Як ви тримаєтесь? Останнім часом мені стає все важче шукати той ґрунт під ногами… Допомагає уявляти себе на драконі, який спопеляє все навколо. І це вже навіть не смішний жарт.. А ще читаю Гаррі Поттера, прочитала десь 30% «Ордена Фенікса», і це з одного боку реально дуже терапевтично, а з іншого — ніколи раніше не помічала наскільки сильно в цій частині депресія і темрява огортає всіх героїв, якими втомленими вони є, і як попри все це намагаються жити кожен день, справлятися з щоденними завданнями і ще якусь боротьбу ввести. Моллі, яка плаче над ховчиком, який щоразу являється смертю іншого близького. Це як всі ми зараз, щодня нові обличчя смерті.І Фадж міністер магії, маленький чоловічок з хрєновими амбіціями, який бореться з Дамблдором (єдиним, хто має хоч якийсь план і силу покінчити з Волондемортом), бо місце в кріслі міністерства — найбільша цінність. Не можу перестати підставляти сюди інші обличчя. Добре, що в мене є наша сімейка пухнастих і красивих. Найбільше цінність ❤️‍🩹 І ви! А що вам допомагає триматися?