CORVUS Gunfighter

Що цікавго за два дні)▪️вчора відвідали тир CSA в Києві. Я тут був вперше. Дуже крута душевна локація, що стрімко розвивається. Прям потужний лайк.Доречі, тепер там є наші збройові чохли) поки що трохи зовсім, але з понеділка розширимо наявність!▪️сьогодні також вперше побував на стрільбищі Pitbull Academy. Якщо чесно і простими словами - я їбало завалив) це дуже потужно продуманий полігон. Прямо в захваті🔥Ну і на додачу, з приємного, прийняв участь в тренувальному матчі. Загалом було 45 учасників. Я стріляв з Глока 19 в серійному класі, де було 11 стрільців. Завдяки тому, що 10 інших накосячили більше, ніж я, вийшло так, що виграв 🤷‍♂️Хоча, по факту пістолет мені сьогодні влаштував тренування по усуненню затримок)▪️після заїхали познайомитись в КБВП (Київська база вогневої підготовки) - це CQB рай🔥 Пофану побігали, щось пошмаляли, по нарізали, отримали задоволення від місця і спілкування💪Хочеться додати, що я не стріляв в Києві з лютого 22 року. І, станом на сьогодні, я дуже приємно здивований, як розвивається стрілецька культура в столиці. Ці два дні в мене було враження, що ми в стрілецькому Лас Вегасі))

Дійсним доповідаю, щодо тренувань базового рівню для початківців!Хто зареєструвався на останнє - той зареєструвався)Бо воно не «крайнє», а саме останнє. Скажу чесно, мені ця історія з тренуваннями відверто набридла. Я приділив навчанню людей майже сім років. Якщо дуже коротко і простими словами - кайф я отримую від стрільби та власних тренувань, але не від тренування когось. Якби це було інакше - я б досі працював інструктором в тирі, зупинивши всебічний власний розвиток) Звичайно, величезна купа часу з 22 року була приділена роботі з військовими. На сьогоднішній день, мʼяко кажучи, є кому тренувати людей)Я ж в подальшому хочу більше часу приділити саме власному розвитку.Є вже досить велика грядка людей, з ким ми разом тренуємось щотижня. І, звичайно, я б хотів, щоб ця грядка зростала.Саме тому, наразі, вже готую документи на оформлення ССК (спортивно стрілецького клубу) і ці тренування будуть для членів клубу. З відповідним графіком як тренувань, так і участі в змаганнях. На наших тренуваннях - я нікого не вчу, а вчусь разом з іншими!Задача цих тренувань - створювати умови (вправи), де ми зможемо аналізувати себе і в подальшому робити роботу над помилками.Тобто, участь в тренуваннях має на меті самостійну підготовку як стрільця, так і його зброї/комплексу. Це я до того, що досить часто стикався з відношенням, що я «мама» - маю пристріляти зброю, обслужити, розжувати тощо. Ні. Це все, як і власна підготовка - відповідальність кожного стрільця особисто. А я ж просто створюю умови, де ми можемо розвиватись далі. Тому, в подальшому, кому буде цікаво, я залюбки сприятиму розвитку в колективі нашого ССК за направленням практичної стрільби, тобто за правилами IPSC. Не більше.Доповідь закінчив🫡😎

Добрий ранок 🤜🏻🤛🏻Буду тут давати більше інфи щодо наших тренувань, оскільки:▪️по суботах нас стрімко більшає▪️щомісяця будуть дводенні заняття для новачків. Починаючи з наступної пʼятниці. Перший день - теорія, другий - практика на полігоні. На суботні тренування допускатимуться тільки стрільці, що пройдуть дводенний курс. Це про економію часу на тренуванні і безпеку на стрільбищі.Щодо регулярних тренувань - ми їх проводимо за правилами IPSC.Чому?Бо з 22-23 року вже давно немає сенсу в тих «Крию/біжу» й інших «тактиках малих груп».Наші тренування не про тактику, а про вміння стріляти. Стріляти і влучати. Швидко, далеко, точно, з будь-яких положень. І саме ці навики розвиваються найкращим способом завдяки змагальному процесу, аналізу себе і інших стрільців, роботи над помилками.Так, станом на сьогодні, не дивлячись на те, що практична стрільба була створена полковником Джефом Купером саме для підготовки силовиків і військових, IPSC як спорт мало відповідає військовим практикам. Перш за все через комплектацію зброї. Бо, коли, стрільці, умовно, виходять на один рівень - починає вирішувати тюнінг і тонкі налаштування. Проте, принципи IPSC наразі є найкращим способом розвитку власника зброї, як вправного, швидкого, влучного і безпечного стрільця. І ніщо не зрівняється з якістю напрацювання моторики роботи зі зброєю.Тому, так. По вихідним - це спорт.

А тепер, всім добрий ранок)Як вже вищезазначено - канал перейменовано на CORVUS Gunfighter.Ядавно хотів змінити назву каналу, бо трохи підбішувала його «егоцентричність»🤣Хто на звʼязку - і так знають, що я Влад))А от щодо ганфайтерів - то це умовно ми всі в нашому сьогоденні.Ганфайтери - це оті міфологічні тіпи з Дикого Заходу, що стрілялися біля салунів у вестернах.Чому міфологічні? Бо, кажуть, кінематограф їх історії сильно перебільшив в романтизував.І якщо у них був там Дикий Захід, то у нас якийсь Лютий Схід)Все, чого ми прагнемо в стрілецьких тренуваннях - бути точніше, швидше, сильніше.Прагнемо постійного розвитку, щоб, умовно в полі з ворогам наодинці, не залишити йому шансу. І як би ми раніше не сміялись про двох долбойобів, в полі, що проїбали все і пиздяться на лопатах - сьогодні це не жарт. І, нажаль, подібні приклади вже не рідкість. Але, задача ганфайтера - бути перш за все вправним стрільцем і не залишити шансу тому тіпу. З лопатою він чи з автоматом.Наш патч був зроблений вже давно але невеликою партією.Череп ворона - це щось накшталт «Memento Mori». Тобто, всі там будемо. Але Стрілець має мати можливість відтягнути цей момент.Тут в нагоді фундамент наших навичок - Техніка, точність, швидкість.Їх на шевроні символізують три стріли 💪Короче, я як був на звʼязку, так і залишаюсь. Ділитись збройовими новинами, нюансами, тренуваннями тощо.Просто тепер під такою символічною назвою.З повагою і подякою всім, хто на звʼязку🤜🏻🤛🏻Каліна🫡

ДГК/ полумʼягасник/ саундмодератор Давайте, спробуємо швидко розібратись, що для чого. І почну я з глушників, бо це зараз наймодніша тема, як щодо виготовлення, так і придбання.Глушник - це красиво, це факт)Чи потрібен він? Вирішувати особисто. Його основна задача: ▪️розсіювати звук, ▪️робити його комфортним для стрільця і оточуючих, ▪️засирати зброю нещадно. Мінуси :▪️жоден глушник не зробить зброю безшумною, оскільки неможливо прибрати «хлопок» виходу кулі на надзвуковій швидкості, для цього треба дозвукові набої. Глушник здатен тільки «розсіяти» звук, щоб було важче зрозуміти з якого напрямку пролунав постріл. ▪️кількість зворотніхгазів зростає, відповідно зростає забруднення▪️глушник акумулює конденсат після стрільби, що значноприскорює корозійні процеси в стволі, якщо не знімати його після стрільби і не обслуговувати зброю. Він не має жити на стволі постійно. Інакше це значно знищує ресурс ствола (пофіг хром, чи ні), оскільки корозійні процеси швидко руйнують його близько до дульного зрізу.▪️бюджетнізразки не відрізняються особою високоточністю, що може не тільки призвести до його руйнування, але і до значного збільшення розсіювання по купності через вплив газодинаміки.▪️ВСІ! Глушникизмінюють СТВ! Не через свою якість, а через вплив на коливання ствола, оскільки досить важка штука накручена на дульний зріз і ствол поводит себе абсолютно по іншому. В додаток, якщо глушник під час коливань торкатиметься цівки - це значно погіршуватиме купність через появу дисонансу в коливаннях.▪️Маскуванняпострілу - це те, що він має робити. Перш за все, щоб не демаскувати стрільця вночі + не засвітити ПНБ, що б не призвести до плавної смерті ЕОПа. І правильно підібраний, дійсно може прибирати спалахи. Проте, будь який глушник гріється дуже швидко і сильно. Відповідно, спалах він прибере, але в ПНБ ворога буде виглядати як якийсь маяк на березі океану. ДГК. Його задача одна - прибрати імпульс віддачі. Я вважаю, що це суто спортивний аксесуар. Всі робочіДГК дуже гучні. Основний мінус - тотальна зневага до оточуючих. Стрільцю може бути більш-менш комфортно, проте, побратими поруч отримуватимуть мікро баротравми від кожного пострілу. При стрільбі лежачи підіймають купу пилу, не рідко прям в обличчя стрільцю. В польових умовах взагалі не бачу сенсу використання на карабінах. Бо комфорт - то на вихідних на полігоні хіба що)Полумʼягасник. Він не просто так встановлюється на більшість військових зразків зброї з заводу. Правильний полумʼягасник розсіює порохові гази, не даючи їм можливість спалахнути. Особливо на коротких стволах, де ця можливість значно більша, через велику кількість в порохових газах незгорівшого пороху. І саме його я вважаю найправильнішим і варіантом роботи в ночі. Бо він і спалах має прибирати, і не демаскує надлишковим нагрівом. Це не обовʼязково має бути стандартний А2 (birdcage), є купа варіантів кастомних. Проте, більшість знецінена, оскільки, переважно, стрільці шукають собі ДГК чи глушники. І все це має бути, але під свої цілі і задачі. Тобто, я не можу сказати, що щось правильно, а щось ні. У мене на різних карабінах стоять і ДГК, і глушники, і полумʼягасники.Проте, обирати їх собі треба, враховуючи плюси, мінуси і власні вимоги під власні умови🫡

Про слух і “мені пофіг”Оскільки останнім часом переважно працюю з військовими, бачу, що як мінімум третина взагалі не користуються захистом слуху. Аргументація одна й та сама: «та я звик», «мені пофіг», «та я і так не чую вже нормально».Але є нюанс.Постріл ≠ просто «шумно»Кожен постріл - це імпульсний ударний тиск. 140–170 дБ.Це не просто “гул” у вухах - це мікроскопічне руйнування волоскових клітин у внутрішньому вусі, які, спойлер: не відновлюються.Відчув дзвін у вухах після пострілу? Це називається тінітус (tinnitus) - класичний симптом акустичної травми.І от що важливо: якщо тінітус з’явився, то, найімовірніше, ви вже втратили частину слуху у високочастотному діапазоні.Кожен новий епізод дзвону після стрільби - це черговий крок до погіршення слуху. Це не “мене пронесло” - це “тільки що щось в тобі зламалось ще більше”.Дзвін ≠ контузія.Але контузія - завжди з ним.Багато хто плутає:Тінітус після стрільби - це здебільшого ушкодження внутрішнього вуха (слухових клітин).Контузія (акубаротравма) - це вже про мозок і нервову систему. Там ушкоджуються м’які тканини голови, слухові шляхи в мозку, може бути струс.І так, активні навушники (які ще й закривають м’які ділянки позаду вух) дають захист не тільки слуху, а й частково - від ударної хвилі, яка здатна спричинити контузію. Це особливо важливо в закритих середовищах, на полігонах, у бронетехніці, при роботі з вибухами поруч, артилерією тощо.А от якщо після контузії з’явився тінітус, то це вже, найімовірніше, на все життя. Ми до нього звикаємо, але повної тиші більше не буде.Дехто каже, що “в тиші лягаєш спати і чуєш цей писк” - оце воно. І воно вже нікуди не зникне.Висновок:Навушники або беруші - завжди. Відсутні? Впихни хоча б гільзи в уха.Нажаль, тема захисту органів слуху та зору вічна.І, нажаль, більшість вчиться на своїх помилка, але то зазвичай вже пізно.

Тігра написав в ФБ пост про звʼязку «ПНБ + ЛЦВ + коліматор»По суті, все вірно.Чи згоден я, що це аксіома? Абсолютно ні.Все ситуативно. Взагалі, «ситуативно» - синонім слова «тактика», я вважаю.Залежно від задач, умов тощо, ідеальною звʼязкою, окрім описаної в пості, може бути:1️⃣ ПНБ з ЛЦВ та тепловим прицілом. Це більш позиційна історія, менш динамічна і «штурмова», проте актуальна. В таком випадку, тепловий приціл здатен бачити ворога значно раніше і далі від стрільця, ще на підступах. ПНБ потрібен як повітря для орієнтування і переміщення. ЛЦВ для роботи на коротких і середніх відстанях, плюс саме як цілевказівник для інших членів групи, якщо хтось один в тепловому прицілі ідентифікував противника. В такому випадку, ЛЦВ може показати напрямок «профілактичного» вогню всім бійцям, що мають ПНБ. І так, я вважаю, саме в цьому випадку, похуй, що ЛЦВ може демаскувати, бо дуже вірогідно, що ворог штурмує також з ПНБ. Але він і так вже штурмує і знає напрямок. Просто, треба зберігати мобільність і не маячить лазером з одного місця)2️⃣ ПНБ на ліве око + ЛЦВ + коліматор.Ця звʼязка має логіку роботи з ПНБ за допомогою ЛЦВ, а у випадку, якщо ЛЦВ/ПНБ виходять з ладу - Стрілець переходить на коліматор без зайвих рухів.Плюс, така комплектація підходить таким стрільцям, як я, які є правшами , але з лівим ведучим оком. Тривале перебування з ПНБ на сильному оці буде простішим для орієнтування, менше викликати розфокус, при цьому, перехід на коліматор за потреби, відбувається без перешкод .Всі три варіації можуть бути робочи. В будь якому разі, найефективнішим буде те, що натреновано.Особливо не варто забувати про стрілецьку моторику, оскільки, при роботі з ПНБ, зброя знаходиться в сліпій зоні. І абсолютно неважливо, яка нічна комплектація зброї, якщо Стрілець не достатньо тренований, щоб «наосліп» перезарядитись, чи усунути затримку.

Що робить 5.56 з цивільним стволомМи підіймалираніше тут цю тему і я обіцяв показати.На скріні - вигляд кульового входу ствола зі звичайною карбонітрацією. Патронник Wylde.Нагадаю - всі арки у нас на ринку мають патронники 5.56 чи Wylde, тобто вони всі технічно розраховані на нормальну роботу з військовими 5.56 набоями.Але, покриття ствола - це інше. Хром, чи QPQ покриття розраховане на надмірний тиск і дію газів неякісного військового пороху, тому здатні тримати кондицію значно довше.Звичайні «сирі» стволи з хімічним загартуванням (карбонітрація, мелоніт тощо) - дають таку картинку приблизно в діапазоні 3-5 тисяч активного «гарячого»настрілу, вони просто не вивозять тиску перед кульовим входом і метал починає прогарати активніше і швидше доходить до такої критичної ерозії, коли геометрія вже порушена.Що це значить?По перше, це одразу впливає на купність.Але, для більшості це і так не принципово)По-друге, і найголовніше - процес руйнації ствола, якщо почався - він буде тільки прогресувати. І, найпростіше, що це може викликати, окрім значно погіршенної купності - клини гільзи після пострілу, оскільки, в якись момент, під час пострілу, роздуваючись, краї шийки гільзи почнуть чіплятись за ці поглиблення.Висновки кожен робить сам.Проте, якщо обираємо цивільний карабін бід військові 5.56 - дуже бажано дивитись хром. Але це дорого і вибір не такий великий.Бюджетніше - QPQ «покриття» ствола. З того, що є у нас на ринку, по памʼяті - це точно карабіни ANDRO, які попри свою бюджетність, притримуються практично всіх міл-спек технічних стандартів у виготовленні своєї зброї.

Так от, щодо спостереженьЯ вже неодноразово тут про це писав, і от сьогодні, під час стрільби на 1430м , це було прям дуже наочно!Якщо Ви стріляєте/плануєте на середні і великі дистанції - метеостанція потрібна під рукою завжди!Особливо зараз, в міжсезоння.Оскільки, погода у нас шо в Сахарі - вдень спека, вночі холод.Відповідно ваша поправка міняється не тільки зима/літо, а й день/вечір/ніч/ранок!Дуже, прям дууууже поширена помилка, коли колись там пристріляли, заміряли, ввели ці данні в калькулятор і він пиздить. Так от ні. Це, виходить, Стрілець його сам найобує, потім обіжаєцця ))На прикладі сьогоднішньої стрільби:▪️6.5 Creedmoor▪️1430 м▪️сер. Швидкість 828 м/сІ почали ми стріляти приблизно о 18 годині, при температурі 26 градусів, з поділкою 20Mil на вертикальному барабаніА закінчили десь о 19:30 з температурою 10 градусів і з фактичною поправкою майже 22 Mil.Ще на дистанції 1000+ зайшов туман.Але суть в чому - за півтори години, після заходу сонця, температура впала на 16❗️градусів, що суттєво вплинуло на поведінку кулі!І це треба враховувати.Без метеостанції і відкаліброваного калькулятора ділов не буде)

Тиждень активної роботи зі STAG в 6.5 Creedmoor дає свої результати.За цей час працювали з ним в повний штиль, в лютий міраж, в пориви вітру 2-7 м/с, все фіксував, аналізував, рахував. Сьогодні результат:- 800 м, гонг 40х20 см - першим пострілом- кілометр, грудна мішень - першим пострілом🤟Всього на дві години тренування пішло 25 набоїв1200 важче було, ніж інші дистанції, кілька разів взяв, але переважно вітер ганяв ліворуч/праворуч, облизуючи гонг. Але, працюємо далі. 1200 також буде холодним взято😎І ще з цікаво - братик AIM знов бавився з .223, а саме:- постріляв, стабільно вражаючи, грудний гонг на 350 м з Aimpoint H2 стоячи з рук)- зі своє DD m4 зі стволом 14.5 і все тим же Aimpoint пооблизував всі краї грудного гонга і кілька разів влучив на 800м🤌🏻500 м після цього - то вже було не цікаво🤣Так от до чого я все це - PRS то дуже складна і водночас цікава тема. Як на мене, надважлива для саморозвитку Стрільця і найглибшого знайомства з балістикою і власною зброєю.Як я вже писав раніше - то ніфіга не бюджетно.Але! Якщо з власників AR-15 будуть зацікавлені - я б залюбки зробив тренування саме з .223 за принципами PRS. Оскільки це більш ніж можливо, більш доступно і до 500м точно можна працювати передбачено.Якщо серед нас тут зацікавлені є - можемо обсудити🫡