creators.prjctr | balytska week

Після вчорашнього поста зрозуміла, що не розповіла найважливішого.🤍Бути правдивим з собою - це не вроджена риса.Це навичка, яка тренується.Поділюсь з вами своєю скарбничкою ресурсів, що допомогли мені колись або допомагають зараз тренувати навичку "правди". 1. ChatGPTВикористовую його як дзеркало власних думок при кризових або незрозумілих ситуаціях, коли відчуваю, що думки плутаються або коли важко прийняти рішення. У мене є окремий діалог, куди я надиктовую голосові повідомлення після складних дзвінків, конфліктів або просто коли не можу докрутити якусь думку.Такий собі потік свідомості.Найцікавіше, що відповідь дуже часто народжується не від ChatGPT.Вона народжується в процесі діалогу з собою, де чат - є аналітиком.Чат добре структурує думки. Показує закономірності. Підсвічує патерни, які повторюються.Іноді достатньо п’яти хвилин такої розмови, щоб перевести ситуацію з емоційної в абсолютно спокійну й аргументовану.Мозок просто починає бачити картину цілком, бачить закономірності.2. «Процес присутності» Майкла БраунаЗараз читаю цю книгу.Вона вчить дуже простій, але, як виявилося, зовсім не простій навичці.Бути тут і зараз. З усіх усюд кричать про те, як важливо бути тут і зараз, але мало хто каже як же це зробити, як зупинити потік думок, перестати бути головую в майбутньому або минулому. Найцікавіше, що повернутися в цей момент можна через дуже простий інструмент.Дихання. Я почала помічати, що коли тривожуся або нервую, буквально перестаю дихати або затримую подих.Коли повертаю увагу до дихання, повертаюся і в момент.І дуже часто виявляється, що нічого спеціально “пропрацьовувати” вже не потрібно.Достатньо просто перестати жити в думках про минуле чи майбутнє.Поки що це найдієвіший інструмент роботи із собою, який я зустрічала за останні роки.Раджу всім від щирого серця. 3. Євгенія СтрілецькаСвого часу її канал дуже сильно мені допоміг.Саме завдяки їй я почала бачити причинно-наслідкові зв’язки у власній поведінці.Не просто проживати емоції.А розуміти, звідки вони беруться.Для мене це був дуже важливий етап структуризації та впорядкування різних теорій та дотичних знань про психологію та самотерапію як таку.Лінк 4. Ted LassoОдин із найздоровіших героїв, яких я бачила в кіно.Він не боїться бути смішним.Не приховує емоцій.І щоразу нагадує мені, що справжня сила часто виглядає дуже просто.Тед - моя щира любов. Вразливість та глибина цього персонажа, зрілість його суджень зцілюють людей поруч. Таких людей я називаю прозорими. Вони відчуваються як прозора крапля води.В ньому я найбільше впізнаю себе. Не тому, що хочу бути схожою на нього. А тому, що багато його рис уже є в мені, як я це відчуваю. Через таких персонажів ми іноді легалізуємо частини себе, які раніше боялися показувати світові.Я ловлю себе на тому, що після кожної серії все менше намагаюся “відредагувати” себе під чиїсь очікування.І все більше дозволяю собі бути собою.Цей герой допоміг мені по правді легалізувати частини себе, які раніше боялися показувати світові.🤍І мені дуже цікаво почути про ваші ресурси, що допомагають вибудовувати правдивий діалог з собою.Що останнім часом найбільше вплинуло на ваше мислення?Можливо, людина, фільм, подкаст, інструмент або одна випадкова розмова?

Якби ви зустріли мене чотири роки тому, то побачили б зовсім іншу Женю.Таку собі відмінницю із синдромом самозванця. Я боялася когось образити, боялася здатися дурепою. Фізично я відчувала це як великий ком у горлі.І водночас знала, що всередині мене живе величезний тайфун, який хоче вирватися назовні. Я завжди думала, що він знайде вихід через творчість. - Фігня.Я пробувала різні модні методи самоаналізу й саморефлексії. Медитації. Йогу. Навіть грала в театрі, щоб вивільняти емоції.🌙Переломним моментом стала співпраця з одним великим клієнтом.Я побачила, як дозволяю одній людині повільно руйнувати мене. А потім і всю мою команду.І тоді зрозуміла одну дуже неприємну річ.Поки я мовчу, я теж беру участь у тому, що зі мною відбувається. Сама себе блокую.Мені остаточно набридло грати цю роль. Вона ніфіга не спрацювала за багато років. Значить, мінус.Більше ніякої хорошої дівчинки.На її місце нарешті прийшов той самий тайфун. Той, якого я багато років ховала через страх, що якісь дядьки вирішать, що я «не така».Саме тоді народився перший із двох принципів, за якими я живу сьогодні.Тотальна правда із собою і людьми навколо.На практиці це дуже просто. Я постійно ставлю собі незручні запитання:1) Хочу я працювати над цим проєктом?2) Хочу працювати саме з цими людьми?3) Чого я насправді хочу? 🌊Правда не приходить тихо. Вона вривається в життя як скажений ураган. Ламає стосунки, які трималися лише на звичці та поверхневих діалогах. Забирає людей, поруч із якими ти стаєш меншою. І звільняє місце для тих, поруч із ким ти можеш бути собою.Я більше не чекаю, що хтось помітить мій потенціал - той самий тайфун)Тільки я сама відповідаю за його реалізацію. Зараз, озираючись назад, думаю, як же це насправді просто.Ти сам автор усього, що відбувається у твоєму житті.Але щоб не просто зрозуміти це, а прожити, мені знадобилося десять років кар’єри, чотири роки пошуків і одні дуже токсичні стосунки з клієнтом.Якби сьогодні я могла сказати щось тій Жені чотирирічної давності, це було б дуже коротко:«Виходь із цього кокона сорому. Перестань бути зручною. Почни нарешті робити безлад у цьому світі. Інакше так і помреш скучною бабкою».Саме тоді я перестала просити дозволу бути собою.І назвала це дуже просто.ПРИНЦИП 1/2Тотальна правда.🤍А як ви проживаєте свою правду? Чи бувають моменти, коли ловите себе на тому, що брешете собі?

Привіт!Сьогодні я у Львові на захисті дипломів бакалаврів з Графічного Дизайну. Напишіть в коментарях яку презентацію вам цікаво побачити. Захисти ГД 25.06.20261. Айдентика студії гутного скла dzyndra.sklo2.Айдентика реабілітаційного центру для птахів «Вільні крила»3.Айдентика колівінгу VILNYY4.Редизайн айдентики студії пірсингу «Колюча»5.Електронний ілюстрований навчальний посібник для освітніх закладів з інклюзивності та безбар’єрності6.Айдентика та вебсайт школи верхової їзди Марії Бродської7.Айдентика дитячого спортивного клубу з чирлідингу DEX Cheer Dance Team8.Фірмовий стиль дитячого садка «БезМеж»9.Редизайн айдентики бренду одягу TEIVAZ10.Дизайн-система для цифрових продуктів Збройних Сил України11.Вебсайт мистецького кінопроєкту «Верцадло»12.Редизайн айдентики спеціалізованого магазину товарів для гризунів «Пацюкерка»13.Вебплатформа для управління орендою просторів Space Hub14.Айдентика будиночка в горах «Під Бердою»15.Вебсайт інтернет-магазину авторського одягу OPS16.Редизайн лінійки етикеток Бердичівського пива17.Застосунок транспортної картки «Галка»18.Авторська настільна гра «Слова та ікла»

Романтизація шрифтового дизайнуЗаперечте, якщо я не правий. Я не раз помічав, що у багатьох дизайнерів є певний трепет стосовно шрифтових дизайнерів. Типу шрифтовий дизайнер — це такий собі вищий дивізіон, і їх дуже мало, бо це якесь рідкісне знання. Хоча насправді причина простіша. Шрифтовиків мало, бо це дуже маленький ринок, на якому скажено важко заробляти. І знаєте що треба щоб бути справжнім шрифтовим дизайнером? Треба дійсно випускати шрифти, що по факту не сильно пов'язано з творчістю, а потребує великих інвестицій часу, а результат не завжди передбачуваний. І ви конкуруєте з купою безкоштовних шрифтів. І сказати нове слово в шрифтовому дизайні майже неможливо в плані форми, хіба що це буде якось пов'язано з новими технологіями. Але зрозумійте мене правильно. Це круто вміти вільно поводитися зі шрифтами, вміти відкрити Glyps, Fontlab або Robofont і намалювати щось, чим можна набрати текст. Але повірте, для цього не потрібно бути шрифтовим дизайнером. Достатньо базового розуміння, неупередженого майнсету (це найскладніше) і бажання трохи розібратися. Все інше — тупо практика і спостереження, але це кругом так.Але якось так сталося, що створення шрифтів обросло купою правил, упереджень, трепету перед авторитетною думкою і всим оцим. Звичайно, щоб бути шрифтовим дизайнером і випускати якісні шрифти треба набір скілів, багато з яких виходять далеко за малювання літер, але скоріш за все вам це і не потрібно. І мій пойнт у тому, що взагалі не треба бути шрифтовим дизайнером, щоб створити якусь кастомну цікаву штуку, якою можна набрати текст. І вже точно не слід переживати, що скажуть "справжні" шрифтовики. Бо якщо у когось є стала думка про те, як потрібно бути, то це проблема тієї людини — не ваша 🫶На фото: розказую Еріку Шпікерману, що він обрав не ту професію, але вже пізно щось змінювати.

Тоді поступово додаю список спостережень про роботу на фрилансі на міжнародному ринку, щоб у наступні дні можна було повертатися до окремих пунктів. Хай буде мікс того, що працює для окремої людини і для нашої студії.Обіцяю записувати аудіо та відео екрану, коли це буде доречно 🫰Є надто очевидні речі, але без них список був би надто вибірковим:✳ Усі кейси – англійською. Якщо попередні проєкти були українською, перекладіть хоча б частину, бо, звісно, не всюди це можливо. Якщо ви тільки збираєте портфоліо і самі пишете собі брифи – ще простіше. Українцям, з якими ми працювали, було окей дивитись кейси з англійською.✳ Якомога раніше почніть вести профіль на фриланс платформах, якщо хочете мати майданчик для самостійного активного пошуку. Можу годину говорити про недоліки апворк і його недружність до фрилансерів, але саме там нас усе ще знаходять цікаві компанії. Наприклад, Canva запросили мене артдиректити їхній освітній проєкт, а Wise – створити айдентику для нового медіапроєкту. Основну частину наших клієнтів там становлять власники малого та середнього бізнесу.✳ Behance: знаю більші команди, які вкладаються в цю платформу й регулярно завантажують кейси, іноді не чекаючи на реальні проєкти. У нас на таку системність не вистачає ресурсів, але ми стараємося і це наше найголовніше джерело органічних замовлень. Завантажуємо лише ті типи робіт, з якими хочемо працювати далі.✳ Двічі пробували співпрацю із сейлз-менеджерами, це просто не працює для нашої маленької студії.далі в коментарі

Ви запитували про те, як я обрав нішу і особливості роботи в ній, тож вирішив розповісти про це окремо.Мене доволі випадково занесло в студію, що була частиною ресторанного холдингу, прости господи, в москві. На Behance просто написали, що гарні роботи, давай працювати віддалено. Пропрацювавши там 3 роки, захотілося створювати щось в Україні, щоб мати змогу бачити обʼєкти своєї роботи і більше контролювати процеси. Плюс насувався 14-й рік, тож все склалося так, щоб почати фрилансити.І як тільки почав працювати на себе, зрозумів, що не всі проєкти такі цікаві, як у ресторанній сфері. Адже в HoReCa вони завжди про фан, бо заклади — це місця, де люди відпочивають, гуляють, насолоджуються. Тобто вся комунікація має бути креативною, легкою, гуморною і дружньою. Також проєкти дуже різноманітні, вони із яскраво вираженими стилістиками і напрямками: великий градієнт стилів кухні, від мексиканської до йошоку, і форматів — від файн-дайну до хіпста-обригаловок. Тож я усвідомив, що ресторанна сфера — це той самий напрямок, яким мені хотілося б займатись, тим більше що в портфоліо вже були відомі кейси з HoReCa.І тут я згадав слова свого викладача, який дуже сильно вплинув на формування мене як професіонала. Він розповідав, що знає у світі дуже багато всього, але потрошку. Бо кожен раз, коли брав замовлення, заглиблювався у сферу, для якої створював дизайн, щоб бути в темі того, що відбувається в тій індустрії. Тож він був спеціалістом із нафтовидобування, багато знав про орнітологію і якраз заглиблювався в тонкощі вирощування огірків, щоб зробити обкладинку для книжки. Це неймовірна кількість часу. Тож вирішив чому б не зробити навпаки — розібратись в одній сфері. Згодом я почав читати книжки про харчування, ходити на ресторанні конференції, тусоватись із рестораторами і, звісно, максимально занурився у практику — ми із дружиною походу проїли не одну квартиру в ресторанах. Це був дуже цікавий і захоплюючий процес. Виявилось, що ця сфера надзвичайно глибока і різнопланова. Ми дійсно доволі глибоко розвинули свої смаки і непогано розібрались у світових тенденціях тогочасного ресторанного світу, тим більше що з подорожами в ті часи було набагато легше. У моєї дружини цей експіріенс взагалі привів до відкриття свого закладу.У підсумку окрім знайомств, які трапилися на цьому шляху заглиблення в ресторанний світ, я почав бачити свою нішу зовсім з іншої сторони. Відчув, що можу говорити із замовником однією мовою і краще розумію його проблеми та потреби. А це дозволяє нам закривати задачі більш ефективно і, в першу чергу, з користю для замовника.Звісно, шлях зайняття ніші не простий, довгий і тернистий, але в сучасному світі все може відбуватися набагато швидше, ніж нам здається.Підсумуємо:- знурення у якусь сферу дає нам знання і глибину розуміння проблем, болей і потреб замовників, а також притаманні патерни цієї сфери.- знайомства з професіоналами цієї сфери дають нам ще ширше розуміння сфери, а також формують коло потенційних замовників- кейси з однієї сфери підвищує вашу цінність в очах клієнта завдяки релевантному досвіду.- а ще робота з клієнтами з однієї сфери дозволяє скоротити час на дослідження, налаштувати процеси, оптимізувати і виявити патерни співпраці. Сильнішими в дизайні робить зростання у зовсім інших областях. Широта знань дуже допомагає у повсякденній роботі і баченні сфери своєї діяльності під іншими кутами.Коротше, колеги, нам з вами несамовито повезло, бо дизайн надзвичайно різноманітний ще й за рахунок незчисленних сфер діяльності бізнесів наших клієнтів. Тож кожен може знайти близькі йому напрямки.

Спільното, як ви тримаєтеся? 🫂У такі напружені дні було б добре трохи порефлексувати й подивитися на якісний дизайн. Роботи, які ви точно бачили, але, можливо, не знали, що це все — проєкти Кирила Лєсного, автора курсу Brand Identity.Міста ГероївЦе проєкт, метою якого було підкреслити важливість кожного, хто сприяв визволенню міст з окупації. В першу чергу це історія про людей. Про тих, хто першим зустрів ворога, про тих, хто рятував поранених, про тих, хто волонтерив і не залишався осторонь.Саме міста стали місцем, яке об’єднало всіх цих людей. Водночас ефективна деокупація була б неможливою без злагодженої дії багатьох людей, тому міста, особливо в Київській області, звільнялися одне за одним.Ця метафора і стала основою візуального рішення. Як мінімум у лого, де декілька щитів, що символізують різні міста, стоять один за одним. Через цю айдентику хотілося передати згуртованість і силу об’єднання людей, які по-різному були залучені до спільної справи.Складність була в тому, що весь проєкт потрібно було зробити, затвердити і передати в реалізацію, зокрема в друк, всього за 2 дні. І, насправді, це був абсолютно звичний дедлайн для державних ініціатив у 2024 році. Продовження у коментарях 🫶

СПОСТЕРЕЖЕННЯОдин зі способів знаходити класні ідеї: буди уважним до того, що навколо вас. Так логотип для мілтек компанії мені домогла придумати тріснута плітка в парку. Ark Robotics — компанія, що робить софтвер для автоматизованого управління великою кількість роботів одночасно. Ми вже провели їм одну презентацію концептів. Їм сподобався наш наратив, але не сподобалась графіка. Все було надто холодне і сіре.Пішли думати ще. В нас була фраза від клієнта: знак має виглядати так, ніби від одночасно належить до древньої цивілізації та далекого космічного майбутнього. Непроста задачка. Пам'ятаю як дивився шумерський алфавіт, єгипетські настінні малюнки, крутив якусь геометрію, дивився сцени з космічних фільмів. Але знак так і не народжувався. Я пішов гуляти з собакою. І в парку натрапив на рішення. «О, це воно». Прийшовши додому, я просто здублював цю форму. Бо ark з англійської ковчег, і там кожної тварі по парі. А ще це про об'єднання різних систем в одну. Знак схожий і на людей, і на роботів.

«Коли я була мала, я хотіла бути схожою на Шерлока Голмса.Я хотіла бути крутим професіоналом. Тим хто справляється зі своєю роботою феєрично. Тим, хто завжди добереться до розвʼязання проблеми.І досі хочу)Але куди мені до геніальності Голмса!(Прийми як давність посередність своїх розумових здібностей. І навіть не намагайся вгадати, хто ж там злочинець)Та ось що я зрозуміла.Що, по-перше, Шерлок Голмс на геніального детектива не вчився.Він робив те, що його захоплювало.Він займався дурницями, по суті. Заповнював своє “ментальне горище” інформацією про види попелу від сигар, відмінністю бруківки та ґрунтів на різних вулицях Лондона. І саме це робило прямий внесок в його крутість.По-друге, Шерлок Голмс не став геніальним детективом раз і назавжди. Він піддавав сумніву цей статус в кожній новій справі. Більш того, в процесі кожної справи він майже щоразу помилявся, йшов хибним слідом. Тобто не в кожній точці розслідування Холмс був сяючим генієм. На деяких етапах він був “віслюком”.Головне рухатися. Бо так можна ним і лишитися.Краще бути самозванцем-детективом, ніж напевно віслюком».•Головна редакторка друкованого журналу поділилася зі мною цією історію, а мені захотілося розділити її з вами. Класно бути дорослим, який може дефрагментувати кумира на частинки і нарешті побачити його недосконалості, недовершеності. «Роздягнути» його з образу ідеалу

Дія четверта. Фінальне відео. (Трошки перескочив, бо знаки в пості не резинові)“Ну почнемо з того, що монтувати ви, шановна, не вмієте. А той, кого ви покликали це робити — теж не геніальний голлівудський директор монтажу.”“Ну бо ти ніхто в цій сфері. В тебе й знайомств немає”“Відступаєм, поки не пізно, краще так, ніж станеш посміховиськом на ютубі”“Уже пізно”.Самозванець був запрошений на премʼєру першого відео, потім другого відео, потім третього. Десь на четвертому він трохи заспокоївся.Те, що я зробила, була далеко не найпрофесійнішим.А це найстрашніше.Нащо ти це робиш, людино, хай цим займаються професіонали!Але професіоналам є чим зайнятися. Чимось іншим. Тим, що їм цікаво!Знаєш як я це знаю? А вони мені самі сказали це — в цій самій серії інтервʼю! Яку ти саботував.Знаєте, що я навчилась з цієї історії?• Самозванець керується застарілою інформацією. Він говорить з минулого. Але моя прошивка постійно оновлюється. І якщо в мене є цікавість до чогось нового, то я маю на неї повне право. Треба знайти в собі сміливість і поставити собі запитання: що мені важливіше — спробувати, чи берегти своє крихке его навіть не від “розкриття”, а від страху розкриття. • Я не критикую. (Дуже стараюсь). Ти не знаєш, скільки сил і ресурсу людина вклала в те, на що ти дивишся. Хай воно тобі подобається, чи ні.