Щодо оцінки проєкту нового ЦКМені не хотілося й не хочеться ув’язуваться у кампанію «за» чи «проти» цього проєкту. Натомість дійсність довела, що сталося так, чого я й очікувала. Тому я все-таки вирішила коротко висловитися. Дуже коротко і про головне, без дрібниць, хоча в законопроєктній роботі дрібниць не буває. Все те, що спіткало злощасний проєкт ЦК, вкрай неприємно☹️, але об’єктивно іншого бути й не могло, коли концепція проєкту ЦК була зверстана аби як, коли концептуальні питання не обговорювалися, а власне праця над текстом почалася, минуючи цей важливий етап❗️. Не дивно, що прокотилася хвиля жорсткої критики, яка в основному є заслуженою. Що ми бачимо на відповідь критиці? Нічого такого, що могло би виправити репутаційну пляму. З’являються популістські роліки, жанр яких важко й визначити – чи то щось пояснити, чи просто поговорити про те про се. На кого це розраховано?🤷 На яку тьотю Мотю? Замість ґрунтовних наукових пояснень ми чуємо співи з трьох акордів.Замість того, щоб зупинитися й оцінити здраво ситуацію, процес рухають у поспішному темпі невідомо навіщо, хоча насправді його заганяють у глухий кут. 🏑Після «супермаркету можливостей» для викладачів та різних науковців, які-таки видали «на-гора» проєкт ЦК, естафета перейшла до різних кіл правників та експертів, і відкрився «гіпермаркет». Тепер ці наші колеги будуть товкти далі статті проєкту, замішувати тісто, з якого вже спекли гливкий пиріг. 🥧Не хочу загострювати ситуацію, бо вона й так вже далі нікуди, але зазначу на важливе, що потребувало передувсім, але хоча б зараз, визначення. Найважливішою, звичайно, є ідея, якою слід керуватися і яка має бути покладена в основу концепції кодифікації, а саме, кодекс має бути гармонійним, без перекосів у регулюванні в бік деталізації одних інституцій і замовчування про інші, без повторів того, що має бути в окремих законах. Слід віддавати собі звіт у тому, що ми живемо в такому правовому світі, де процес декодифікації прийшов за зміну великим кодифікаціям, які ставили за мету упорядкувати законодавство, почистити його, структурувати. (Щоправда, наш процес і назву має відмінну від цих, відомих у світі – рекодифікація!). Сучасне законотворення інше. Масив законів розбухає, та ще й через майже безсистемне підзаконне нормативно-правове регулювання. Всю важкість бере на себе спеціальне законодавство (будемо так його називати). При цьому не можна відмовитися від центрування, роль якого має виконувати ЦК. Однак ЦК не повинен бути центрифугою, яка норми, що регулюють цивільні відносини, відштовхує на периферію. ЦК повинен мати ядро, яким притягуються норми інших законів, що формують навколо ЦК такі собі супутники. Необхідно заблокувати тенденцію до подрібнення змісту норм, яке приводить до перетворення ЦК як «Закону з законів» до банальної інструкції, як ми це спостерігаємо в дійсності, коли маємо латаний чинний ЦК, куди повносили зміни, яких там не мало би бути. Як наслідок, ЦК не має бути всеосяжним та всерегулюючим сводом правил, але його норми мають містити принципово важливі положення, які застосовуватимуться у всіх випадках, коли неминуче виникнуть суперечності при правозастосуванні через великий обсяг законодавчого масиву. Тобто має бути продуманий баланс у регулюванні статтями ЦК та законів, а також глибина норм ЦК, які будуть застосовуватися у правовому полі, перенасиченому законами. ‼️ЦК як фундаментальний нормативно-правовий акт, що регулює важливі та визначальні відносини суспільства, має бути вишуканим, вивіреним, продуманим до дрібниць, являти собою, якщо хочете, свого роду шедевр юридичного мистецтва, прикладами яких є відомі у світі ЦК. А тепер давайте оцінимо проєкт ЦК – де він і де ті істини? Й одразу стають очевидними ті недоліки, про які зазначають різні правники, нехай і фрагментарно, кожен про своє.