Противний голос

Давайте з головного: якби Унаї Емері не зробив ці заміни, то він був би не Унаї Емері.Дивуватися цьому факту мали б тільки ті, хто не так часто бачив Астон Віллу в цьому сезоні, зокрема.Так, Рашфорд грав добре, а Макгінн взагалі став серцем камбеку в матчі проти ПСЖ, але ці заміни були заплановані ще два тижні тому. Емері навіть пішов проти себе, притримавши їх на полі зайві 5-7 хвилин.Якщо просто дивитися гру, то ніяких замін не треба було робити. Вілла тиснула, забивала, мала робити це ще, а поганих на полі в той час не було. Утомлених теж, адже емоції притупляли всі фізіологічні процеси.Та й якби Асенсьо забив, то головний тренер Вілли став би божевільним генієм. А так став просто звичайним Унаї Емері. Той, хто здатен народити щось велике своїми руками, а потім його ж зупинити.Цікаво, що Луїс Енріке при цьому зробив тільки одну заміну. Це теж ідея, до речі. Адже гра йшла зовсім не за планом, а змінювати план він взагалі не збирався, тому які ще в біса заміни та виходи опорників й центрбеків.Цей матч взагалі складався таким чином, що потрібно говорити про ідеї в психології, а не в тактиці. Луїс Енріке цілком очевидно зазначив, що мала місце самовпевненість, Емері говорив про дух та характер.Якщо говорити про досягнення Емері в цьому матчі, то їх було не так вже й багато. Психологія, характер, макгінність - це все заслуги футболістів. Утім, коли Емері покликали до Вілли, то хотіли, щоб він зібрав цю команду. Він її зібрав, зробив гарні базові налаштування та змусив вірити в такі камбеки.Ну, блін, Астон Вілла проти ПСЖ могла відігратися з 1:5, ну. Проти головного претендента на перемогу в Лізі чемпіонів прямо зараз.Ні в якому разі не варто звинувати Емері в тому, що не дотиснули, до він зробив ці заміни. Це як звинувачувати його в тому, що він Унаї Емері.

Коли мова йде про Динамо цієї весни, то, перш за все, згадуються Ярмоленко та Буяльським з їхнім внеском в успіхи команди.Кривбас відібрати очки у киян не зумів, ба навіть Ярмоленко забив один із голів у ворота команди Юрія Вернидуба. Та при цьому криворіжці зупинили киян та їхніх лідерів.Трохи статистики для підтвердження цих слів: Динамо завдало 5 ударів по воротах, що є найгіршим показником в матчах УПЛ для нього з весни 2023 року, коли суперником був Шахтар. Якщо говорити не тільки про матчі проти Шахтаря, то на вайскауті я такого не знайшов, а це початок сезону 2015/2016.Крім того, у Динамо 24 позиційні атаки та тільки 1 з ударом, що є найгіршим показником в сезоні (але показник вайскаута точно не є в цьому плані на 100% істинною).Кривбас побудував свою гру навколо того, щоб зупинити лідерів Динамо.Буяльський отримав за матч тільки 7 передач. Це другий найменший показник після матчу проти Олександрії, де за 85 хвилин було лише 3.Вимкнули його з гри за рахунок того, що з ним постійно грав хтось із центрбеків, а не опорний півзахисник. Тобто, коли Буяльський намагався зробити своє фірмове відкривання за спини, то не було ніякого суперечливого моменту в тому, що за ним має бігти центрбек, а не опорник, якому треба думати про свою зону відповідальності.Ярмоленко був більш помітним. Та ось його цифри (поки знову не обрали до збірної туру): 65% браку, виграв 4 дуелі з 17-ти, зробив тільки 12 точних передач з 24-х, а також одну з семи вперед.Ярмоленка нейтралізовували за допомогою Дібанго, котрий в останні сезони завжди серед лідерів за кількістю дуелей. Коли поруч опинявся ще один гравець, то він долучався до Дібанго та створював ситуації 2 в 1.Як і до у Буяльского, відношення до Ярмоленка було особливим.І так буває, що команда все робить правильно, але все ж програє. Кривбас зіграв дуже якісно, однак поступився Динамо. А кияни після цієї перемоги стали ще ближчими до чемпіонства. Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Визначаючи те, у кого найбільш складний календар знаменитий супермеганеймовірний комп'ютер Opta визначив, що Евертон для суперників - зелений. Тобто, суперник легкої складності.Хтозна, які данні він вважає потрібними для використання своєї формули, але Евертон та Вулвз зелені як Саутгемптон та Лестер, а Тоттнем, Ман Юнайтед та Борнмут - суперники середньої складності.Перед цим туром команда Девіда Моєса була шостою в таблиці, якщо рахувати очки після його повернення та тільки нещодавно перервала 9-матчеву серію без поразок, найдовшу за вісім років в клубі.Авжеж, легка прогулянка.Моєса варто називати одним з найчеснішим тренерів в АПЛ. Коли його команда грає погано, то він про це говорить відверто та може легко сказати, що на перемогу чи нічию вона не заслуговувала.Після перших тижнів свого повернення в Евертон він говорив, що йому дісталась гарна команда, над якою добре попрацював попередник. Сам Моєс відомий своїм умінням налагоджувати оборону та збирати правильний склад захисників, але в Евертоні йому вже дісталися Пікфорд у воротах, Тарковські та Брантвейт в центрі захисту, орієнтований на захист та вишколений Шоном Дайчем Миколенко. Єдиною кадровою зміною стала поява ОБраяна на правому фланзі захисту. 197-сантиметровий фулбек - на таке навіть Дайч не пішов.Евертон значно покращився в атаці попри те, що у Моєса майже не грали Калверт-Льюїн та Макніл, без яких Дайч, можливо, взагалі б склав руки та не думав про атаку. Загалом варто нагадати, що Дайч пішов, бо не бачив, що кращого можна зробити з цим набором гравців.Дії в атаці цих двох тренерів дуже різняться. Якщо описувати грубо, то Дайч - це про захист, тоді як команди Моєса завжди налаштовані на контратаки. Прогрес Бету якраз показує цю різницю. У Дайча передачі на нього були радше вибиваннями з подальшими спробами зачепитися, тоді як в команді Моєса - це дійсно передачі.Ще одна різниця стосується взагалі більшій дозволеності гравцям атаки. У Дайча не можна йти гуляти, доки не зробиш всю роботу по дому: не нарубаєш дров, не наносиш води, не повичищаєш у свиней, не перекопаєш грядку. А яка тоді вже гульня...Ндіай, Бету, Гарнер, навіть такі невтомні роботяги як Миколенко та Дукуре більше раді такому футболу.У поєдинку проти Ноттінгем Евертон забив переможний гол в контаратаці на 94-й хвилині. Але якби цього не сталося, то Моєсу б знову довелося говорити, що його команда не змогла перетворити гарний матч на перемогу.Евертон дозволив супернику тільки 5 разів пробити з меж штрафного майданчика, був агресивним в атаці та налаштованим на перемогу.Навряд чи Нуну Ешпіріту Санту був тим, хто вважав гру проти Евертона зеленим днем в календарі. "Ми не могли робити те, що зазвичай робимо. Усі відчували, що нам немомфортно"."Евертон домінував".Так закінчилася серія із 9-ти домашніх матчів без поразок для Ноттінгема, де суперниками були, зокрема, Астон Вілла, Тоттнем, Ліверпуль, Брайтон, Арсенал, Ман Сіті та Ман Юнайтед. Але найбільший дискомфорт був з Евертоном.Уже хочеться наступного сезону Евертона.

ЛНЗ виграв 2 та програв 4 матчі із перших шести після призначення Романа Григорчука головним тренером.Відверто невдалий поєдинок проти Чорноморця змушує особливо звертати увагу на команду.Цікаво, що хоча у Чорноморця теж нещодавно змінився тренер, але гра цілком відповідала б зустрічі цих команд навесні. Чорноморець мало атакує, багато захищається та створює небезпеку після стандартів, тоді як ЛНЗ багато грає з мʼячем та не може з цього отримати зиск.Цікавий факт: за часів Андреса Карраско ЛНЗ був третьою командою за володінням мʼяча в середньому за матч після Шахтаря та Динамо з середнім показником 56.5%. Якщо із шести матчів цього року вилучити гру з Динамо, де був спеціальний план, то в усіх інших матчах ЛНЗ більше грав з мʼячем за суперника, а середній показник - 57.69%.За Григорчука чекали різкої зміни до швидкої, навіть контратакувальної гри, але він продовжує методи Карраско? Не зовсім так. ЛНЗ дійсно багато грає з мʼячем, але в підготовчій стадії. Навіть якщо це тривала позиційна атака, то вже в середній зоні гра стає максимально вертикальною. Проти команд з високим пресингом як Полісся чи Карпати (в першому таймі) це працювало.Другий показник, який кидається в очі та на який варто звертати увагу якраз в контексті гри проти Чорноморця. В першій частині сезону середня довжина удару по воротах була 19.81, але в шести матчах цього сезону - 21.31. У першій частині чемпіонату ніхто таких показинків не мав.І ось точки ударів по воротах у виконанні гравців ЛНЗ в матчі проти Чорноморця. Більшість з цих ударів не просто була з далекої відстані, але й зовсім непідготовленою.Ось тут якраз і будемо підходити до висновку, який є загалом традиційним для більшості команд УПЛ: в позиційний футбол проти низьких блоків мало хто вміє грати.Команда Григорчука обирає максимальне прискорення, але при цьому ефектиності в діях немає.Але тут треба зазначити, що Григорчуку дісталася команда з вже не надто якісною позиційною грою з дуже низькими показниками ключових передач та кроссів.Нападник Момо в цьому році має фолів, офсайдів, поверненнь мʼяча на половині суперника більше, ніж ударів по воротах. Вінгер Ейнел постійно йде в штрафний майданчик, але тільки тоді, коли у нього є мʼяч. Тілль й Танковський в позиційних атаках не йдуть до штрафного. Ось й виходить, що все навколо залежить від Яшарі. У матчі з Чорноморцем він завдав 9 ударів по воротах. Гольовим моментом був 1.На відео типові приклади гри ЛНЗ в останній третині після позиційних атак в матчі проти Чорноморця: поспіх, поспіх, поспіх в усьому.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Після матчу Баєрна проти Інтера усі хотіли почути Томаса Мюллера та про Томаса Мюллера.Якби був здоровий Мусіала, то ніхто б про це не задумувався, але Венсан Компані віддав перевагу Рафаелу Геррейру на позиції десятки. Колись виключно лівий захисник тепер є великим універсалом та в цьому сезоні вже грав на цій позиції.До того ж Компані пояснив логіку своїх дій, адже португалець мав стати партнером для Кімміха та Горецки в протистоянні з Чалханоглу, Мхітаряном та Барреллою. Навряд чи Компані помилився в рішенні, адже Геррейру був небезпечним попереду, а свіжий Мюллер став важливим фактором наприкінці зустрічі.Якщо говорити безпосередньо про цей поєдинок, то він для Баєрна не був поганий. А причини, які призвели до цієї поразки варто шукати в літній трансферній кампанії.У перші півгодини мюнхенці тримали гру під контролем. Інтер чекав на високий агресивний пресинг суперника, дуже спокійно тримав мʼяч, але все ж декілька швидких атак Баєрна було. Олісе за цей період міг оформити 2+2, а удар в штангу Кейна став апогеєм стартового відрізка.Після цього пресинг Баєрна спав та Інтер міг проводити свої атаки. Агресивний стиль мюнхенців завжди небезпечний, а з урахуванням, що Даєр та Кім мали залишатися в ситуаціях один в один проти Мартінеса та Тюрама, це викликало додаткові нерви. Варто сказати, що в цьому аспекті центральні захисники Баєрна впоралися.А ось тепер до проблем. Так, у Баєрна травмовані Упамекано та Іто. Та якщо пригадувати літо, то цей набір оборонців загалом не обіцяв нічого хорошого команді. Клуб банально не зумів купити когось в центр захисту. І ось настала 88 хвилина матчу, коли атака Інтера закінчується передачею з флангу, а Даєр вимикає голову та втрачає одного-єдиного суперника поруч з собою.Його помилка очевидна попри те, що в атаці до цього не досить агресивно зіграв Станішич, занадто агресивно - Буе, а Горецка взагалі забув, що треба бігти за суперником.Ось якраз про Горецку варто говорити в цьому матчі. Те запитання, яке всі ставили, а де ж опорні хавбеки в ситуації з першим голом Інтера (нехай він і був просто фантастичним) стосується саме його дій. Кімміх на початку епізоду був у високому пресингу, а Горецка програв єдиноборство в центрі, а потім під час перебування мʼяча на лівому фланзі жодного разу не повернув голову, аби оцінити ситуацію. Другий гол: Баррелла віддає передачу та робить відкривання під пас у відповідь, а Горецка цей рух проґавив.В обох моментах згадується літній трансфер, який відбувся. На лаві запасних увесь матч просидів Жуан Палінья, який теоретично краще зіграв би в цих ситуаціях, враховуючи сильні якості обох гравців.Упродовж сезону претензій до Горецки не було, його майже вигнали з команди, але він переконав, що може бути потрібним. Однак цей матч ще раз нагадав, що його не просто так хотіли продати та знайти заміну.Повертаючись до ходу поєдинка, то Баєрн в другому таймі притиснув суперника, Інтер чіплявся за переможний результат, але тривалий час забити не вдавалося.Після голу Мюллера Баєрн просто пішов вигравати. І програв.Утім в цій парі точно нічого не вирішено. Хоча й Баєрну грати Дер Классікер в суботу, а якомусь складі Інтера - проти Кальярі.

Колос переміг Зорю в минулому турі, скориставшись вилученням у суперника в першому таймі.Руслан Костишин був визнаний найкращим тренером туру, хоча до червоної картки у луганців рахунок був рівним.Окрім загальної тенденції до змін в стилі гри, а Колос тепер, певне що, буде більш вертикальним варто говорити про один важливий кадровий момент.Таке враження, що просто по-дефолту до збірної туру потрапив Микита Бурда, який повернувся до стартового складу після холодного періоду з Олександром Поздєєвим. Це було якимось ефектом новизни, тому що Бурда нічим не вразив, наприклад, у нього - центрального захисника - за матч одне єдиноборство.А ось переведення Іліра Краснічі в півзахист стало дуже важливим моментом.Загалом досить несподівано було читати, що Колос шукає взимку опорного півзахисника та навіть підписав бразильця Теллеса, адже в кооманді є класичний опорник, якого попередній тренерський штаб використовував в центрі захисту.Чесно кажучи, косовар не вражав в обороні, але підписали саме опорника, а не центрального оборонця.Поява Краснічі дозволила значно більше на атаку грати Цурікова та його партнерів по центру півзахисту Ррапая та Оріховського.Краснічі зробив 18 повернень мʼяча, а також виграв 9 єдиноборств із 11-ти. Особливо вражаючими є показники першого тайму: 7 з 7-ми.Це був саме той опорний півзахисник, якого шукали.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Верес - одна з команд, на яку варто звертати увагу в цьому сезоні.Авжеж, за непереможним Динамо, Олександрією та Карпатами важко бути найкращою командою ліги чи навіть найбільшим відкриттям, але Верес дійсно показує себе добре.Верес. Стиль та модель гри команди*спочатку краще почитати пдф та подивитися відео, а вже потім переходити до прочитання невеличкого тексту.У чому секрет успіху Вереса?1. Гарна трансферна роботаАвжеж, було б правильно ставити на перше місце роботу тренерського штабу, але трансфери зіграли вирішальну роль. Руслана Степанюка шанує ще з часів алчевської Сталі, Роман Гончаренко додав міці в центрі оборони, гравцями стартового складу стали Андрій Кожухар, Луан та Гіоргі Куція.Зважаючи на просто чудові результати після зимової паузи, варто виділяти Ігоря Харатіна. Я б навіть вище поставив його в списку найкращих трансферів ліги за підсумками пʼяти турів. Яго добре грав на цій позиції, але якість та досвід Харатіна роблять Верес ще більш ефективним.2-4. Робота тренерського штабуТут потрібно вирізняти декілька досягнень: чітке розуміння футболу, командний дух та розвиток гравців.Рік тому молодий тренер Олег Шандрук шукав модель, яка буде найбільш ефективною та прийшов до агресивного контратакувального футболу. Так, це впливає на матчі з суперниками, які грають нижче (втрати очок навесні проти Лівого Берега та Інгульця), але в більшості матчі Верес знає що робити.Очевидно, в команда гарна атмосфера та взаєморозуміння, це відображається на роботі команди на полі.Про новачків вже була мова, але ті гравці, що були в команді раніше зробили просто неймовірний крок вперед. Віталій Дахновський, Семен Вовченко, Микола Гайдучик - це все гравці, які б навряд чи залишилися в УПЛ, якби Верес програв перехідні матчі в минулому сезоні, а зараз кожен з них цілком пристойного рівня для середняка ліги.На що може претендувати Верес?Здається, вище вже немає куди йти, якщо дивитися на таблицю. Але навіть сьоме місце буде великим успіхом.За Вересом цікаво буде спостерігати далі. Чи буде змінюватися стиль команди (менше за Верес з мʼячем грає тільки Лівий Берег)? Чи будуть будуть прогресувати молоді футболісти, адже наразі погоду в команді роблять досвідчені гравці (наприклад, середній вік стартового складу був найвищим в матчах 22-го туру - 27.9 роки)?Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Владислав Лупашко дав гарне інтервʼю Брутальному футболу, де підняв декілька цікавих тем.Зокрема, він говорив про роль помічників та те, що їх також варто відзначати та брати до уваги їхню думку.Або про те, що футбольні зростають на тренуваннях, а не безпосередньо в матчах.Але більш цікавим був фрагмент про те, як він та його тренерський штаб бачать футбол."Зараз в Європі дуже багато грають в позиційний футбол. Ми ставимо позиційний футбол, але ми хочемо поєднати з речами, які трохи забуті в сучасному футболі: індивідуальність. Ми хочемо підкреслити індивідуальності, граючи в структурі"."Усі кажуть, що час десятих номерів пішов, але ми хочемо повернути це. Ми маємо на меті зробити так, що кожен гравець на футбольному полі має бути сміливим в своїх рішеннях в плані дриблінгу, зміни позицій".Далі тайм-код з цього інтервʼю про розмову Лупашка з тренером футзальної команди та те, що погляд на футбол Карпат дуже схожий з футзалом.Ще цікавіше про те, що в тренувальному процесі у Карпат немає обмежень в кількості дотиків та є спеціальні вправи, коли футболіст не має права робити передачі, а повинен за рахунок обіграшу вийти із ситуації.Карпати третя в лізі команда за кількістю дриблінгу, поступаючись тільки Шахтарю та Поліссю. Із Шахтарем зрозуміло, а Полісся з їхніми Гуцуляком та Назаренком теж є цілком зрозумілим кейсом. Та й позиційного футболу там не дуже багато, відверто кажучи.Але що, мабуть, хотілося б уточнити в словах Лупашка, що ці два моменти, які він називиає не поєднуваними, насправді, дуже добре підходять один одному.Побудувати позиційний футбол без того, щоб гравці обігрували один в один, брали ініціативу на себе та навіть возилися з мʼячем просто неможливо. Якщо робити самі тільки передачі, то це не може спрацювати. Навіть такий догматик як Луїс Енріке до цього прийшов.Хіба новаторством є вимога, щоб усі це робили. Але в командах Ейнджі Постекоглу так і є.Новаторським також є підхід для українського футболу, де з дитинства дітей вчать грати в один дотик, а потім виявляється, що під тиском вони мʼяч не можуть зупинити та боячись допустити обрізку роблять передачу "в бровку".Звичайно, у Карпат не всі 11 гравців роблять на полі, що хочуть, але в діях, наприклад, Бруніньйо та Очеретька відчувається вплив цієї ідеї.https://youtu.be/-eKkTrH0Rp0?t=2920

Скільки разів уже говорили, що в українському футболі керують якісь незрозумілі іспанці. Але це ж неправда.Вони - баски.Це дуже велика різниця, адже баскська школа дуже відрізняється від загальноіспанської та кардинально відрізняється від каталонської, з якою ми часто асоціюємо сучасний іспанський футбол. Ба більше сама баскська школа поділяється на дві: Реал Сосьєдад та Більбао.Для демонстрації школи футболу Більбао, на яку орієнтуються українські іспанофіли найкраще підходить Полісся Імада Ашура. Він сам себе називав вихованцем баскьких тренерів.Що спільного в усіх представників іспанських шкіл - це орієнтація на агресивну гру проти мʼяча, пресинг та тиск. Полісся є запрограмованою на це командою, інколи навіть настільки, що гравці не приймають власні рішення в тих чи інших ситуаціях, автоматично йдуть в пресинг та контрперсинг. Але мова про інше.Дії в позиційній атаці. Ось тут Полісся чітко грає в той футбол, який можна називати стилем Атлетика Більбао: вертикальна гра та атака штрафного майданчика.На відео голу Полісся у ворота Вереса відображені усі 4 ключових дії команди в атаці: пошук Гуцуляка, переведення з флангу на фланг, пошук Батісти та кроси.Так, в цій команді дуже багато залежить від якості Гуцуляка та Батісти, як в першій частині сезону залежало від Гуцуляка та Назаренка.Полісся є лідером ліги за кількістю навісів - 16.44 за 90 хвилин, але точність тільки четверта в лізі.У чотирьох матчах цього року команда зробила в середньому 23 кроси за матч.Майсурадзе зробив 14 кросів, з яких 2 були точними, а Крушинський - 12 (1).Схоже, Крушинський почав грати ліворуч не тільки для пресингу, але й тому, що так він постійно є загрозою в зонах завершення.Ще цікавим моментом є володіння мʼячем.За кількістю передач на хвилину володіння Полісся має показник 11.9, що є четвертим знизу після Лівого Берега, Вереса та Карпат. Це найбільш вертикальні команди.При цьому Полісся четверта команда за відсотком володіння в середньому за матч.Середня довжина передач команди - 21.75 метра, найбільше в лізі.Якщо виводити це в модель гри в атаці, то це: пас вперед, підбирання, навіс, підбирання. Й так допоки не буде удару по воротах.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ

Полісся програло 1:5 Вересу. Хочу особливо відзначити перший, третій та четвертий голи рівненської команди.Пʼятий був стандартом та майже нічого не вирішував, а другий був геніальною випадковістю.У цих голах спільним було два моменти: неймовірна реакція на моменти Руслана Степанюка, який забив сам спочатку, зробивши декілька кроків за спину супернику, а потім віддав дві шикарних передачі на хід. Утім в гострому розумі Степанюка та його вмінні використовувати такі шанси не було сумнівів. Так само як і в класі Харатіна, котрий також був активним учасником усіх трьох голів (у нього асист, передасист та ще одна гарна дія в четвертому голі).Але цікавіше поглянути на відверті помилки Полісся. Таке враження, що налаштованість на пресинг та контрпресинг заважає футболістам приймати рішення.1-й гол. Центральний захисник Сарапій опинився на фланзі, але там також були ще гравці Полісся, які не зорієнтувалися в ситуації. Навіть Бабенко спочатку компенсував відсутність Сарапія, а потім на мить згадав, що він опорний півзахисник, чого вистачило Харатіну та Степанюку, аби створити гол.3-й гол. Степанюк отримує пас від Харатіна, має багато простору та виконує передачу на Дахновського, котрий біжить у вільну зону. Хід думок Майсурадзе в цьому епізоді важко зрозуміти, чесно кажучи.4-й гол. Памʼятаючи третій гол, Чоботенко викидається на Степанюка, але залишає вільну зону. Туди біжить Дахновський, за яким знову не поспішає Майсурадзе.Підписатися на Telegram УПЛ.ТБ