Шановні колеги! Готуючись до лекції магістрам з тематики суб’єктів права (у т.ч. корпоративного), переглянула судову практику по приватним підприємствам.І в черговий раз здивувалася тому, скільки негараздів ми мали з Господарським кодексом взагалі, з визначенням в ньому різних дивних підприємств/господарюючих суб’єктів і зі ст. 113 ГК зокрема!Це породило безкінечні спори з приводу того, що таке приватне підприємство, різні правові позиції ВСУ та ВС, які змінювалися протягом цих 20 років.Достатньо перелічити такі постанови: Постанова ВГСУ від 10.08.2016 у справі №914/1876. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/59631510;постанова від 06 березня 2018 року у справі № 907/167/17;постанова ВП ВС Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 917/1887/17;постанова ВП ВС від 11 червня 2019 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-23гс19);постанова ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18;Постанова ВП ВС від 2 листопада 2021 року Справа № 917/1338/18;Постанова ВП ВС від 15 червня 2022 року справа № 450/624/15-ц…Скільки зусиль! Скільки часу! Скільки поворотів на 180 градусів!А от вираз з постанови ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18: «Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності.»Думаю: щось до болі знайомий вираз. Начебто я так колись писала. Не полінилась, перечитала свої статті і от цитата з моєї статті 2008 року «Правове регулювання приватних підприємств»// Нотаріат для вас. –2008. - № 6 -- С.21-24:«Позначення в ГК такого виду підприємств, як приватні підприємства, є лише вказівкою на класифікацію підприємств за формою власності. Приватні підприємства мають перетворитися на господарські товариства.»А взагалі темі про приватні підприємства мною бути присвячені низка статей. Так от постає питання про те, навіщо було рухатися таким шляхом і чому не сприймати ті аргументи, які наводилися?Відчуваю себе неоціненим Ульпіаном.😔😜 Але у нас би й до Папініана не дослухалися. Чому все так відбувається? Пишемо, доводимо, аргументуємо, ратуємо, намагаємося зробити як краще… І все це падає в безодню. І лише зі спливом мало не 20 (!!!!) років вища судова інстанція приходить до такого ж висновку.
Тема "Поділ майна між подружжям: частки в статутному капіталі та окремих майнових прав. Значення згоди при поділі"Наші діалоги з суддею Верховного Суду Василем Кратом присвячені такому питанню, яке було і залишається злободенним – поділу майна між подружжям. Ми обговоримо різні нюанси, пов’язані з поділом не речей, а майнових прав, серед яких – право на частку в статутному капіталі, майнове право на товарні знаки та ін. А також зосередимо увагу на тому, як бути з майновими обов’язками – чи їх також можна або слід ділити і якщо так, то яким чином?Приєднуйтесь. Буде цікаво і пізнавально.Вітається надсилання ваших питань заздалегідь – ми матимемо час їх обдумати і відповісти.Захід публічний і взяти участь зможуть всі бажаючі – треба лише зареєструватися.Шановні колеги!Весь час з моменту створення нашої ГО «Цивілістична платформа» ми проводимо всі наші заходи за власні кошти, без грантів та бюджетної підтримки. Ми щиро вдячні тим, хто нам допомагає. Ми цінуємо це. Ми проводимо багато публічних заходів. Однак у нас є до вас прохання по можливості сприяти нашій діяльності. Для цього ми створили банку і хто має бажання підтримати наш захід, може це зробити. Будемо вдячні за будь-яку суму – всі кошти йтимуть на розвиток ГО «Цивілістична платформа», розширення і покращення її діяльності. А відтак – на благо всім українським цивілістам.🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/4yEfK2ZQXE💳Номер картки банки5375 4112 2226 6939Реєстрація 👇👇👇
📗 Засновники/учасники/акціонери/члени юридичної особи можуть зловживати своїм правом, використовуючи юридичну особу як правову форму здійснення ними дій у власних інтересах і з порушеннями закону й інтересів інших учасників та кредиторів юридичної особи.Щодо тих правових механізмів, завдяки яким стає можливим притягнення до відповідальності по боргах юридичної особи іншої особи, то в ЦК України такий механізм міститься в ч.4 ст. 92. В навпівпублічному та у публічному законодавстві це питання вирішується значно більш безцеремонніше. Зокрема ст. 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає й відповідальність учасників банку за зобов'язаннями банку згідно із законами України та статутом банку. Особливо це стосується «власників істотної участі», які зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку і «пов’язаних із банком осіб».В законодавстві про банкрутство встановлюється притягнення засновника до цивільно-правової відповідальності, якщо він умисними діями довів юридичну особу до банкрутства, та під час процедури банкрутства у юридичної особи немає достатнього майна / грошових коштів для покриття боргів перед кредиторами (статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ). До цього слід додати судову практику зі застосування доктрини «проникнення за корпоративну вуаль», яка дозволяє притягнути засновника до відповідальності за юридичну особу.Хочете дізнатися більше?Купуйте другий випуск журналу за посиланням 👇
Шановні колеги! Дорогі друзі!📗Вийшов другий номер журналу «Цивілістична платформа». Він присвячений одній з фундаментальних тем цивільного права – юридичним особам. Тематика юридичних осіб має значення абсолютно для всіх аспектів – й укладення договорів, і представництва. Чого вартує питання прав на майно та відповідальності юридичних осіб!Так сталося, що в Україні проблематикою юридичних осіб займається мало хто з науковців. І це гостро відчувається особливо тоді, коли постає питання про внесення змін до ЦК щодо юридичних осіб. От нещодавно всіх сколихнула проблема реформи державних та комунальних підприємств у зв’язку зі скасуванням Господарського кодексу. Немає сумнів у тому, що така реформа потрібна, але це робиться в стані абсолютної (!) відсутності доктринального опрацювання цього питання. Тому розвідки авторів статей цього номеру будуть корисними і для законотворчої, і для правозастосовної діяльності.Ми сподіваємося, що як постановка проблем, яких торкаються автори статей, так і шляхи їх вирішення стануть і предметом дискусії, і підставою для формування своїх бачень, і інструментом для вирішення тих чи інших спорів.Другий випуск та окремі статті доступні для придбання за посиланням нижче 👇
Шановні колеги!🛰 Наша організація «Цивілістична платформа» вирішила провести конкурс наукових робіт.Звісно, може постати питання про те, що стало поштовхом для цього. Відповідь дуже проста: ми намагаємося і для наших книжок, і для нашого журналу, а тепер і для цього заходу відшукувати ті здорові наукові сили, які здатні писати справжні наукові дослідження, бачити проблему та мати змогу запропонувати її вирішення. Попри те, що наразі наукового планктону багато, є й «акули пера», яких ми знаємо, поважаємо і з нетерпінням чекаємо їх наукових праць.Задля того, щоб корпус справжніх науковців поповнювався, потребуються відповідні заходи. І це не звичні для нас конференції та круглі столи, де далеко не завжди почуєш щось дійсно значиме. Останнім часом їх лавина, часто – мутний потік.А нам би хотілось, що ті, хто справді прагне до наукових досліджень, був «на п’єдесталі». Ось для чого цей конкурс.А до обрання тематики конкурсу нас підштовхнули звернення деяких наших колег, які прагнуть написати статті на сучасну і злободенну тему, пов’язану з різними технологіями в праві. Навіть вже є черга для публікацій в журналі «Цивілістична платформа», номер 4 якого ми ї присвятимемо цьому. Переможці конкурсу будуть мати змогу опублікуватися в цьому номері журналу.Запрошуємо всіх, хто цією тематикою хворіє, до участі в нашому конкурсі.Це можуть бути наукові розвідки у сфері реєстрації прав та осіб, баз даних, диджіталізації в корпоративній сфері, в сфері судочинства… Я навіть не буду перелічувати всі ті сфери, де наразі затребувані новітні технології. Їх тьма. А наукових пошуків – кіт наплакав. Тож давайте заповнювати разом цю прогалину.Роботи на конкурс приймаються протягом двох місяців – до 3️⃣1️⃣ жовтня 2024 р.Детальна інформація про конкурс доступна за посиланням нижче 👇
Шановні колеги!Вже скільки років викладаю право й займаюся практичною діяльністю і ніяк не можу зрозуміти те, як так сталося, що у нас масово (!) і тривало (майже 30 років!) порушуються конституційні засади дій органів державної влади, зокрема прокуратури, і це не знаходить ніяких перешкод з боку суддівської влади. Що я маю на увазі? Відомий вираз про те, що «прокурор в інтересах держави в особі міської ради» чи іншого органу місцевого самоврядування звертається до суду.При чому держава до органів місцевого самоврядування? Чи може держава уособлюватись в орган місцевого самоврядування? Це різні структури в суспільстві, з різними повноваженнями, різні власники.Чи не читають Конституцію прокурори й судді? А якщо читають (думаю, що не можуть не читати), то чи не засмучує їх те, що вираз у позовній заяві прокурора, що він діє в інтересах держави в особі міської (або сільської чи селищної) ради не відповідає ст.19 Конституції України. Адже згідно конституційній нормі органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А в Законі України про прокуратуру» однією з функцій прокурора є представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави. Оскільки держава в правовідносинах діє через свої органи, то цілком логічно, що прокурор може звертатися до суду в разі, коли держава брала участь (була стороною) у правовідносинах через свій конкретний орган. Органи ж місцевого самоврядування не є державними органами.В Конституції, ЦПК та в Законі України «Про прокуратуру» вичерпним чином зазначається те, у чиїх інтересах прокурор мiг звертатися до суду і розширеному тлумаченню це не піддається.І ось лише в цьому році ВС звернув увагу на те, чи може прокурор звертатися з позовом за захистом прав держави в особі державного підприємства. Хіба держава діє через державне підприємство? Хіба ДП не є юридичною особою, яка може виступати в суді і це не є її принципово важливою ознакою?😒Тобто зі спливом 30 років ВС звертає увагу на ці порушення Конституції і Закону «Про прокуратуру».А коли ж ВС зверне увагу на порушення Конституції та Закону «Про прокуратуру» при зверненні прокурора до суду з позовом від імені держави в особі органів місцевого самоврядування?🤷 Сподіваюсь, що черга дійде й до цього. Але як бути із задоволенням судами тих позовів, які подавав прокурор в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування?🤔
Шановні колеги!Щось останнім часом в зону моєї уваги потрапляє немало цікавого матеріалу для роздумів на тему "Фізичні особи", їх спільноти, зв'язки, права тощо. Зазвичай ця тема в курсі цивільного права була такою собі, малоцікавою. Якоюсь мірою банальною.А от час від часу - то ШІ-агенти, то біологічні діти з масовими родинними / чи зовсім неродинними зв'язками.От така інфо:Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що у нього понад 100 біологічних дітей у 12 країнах.👌За його словами, 15 років тому він став донором сперми на прохання друга. Керівництво клініки запропонувало йому здати більше біологічного матеріалу для анонімної допомоги іншим парам з огляду на дефіцит «високоякісного донорського матеріалу».Дуров зазначив, що його заморожений матеріал, як і раніше, залишається в клініках і доступний для використання.«Тепер я планую відкрити вихідний код своєї ДНК, щоб моїм біологічним дітям було легше знайти одне одного», - додав він.Хіба не цікаво? Я не кажу про спадкове право😊 Я про інше🤔
Шановні колеги!Завершую роботу над новим підручником по цивільному праву (загальна частина), який планується видати до нового навчального року,Вирішила ризикнули й написати студентам про негаторний позов і позовну давність, щоб може ті, хто буде вчитися по цьому підручнику, не будуть допускати помилок, які нам демонструє судова практика.Витяг:"На практиці поширеним є бачення, що до негаторного позову позовна давність не застосовується, оскільки порушення права власності є тривалим.Це суперечить сутності захисту суб’єктивних цивільних прав і ст. 268 ЦК, в частині першій якої містяться вимоги, на які позовна давність не поширюється і серед них немає негаторного позову. В частині ж другій цієї статті вказується, що законом можуть бути встановлені також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність. В ст. 391 ЦКУ, якою регулюється негаторний позов, не зазначається, що на цю вимогу позовна давність не поширюється.Позиція про те, що на негаторний позов не поширюється позовна давність, є прикладом хибного стереотипу, який безпідставно виник і зберігається в цивілістиці і на практиці."
TGLIST.COM.UA
