Серед 25 000 книжок, спалених у Берліні 10 травня 1933 року, були твори Альфреда Керра — відомого єврейського есеїста і критика, редактора театральної сторінки ліберальної газети Berliner Tageblatt. Він довго і відкрито критикував нацистів. #історіякнижокАльфред був батьком Джудіт Керр, дитячої письменниці та ілюстраторки, чиї книги стали світовою класикою літератури. У січні 1933 року друг поліцейський зателефонував Альфреду і попередив, що нацисти збираються конфіскувати його паспорт. Хворий на грип, він негайно зібрав валізу і втік до Праги. Через кілька тижнів, напередодні виборів 5 березня, дев'ятирічна Джудіт, її мама і брат Міхаель сіли на потяг до Швейцарії. На кордоні Джудіт мало не видала сім'ю під час перевірки паспортів — пізніше вона зізнавалась, що просто «не боялась достатньо». Вранці після виборів, коли нацисти прийшли до їхнього берлінського будинку о восьмій ранку, щоб забрати паспорти, родина вже була в Цюріху. Багато років по тому Джудіт Керр описала свій досвід у книзі «Як Гітлер украв рожевого кролика».Дорослою Джудіт розповідала, що її батьки ретельно приховували від дітей реальний масштаб небезпеки — і до появи телебачення та інтернету це дозволяло зберігати певну дитячу невинність навіть серед жахливих подій. Тому і в книзі вона зберегла цей дитячий погляд, в якому загроза відчувається крізь дрібниці. Завдяки книзі діти зустрічаються з темою нацизму, біженства і втрати — не через страх і жах, а через дитячу перспективу, де поруч є любов, гумор і родина.На жаль, для нас дуже актуальна ця книга зараз 💔
Почала слухати «Мертву віту»! Заінтригували прекрасні і майже (або дуже) бридкі описи того, як функціонує тіло дівчини, яка щомісяця вмирає 👀 А ще зачепило, що авторка хотіла показати через книжку, що так буває, коли іноді з нами щось трапляється без нашого відому й без розуміння, чому саме так. 🐍 Це містичний трилер, тому тут може багато чого відбуватися, все заплутано, є якісь надзвичайні сили та окультні ритуали. Поки що цікаво і прям захоплює!О! Ще знайшла класну відповідь авторки, як зʼявилася ідея: «Перша ідея Віти з’явилася в момент, коли я максимально переживала за своє життя, як і багато хто з нас. Це був березень 2022 року. Ми виїхали з Бучі, перебували в умовно безпечному місті, але не розуміли, що буде завтра. Ніхто не міг відповісти на це питання. Так із кошмарного сну й пригніченого стану народилася Віта. Вона, як і я тоді, не знала, що на неї чекає, чому це відбувається, що з цим робити й чи хоче вона взагалі щось робити. Бо мені хотілося просто бути — і щоб мене ніхто не чіпав».
Приїхало дві прекрасні книжечки від першого квір-видавництва «Інша.Book» 🌈 Для тих, хто знає, як складно і водночас необхідно мати право бути собою. ✨Гендерквір — графічні мемуари Маї Кобабе про шлях від підліткових років у дослідженні своєї гендерної ідентичності й сексуальності до усвідомлення себе як людини поза гендером. «Я не хочу бути дівчинкою. Я не хочу бути хлопчиком. Я просто хочу бути собою».Ідея книги зʼявилася як спроба пояснити власній родині, що означає бути небінарною та асексуальною людиною. Але з часом комікс став корисним і зворушливим путівником з гендерної ідентичності. Кому і чому варто читати: 👑Тим, хто шукає себе. 👑 Батькам і близьким. Книга допомагає зрозуміти, що переживають небінарні та інші квір люди. ✨Мистецтво ділиться особистим — збірка автобіографічних замальовок про кохання, тривогу, бажання бути поміченим, одинокі ночі та незручні думки. «У 2015 році я почав малювати комікси — щоб витягнути думки, які не давали мені спати, з голови в блокнот… Виявляється, думки, які ми зазвичай тримаємо при собі, насправді багатьом впізнавані. У книзі зібрано комікси про майже десять років, чимало коханців і чимало незнайомців».❤️Найбільш особисті думки є найбільш схожими у кожного з нас. Кому і чому варто читати👑Тим, хто малює або веде щоденник. 👑Тим, хто часто «занадто багато думає». 👑Для всіх, хто веде блог чи соцмережі.Незабаром чекайте відгуки на обидві книжечки! А зараз ще можна їх купити комплектом на сайті видавництва і в подарунок буде безкоштовна доставка!
Щось цікаве вийде: психологічний трилер про домашнє насильство, соціальну нерівність і жіночу дружбу #фемліт«Жінка, що тоне» від авторки трилеру «Ідеальна родина».Авторку зачепило те, як непропорційно жінки постраждали від пандемії: бізнес жінок закривався частіше, рівень домашнього насильства різко зріс, а тривога і депресія серед жінок сягнули рекордних показників. Вона хотіла показати двох жінок, які втратили себе різними шляхами — і розповісти про їхню стійкість. Анотація: Лі Ґаллівер, успішна рестораторка, і подумати не могла, що колись опиниться на вулиці, та під час пандемії вона влазить у борги, і зрештою їй доводиться тікати з рідного міста без грошей і без будь-яких перспектив. У Сієтлі вона змушена жити у власній машині та працювати в дешевій їдальні, а ночувати приїздить у тиху лісопаркову зону на березі затоки. Одного дня Лі стає свідком спроби самогубства й імпульсивно рятує незнайому жінку. Гейзел Лаваль ділиться з Лі своєю трагедією: вона у шлюбі з садистом, вона — бранка у власній домівці. Гейзел швидко стає для Лі єдиною подругою в цьому новому житті, аж одного разу звертається до неї з приголомшливим проханням: допомогти їй зникнути. Лі готова погодитися, от тільки невдовзі розуміє, що все не зовсім так, як здавалося на поверхні…
Зацікавило, хочу прочитати! Зараз на передзамовленні, вийде наприкінці червня.
Головний герой — хлопець-бібліотекар, а ідея книжки зародилася з іншої персонажки — дівчина, живе у вежі над містом і насилає кошмари на сплячих містян. Це я про перевидання фентезі «Мрійник Стрендж» від Лайні ТейлорЖанр: фентезі-наукова фантастика-романтика з елементами готичного жаху з лірично-казковою прозою, темними підтекстами і чуттєвою романтикою.Лазло Стрендж — сирота і молодший бібліотекар, з п'яти років одержимий легендарним загубленим містом "Плач". Коли з'являється шанс вирушити туди разом із загоном воїнів на чолі з героєм на прізвисько Боговбивця, він мусить наважитися — або назавжди попрощатися зі своєю мрією. Що сталося в місті двісті років тому? І хто та синьошкіра богиня, яка з'являється у його снах? Ключова тема роману для авторки — як люди збирають свої уламки після травми. І про те, чи можна подолати ненависть, що передається з покоління в покоління. Окрім цього авторка свідомо уникала антагоністів, яких треба просто вбити, — натомість показала пошкоджених людей, які самі потребують порятунку.П.С. на днях прочитала перші сторінки книжки у книгарні, і закохалася 😍
Срачів багато не буває? Таша на зв’язку 😎Ліля мені повідомила, що на лоні блогерів-читачів-авторів палає синім вогнем скандал. І так, як я люблю вдалі порівняння, то най буде: горить і жевріє, як забутий на пательні сніданок. Моя думка що до того всього почнеться здалеку. «Я люблю чорний колір» — сказати про це буде ок.«Мені не подобається фіолетовий колір» — сказати про це буде ок.«Чорний колір люблять виключно ті, хто має високий інтелект, розвинену фантазію і емоційно збагачений» — було б вкрай дивно, недоречно.«Фіолетовий колір — це ригачка пінгвіна» — доречно сказати, можливо, якщо ти ведеш стендап.«Всі, хто люблять фіолетовий колір — дно» — казати неприйнятно.Щось там в супер геройських сагах було ще про силу і відповідальність. Так от про це. Ми несемо відповідальність за все, що робимо і говоримо, така вже особливість дорослого життя. Якщо твоє слово когось нищить — ти несеш за це відповідальність. Цю відповідальність несуть і ті, хто до твого нищівного слівця приносить і свої гостренькі додатки. Ще одна метафора: один удар чинить шкоду, тисяча ударів можуть вбити. Можна сказати: «але з цих тисячі ударів мій був тільки один, я не вбивця». Добре, ти — співучасник вбивства. Коли ти знаєш, що з високою ймовірністю за твоїм першим ударом буде ще 999, бо твої слова і дії мають таку вагу — ти організатор вбивства.Звісно, це метафора, трохи гіперболізована, а може і ні.Люди, на мій погляд, — дивовижні тим, що емоції і почуття складають левову частку нашого життя. Тобто це не щось відокремлене, як от мої кросівки для бігу, які стоять і чекають своєї миті. Розумієте? Тому ми маємо це памʼятати не тільки про себе, але і про інших.Щось дуже довгий лонгрід виходить, мені вже і самій нудно стає. На останок: коли до нас підходили читачі й казали хороші слова про те, як наш блог їх підтримує не тільки інформаційно, а й морально, це було для нас найкращим визнанням. Не цифри/статистика/гроші, а саме те, що існування нашого блогу комусь робить добре — для нас є мірилом успіху.Резюмую: автори/ки не зобовʼязані писати те, що буде вам подобатись. Вони пишуть, бо це подобається їм. Якщо прочитав їх твір це сподобалось і вам, значить стався метч, і це круто. Саме на цих метчах книговидавництво колись і стало таким популярним. Не сподобалось вам, сподобається комусь іншому. Блогери несуть відповідальність за свої слова і дії: за слова і дії читачів під постами блогерів/ок несуть відповідальність ті, хто пише ці слова. На цьому все, йду складати Lego, а ви пишіть в коментарях, що думаєте ❤️
Дракула на борту космічного корабля, яким керує ШІ. Ласкаво просимо у «Монстри і суперкомп'ютери» Барбари Трулав.Головна героїня тут — Деметра, ШІ застарілого космічного лайнера. Вона не хоче бути списаною, тому намагається старанно виконувати свою роботу. Але одного дня всі пасажири гинуть, а медична система Стюард списує це на баг системи. І тільки Деметра насправді знає, що це Дракула випив кров усіх цих людей. Тому тепер ШІ доводиться збирати власну команду: вервульф, інженер зібраний із мертвих частин, фараон із потойбічними здібностями і флот бадьорих павуко-дронів. Ця компанія має зупинити найдавнішого вампіра у всесвіті. Жанрово це Sci-fi, горор, кемп, коузі. Видавці називають роман «квір-дитям пульп-горору і класичної наукової фантастики». Ну дуже цікаво! #лгбткнижки Авторка книги — розробниця ігор, тому вайб має бути теж особливий. Оповідь ведеться від імені ШІ, яка бачить корабель як своє тіло, не може побачити вампіра в камеру (бо у вампірів немає відображення — а Деметра бачить лише через відбите світло).Я дуже заінтригована, тому книжечка вже чекає своєї черги!
Відгук на «Змієві діти. Батьковбивця» — #прочитала #лгбткнижки Фрейці вважають себе центром цивілізації. Порядні фрейрці дивляться на сусідів-тінерійців з тією особливою зверхністю, яка можлива лише тоді, коли ніколи не виходив за межі власного наративу. Принцеса Маріт і принц Емріс — діти цього наративу, виховані в ньому і закриті мурами. Але історія починається саме в той момент, коли обох їх викидає далеко за ті межі.Герої з одних клопотів одразу вляпуються в інші. Кожна нова халепа загрожує героям і фізично, і водночас змушує переосмислювати життя, батьківщину, сусідні країни і себе.Найбільше мені сподобалося, що авторка обігрує все це з гумором, іронією та недолугістю Емріса. Читається легко, швидко, цікавість постійно підживлюється новими поворотами сюжету і підказками.👑 Світоустрій продуманий, немає такого, як це інколи буває: «пробачу ці діри в сюжеті, бо книжка викликає гарні емоції». Відчувається, що все продумано до дрібниць, й авторка постійно підкидає нам нові деталі, але не розказує нічого до кінця, тому під кінець книги все ще нічого не зрозуміло, але дуже інтєрєсно…Герої класно прописані, всі дуже різні, і кожен проходить якусь трансформацію протягом історії. Я привʼязалася до всіх , тому від деяких поворотів сюжету було аж боляче…Перша частина наче пролог, а тому всі найгостріші питання так і залишаються без відповідей, і я ненавиджу (по доброму) авторку за те, що вона змушує мене чекати наступних частин ще так довго... Але водночас це прекрасний момент і ностальгія, бо за останні десятиліття ми звикли отримувати все швидко й одразу, і вже немає цієї магії очікування на наступну частину твоєї улюбленої історії, чи то книжки, чи то фільму, чи то наступної серії серіалу. Тепер цю магію мені повернули! 😅 Ще одна причина, чому авторка боїться тепер зустрітися зі мною — (це може бути для когось спойлером) я не можу пробачити їй цього любовного трикутника, який виник вкінці...Як бачите, книжка викликала у мене багато емоцій, захвату і злості, тому тут заслужені 100 зірок! Читайте!
У READBERRY нові спайсі-серії книг — все, як ви любите, 18+, сексуально, токсік та afterglow, від якого не хочеться повертатися до реальності. 💋 Серія «Упіймати красунечку» — вийшло одразу дві книжки! Багато кліфгенґерів, тому читається на одному подиху. Шалена хімія між героями! Троп «вона — його полонянка, але їй це подобається», дуже темні бажання, які він готовий втілити. Головна героїня роману Амбер під час ділової поїздки до Мехіко потрапляє в безвихідну ситуацію: звичайне завдання супроводити боса перетворюється на пастку. Вона сподівалася, що принаймні незнайомець, якого зустріла в барі напередодні, врятує її. Та Амбер лише згодом усвідомить, як сильно вона помилялася. 💋 «Порочний секрет» — перша частина серії. Він — холоднокровний убивця і член таємного Ордену. Вона — сирота, яка одного разу вже спробувала його вбити. Тепер їх зводить контракт. Класична схема «вороги-до-коханців», де він таємно її кохає. + Готичні декорації!🌙А мій промокод дає знижку -20% на кожну книгу, тому вдалих вам покупок!Промокод: booklovers#інтеграція
🏳️🌈 10 найкращих лесбійських художніх книг усіх часів, які можна прочитати українською! #добіркакниг до міжнародного тижня видимості лесбійок — #лгбткнижки1. «Ціна солі» Нью-Йорк, 1950-ті роки. Молода декораторка Терез випадково знайомиться із заміжньою і заможною Керол. Між ними миттєво спалахує почуття, яке змушує обох жінок кинути виклик консервативному суспільству. Це один із найперших квір-романів у світовій літературі, що подарував читачам надію на щасливий фінал.2. «Оксамитові пальчики» (колись виходила у Vivat)Вікторіанський Лондон. Молоду злодійку Сью відправляють у маєток багатої спадкоємиці Мод. Її завдання — допомогти шахраю оженитись на дівчині й привласнити її статки. Але несподівано між жінками виникає пристрасть. Гостросюжетний роман із неймовірними поворотами та небезпечними таємницями.3. «Сім чоловіків Евелін Г'юго» Легенда Голлівуду Евелін Г'юго на схилі літ нарешті готова розповісти правду про своє гламурне та скандальне життя. Вона мала сім чоловіків, але хто був її головним і справжнім коханням?4. «Помаранчі — не єдині фрукти» 5. Напівавтобіографічний роман про дівчинку, яка росте в суворій релігійній громаді п'ятидесятників в Англії. Коли вона усвідомлює свій потяг до жінок, їй доводиться робити надзвичайно болісний вибір між церквою, прийомною матір'ю та власним правом на щастя.5. «Письмена на тілі» (на передзамовленні у ЩОС)Поетична та глибоко філософська історія про одержимість і втрату. Оповідач(ка) — чия стать та ім'я навмисно залишаються невідомими — безтямно закохується в заміжню жінку Луїзу. Цей текст досліджує тіло коханої людини як мапу, де записані всі можливі почуття.6. «Так програють війну часів»Дві ворожі агентки, Червона та Синя, мандрують у часі та просторі, змінюючи хід історії заради перемоги своїх фракцій. Вони починають залишати одна одній таємні листи, і поступово їхнє смертельне суперництво перетворюється на неможливе космічне кохання.7. «Fun Home: Сімейна трагікомедія»Геніальний графічний мемуар. Авторка розповідає про своє дитинство в похоронному бюро, складні стосунки з батьком (який приховував свою гомосексуальність) та власне дорослішання і камінг-аут як лесбійки. Це щира, сумна і водночас іронічна історія.8. «Барва пурпурова» Культовий епістолярний роман про життя афроамериканки Сілі на початку XX століття на Півдні США. Пройшовши крізь жорстокість і приниження, Сілі знаходить внутрішню силу, підтримку та пробудження власної чуттєвості завдяки волелюбній блюзовій співачці Шуґ Ейвері.9. «Блакитний — теплий колір» Пронзливий французький графічний роман (саме за ним знято фільм «Життя Адель»). Про життя старшокласниці Клементін, яка шукає себе і безмежно закохується у впевнену художницю Емму з синім волоссям. Історія про перше кохання, прийняття та розбите серце.10. «Last Night at the Telegraph Club» (анонсовано в Artbooks)Сан-Франциско, 1954 рік. Епоха маккартизму. Американка китайського походження Лілі Ху раптом відкриває для себе світ почуттів до дівчат. Разом зі своєю однокласницею Кет вона починає таємно відвідувати підпільний лесбійський бар «Телеграфний клуб», ризикуючи безпекою і майбутнім заради можливості бути собою.💬 А ви читали вже щось із цього списку?
