CORVUS Gunfighter

Так, оскільки я знов занурився у 6.5 Creedmoor і йому подібні, згадав дуже часту тезу, що чую від стрільців:«Балістичний калькулятор фігня - бреше»Так само свого часу ягрішив спочатку на Стрілок.про, потім на наш Стрілець. Потім почав користуватись типу топовим Applied Ballistics і зрозумів, що не може такого бути, що брешуть тупо всі)Тож чому ваш балістичний калькулятор “бреше” — і це нормальноБагато хто дивується:“Я ввів бал. коєфіцієнт (БК) і швидкість кулі, що вказані на патронах, а на 600 м не попав, калькулятор хибний!”Насправді — ні.Будь-який калькулятор спочатку бреше, і це нормально.Причин кілька 👇▪️БК не ваш — завод дає усереднені цифри, часто “маркетингові”, тобто трохи завищені. ▪️Атмосфера не стандартна — температура, тиск, вологість постійно змінюються.▪️Початкова швидкістьрізниться від партії до партії й від ствола до ствола.▪️ G1 vs G7 — неправильна модель опору дає похибку, що росте з дальністю.Простими словами - данні, що вказані на пачках - це відстріл в певних умовах, певної партії патронів зі ствола з певним твістом і довжиною. І вірогідність того, що всі данні співпадуть з вашими - дорівнює приблизно нулю)Що треба робити: 1. Заміряти швидкість кулі хронографом зі свого ствола. 2. Внести реальні атмодані в яких відбувається пристрілка. 3. Відстрілятися на відому відстань 600+ м і порахувати скільки РЕАЛЬНО треба крутити. 4. Підігнати БК або початкову швидкість у калькуляторі, щоб поправка співпала з дійсною.Після цього ваш софт відкалібрований і “вчиться” саме вашій гвинтівці й перестає брехати🫡

Добрий ранок 🤟Вихідні, як завжди повністю присвячені полігону і бажаючим чомусь навчитись)Тим часом, повернення до стрільби на великі відстані, відновило спогади про минулорічну поїздку на триденний курс по прикладному снайпінгу до «Alpha Bravo”.Насправді, це був дуже крутий досвід, де виїбало все🤣 Спека, незнайомі локації, зброя, набої, приціл - все що могло піти не за планом, майже так і зробило😁Висновків тоді було дуже багато.Найцікавіше для мене - адаптація до нових умов, бо більшість (в тому числі і я) звикає до свого «домашнього» полігона і дуже важливо змінювати локації, вчитись їх аналізувати і адаптуватись.В перший же день нам були створені умови, при яких з трьох спроб ніхто не вразив гонг 30 см на дистанції 470м 🤣При чому, з 11 людей були троє з .308, один з 6.5CM і всі інші з .338LM.Звичайно, вперед ми пустили .338, бо хіба то дистанція для них… думали всі в той момент🤣 Після першого кола стрільб всі здивовано звернулись до пана Бараненка з питанням «чому?!» «Тому що дебіли!» Можливо, це не пряма цитата, проте я почув саме так)))Бо, нам було надано час на підготовку - всі думали тільки за відстань і зробити незручне положення в балістичному вікні стабільним.Проте, ніхто не додумався подивитись на мапу. Між нами та гонгом було болото. Спека 35+.Ніхто не врахував рефракційну складову. Такі моменти дуже круто запамʼятовуються. Коли створюються умови, в яких у тебе нічого не виходить, потім пояснюється чому, відпрацьовується і є результат💪

Роздуми про популяризацію збройової культури в Україні.Бо з цією самою культурою у нас величезні проблеми, насправді.Її нема)Є «купка» стрільців спортсменів, що завжди горіли своєю справою і передають досвід військовим. Багато з них і самі наразі у війську.І є така сама умовна купка здравих військовослужбовців різних структур (сержантів, офіцерів), що діляться цим досвідом, набутим у когось з ʼ14, у когось з ʼ22 року.Проте, саме щодо популяризації культури, є купа підводних каменів. По-перше, це медійка.Все, що ми робимо медійно, охоплює переважно однодумців, які вже в темі.І, особисто для мене, досить складна тема, який треба робити контент для зацікавлення людей далеких від зброї, щоб зробити це трохи ближче.Поки, як я бачу, такий контент виходить тільки у пана Збройового лобіста (засновника незрозумілої організації УАВЗ) і те, як на мене воно має тільки зворотній ефект, оскільки у нього завжди все погано, все пропало тощо.Друга проблема - це заборона рекламувати зброю. Мова йде про будь яку рекламу - хоч онлайн, хоч борди в містах.Нажаль, переважна кількість населення морально знаходиться дуже далеко від зброї і не розуміє взагалі наскільки все це наразі доступно громадянам.Оскільки, стрілецький спорт в Україні є офіційним неолімпійським видом спорту, що підпорядковується Міністерству молоді та спорту, особисто для мене заборона реклами зброї виглядає приблизно, як заборонити зображення футбольного мʼяча в рекламі🤷‍♂️.Формат Корвус Лайв є спробою зробити медійку, що можлива на нашому рівні наразі, трохи зрозумілішою, обʼємною. Наразі, звичайно, це також контент, що націлений на розвиток обізнаності вже діючих власників зброї та тих, хто готується стати в темі. І відверто, важко придумати поки що щось більш охоплююче. Але ми думаємо над цим)Бо я неодноразово казав/писав, що вправне володіння зброєю давно має бути «національним ремеслом».

Нове відео на каналі в 20:30!наговорили більше ніж на годину)Ідея цього відео з'явилась несподіванно.У нас було дуже багато планів та ідей щодо наступних оглядів зброї, проте, в нашому графіку не вистачало часу навіть для поточних задач, спланувати щось дуже важко.Тому з'явилась думка, чому б не дати Вам можливість "прожити" один з робочих днів разом з нами)Найнасиченіші дні - це вихідні по графіку в магазині. В ці дні ми майже завжди на полігоні, працюємо в майстерні та розробляємо щось нове для нашого бренду Crusage. І я вирішив спробувати поділитись активністю цих днів. Тим паче, що дуже багато часу проводимо в дорозі і тут є реальна можливість робити такий собі дорожний підкаст)Так, звичайно, "перший млин комом")Тут є і проблеми зі звуком, і досить багато балаканини, оскільки ми дійсно до цього не готувались, а просто спілкувались між собой і з можливим глядачем.Але, якщо хтось додивиться до кінця (головне витримати перші півгодини)))) - дізнається про нас і нашу діяльність трохи більше.В планах робити такий формат хоча б двічі на тиждень.Обіцяємо приділити більше уваги змісту і звуку в подальшому))https://www.youtube.com/watch?v=M_-eY8gJ1hk

Сьогодні на тренуванні поршень Adams Arms неприємно здивув.Ранок почав зі спроби перевірити пристрілку перед першою вправою.Однак, постріл відбувся, але екстракція гільзи - ні. І так тричі.Перше, що я припустив, що газблок був налаштований з глушником, тому, можливо, під ДГК треба зробити 1-2 кліки і трохи відкрити газовий отвір.Але це виявилось не просто нереально, а ще й зігнуло скребок мого Leatherman MUT, яким я намагався це зробити, зрозумівши, що вручну це неможливо)Та й, навіть, якщо б я це зробив - воно не допомогло.Бо причиною виявився сам газблок, який під час попереднього тренування (приблизно 150 набоїв) поршень зсунув вперед приблизно на пів сантиметра.Тренування для карабіну закінчилось не почавшись. Я якось постріляв з чужого Daniel Defense V7 14.5” (доречі, дуже сподобався ергономічно)Потім на майстерні пригоди продовжились. Щоб почистити поршень Adams Arms, треба зняти газблок. І тут, я не розумію, як він зсунувся, бо болти були затягнуті і сидів він дуже туго на стволі, ледь вибив.Інший негаразд - регулятор газблоку.Після 150 пострілів, його не те що неможливо було регулювати, я зміг його провернути і дістати тільки з молотком і виколоткою після того, як на півгодини залив балістолом.Тож, поки відчуття такі собі по такій комплектації. Дивимось, що буде далі.

Добрий ранок🤟Трохи роздумів і історії. Навіяно кількома факторами:▪️ несприйняттям стрілецького спорту як логічного розвитку▪️ незнанням історії самої стрілецької культури▪️ і, головне — забутою постаттю її “батька” — полковника Джеффа Купера (на фото).Поки стрільці всього світу (навіть краіни-уєбана) розвивають свої навички, тренуючись і змагаючись за принципами IPSC (Міжнародна конфедерація практичної стрільби), у нас, переважно, вважають це спортом, таким собі «стрілецьким балетом», жодним чином не повʼязаним з сучасним застосуванням зброї. З одного боку, в цьому є частка правди. Оскільки, сучасний спорт з його конкуренцією і розвитком збройових технологій, довів зброю, що використовується в IPSC до рівня спортивних болідів.Задача цієї зброї бути максимально швидкою та стабільною. Коли рівень стрільців плюс/мінус однаковий, тюнінг може дати перевагу.Така зброя не вивезе польових умов. Вона на це ніяк не розрахована. Це такий собі «автомобіль для треку».Коли ж наші карабіни, відповідні до сучасних вимог військового використання - це скоріш Off-road потужні агрегати.Проте, ці думки навіяні, перш за все, саме незнанням більшості ключової фігури - батька сучасних технік і принципів стрільби - полковника Джеффа Купера.Хто він?▪️ Ветеран Другої світової і Кореї▪️ Полковник USMC▪️ Інструктор, мислитель, засновник Gunsite▪️ Батько Modern Technique of the Pistol▪️ Автор “The Art of the Rifle”▪️ Ідеолог “Трикутника”: Швидкість – Потужність – ВлучністьIPSC як дисципліна була створена саме для розвитку військових, поліцейських тощо.І варто розуміти, що в її принципах закладений досвід, отриманий війнами і десятиріччями тренувань.Тобто, сама концепція практичної стрільби - це ідеальні умови для сучасних «ганфайтерів».Коли ми маємо сталі базові стрілецькі навички - це логічне продовження їх розвитку .Оскільки, стрес фактор присутній, різноманітність присутня, швидкість і точність важливі на однаковому рівні, змагальний процес - є двигуном зросту над собою. Тобто, не треба сприймати IPSC суто як спорт. Не треба змагатись зі спортсменами і їх зброєю. Витягуйте найкраще зі своєї зброї, користуючись саме принципами IPSC.Ваша зброя здатна на набагато більше, ніж її власник. Опановуйте її. Стріляючи не тільки на 25-100м, а й на 200-300.Вивчайте балістику своєї зброї, бо це величезна прогалина у багатьох.Змагайтесь між собою. Вчіть один одного, бо зі сторони завжди краще аналізувати)Ну і, якщо вам не відома особистість Джеффа Купера - раджу почитати трохи. Людина дійсно віддала все життя своїй справі, випереджаючи сучасність і ставши, як на мене, найвпливовішою особистістю стрілецького світу 20 століття .

Добрий ранок🤟Якось так повелось, що вдається щось писати під ранкову каву)Сьогодні тема - мішок під приклад)Для когось ця тема не трушна, проте, як на мене - мастхев для навчання, тренувань і стрільби на купність.Мішок - це мішок) Нічого особливо нового в ньому не придумаєш, та й сенсу нема. З правильним наповнювачем - вони всі чудово працюють.Проте, я, як і переважна більшість стрільців з .308, 6.5 тощо, роками користувався мішком від Алєбарди. Звик до нього.Але, коли у нас зʼявилось виробництво Crusage, зʼявився і запит від потужних фахівців, що працюють з .338, на дещо нестандартний мішок. Відповідно - чому ні? Чому б трохи не розширити варіативність цих мішків?)Так зʼявилось три розміри.Великий - стандартний, як і у Алєбарди.М - такий саме по ширині, але трохи нижчий. Ідеально для болтовиків з важким шасі, де приклад не рідко досить великий.S - мій фаворит. Саме на такий мішок був запит від фахівців. Він такий саме по висоті, як стандартний, проте, його особливість - ширина. Він ідеально заповнює руку. Легкий. Займає мало місця. Ідеально підходить для AR-10/15. Треба вам це, чи ні - я не знаю))Просто вирішив поділитись.Взагалі, основна робота у нас зараз йде над збройовими чохла, попит на які виявився більшим за наші можливості. Але, паралельно продовжуємо розвивати лінійку, тестувати нові вироби і, взагалі, дуже сильно стараємось робити якісне і корисне. Бо «бракодєлів» у нас з 22 року в без нас вистачає😁

Добрий ранок, панове🤟Тож, коротко і простими словами щодо буферів.По-перше, проблема овергазу - не завжди проблема!Якщо розглядати стандартні військові арки - вони майже всі будуть з довжиною газової carbine і трохи «овергазовим» отвором в стволі (в діапазоні 1.78-1.95 мм). І це робиться спеціально для трохи надмірного тиску, щоб зброя працювала в умовах забруднення. В таких випадках, важкий буфер встановлюється для збільшення комфорту стрільба - щодо віддачі і газів в обличчя Стрільця. Також, для зменшення зносу алюмінія ресиверу, оскільки важкий буфер уповільнює затвор. Жодних регульованих газблоків! Логіка військової зброї - чим менше різьбових зʼєднань, тим надійніше. Військова зброя не має бути комфортною, вона має бути надііною! Відповідно, вона не потребує тонких налаштувань. Висновок - буфер, завдяки уповільненню затвора, сприяє більшому виходу газів через вікно викиду гільзи. Проте, гази починають діяти на зброю, починаючи з газового отвору в стволі, потім навантаження отримує газовий ключ, потім лічина у місці фіксації Кам піном, потім бойові упори - і тільки потім затвор починає рух з можливим дискомфортом для стрільця у виглядів газів в обличчя і надмірного імпульсу віддачі.Тобто, те, що ми відчуваємо - це фінальна стадія впливу овергазу!І, якщо ми говоримо саме про усунення овергазу - то це ТІЛЬКИ регульований газблок!Він зменшує газовий отвір в стволі, відповідно - менше газу впливає на затвор і кожну його деталь окремо!Відповідно, строк служби затвору буде значно довшим. Оскільки, саме овергаз, особливо з використанням глушників, є основним спонсором поламаних лічин в районі отвору під кам пін, оскільки, лічина отримує надмірне навантаження і здається в найслабшому місці - або цей отвір, або бойові упори.З цього висновок - якщо мова йде про власну зброю, на яку ми витратили чимало грошей, дуже бажано, щоб вона прожила якнайдовше! Тому усувати овергаз треба саме встановленням регульованого газ блоку. Оскільки тільки він, правильно налаштований, дійсно усуває цю проблему і ваша арка буде вдячна.Якщо ж мова йде про умовний Colt та інші зразки військових арок - першочергове це надійність роботи. В такому випадку, овергазу трохи має бути.Але, мінус в цій історії, що дуже бажано мати з собою завжди ЗІП, а саме - запаску лічину. Бо, так, арка не є ідеальною. І, нажаль, зазвичай, поламка лічини - то питання часу.Тож, висновки, як завжди робіть самі)

Всім привіт, панове🤟Повернулись з Ізюмщини🫡Трохи додам своєї думки про ГП-34.Він потрапив нам до рук на ремонт та відновлення. Стріляти з нього можливості не було, проте, я думаю, що все теж сам по відчуттях , що й ГП-25. Бо технічно все теж саме.Основна його відмінність - сумісність з АК-12 та новий приціл.Приціл, якщо кути поправок працюють - досить непоганий, інтуїтивно зрозумілий і простий в використанні, нема ніяких «маятників», як на 25-му.Проте є кілька нюансів.Перше - приціл розташований з правого боку гранатомету. Я досить багато працював з ГП-25, тому особисто мені це рішення абсолютно незрозуміле і незручне.Друге - щодо сумісності з АК-12. Якщо працювати з ГП «мінометно» упором прикладу в землю - впевнений, що приклад АК-12 не вивезе такого навантаження.Не тільки пластик, а й «кнопка» розкладання прикладу, яка і так дуже часто ламається. Але, з прицілом праворуч, стріляти навісною траекторією зручно саме з упором в землю 🤷‍♂️Тому, як на мене - це звичайно, цікавий трофей, бо їх не так багато. Проте, особисто я для робочих потреб обирав би 25-й. Саме через звичність прицілу. Якщо ви їм, звичайно, користуєтесь)

Наступне тренування для новачків (як власників, так і не власників зброї) відбудеться наступної суботи (3 травня)Перше базове тренування - це 4 години детального розбору кожної дії, що позитивно, або ні, впливає на стрільбу. Це все дрібниці, на які, чомусь, мало хто звертає увагу. Проте, стрілецька навичка цілком складається з дрібниць і кожна впливає на ваш промах.Перше базове тренування - це дуже багато теорії, холостіння і практики. Для того, щоб ви почали розуміти своє тіло, свою зброю і "подружити" їх.Друге базове тренування (три години) - трохи складніше і прогресивніше. Проте, 7 годин занять сумарно в подальшому - це 15-ти хвилинна розминка перед кожним тренуванням. Це і є БАЗА.І, навіть, якщо з певною періодичністю, ви будете стріляти тільки цю розминку (бо не всім бюджет чи обставини дозволяють витрачати 200-300 набоїв на тренування) - ваша стрілецька навичка буде не тільки не забуватись організмом, а й прогресувати. Бо це все - психологічні чинники та м'язова пам'ять і моторика.Тож, запрошую всіх бажаючих.Кількість місць обмежена.Кількість місць для тимчасових не власників зброї - три.Реєстрація за посиланнями:▪️Власники зброї▪️Не власники зброї