Противний голос

У минулому сезоні Лідс Юнайтед програв фінал плей-офф Саутгемптону та не потрапив до АПЛ.Це було погане закінчення дуже непоганого сезону, де маючи найкращий склад в дивізіоні, гарні фінансові можливості та досвідченого тренера, клуб проґавив нагоду повернутися до найвищого дивізіону одразу.Тепер команда Даніеля Фарке знову шукає шлях до Премʼр-ліги, має тільки три поразки в 35-ти матчах, не поступалась усю зиму та не залишала поки перше місце в 2025 році. Утім ситуація певним чином нагадує минулий сезон, коли нагорі також були три фаворити, тепер поруч з Лідсом кожен по-своєму міцні Шеффілд Юнайтед та Бернлі.Знову зайняти третє місце - це нова можливість не пройти плей-офф. Принаймні теперішні Сандерленд, Ковентрі та Вест Бром ті суперники, які можуть створити великі проблеми.Другий важливий момент: теперішній Лідс слабший за минулорічний, хоча при цьому є найкращою та найстабільнішою командою сезону. Що буде в наступному сезоні АПЛ з новачками.., але це зовсім інша історія.Улітку Лідс заробив 150 мільйонів фунтів на продажах гравців та значно зменшив свою платіжку.  З іншого боку Самервілл, Рюттер, Грей, Камара були важливими гравцями, замінити їх виявилося складним завданням.Гарним трансфером став правий захисник Богл, один з найкращих гравців команди в цьому сезоні, Ааронсон після важкого сезону в Німеччині зрозумів, що Чемпіоншип для нього правильний турнір, але всі інші підписання не стали беззаперечним посиленням складу.Лівий захисник Шмідт не грав навіть у ті часи, коли був відсутній Фірпо, також не знайшов свого місця вінгер Рамазані. Кращі враження залишають орендований у Тоттнема Соломон та японець Танака, однак їм якраз не вистачає постійності.Великі сподівання були на прогрес гравців атаки Ньонто та Джозефа, котрих усе літо готували до ролі майбутніх зірок, але наразі обоє резервісти без жодного старту в 2025 році. Також зовсім не розвивається та, навпаки, тільки збирає негатив голкіпер Мельє, єдиний постійний гравець стартового складу з часів попереднього виходу в АПЛ (в клубі є ще тільки Бамфорд).Якраз приклад Мельє показує те, з чим зустрівся Фарке в цьому сезоні та як намагається вийти із ситуації. Ключовими гравцями в лінії атаки стали Піро, який хоч і є найкращим бомбардиром, але ще в минулому сезоні головний тренер давав зрозуміти, що гравець йому не підходить та Джеймс, який проводить чудовий сезон та є разом з Боглом, Родоном та Фірпо найкращими гравцями цієї команди.На початку сезону в планах було зовсім інше. Окрім вищезгаданих невдач з плануванням з'явилися ще й травми. Той же Фірпо зіграв тільки 22 матчі з 35-ти, багато пропустили Ампаду та Груєв, котрі чудово провели весну минулого року.Наразі Лідс Юнайтед є головним фаворитом на перемогу в Чемпіоншипі, найкращою командою ліги, котра за останні півтора місяці перемогла Шеффілд Юнайтед, Сандерленд та Ковентрі, зіграла внічию з Бернлі та Вест Бромом, але при цьому є гіршою за себе в минулому сезоні та точно не тією, котру хотів би бачити головний тренер.Сьогодні Лідс грає на полі Портсмута. У першому турі були цікаві 3:3, тоді теж матч коментував.

Так легко було називати Баєр Леверкузен в протистоянні з Баєрном.Команди перебували на різному рівні поточної форми в останні тижні. Команда Венсана Компані неймовірно складно пройшла плей-ін раунд Ліги чемпіонів, забивши вирішальний гол у ворота Селтіка на 90-й хвилині, а також здобула на 4 очки більше, ніж заслуговувала в матчах проти Баєра та Штутгарта в бундеслізі.Натомість Леверкузен був чудовим.Найбільш важливою в оцінюванні можливостей була недавня особиста зустріч цих команд. І не сам факт переваги команди Шабі Алонсо, а те, що Компані ніяк не реагував на події впродовж матчу та після його завершення просто визнав, що вони задоволені одним очком.У підготовці до цього матчу переглянув ще раз не тільки цей поєдинок ,але й вересневу на Альянц Арені. Тоді було все навпаки: Баєрн знищував суперника пресингом, Леверкузен тричі пробив по воротах та мав xG 0.06.Памʼять про обидва цих матчі вплинула на тренерський план суперників. Вони настільки поважали один одного, ретельно обираючи моменти для пресингу (коли мʼяч в Упамекано, який робить пас назад, наприклад) та легко використовували довгі передачі.Були й суто тактичні моменти. Баєрн не міг йти в пресинг, тому що залишати один в один Упамекано проти Вірца було б предтечею трьох пропущених голів. Баєр не йшов в пресинг, тому що не відновився Тапсоба, просто феноменальний останнім часом.Спрощення гри допомогло Мюнхену, адже індивідуальний клас виконавців у них просто вищий. Кейн, Олісе, Мусіала, просто неймовірний у цьому матчі Кімміх зробили різницю, тоді як Вірц був затиснутий між лініями, а Фрімпонг знищений Девісом (це не лівий захисний Іто).А потім ще ці дві помилки на початку другого тайму, які призвели до 0:2 та -1 за кількістю гравців. Далі Мюнхен просто добив суперника, що почав хитатися.Це був не день Баєра, який фактично закінчив увесь сезон.

У попередньому турі Карпати здивували усіх своєю сміливістю у другому таймі матчу проти ЛНЗ.Залишившись в меншості команда Владислава Лупашка, не відмовилася від декількох ключових принципів: контпресинг та величезна кількість гравців в атаках. Власне, найбільш ефективний контпресинг можливий якраз за наявності другого фактору.Відео починається з моменту, який призвів до штрафного, після якого команда заробила пенальті. Варто відзначати реакцію усіх гравців на цей поганий пас та їхнє бажання вмикатися. Другий епізод стався трохи раніше, але сам характер однаковий. (X2 дає краще побачити системність дій).Далі два епізоди, які підветрджують сам принцип використання великої кількості гравців на половині суперника.Утім, ЛНЗ Григорчука зручний суперник для того, щоб використовувати його слабкі сторони в довгих розіграшах.Набагато більш показовими для розуміння принципів та підготовленими були епізоди на початку другого тайму матчу з Динамо. Для мене сміливості там було набагагато більше, ніж проти ЛНЗ. Та й гольових моментів точно не менше.(коротко про індивідуальності: яке ж Сич гарне надбання для цієї команди, Очеретько наближається до того рівня, який від нього чекали після свого фізичного дозрівання)На другому відео вже про пресинг Карпат, де у цих двох матчах назбиралося багато неточностей від розташування першої лінії до того факту, що четвірка захисників рухається назад, коли лінію пресингу розірвано.Висновок такий: гра в атаці Карпат працює, гра в захисті - простір для покращення.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Гра з мʼячем Олександрії Руслана Ротаня хоч і є дуже організованою та надресированою, але при цьому різноманітна та багатогранна.Починаючи від голкіпера Єрмакова та закінчуючи нападником Філіпповим кожен гравець має набір навичок та функцій, які повинен виконувати в тих чи інших ситуаціях.Іншою важливою передумовою є чітке розташування на позиціях, де значення має кожен метр відстані між гравцями, кожен коридор.Це дозволяє футболістам на полі приймати різні рішення та мати впевненість, що партнери до них готові.Наприклад, Єрмаков може грати коротко на центральних захисників, середньо - на опорного хавбека чи на флангових захисників, довго - на нападника чи на тих же флангових захисників, які підпнімаються високо.Центральні захисники Кампуш та Шабанов також мають набір функцій від коротких передач між собою чи діагоналей до атаки простору чи відкривань під другу передачу.Для себе вирізняю три найбільш ефективних способи виходу на половину суперника у виконанні Олександрії:1. Вміння Калюжного задавати напрямок атакам;2. Довгі передачі Єрмакова;3. Гра спиною до воріт та відкривань вниз Філіппова.Від самого початку Шахтар чудово впорався з нейтралізацією небезпечних якостей Філіппова. Повністю закрити його неможливо загалом, але він постійно перебував під тиском (виграв 3 дуелі із 11-ти в цьому матчі), не мав шансів розвернутися та зіграти вперед, мало отримував нагод в останній третині.У другому таймі з появою Судакова та Егіналду Шахтар став значно більш агресивним в пресингу, створював тиск у кожному володінні суперника та навіть почав регулярно тиснути на голкіпера. Єрмаков змушений був значно швидше виконувати передачі, що призводило до ситуацій, коли команда ще не набула правильного розташування на полі. Через це зʼявилося більше браку.Утім головним моментом в протидії Олександрії варто називати полювання за Калюжним впродовж всього матчу.У складі Олександрії він має роль гравця, котрий може скерувати атаку, зберегти мʼяч та з ним можна обстукатися під час пресингу суперника. Калюжний досить повільний у фізичному плані, але швидко приймає рішення, має непогану техніку та в цій грі Олександрії з широким розташування та залученням голкіпера як бойової одиниці під час володіння зазвичай має час для проведення дії.У матчі з Шахтарем в декількох епізодах він показав, чому проти нього повинен бути спеціальний план. У більшості випадків проти нього грали дуже щільно та не давали можливості вийти на позицію для потрібних дій.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Вилучення Іллі Забарного - абсолютно випадкове, але й ні.У сучасному футболі за таке показують червоні картки без особливих роздумів. Зіграти в мʼяч, а потім грубо в ногу - це вже із минулого покоління.До того ж відеоповтори змушують по-іншому інтерпретувати момент, про що говорив після матчу Андоні Іраола, спотворюють його.Невипадковість вилучення Забарного обумовлюється самим стилем гри команди. Той же Іраола після матчу сказав, мовляв, що нам тепер не робити підкати?Борнмут лідер ліги за інтенсивнстю єдиноборств та інтенсивністю пресингу. Забарний - четвертий центральний захисник ліги за кількістю спроб відбору мʼяча (після Тарковські, Лакруа та Саліба), а також другий за кількістю цих самих теклів в середній частині поля після Тарковські.Так, є інша дивовижна статистика, що це порушення правил стало для Забарного тільки 14-м в сезоні (у Тарковські, наприклад, 28). Він точно не грубіян, але стиль гри команди та необхідність робити такі речі залишає великий шанс на те, що випадковість може статися.І тепер Забарний дійсно має пропустити три гри та повернутися аж 15 березня проти Брентфорда.

Брентфорд мав вилетіти за моїм прогнозом напередодні сезону.У цьому передбаченні гору взяло бажання залишити Іпсвіч в найвищому дивізіоні, щоб усі троє не вилетіли знову. Але вибір Брентфорда був цілком усвідомленим.Впродовж усього минулого сезону здавалося, що цей клуб досягнув максимуму свого теперішнього розвитку та готовий рухатися назад у Футбольну лігу.Та команда, що виходила до Премʼєр-ліги зійшла нанівець.Давід Рая пішов за рік до того, Айван Тоуні збирався піти увесь сезон, Ріко Генрі замучили травми, Ітан Піннок, Крістіан Норгор та Матіас Єнсен провели сезон не надто добре та здавалося, що будуть рухатися до статусу ветеранів, Віталій Янельт, Браян Мбемо та Йоан Вісса не перший рік грали за команду, а тому від них нових якостей не варто було чекати.Не пішли у Брентфорда й трансфери в останні роки.Здавалося, що ось він чудовий час закінчити свій цикл, як це робили багато невеличких клубів.Головною помилкою було недооцінювати як багаторічного головного тренера команди, так і Томаса Франка.Франк виконав чудову роботу в Брентфорді, ніколи не змушував думати про себе погано, але здалося, що тепер він не зможе вирулити. І ось тут якраз недооцінка того факту, що Франк - багаторічний тренер команди. Усі ці невеличкі клуби, які яскраво світили, а потім швидко згасали втрачали своїх успішних наставників.Сучасний футбол привчив до швидких рішень та різких рухів. Гравців міняють після перших невдач, продають та купують нового. Але у ситуації, коли головний тренер працює певний час, має повну довіру та не перебуває під тиском звільнення за два поразки поспіль, він може розбудовувати команду.Піннок та Норгор повернули свої найкращі якості в цьому сезоні, але прогрес решти футболістів став більш несподіваним. Янельт грав за Брентфорд ще в Чемпіоншипі, але в цьому сезоні став ключовим гравцем, Мбемо та Вісса теж не новачки та не юнаки, але обидва теж проводять свій найкращий сезон в клубі. У гравця стартового складу перетворився Кін Льюїс-Поттер, на другий сезон покращилися минулорічні новачки Марк Флеккен та Нейтен Коллінз.Та найкращою демонстрацією системного підходу, прогресу та поступового розвитку став Міккель Дамсор, який проводить свій третій сезон в клубі та до цього був просто резервістом, що не може виправдати свій потенціал. "Тепер він мене нарешті почув", - сказав якось Франк. Після двох асистів в матчі проти Лестера за цим показником Дамсгор попереду має тільки Мохамеда Салаха.Чи чекали б на розкриття потенціалу Дамсгор в менш системному клубі? Чи не почали б агресивну зміну поколінь після невдалого попереднього сезону? Чи не звернули б зі свого шляху та відмовилися від принципів?Тож повторювати помилок не варто: поки Томас Франк працює в Брентфорді, з ним буде усе гаразд.

Відтоді як Девід Моєс повернувся на Гудісон Парк, жодна команда не набрала більше очок за Евертон.Можна було очікувати, що ситуація покращиться. Евертон загалом не був настільки поганою командою навіть за Шона Дайча, але втратив інтерес до життя, зів'яв. Власне через це Дайч та нові власники клуба вирішили не чекати літа, розуміючи, що продовження співпраці не буде.Евертон Моєса здивував хіба тільки швидкістю, з якою усі зміни відбулися.Секрет якраз в тому, що шотландець отримав у розпорядження можливу найкращу команду з усіх, куди він приходив впродовж своєї кар'єри. Аби вболівальники Ман Юнайтед не хапалися за серця, то нехай буде інша фраза: команду, яка йому найбільше підходить.Кожного разу Моєсу був потрібен час для організації команди, для того, щоб переконати футболістів в тому, що його орієнтований на оборону та швидкі переходи стиль гри правильний, що захищати штрафний майданчик важливіше, ніж пресингувати.Але Евертон після Дайча був майже готовим: ніяких ремонтів та нових меблів, просто витер пил та живи.Принципи гри трохи змінилися, адже ніхто так не захищається як Дайч. І в цьому якраз цікавий момент, тому що Моєс після Пеллегріні чи після Фергюсона, чи в Реалі Сос'єдад - захисний та боягузливий тренер, але після Дайча - він просто ковток свіжого повітря. Футболістам тепер можна атакувати, можна брати ініціативу на себе, ризикувати.Система гри в захисті теж змінилася, але Моєс отримав набір оборонців, котрий не потрібно було навчати, перевчати. Пікфорд, Тарковські, Брантвейт, Миколенко - всі вони знають, що потрібно робити під час оборони власних воріт у низькому блоці.Четвертим захисником став О'Браєн, 198-сантиметровий футболіст на фланзі, який точно не загубився там. І це ще один важливий момент, що гравці, котрі не могли проявити себе за Дайча розкрилися за останній місяць. Окрім О'Браєна це також Ндіай та Бету.У Евертона вистачає втрат, новачка в січні вдалося підписати тільки одного (Алькарас просто ідеально підходить цій команді), однак результат все кращі та кращі. Евертон уже вище не тільки за Вест Гем, але й за МЮ та Тоттнем.Моєс - не геній. Але для того, щоб покращити цей Евертон потрібен був звичайний тренер, який добре розуміє, що він має та що може отримати. Просто послабити цей дайчівський ланцюг.

Мабуть, в Астон Віллі й не думали, що їхня січнева трансферна кампанія буде настільки великою.Доньєлл Мален був варіантом, над яким працювали не один місяць. Нідерландець вже давно хотів змінити Дортмунд на щось англійське та шукав варіанти. Агенти та інші зацікавлені скажуть, що вибирав, але, насправді, шукав. Бо Мален пішов із Борусії дешевше, ніж приходив 3,5 роки тому.Формально Мален був підписаний на заміну Джейдона Філоджину, котрий не зумів використати шанс повернення в рідний клуб. Їхня вартість була приблизно однаковою навіть, а те, що Мален, який говорив про те, що вирішальним фактором у вибори Астон Вілла стала Ліга чемпіонів, до заявки на другу частину сезону взагалі не потрапив.Та потім в спокійне життя команди влізли гроші зі Сходу: Джон Дуран поїхав в Саудівську Аравію, Дієго Карлос - в Туреччину. Трохи згодом Баєр покликав Емі Буендію, котрий загубився на лаві запасних Вілли.Зрештою, усі 5 трансферів бірмінгемців - це заміни для тих гравців, хто залишив клуб. П'ятим став серб Неделькович, який був орендований Ляйпцигом. Однак гроші за Дурана та Дієго Карлоса дозволили зробити підписання.Навіть зі списку новачків та поведінки було помітно, що Астон Вілла не готова до кампанії в останні дні. За захисника Левенте зробили таку пропозицію, що клуб Сегунди навіть думати не міг.Інші підписання - це оренди гравців, які погано лежали. Й не просто так погано лежали.Аксель Дісасі із Челсі був орендований чітко на заміну Дієго Карлосу, у них абсолютно однаковий профайл. Дісасі точно більше підходить футболу Емері, ніж футболу Марески, адже захищати потрібно значно менше простору.Марко Асенсьо прийшов із ПСЖ на заміну Буендії. Авжеж, сподівання на те, що він зможе принаймні нав'язати боротьбу за місце в старті Макгінну та Рамзі, тому що Буендія після травми був на випадок, коли обоє вже не готові навіть ногами пересувати.Головним все ж стало підписання Маркуса Рашфорда. Астон Вілла нічим не ризикує, а Емері повен ентузіазму повернути 27-річного гравця на його найкращий рівень. Малоймовірно, що Рашфорда самого таке цікавить, але Емері все ж великий божевільний, тому якщо він не спробує, то вже ніхто. Про те, що футбол Астон Вілли підходить гравцю Ман Юнайтед говорили в спеціальному випуску Єврофутболу про трансферне вікно.А також слухайте мій спеціальний випуск про трансфери в Англії. Там те, що не увійшло в контексті АПЛ (про Ніко Гонсалес, Брайтон, Вест Гем) та трохи про Чемпіоншип.

Ось тепер Ейнджі Постекоглу можна й звільнити.Авжеж, не через те, що команда програла в півфіналі 0:4 та не виграє Кубок Ліги. Не вигравала, не вигравала - та й не виграла, нічого нового. А через те, як програла. Через те, ким став Тоттнем в цьому матчі."Уболівальники Тоттнема хотіли повернути свій клуб? Вони повернули свій клуб", - сказав після матчу Джеймі Каррагер, зазначивши, що саме таким в останні часи Тоттнем й був: ні риба, ні мʼясо.Півтора роки Постекоглу був впевненим в собі та своїх переконаннях, сміливим, відчайдушним, так, іноді зухвалим та безпардонним до законів футболу. У нього був цей вигляд капітана корабля із класичних романів про морські подорожі. Йому все одно на правила та страхи, він не боїться моря, дивиться прямо в обличчя небезпеки.Постекоглу - це бувалий пірат, морський вовк.У грі проти Ліверпуля він одягнув червоного мундира, одягнув білі штанці, побудував свої кораблі в лінію та діяв, немов за підручниками. Чотири гравці позаду, чітке розташування трьох опорних хавбеків, поміж якими жодна миша не проскочить, Сон та Кулусевські пору зі своїми фланговими захисниками, аби перекривати зміщення в центр Салаха та Гакпо. У команді зʼявився центральний захисник, який міг штовхатися з Нуньєсом та ван Дейком.Себто, жодної романтики, сама наука.Тоттнем у цьому чужому футболі не зумів себе показати з найкращого боку, йому було мало місця, мало мʼяча. Утримувати Сарра в тактичних лещатах було вкрай непросто, Педро Порро залишився в запасі, контратакувальна гра зусиллями 2,5 людей - точно не те, що є сильною стороною цієї команди.У першому таймі Ліверпуль ще був здивований та не зовсім готовий до того, що цей суперник буде звичайним відвідувачем Анфілду, якому боязно думати про щось, окрім захисту власного штрафнного майданчика. У другому таймі вже все змінилося з боку Ліверпуля, але ніяк не з боку Тоттнема, який майже не бив по воротах та не створював моменти.Хоча коли Постекоглу перед матчем сказав, що його команда точно не буде тільки захищатися, то це був сигнал, який багато хто пропустив. Чого б це йому так говорити, якщо всі це й так розуміють?А ось чому, виявляється…Тепер цікавом, чому він відмовився від свого футболу в цьому матчі, чому почав шукати на своїй одній сторінці принципів гри план Б. Власник? Вболівальники? Гравці? Внутрішні відчуття? Хто про це говорив і чи не говорили всі разом?Та після цього матчу Постекоглу нагадував Росса після класичної розмови з Фібі про еволюцію.- Ви хочете сказати, що ви настільки зарозумілі, що не можете визнати, що існує крихітна ймовірність того, що ви можете помилятися в цьому питанні?- Може бути, крихітна, крихітна ймовірність. - Я не можу повірити, що ти здався. - Що? - Ти щойно відмовився від усієї своєї системи переконань. Раніше я не погоджувалася з тобою, але принаймні поважала тебе. Як, як, як ти підеш завтра на роботу? Як, як ти збираєшся говорити з іншими науковцями? Як, як ти збираєшся дивитися в очі собі?

Трансфер Чаві Сімонса в Ляйпциг вже й не такий трансфер, тому повз нього можна було б запросто пройти.Однак це саме та подія, на яку варто звертати увагу через її показовий статус.Півтора роки тому Макс Еберль у якості спортивного директора РБ умовив Чаві, що йому краще розірвати угоду з ПСВ та перейти в Ляйпциг, адже там він міг краще прогресувати. Сезон в Ейндховені був фантастичним, тому потрібен був крок вперед. Сімонс розсудливо розумів, що крок, а не стрибок безпосередньо в Париж.У перший рік перебування Чаві в Ляйпцигу ніхто навіть не думав, що він може залишитися на довше. Це був контракт на один сезон - усе.Улітку 2024-го виявилося, що в Парижі він не потрібен прямо зараз, але ціна на нього така, що РБ не поборотися. Баєрн хотів його отримати та готовий був нашкребти грошей, а якщо ні, то Еберль прагнув оренду з правом викупу.Чаві обрав Ляйпциг, тому що це зрозуміле місце, знову на рік та далі вже можна планувати майбутнє.Теперішній спортивний директор Марсель Шефер сказав, що просто відчинилося вікно, яким клуб скористався. Або краще використати фразу іншого молодого чоловіка в костюмі: "місце, де зустрілися можливе та неможливе". Possimpible.Рік у Чаві виходить не найкращим, осіння травма зіпсувала можливості зростання, тому несмілива вудочка в Париж дала результат: РБ віддав рекордні 50 мільйонів євро, але отримав гравця, якого навіть не мріяв півтора роки тому та лише мріяв підписати пів року тому.