часі нагадати, про те, що відбувається і як це працює.Бо почали забувати, звикати, адаптуватись і інформаційний фон далеко не сприяє критичному мисленню та реалістичному розумінню подій.Тож, вчергове декілька тез:1. В Україні ВІЙНА. Як би її не називали представники однієї, чи іншої, чи навіть третіх сторін. Це війна на виснаження та виживання. Її будуть продовжувати називати так, як вигідно кожному але суті це не змінює.2. Ворог рухається вперед. Так, не так швидко, як йому б хотілось, але і не так повільно, як хотілось би нам. Території, які в 2022 році були нашим глибоким тилом, зараз також тил, тільки вже не наш.3. Кожна обнадійлива новина, яка не справдилась,кожна чергова дата потенційного завершення війни, яка не здійснилась руйнують вашу психіку і ламають Віру, а зневіра, це найгірша онкологія для психологічного стану.4. Не розсосеться, не пронесе, не порішають. Всі оптимістичні і дуже оптимістичні прогнози мають достовірність приблизно таку саму, як і прогноз погоди. Тому краще взяти парасольку і радіти, що не пішов дощ, ніж навпаки. Те саме і по ситуації в країні. Сподівайся на краще, але готуйся до гіршого.5. І в продовження теми з парасолькою (сподіваюсь зрозуміло, що це образне порівняння) дивно сподіватись, що хтось візьме запасну або віддасть вам свою під час зливи. Тож, чи не дивно очікувати подібного в вирішенні військових проблем. Вже давно час зрозуміти. що сподіватись можна лише на себе і тут найскладніше, в наступному пункті.6. Політики будуть обіцяти, та врешті знайдуть виправдовування, чому знову не вийшло. Партнери, будуть допомагати рівно стільки, скільки зможуть, схочуть або їм це буде вигідно, та зрештою висловлювати занепокоєння дешевше, тож повернуться до цієї опції. Співгромадяни… одні будут ухилятись, виїжджати, вивозити дітей та родичів, ховатись та ховати власні статки, інші будут матюкатись, скріпіти але тягнути лямку на фронті, в волонтерці. Перших буде більшати, других меншати. І тут постануть головні питання, ДЕ ТИ?, З КИМ ТИ? і ХТО ТИ? Бо зрештою сподіватись та розраховувати можна на себе і на власну “бульбашку” яку варто створювати, підтримувати і наповнювати. А якщо вся країна стане однією “бульбашкою” матимемо шанси, інакше - ні. Чи це просто? Ні, не просто. Чи неможливо? Ні, можливо. Ми були близькі до цього в лютому 22.Хотілось би писати про щось, що мені подобається, але маємо, що маємо.Бо саме такою бачу реальність.

#діалог_з_тренеромнеПолітична аналітика.Подумав, нещодавно. (іноді це корисно) А чому б не проаналізувати те, що відбувається навколо? Може в мені десь глибоко спить аналітик? Отже, по гарячих новинах.📌Дональд Трамп зустрівся з Зеленським і пообіцяв гарантії безпеки для України. І це круто! Правда є ньюансик, гарантії будуть, але після нашої перемоги в цій війні, проте Трамп впевнений, що ми переможемо, повернемо свої території і навіть більше (цитата близька до оригіналу), в ідеалі власними зусиллями. То якщо Дональд Джонович так в нас вірить, чи можемо ми його підвести? звісно, що ні.📌Невідомі Москальські літальні апарати вже декілька разів перетнули кордони інших держав, з якими рашка поки не воює, а потужна спільнота членів НАТО могли б збити, влупити в відповідь, посилити санкції, але вони настільки жорсткі, що зберігаючи спокій та холоднокровність спостерігають. І будуть спостерігати, бо дати відсіч агресору, це так нецивілізовано, а спостереження дарує насолоду відчуття власної сили (але це не точно, бо коли окупанти перетнуть кордона, або почнуть обстріли, спостерігати буде не так зручно).📌А що в Україні? Активно обговорюється прийняття закону про посилення відповідальності за СЗЧ. Це ж так логично, що люди, які ВЖЕ пішли в СЗЧ, після прийняття цього закону ломануть повертатись, бо ув’язнення, це ж так прекрасно. А от ті, хто планував піти в СЗЧ, звісно, що передумають, (хоча в СЗЧ йдуть не від гарного життя), бо прочитають закон і усвідомлять всю глибину своєї потенційної помилки...Я міг би аналізувати ще і ще, але перечитавши текст, розумію, що все це схоже не записки божевільного.Тоді виникає питання, якою логикою керуються ті, хто є безпосередніми учасниками та авторами подій, що наведені вище.Або в мені не спить аналітик і не варто думати... взагалі.

#діалог_з_тренером “Рубікон” або вікова рефлексія.Перше вересня.Коли ти дитина, існує такий кордон між двома різними життями, бо ще вчора можна було прокидатись, коли заманеться, лягати пізно, вештатись цілий день по вулиці, а вже сьогодні, школа з усіма її наслідками (режим сну, уроки, відсутність вільного часу).І ти намагаєшся перемкнутись з вчора на сьогодні, та подумки, ти ще в літі, а в реалі в…школі. Так було колись...Ти став дорослим і таких кардинальних рубіконів наче і нема, ну хіба повернення з відпустки.Війна, два світи десь “там” смерть, не кіношна, реальна, яку не можна ні “перемотати”, ні відсторонитись, вона скрізь, нею просякнуто все і ти ніби звикаєш, але не можеш звикнути. А зовсім поруч (декілька годин їзди) і рев мотоциклів, лавандовий раф (треба буде якось спробувати, бо постійно його згадую, та не знаю про що це), гучні вечірки, правда не допізна, бо комендантська... Вночі повітряні тривоги, прильоти, хтось біжить в укриття, хтось просто повертається на інший бік і сподівається на теорію вірогідності, що не прилетить, або “не сюди, чи не сьогодні”. Прискорене серцебиття, моніторингові сайти, матюки на адресу (всім відомо чию), а зранку швидко стрічка новин, фото прильотів, швидка думка “не сюди, не сьогодні” і вперед, кава, жарти, життя триває… А десь за декілька годин їзди смерть, кров… І хлопцям, які приїздять звідти сюди важко звикнути, що тут все не так, а звідси зазвичай туда їздять або до когось, або, щоб стати тими, хто там, а там звикнути простіше…Цей допис не має оцінювальних суджень, чи тверджень.Просто в один день я бачив, як по Яворницького ввечері їде лімузин, гучно грає музика і у відкритому люці танцюють дівчата, в них дівич-вечір, вони машуть перехожим, їм сигналять авто. Це життя… Двома годинами раніше в сотні кілометрів від Дніпра, переді мною їде тентована вантажівка з людьми в формі, прилаштувався за ними, бо вузька дорога і обганяти незручно. Спочатку думав мені здалось, потім придивився, а крайня біля борту сидить дівчина з хвостом під військовою кепкою, з автоматом. поруч з нею ще одна, вони машуть машинам, які їдуть позаду…. І це життя… В такі моменти усвідомлюєш, що цим рубіконом між двома світами сьогодні, можеш бути ти. І звикнути до цього набагато важче, ніж до школи першого вересня.Так а про що допис? Напевно в кожного про своє…

#діалог_з_тренеромПродовжуємо #абетку_націоналіста і сьогодні літера “С” а разом з нею велика кількість важливих та потужних слів.СВОБОДА, ми про неї достатньо поговорили розглядаючи слово ВОЛЯ, тож ще повернемось до нього.«Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі і хліб. Якщо народ обирає свободу, він матиме хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.» Степан БандераРешта слів по більшості пов’язані між собою саме в контексті націоналізму, тому давайте спробуємо формат логічного ланцюжка.Отже, коли в тебе хтось намагається відібрати СВОБОДУ то є ніби декілька варіантів розвитку подій, проте в націоналістів він лише один - СПРОТИВ.ДІяльність націоналістів, це тотальний СПРОТИВ агресії проти твоєї країни та Держави, тотальний СПРОТИВ зазіханням на Права і Свободи.«Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець… доти усі покоління українців йтимуть на війну» Микола МіхновськийЧасто збройний спротив пов’язаний з САМОПОЖЕРТВОЮ і це Чин, який свідомо на себе беруть націоналісти заради своєї нації. Як найкраще про самопожертву і її цінність сказав Степан Бандера перед судом:«…ОУН цінить вартість життя своїх членів… але — наша ідея є така велична, що коли йде про її реалізацію, то не одиниці, не сотні, а мільйони жертв треба посвятити, щоб її таки зреалізувати.»Всі слова, про які ми говоримо сьогодні, розбирали раніше і яких ще торкнемось, є частиною СВІТОГЛЯДУ Українського націоналіста. СВІТОГЛЯД не дарується, він формується навколишнім середовищем або індивідуально в процесі САМОРОЗВИТКУ.І знову цитата Степана Бандери: «Наш світогляд — це світогляд боротьби і чину. Він протиставлений світогляду рабів і байдужих.»Завершити цей допис хочу терміном СОБОРНІСТЬ, бо Україна єдина і непоборна від карпатських гір і до Чорного моря, тож коли кажете “на західній Україні” задумайтесь, невже в нас декілька Україн? Чи не доречніше було б формулювання “В західній частині України” або “На заході України. Бо ми так лінгвістично не розділяємо південь, північ та схід, то чому саме захід виокремлюється? Чи нам це прищепили колись, а воно працює досі….

#діалог_з_тренером100+1% Достовірний прогноз.Події переговорного процесу розвиваються настільки стрімко, а коментарі експертів настільки протилежні, що я вирішив, що ми заслуговуємо на реально достовірний прогноз.Прошу сприймати його максимально серйозно, бо його вірогідність перевищує 100%, за виключенням ситуації, якщо прогноз не справдиться.Отже, що ми маємо в підсумку (бо підсумки обов’язково треба підбивати до завершення всіх подій).Скоро відбудуться двосторонні переговори між Україною і країною-терористкою. Якщо ж щось піде не так, то перемовини не відбудуться. Це точно.Там перемовники мають дістатись згоди по ключовим питанням і є велика вирогідність, що не дістануться, та це і не важливо, бо важливим фактором стане те, в чому приїде Зеленський, або прилетить, що також не виключено.Після того, відбудуться тристоронні перемовини, де ключовою фігурою стане Трамп, та він може допомогти в перемовинах або нам, або не нам, або не допомогти.На цьому етапі важлива позиція Європи, чим більше занепокоєння вони будуть висловлювати, тим безпечніше стане нам під час обстрілів. які навряд припиняться до заключення угоди.Угода може бути заключена в найближчий час, якщо не відтермінується на невизначений.Будут торгуватись, територіями, НАТОм, мовою і скоріше за все сторгуються, якщо хтось не відмовиться, та якщо таки відмовиться, то з великою ймовірністю не сторгуються.То що робити спитаєте ви? і я відповім. Планувати зимовий відпочинок, бо він має бути обов’язково спланований на випадок вдалих перемовин, бо планування - наше все. Літній відпочинок в Криму можна планувати, як резервний варіант, на випадок вдалого розвитку подій, без прив’язки до часу, тобто на 26, чи 27, чи 28, чи 29,чи 30 рік, або пізніше. Не факт, що ви туда поїдете, бо плани - наше все.Отже так, чи інакше все буде добре, … колись… якщо доживем. Якщо не доживем, то все рівно буде добре. але не за нашого життя.Якщо ви дочитали до цього моменту вітаю, ви маєте стійку психіку, бо я “зварився” поки писав.Якщо посміхнулись, вітаю у вас розвинене почуття гумору та критичне мислення.Якщо сприйняли серйозно - перейдіть на сторінку Гордона, там буде більше подібного контенту. (інформація на правах реклами, без монетизації).Бонусом прогноз погоди на найближчий рік.Буде сонячно, інколи похмуро, часом дощитиме а згодом піде сніг, коли сніг, то буде холодно, бо якщо тепло, то він розтане. Будуть моменти, коли спекотно, та якийсь період знову холодно.Тепер живіть з усією цією інформацією.Якщо якийсь пункт потребує уточнення - пишіть

#діалог_з_тренеромПродовжуємо рубрику #абетка_націоналіста і сьогодні літера “Р”РЕВОЛЮЦІЯ, це перше слово, яке надзвичайно актуальне для націоналістів сучасності (мається на увазі минуле та теперішнє століття). Та хочеться сподіватись, що актуальність цього терміну, як і дії, яка за ним стоїть відпаде, коли матимемо україноцетричну національну Державу.А поки українські націоналісти будуть спроможні до революційної боротьби, бо як казав Степан Бандера «Національна революція – єдиний шлях до визволення.»Важливо не плутати революцію та переворот (як наполеглево намагаються робити маніпулятори).Переворот ставить на меті лише зміну влади, а це зазвичай відбувається в інтересах змовників, чи вузької групи еліт. На відміну від цього РЕВОЛЮЦІЯ ставить на меті глибинні зміни системи політичної, національної, економічної, чи соціальної. Ще одне слово на літеру “Р” - РІД.Це те коріння, яке тримає стовбур, живить його силою та не дає впасти.«Пізнай свій край… себе, Свій РІД, свій народ, свою землю — і ти побачиш шлях у життя. Шлях, на якому найповніше розкриються твої здібності. Ти даси йому продовження…» говорив Григорій Сковорода.Коли ж ми усвідомлюємо Націю, як ланцюжок “...мертвих, живих та ненароджених”, то саме РІД і є уособленням цього.Коли ж ми б’ємося з окупантами, то б’ємося саме за землю наших пращурів, де споконвічні кургани та могили наших рідних. За тих, хто вдома або у вимушеній еміграції та за тих ненароджених, які прийдуть в цей світ продовженням РОДУ і від нас залежить на яких землях вони будуть жити та в якій Державі

#діалог_з_тренеромПродовжуємо #абетку_націоналіста і сьогодні літера “П”.Це буде продовженням вчорашнього допису і зрештою поговоримо про ПРОВІД і як його голову ПРОВІДНИК.Можна бути лідером, вождем, імператором, але ПРОВІДНИК це геть інше.Провідник не просто очолює, він веде за собою бо точно знає напрямок і готовий йти попереду.Тут як найкраще підійде цитата Дмитра Донцова «Нація, не очолена мудрим, шляхетним і мужнім проводом, є бездумна отара, доступна всякій чужинецькій пропаганді й інфільтрації.». Це по великому рахунку те, що ми спостерігаємо практично весь історичний період з моменту здобуття Незалежності і по сьогодні. Коли у влади стоять заробітчани, які не те, що не спроможні вести за собою, а й не розуміють куди та навіщо, ставлячи за мету власне збагачення.В історії України не багато постатей, які можна було б назвати Провідниками, сучасність дає нам нових лідерів та можливість сформувати власний провід Української нації. І тут багато чого (я би сказав ВСЕ, буде залежати саме від націоналістів).Чи будемо ми достатньо згуртовані навколо тих, кому довіримо? Сподіваюсь, що так, але час покаже.Завершу словами Миколи Сціборського «...націоналізм стане вартівничим і будівничим нації, її провідним авангардом... Це буде Вождь Нації, найкращий із найкращих її синів...»

#діалог_з_тренеромПродовжуємо #абетку_націоналіста і сьогодні літера “П”.Про більшість слів на цю літеру в наступному дописі, а сьогодні декілька слів на літеру “П” в контексті подій цієї ночі.ПЕРЕМОВИНИ. Раніше всім було відомо, що США перемовин з терористами не ведуть, та і для цивілізованого світу це начебто мало би бути неприпустимо, проте, Президент США зустрічається з ватажком країни-терориста, приймаючи його на найвищому рівні.Чому Перемовини для себе я не бачу припустимими? Бо перемовини, означають “ПРОБАЧЕННЯ”, тобто коли ми про щось домовляємось, то погоджуючись на умови один одного, за замовченням пробачаємо все те, що було до цього моменту.Пробачити все дорівнює поразці. Лише Переможці можуть собі дозволити бути великосердними і вирішувати, що з минулого можна пробачити, а що ні.Тож, не знаю чого очікували ви всі від Аляски, але ідеальним варіантом було б нагнути путлера, а ще краще ув’язнити його, бо юридично від під слідством і на його арешт виписані безліч ордерів. Проте, на превеликий жаль напевно в сучасному світі відсутній лідер з великими фаберже (путлера таким не вважаю, бо це перелякана криса, яка кидається на все навколо себе)Тож, поки що все, що відбувається. це “ПОРАЗКА” цивілізованого світу, який і цивілізованим можна було називати з великою натяжкою. То закономірним має виникнути питання, то що нам з цим робити?Точно, не чекати поки хтось щось там за нас вирішить.Треба їбошити, викладаючись на повну.Не відсторонюватись від того, що в твоїй країні війна.Тільки тоді матимемо шанси на “ПЕРЕМОГУ” скільки б часу нам для цього не довелось витратити.

#діалог_з_тренеромПродовжуємо рубрику #абетка_націоналіста і сьогодні чергова літера “Н” та знову три слова які є базовими.Перші два слова, ті, з яких напевно варто було б розпочати абетку. “НАЦІЯ” та “НАРОД”.В розумінні важливості цих понять закладені підгрунтя національної ідеї, а в шляху еволюції спільноти від народу до Нації залежить саме існування національної Держави.Тож, за визначенням НАРОД - спільнота, яка об’єднана спільною історією, традиціями, культурою, мовою (не завжди) та ментальністю.Якщо ж говорити про НАЦІЮ, то це вищий рівень розвитку народу, коли крім перелічених вище факторів присутня політична воля до самостійного державного життя, а також (що на мій погляд є ключовим) - дієвість.Народ не маючи власної держави буде залишатись народом, задовільняючись базовими потребами, Нація завжди буде не тільки прагнути мати власну державу, а і боротись за неї та чинити опір тим, хто зазіхає на право державності.Чи мали ми сформовану українську націю в сучасній історії кінця минулого, початку цього століття, протягом років незалежності? Ні! Ми мали пасіонарну частку націоналістів, які намагались виборювати права українців в Україні, бо отримавши юридичну НЕЗАЛЕЖНІСТЬ (ще слово на літеру “Н”) ми лишались залежними від “сусідів”.З початком війни НАРОД об'єднала спільна небезпека втрати НЕЗАЛЕЖНОСТІ і ми бачимо потужні процеси формування Української НАЦІЇ, навіть, коли це відбувається не усвідомлено.Тут якнайкраще підходить вислів Євгена Коновальця «У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю».Коли ми говоримо про НАЦІЮ, як ланцюжок “І мертвих і живих і ненароджених”, то маємо усвідомлювати відповідальність перед тими, кого вже немає і хто поклав власні життя за нашу Свободу. Та ще більшу відповідальність перед тими ненародженими, бо саме від нашої сьогоднішньої боротьби залежить чи народяться вони вільними людьми Незалежної Держави, чи рабами (навіть не усвідомлюючи цього) та взагалі чи народяться…Коли ж вам кажуть, що НЕЗАЛЕЖНІСТЬ нам хтось подарував в 1991 році, просто згадайте про “... ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, Кінґірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції — полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані, або тайком загребані…”

#діалог_з_тренером Продовжуємо рубрику #абетка_націоналіста і сьогодні літера “М”, а слів на цю літеру буде декілька, бо вони однаково важливі. Перше слово - “МРІЯ”. На початку минулого століття українці не просто не мали власної Держави, ще навіть не були сформульовані базові тези українського націоналізму і про Націю та Національну Державу можна було лише мріяти. І ця мрія була образом майбутнього, заради якого варто працювати, воювати й віддавати життя."Великі мрії дають народам великі перемоги." , говорив Євген Коновалець.Та коли Мрія перестає бути романтичною фантазією, чи утопією, вона сформульовується в Мету нації, яка надихає боротися і жертвувати."МЕТА", це про дієвість та Чин. Вона має абсолютну чіткість, безкомпромісність та пріоритет над особистим.Заради неї жертвують всім, навіть власним життям."Хто має мету — той не знає поразки, бо кожен крок наближає його до неї.", цей вислів Степана Бандери є дороговказом для багатьох поколінь українських націоналістів, бо навіть, якщо тобі не вдалось в повній мірі реалізувати Мету, на зміну прийдуть нові покоління, які продовжать боротьбу. Таким чином, ще однією з ознак Мети, є її тяглість. Змінюються покоління, мета лишається незмінною.Саме тому ще одним словом на літеру “М” в нашій абетці є "МОЛОДЬ"Молодь це фундамент майбутнього, живий резерв сили, ідей та оновлення, який має вже сьогодні бути залучений до боротьби, творення та захисту. І в усі часи українські націоналісти віддавали перевагу вихованню молоді. Підтвердженням тому є вислови фундаторів українського націоналізму:"Хто виграє молодь — той виграє майбутнє." — Степан Бандера"Молодь, вихована в національному дусі, є найміцнішим муром держави." — Євген Коновалець"Нація, що втратила молодь, втрачає свою душу." — Ярослав Стецько"Молодь не питає, що їй дасть держава — вона творить державу." — Роман Шухевич