Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі:"Складнощі простих питань спадкування за заповітом: скасування, множинність заповітів. Недійсність.".Онлайн участь 500 грн.Запис - 400 грн.Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис.Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів.🗓 31 серпня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записіПлан вебінару: 🍀Науковець : Печений О. П.Проблематика заповіту у спадковому праві1.1. Заповіт як розпорядження на випадок смерті : проблеми теорії.1.2. Скасування заповіту.1.3. Множинність заповітів.1.4. Смерть спадкоємця за заповітом до відкриття спадщини ☘️Суддя Верховного Суду : Ступак О .В.2.1. Розвиток судової практики у справах про скасування заповіту, множинність заповітів2.2. Особливості застосування правил множинність заповітів у практиці Верховного Суду. ☘️Нотаріус : Чуєва О. Д. Нотаріальний аспект застосування заповіту у спадкових правовідносинах 3.1. Проблеми посвідчення заповіту і робота нотаріуса, скасування заповіту у нотаріальній практиці.3.2. Вирішення нотаріусом проблемних питань при множинності заповітів.3.3. Визначення кола спадкоємців у випадку смерті спадкоємця за заповітом до відкриття спадщини.Спікери вебінару:🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України👉 Зареєструватися на вебінар:https://forms.gle/1YXpbzv1b5dscLvbA
До питання про те, в якому випадку ми маємо окремий об'єкт і чи є він об'єктом права, а в якому - це складова іншої речі. Або інакше: де складова, а де головне річ та її приналежність? Ця дискусія в праві доволі тривала і висловлювались різні аргументи.А я ось натрапила на такий доволі цікавий приклад, щоправда з мережі і тому не певна, чи в правовому аспекті тут все так. Тим не менш наведу цей приклад:Під час англо-занзібарської війни стався один цікавий випадок.Повалений султан Халід ібн Баргаш сховався в німецькому посольстві, щоб уникнути арешту англійцями, які постійно чергували біля посольства. Тоді німцям довелося вдатися до хитрощів, щоб вивести султана. 2 жовтня 1896 року німецький крейсер «Орлан» причалив у порту. Німецькі моряки на руках донесли шлюпку до посольства, в яку помістився султан, і таким самим чином доставили її на корабель. Вся суть цієї події полягає в тому, що згідно з тодішніми законами шлюпка була частиною корабля, і формально султан весь цей час перебував на німецькій території, а англійці не наважилися його заарештувати.
Шановні колеги!Радо вітаю прийняття Великою Палатою ВС постанови від 15 липня 2026 року по справі № 915/268/24, в якій ВП ВС виходить із того, що гідротехнічна споруда не є окремим об’єктом права, нерухомістю, хоча й має назву «споруда», а є складовою земельної ділянки. Про це багато разів підкреслюється у постанові і це абсолютно вірно, в чому немає жодних сумнівів. ❗️Також ВП ВС чітко висловилася про те, що ситуація, коли набувачем дамби стала приватна особа, не свідчить про те, що вона набула право приватної власності на неї, адже це недопустимо, оскільки, по-перше, не було такого окремого об’єкта права як гідротехнічна споруда, по-друге, земельна ділянка, на якій вона розташована, є публічним об’єктом і жодним чином не може потрапити в приватну власність. Навіть якщо про це існує запис в Реєстрі. Тому може йтися лише про виправлення помилкового запису в реєстрі.‼️ВП ВС також визначилася зі способом захисту, але в цьому питанні намагалася пов’язати просту і ясну вимогу про виправлення в реєстрі з негаторним позовом 🤷, що, як мені здається, є даниною збереження того підходу, який культивується нею вже кілька років стосовно негаторного позову. Я вже неодноразово висловлювалася проти цього із наведенням розгорнутої аргументації. Ну, дійсно, достатньо лише почитати цей вираз, що міститься у п.184 постанови: «правомірним та ефективним способом захисту прав власника (територіальної громади) є позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду шляхом скасування державної реєстрації права власності на її складову частину - гідротехнічну споруду із закриттям відповідного розділу Державного реєстру.» Одне переверть на друге.😱Водночас вже у п.205 є чіткість:205. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що для захисту порушеного права власності територіальної громади необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України. Скасування державної реєстрації права власності на складову частину земельної ділянки водного фонду - гідротехнічну споруду із закриттям відповідного розділу Державного реєстру опосередковує відновлення становища, яке існувало до порушення.Розуміючи, що інертність – це те, що ми часто спостерігаємо в правничій сфері, приходиться з цим жити. Проте переконана, що ще кілька проблем з негаторкою і вже тоді ВП ВС відмовиться й від нього. 👌Тим не менш, всі найважливіші акценти розставлені і це дуже добре.☝️P.S. Хоча неясно, чому ВП ВС розцінює наявність відповідних відомостей у Державному реєстрі як обтяження земельної ділянки водного фонду? (п.203 постанови)🤫
Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі:"Складнощі простих питань спадкування за заповітом: скасування, множинність заповітів. Недійсність.".Онлайн участь 500 грн.Запис - 400 грн.Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис.Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів.🗓 14 серпня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записіПлан вебінару: 🍀Науковець : Печений О. П.Проблематика заповіту у спадковому праві1.1. Заповіт як розпорядження на випадок смерті : проблеми теорії.1.2. Скасування заповіту.1.3. Множинність заповітів.1.4. Смерть спадкоємця за заповітом до відкриття спадщини ☘️Суддя Верховного Суду : Ступак О .В.2.1. Розвиток судової практики у справах про скасування заповіту, множинність заповітів2.2. Особливості застосування правил множинність заповітів у практиці Верховного Суду. ☘️Нотаріус : Чуєва О. Д. Нотаріальний аспект застосування заповіту у спадкових правовідносинах 3.1. Проблеми посвідчення заповіту і робота нотаріуса, скасування заповіту у нотаріальній практиці.3.2. Вирішення нотаріусом проблемних питань при множинності заповітів.3.3. Визначення кола спадкоємців у випадку смерті спадкоємця за заповітом до відкриття спадщини.Спікери вебінару:🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України👉 Зареєструватися на вебінар:https://forms.gle/1YXpbzv1b5dscLvbA
Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі:"Спільна власність і спадкування : проблеми оновлення конструкцій і практика".Онлайн участь 500 грн.Запис - 400 грн.Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис.Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів.🗓 07 липня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записіПлан вебінару: 🍀Науковець : Печений О. П. 1. Проблематика спільної власності і спадкування 1.1. Спадкування як підстава виникнення спільної власності : проблеми розвитку конструкції. 1.2. Спільна власність і новітні об’єкти, право на компенсацію і спільна власність, корпоративні права.1.3. Вміст банківського сейфу у складі спадщини : проблемні питання. 1.3. Спільна сумісна власність подружжя : сучасні виклики і потреби практики. Згода іншого з подружжя як доктринальна проблема. ☘️Суддя Верховного Суду : Ступак О .В. 2.1. Розвиток судової практики щодо спільної власності у сфері спадкування. Новітні підходи до спільної сумісної власності подружжя. Згода іншого з подружжя. ☘️Нотаріус : Чуєва О. Д. 3. Нотаріальний аспект спільної власності і спадкування3.1. Спільна власність і особливості окремих об’єктів. 3.2. Спільна сумісна власність подружжя: проблеми здійснення і дії нотаріуса. Згода іншого з подружжя як проблема нотаріальної практики.Спікери вебінару:🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України👉 Зареєструватися на вебінар:https://forms.gle/4zGxfSe4CW22AFRU6
Шановні колеги!Запрошуємо до участі у науково-практичному вебінарі:"Спільна власність і спадкування : проблеми оновлення конструкцій і практика".Онлайн участь 500 грн.Запис - 400 грн.Просимо відразу реєструватися чи на онлайн, чи на запис.Усі учасники отримають на свою google пошту іменний сертифікат, доступ до відеозапису та презентацій спікерів.🗓 07 липня 2026 року о 16:00 - Онлайн та в записіПлан вебінару: 🍀Науковець : Печений О. П. 1. Проблематика спільної власності і спадкування 1.1. Спадкування як підстава виникнення спільної власності : проблеми розвитку конструкції. 1.2. Спільна власність і новітні об’єкти, право на компенсацію і спільна власність, корпоративні права.1.3. Вміст банківського сейфу у складі спадщини : проблемні питання. 1.3. Спільна сумісна власність подружжя : сучасні виклики і потреби практики. Згода іншого з подружжя як доктринальна проблема. ☘️Суддя Верховного Суду : Ступак О .В. 2.1. Розвиток судової практики щодо спільної власності у сфері спадкування. Новітні підходи до спільної сумісної власності подружжя. Згода іншого з подружжя. ☘️Нотаріус : Чуєва О. Д. 3. Нотаріальний аспект спільної власності і спадкування3.1. Спільна власність і особливості окремих об’єктів. 3.2. Спільна сумісна власність подружжя: проблеми здійснення і дії нотаріуса. Згода іншого з подружжя як проблема нотаріальної практики.Спікери вебінару:🎓 Олег Печений - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, член Науково-консультаційної ради при Верховному Суді⚖️ Ольга Ступак - суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, постійний доповідач вебінарів✍️ Олена Чуєва - приватний нотаріус з 30-річним стажем, заступник голови Харківського відділення Нотаріальної палати України👉 Зареєструватися на вебінар:https://forms.gle/4zGxfSe4CW22AFRU6
Дорогі колеги! Нарешті ми завершили працю над твором великого англійського класика, цивіліста Джошуа Віл'ямса - гранованого алмаза класичної англійської цивілістичної школи. Не випадково ми вирішили почати видання англійської школи права саме з нього - оскільки його стиль письма сприймається читачем легко, він пише дуже просто та лаконічно - так, що майже людина із середнім знанням англійської може цілком зрозуміти текст. Втім доступність викладення матеріала свідчить тільки про найвищий рівень автора, що можна зрозуміти лише доторкнувшись до цього, прочитавши текст. Книга присвячена проблематиці права власності на нерухоме майно та його передачу в англійському цивільному праві і розрахована на широке коло читачів - від студентів до тих, хто творить право в Англії. Сподіваємося, Вам буде цікаво й важливо приторкнутися до цього рівня.553 сторінки.Вартість книги:📍Електронна захищена книга - 950 грн📍Друкована книга (передзамовлення) - 1100 грнНадалі повна вартість становитиме 1300 грнФормат електронної книги вдосконалено: тепер зміст і всі посилання є гіперактивними, тож користуватися нею стало ще зручніше.
Щодо оцінки проєкту нового ЦКМені не хотілося й не хочеться ув’язуваться у кампанію «за» чи «проти» цього проєкту. Натомість дійсність довела, що сталося так, чого я й очікувала. Тому я все-таки вирішила коротко висловитися. Дуже коротко і про головне, без дрібниць, хоча в законопроєктній роботі дрібниць не буває. Все те, що спіткало злощасний проєкт ЦК, вкрай неприємно☹️, але об’єктивно іншого бути й не могло, коли концепція проєкту ЦК була зверстана аби як, коли концептуальні питання не обговорювалися, а власне праця над текстом почалася, минуючи цей важливий етап❗️. Не дивно, що прокотилася хвиля жорсткої критики, яка в основному є заслуженою. Що ми бачимо на відповідь критиці? Нічого такого, що могло би виправити репутаційну пляму. З’являються популістські роліки, жанр яких важко й визначити – чи то щось пояснити, чи просто поговорити про те про се. На кого це розраховано?🤷 На яку тьотю Мотю? Замість ґрунтовних наукових пояснень ми чуємо співи з трьох акордів.Замість того, щоб зупинитися й оцінити здраво ситуацію, процес рухають у поспішному темпі невідомо навіщо, хоча насправді його заганяють у глухий кут. 🏑Після «супермаркету можливостей» для викладачів та різних науковців, які-таки видали «на-гора» проєкт ЦК, естафета перейшла до різних кіл правників та експертів, і відкрився «гіпермаркет». Тепер ці наші колеги будуть товкти далі статті проєкту, замішувати тісто, з якого вже спекли гливкий пиріг. 🥧Не хочу загострювати ситуацію, бо вона й так вже далі нікуди, але зазначу на важливе, що потребувало передувсім, але хоча б зараз, визначення. Найважливішою, звичайно, є ідея, якою слід керуватися і яка має бути покладена в основу концепції кодифікації, а саме, кодекс має бути гармонійним, без перекосів у регулюванні в бік деталізації одних інституцій і замовчування про інші, без повторів того, що має бути в окремих законах. Слід віддавати собі звіт у тому, що ми живемо в такому правовому світі, де процес декодифікації прийшов за зміну великим кодифікаціям, які ставили за мету упорядкувати законодавство, почистити його, структурувати. (Щоправда, наш процес і назву має відмінну від цих, відомих у світі – рекодифікація!). Сучасне законотворення інше. Масив законів розбухає, та ще й через майже безсистемне підзаконне нормативно-правове регулювання. Всю важкість бере на себе спеціальне законодавство (будемо так його називати). При цьому не можна відмовитися від центрування, роль якого має виконувати ЦК. Однак ЦК не повинен бути центрифугою, яка норми, що регулюють цивільні відносини, відштовхує на периферію. ЦК повинен мати ядро, яким притягуються норми інших законів, що формують навколо ЦК такі собі супутники. Необхідно заблокувати тенденцію до подрібнення змісту норм, яке приводить до перетворення ЦК як «Закону з законів» до банальної інструкції, як ми це спостерігаємо в дійсності, коли маємо латаний чинний ЦК, куди повносили зміни, яких там не мало би бути. Як наслідок, ЦК не має бути всеосяжним та всерегулюючим сводом правил, але його норми мають містити принципово важливі положення, які застосовуватимуться у всіх випадках, коли неминуче виникнуть суперечності при правозастосуванні через великий обсяг законодавчого масиву. Тобто має бути продуманий баланс у регулюванні статтями ЦК та законів, а також глибина норм ЦК, які будуть застосовуватися у правовому полі, перенасиченому законами. ‼️ЦК як фундаментальний нормативно-правовий акт, що регулює важливі та визначальні відносини суспільства, має бути вишуканим, вивіреним, продуманим до дрібниць, являти собою, якщо хочете, свого роду шедевр юридичного мистецтва, прикладами яких є відомі у світі ЦК. А тепер давайте оцінимо проєкт ЦК – де він і де ті істини? Й одразу стають очевидними ті недоліки, про які зазначають різні правники, нехай і фрагментарно, кожен про своє.
Шановні колеги!Запрошуємо на круглий стіл до Дня науки на тему:"Правова наука в Україні – стан та перспективи. Погляд чотирьох поколінь українських цивілістів"Організатор – ГО "Цивілістична платформа"🗓 21 травня о 15:00💻 Онлайн, трансляція на YouTube каналі Цивілістичної платформи (https://www.youtube.com/@civilplatform6590). Підписуйтесь на канал, щоб першими побачити інфо. Ми додатково розмістимо пряме посилання на трансляцію перед початкомМета заходу - обговорення нагальних питань цивілістичної науки з погляду науковців різних поколінь. Ви ж знаєте – ми все робимо не формально і не для звітності, не пускаючи пил в очі і не розхвалюючи один одного. Ми все робимо для покращення нашого суспільства.Учасники круглого столу:📍Інна Спасибо-Фатєєва - професор, доктор юридичних наук, член науково-консультативної ради при Верховному Суді (в Україні), КСУ📍Юрій Заіка - доктор юридичних наук, професор, головний науковий співробітник, Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України, Київ, Україна📍Василь Крат - кандидат юридичних наук, доцент, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду📍Богдан Карнаух - доктор юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Було обговорено численні питання, які немає сенсу тут наводити - краще один раз послухати, ніж читати уривками.Тим не менш, наведу декілька питань до прокурора, які задавалися:- Чому прокурор, знаючи про системне прийняття рішень органами самоврядування (тобто кожного року на сесіях пачками) не реагував на самій сесії, не використовував інших методів та засобів довести про наявні з його погляду порушення? А вже після прийняття сесіями рішень, після укладення договорів, після спливу багатьох років звертається до суду з типовими позовами?- Чому прокурор витрачає державні кошти на сплату держмита на завідомо програшні справи?- Чому прокурор не враховує той обсяг коштів, які приречена буде сплатити держава за його позовами? Чи ця сплата має бути з місцевих бюджетів? Так органи місцевого самоврядування не просили про це прокурора?- Чи думає прокурор, що такі майнові наслідки будуть кращими для ТГ, ніж ті, що мали місце при приватизації, яку прокурор вважає незаконною?- Чому прокурор не піклується про те, щоб додержатися справедливості для обох сторін правочину – і виплатити добросовісному набувачеві справедливу суму компенсації, якщо інтереси держави потребують повернення майна у ком власність? Що само по собі абсурдно- Чому прокурор вважає себе єдиною інстанцією в державі, яка піклується за державну і комунальну власність. У той час як законодавча та судова влада постійно доводять прокурору, що йому не слід цього робити?- Чи не вважає прокурор те, що такі його дії є зловживанням своїми правами, якщо взагалі він має право звертатися до суду за таким захистом? Чи не суперечать такі його дії до масового звернення до суду за захистом прав ТГ зловживанням правом, проти чого застережував КСУ та ЄСПЛ? - Нарешті, чому прокурор не піклується про імідж прокуратури як органу держави, який наразі став максимально негативним?
TGLIST.COM.UA
