Противний голос | Ось тепер Ейнджі Постекоглу можна й звільнити.Авжеж, не через те, що к...

Ось тепер Ейнджі Постекоглу можна й звільнити.Авжеж, не через те, що команда програла в півфіналі 0:4 та не виграє Кубок Ліги. Не вигравала, не вигравала - та й не виграла, нічого нового. А через те, як програла. Через те, ким став Тоттнем в цьому матчі."Уболівальники Тоттнема хотіли повернути свій клуб? Вони повернули свій клуб", - сказав після матчу Джеймі Каррагер, зазначивши, що саме таким в останні часи Тоттнем й був: ні риба, ні мʼясо.Півтора роки Постекоглу був впевненим в собі та своїх переконаннях, сміливим, відчайдушним, так, іноді зухвалим та безпардонним до законів футболу. У нього був цей вигляд капітана корабля із класичних романів про морські подорожі. Йому все одно на правила та страхи, він не боїться моря, дивиться прямо в обличчя небезпеки.Постекоглу - це бувалий пірат, морський вовк.У грі проти Ліверпуля він одягнув червоного мундира, одягнув білі штанці, побудував свої кораблі в лінію та діяв, немов за підручниками. Чотири гравці позаду, чітке розташування трьох опорних хавбеків, поміж якими жодна миша не проскочить, Сон та Кулусевські пору зі своїми фланговими захисниками, аби перекривати зміщення в центр Салаха та Гакпо. У команді зʼявився центральний захисник, який міг штовхатися з Нуньєсом та ван Дейком.Себто, жодної романтики, сама наука.Тоттнем у цьому чужому футболі не зумів себе показати з найкращого боку, йому було мало місця, мало мʼяча. Утримувати Сарра в тактичних лещатах було вкрай непросто, Педро Порро залишився в запасі, контратакувальна гра зусиллями 2,5 людей - точно не те, що є сильною стороною цієї команди.У першому таймі Ліверпуль ще був здивований та не зовсім готовий до того, що цей суперник буде звичайним відвідувачем Анфілду, якому боязно думати про щось, окрім захисту власного штрафнного майданчика. У другому таймі вже все змінилося з боку Ліверпуля, але ніяк не з боку Тоттнема, який майже не бив по воротах та не створював моменти.Хоча коли Постекоглу перед матчем сказав, що його команда точно не буде тільки захищатися, то це був сигнал, який багато хто пропустив. Чого б це йому так говорити, якщо всі це й так розуміють?А ось чому, виявляється…Тепер цікавом, чому він відмовився від свого футболу в цьому матчі, чому почав шукати на своїй одній сторінці принципів гри план Б. Власник? Вболівальники? Гравці? Внутрішні відчуття? Хто про це говорив і чи не говорили всі разом?Та після цього матчу Постекоглу нагадував Росса після класичної розмови з Фібі про еволюцію.- Ви хочете сказати, що ви настільки зарозумілі, що не можете визнати, що існує крихітна ймовірність того, що ви можете помилятися в цьому питанні?- Може бути, крихітна, крихітна ймовірність. - Я не можу повірити, що ти здався. - Що? - Ти щойно відмовився від усієї своєї системи переконань. Раніше я не погоджувалася з тобою, але принаймні поважала тебе. Як, як, як ти підеш завтра на роботу? Як, як ти збираєшся говорити з іншими науковцями? Як, як ти збираєшся дивитися в очі собі?