Романтизація шрифтового дизайнуЗаперечте, якщо я не правий. Я не раз помічав, що у багатьох дизайнерів є певний трепет стосовно шрифтових дизайнерів. Типу шрифтовий дизайнер — це такий собі вищий дивізіон, і їх дуже мало, бо це якесь рідкісне знання. Хоча насправді причина простіша. Шрифтовиків мало, бо це дуже маленький ринок, на якому скажено важко заробляти. І знаєте що треба щоб бути справжнім шрифтовим дизайнером? Треба дійсно випускати шрифти, що по факту не сильно пов'язано з творчістю, а потребує великих інвестицій часу, а результат не завжди передбачуваний. І ви конкуруєте з купою безкоштовних шрифтів. І сказати нове слово в шрифтовому дизайні майже неможливо в плані форми, хіба що це буде якось пов'язано з новими технологіями. Але зрозумійте мене правильно. Це круто вміти вільно поводитися зі шрифтами, вміти відкрити Glyps, Fontlab або Robofont і намалювати щось, чим можна набрати текст. Але повірте, для цього не потрібно бути шрифтовим дизайнером. Достатньо базового розуміння, неупередженого майнсету (це найскладніше) і бажання трохи розібратися. Все інше — тупо практика і спостереження, але це кругом так.Але якось так сталося, що створення шрифтів обросло купою правил, упереджень, трепету перед авторитетною думкою і всим оцим. Звичайно, щоб бути шрифтовим дизайнером і випускати якісні шрифти треба набір скілів, багато з яких виходять далеко за малювання літер, але скоріш за все вам це і не потрібно. І мій пойнт у тому, що взагалі не треба бути шрифтовим дизайнером, щоб створити якусь кастомну цікаву штуку, якою можна набрати текст. І вже точно не слід переживати, що скажуть "справжні" шрифтовики. Бо якщо у когось є стала думка про те, як потрібно бути, то це проблема тієї людини — не ваша 🫶На фото: розказую Еріку Шпікерману, що він обрав не ту професію, але вже пізно щось змінювати.