beyond reanity

я вирішила дати Бельмонту Камелі (Гаррет в офф кампусі) другий шанс і включила фільм 2022 року, який підкинув нетфліксв оригіналі він називається Along for the Ride - ідіома, яка буквально перекладається як "плисти за течією" і дуже перекликається з сюжетом, бо там вони на велосипедах катаютьсяале хтось креативний переклав це як "Безсоння для двох" і слава богу, що назву мені показало англійською, бо Безсоння для двох я б не дивилася)))отже, що в нас дано:Оден - містянка, донька дуже вимогливої матері, позбавлена нормального підліткового життя дівчина, у якої проблеми з соцільними звʼязками - їх просто немана літо вона вирішує поїхати в маленьке селище біля моря попрацювати в магазині нової дружини свого тата і спробувати віднайти іншу версію себеі одного вечора вона бачить хлопця, який наодинці катається на байку під ліхтарями_____що я вам скажу - дуже прикольне підліткове кіно, дивитися можна з 10-11 років, бо з найгарячішого там поцілунок)) але неймовірно гарний!!!нема ніякої драми, навіть гойдалки і не гойдалки, скоріше досить така ніжна історія про підлітків з травмами, які шукають себе і допомагають одне одному вибратися з порожнечібагато гарних сцен, які викликають ностальгію - десь дитяча безтурботність, десь прогулянки під зірками, десь вечірки (і не там де всі напиваються і трахаються, як в половині американських серіалів, а милі і з фуд файтами). багато романтики, дружби, підтримкиі найцікавіше, що по канонам ромкомів фінал не такий вже й хеппі енд, але саме в цій історії - в тональності, в якій вона розказана, це реально класне вийшло завершення)ну і ладна, Бельмонт Камелі тепер для мене краш не на 5%, а на 15)))шкода дівчинка так і залишилася ноунеймом, цікаво вона зіграла свого персонажа, одночасно відчуваєш і емпатію і якесь міні відторгнення, але все в рамках ролі)#reanity_дивимось

Досі не вірю, що я це сказала. Що я справді погодилася на твою пропозицію після одного дня в ліжку з тобою. Хоча хіба це був один день?Це тринадцять років роздумів. багато чула, що це класна книга, а тепер можу це підвтердити на власному досвіді, хоча на гудрідс вона чомусь має оцінку 3.84 🧐отже, що в нас дано: НЕ ФЕНТЕЗІ))Люсі та Ґейб вперше зустрілися 11 вересня 2001 року, і це стало відправною точкою їхнього шаленого коханняправда, після зустрічі вони розійшлися на багато роківправда, потім після 2х місяців стосунків, Ґейб вирішив поїхати на інший континент фотожурналістомправда, Люсі вийшла заміж за іншогоправда, Ґейб заручився з іншоюале найбільша правда в тому, що не зважаючи на всі обставини, вони так і залишилися найбільшим світлом одне для одного_________я як завжди читала не знаючи ніяких анотацій, а тому не розуміла куди веде історіяі було цікаво спостерігати як з розвитком подій змінювалося моє ставлення до героїв, бо першу половину книги я читала 2 тижні, а другу половину - два дні) тепер я знаю, що емпатія це потужний двигун не тільки в реальності))взагалі, неможлива любов крізь все життя - на дистанції, всупереч - це одна з моїх улюблених і найвразливіших тем, коріння якої йде в дитинство, коли я прочитала не по віку дорослу і важку "ті, що співають у терні" (до речі, думаю, варто її перечитати - втретє - і подивитися як цю історію сприйме серце вже дорослої жінки)ця книга набагато легша, але такий фінал я все одно не очікувала і з одного боку, він мене дуже засмутив, а з іншого - ніби це такий собі іронічний подарунок долі та можливість не приймати найскладніше рішення у житті. щось накшталт ситуацій, коли в підлітковому віці тобі якось супер хєрово і мозок підкидує думку "нехай мене зібʼє машина і всі проблеми більше не будуть важливими" - тільки не кажіть що у вас такого не було))але історія кохання тут дуже гарна, хоч такою її робить саме неможливість втілення у життя. а втім, це працює абсолютно з усіма сферами - наша фантазія чудово вміє романтизувати до абсолюту будь які, навіть найабсурдніші, недосяжні речі)Світло, яке ми втратили - 8/10тверда вісімка для хорошої прохідної книги в задоволення, такий собі видих десь поміж вампірами та драконами))

Я ЙОГО ПОДИВИЛАСЬ!!!памʼятаєте, мені не подобалася Зендея? забудьте 😁 отже, що в нас дано:The Drama ("Любить не любить") - хто взагалі такий нерелевантний безглуздий переклад зробив 🤦‍♀️американський романтично комедійно-драматичний фільм - щось якось мало жанрових принад вказали, вам не здається?написаний і знятий Крістоффером Борглі - це якийсь норвежський 40карічний режисер з трьома картинами у фільмографіїз Зендеєю та Робертом Паттісоном в головних ролях - сьогодні я дізналася, що Зендея може грати не тільки Рут, а Паттісон в свої 40 виглядає неймовірно старимякщо ви бачили трейлер, то вже знаєте в чому головний сюжетний поворот. а якщо не бачили, то він в тому, що готуючись до весілля, Емма та Роберт грають з друзями у гру "що найгірше ви зробили в своєму житті"ну і після відповіді Емми всі в ахуї 😌після трейлеру - в якому, очевидно, не показують її відповідь, я мучилася НУ ШО Ж ТАКЕ там може бути, що всіх аж так пересмикнуло і зтригерило купу неочікуваних подій. вбивство? вибух? зрада? крадіжка? суп комусь на голову вилила? козявки в дитинстві по бабусиному килиму розмазувала?але обогі, цей норвежець таку неочікувано круту штуку провернув і взагалі підвісив питання прийняття людей, поставив на ваги дії фактичні та дії гіпотетичні, вивернув це з психологічної точки зору ну і просто геніально завершив історіюте що тут неймовірно круто спрацював акторський дует це правда, але це один з найкращим сценаріїв, що я зустрічала останнім часом. настільки про важливе на тоненькому, настільки гарно і влучно, що я відлипнути від екрану не могла - і це аня яка зазвичай фільми по три дні дивиться))дуже рекомендую! от прям сьогодні беріть і дивіться, бо рідко коли щось таке хороше нове виходить і ставте єдинорожку хто вже бачив 🫶#reanity_дивимось

принесла вам легкий милий фільм з елементами "на поплакати")) Повідомлення до Ізабелі (Voicemails for Isabelle) - американський ромком 2026 року, Netflix, в головних ролях Зої Дойч та Нік Робінсон (якщо вам це про щось каже, бо мені - ні))отже, що в нас дано:для Джил з самого дитинства найцінніша людина в усьому світі - її молодша сестра Ізабельпісля раптової смерті Ізі, Джил продовжує залишати сестрі голосові повідомлення, бо ніяк не може відпустити цей звʼязок. такий свого роду аудіощоденних в нікудиале дівчина ще не знає, що номер вже належить іншому чоловікові, який випадково починає їх слухати_____________до вашої уваги абсолютно шаблонна історія з цікавинкою - аудіоповідомлення тут грають ніби роль окремого персонажу, який впливає на дії всіх героїв. при цьому стосунки сестер виписані на якомусь дуже серйозно-комедійному драматичному рівні, що додає їм глибини та унікальностіспойлер: це єдина глибина фільму 😁 але і так забагато для пересічного ромкому))а ще мені Джил здавалася старшою за Веса (персонажа Ніка Робінсона), але їм обом по 31 😳😳😳 вона молодша за мене!!! мій хлопець дав їй 45 😅 тому історія ніби трішки ейдж геп)))так що з сьогоднішнього дня буду вважати, що мені пощастило з генетикою))#reanity_дивимось

- Крім тебе, у мене нікого немає, - сказала я. - І ти все одно мене відпускаєш?- Крім тебе, у мене нічого немає, - прошепотів він. - Тож я тебе відпускаю. дочитала завершуючу частину дилогії, останні 10% сиділа обкладена серветками з соплями)) відгук на першу був ось тут якщо б мене попросили порівняти цю серію з іншим фентезі, то я б сказала, що перша книга це щось середнє між четвертим крилом, двором шипів та троянд та кубком вогню гаррі поттера, а друга це оніксова буря + смертельні реліквії)) але було декілька дуже гарних нешаблонних драматургічно речей, які мене підкорили і чесно, розвʼязку таку я не очікувала, хоча тепер вона мені виглядає єдина логічною)думаю, це була б неймовірно гарна екранізація і я прям здивована , що "Корона Ніаксії" це не якась супер популярная серія - ну або я дуже давно не заходила в букток 🥲тому поставте мені будь ласка єдинорожку хто читав і вогника, хто раніше хоча б чув про неї, може то я одна необізнанаале всіх любителів магії та чарівних світів закликаю додати собі дилогію у найближчий план, бо давно я так на кайфувала 🥰 Попіл і проклятий зірками король - 10/10 (бо турніри я люблю більше за криваві баталії :)з цікавого - лінія головних героїв в цій книзі завершена, але серія продовжується з другоряднимиправда, продовжується вона у якийсь зворотній бік 😁 бо якщо книга перша це була корона Ніаксії #1, а друга - корона Ніаксії #2, то дві наступні це половинки, в яких впихнули події поміж і післятаким чином існує книга Вбити вампіра-завойовника (Корона Ніаксії #2.5) про якихось невідомих мені Силіну та Атріусаа 17.07.26 вийде книга Шість спалених троянд (Корона Ніаксії #1.5) про відому мені пару, яка брала участь в подіях першої дилогії, але чи будуть там головні герої перших двох книг я не знаю - можливо, дуже фоновоякщо що, "половинки" я читати не планую 🙃 бо хоч я і в захваті від сеттингу, але полюбила саме конкретних двох персонажів, а не всіх-кого-не-впихнуть-в-цей-світ, тому будь ласка мені або продовження (тілько боже упаси не про дітей), або піду почитаю шось інше))і обогі як же я щаслива вийти з нечитуна!!!

я ненавиджу своїх подругточніше, я не хочу їх ненавидіти...а тому тримаю на відстанівід своїх хоббі))це міг би бути клікбейт, але, на жаль, ні 😅 "на жаль", певно, для подруг, бо я в цій егоїстичній парадигмі живу 33 рочки, тому мені все ок) все моє життя в мене є якісь захоплення, які не просто частини на рівні з іншими сферами, а ніби джерела моєї безкінечної енергії, сховища любові та безумовного щастя, які я оберігаю в режимі "війни"колись я ходила на танці в myway. і я не просто ходила, я ходила на 4 класи підряд, 4 рази на тиждень, я їхала на заняття о 7мій вечора з стб і о 10тій після танців поверталася на канал працювати далітанці були моєю бульбашкою, в яку я ходила за ресурсом для решти справ, щось таке сакральне, особисте, "тільки моє", і коли хтось з моїх знайомих чи подруг хотів піти зі мною - всередині підіймалася хвиля обурення, а в руки брався уявний меч, яким я махала щоб не дай бог ніхто не наблизився до моєї недоторканої скарбниціі я казала ніпотім на довгих 8 років був танцювальний автомат Pump it up - в нас було комʼюніті, змагання, пікніки, подорожі, мої перші стосунки; ми з друзями купили цей автомат і зняли гараж, в якому тренувалися, спілкувалися та майже жили, тікаючи в свій затишний світ з універів, робот, родині коли хтось з моїх знайомих чи подруг хотів піти зі мною - всередині підіймалася хвиля обурення, а в руки брався уявний меч, яким я махала щоб не дай бог ніхто не наблизився до моєї недоторканої скарбниціі я казала нітепер в мене є серфінг. логіку ви зрозуміли))коли в гості приїжджають подруги, зазвичай вони хочуть піти спробувати, бо всі ж читають пости де я співаю дифірамби океану)) і мені ок, бо вони спробують і поїдуть, а разово доторкнутися до моєї релігії не виглядає для психіки критичнимале якщо б хтось з них переїхав в порто і захотів тренуватися зі мною - я б сказала ні, і скоріш за все навіть без "вибач", бо мені ані трохи не соромно за захист моїх кордонів, навіть якщо вони трохи крінжовіз хорошого - всі мої близькі про це знають ще на березі - в усіх сенсах)) не знаю чи було їм колись прикро через мою позицію, але це щось накшталт "дано" моєї особистості, і правила гри або приймаються, або нам не по дорозіз важливого - це працює в обидва боки, тобто якщо мені хтось скаже "аня, це мій світ, і я не хочу впускати в нього людей з інших сфер свого життя", я скажу "прийнято" і ніколи не ображусяз цікавого - люди, які ВЖЕ в комʼюніті, яке стало моєю релігією, це абсолютно ок, в мене нема до них ні ненависті, ні конкуренції, і зазвичай ми стаємо класними друзями, що обʼєднані однією дофамінною залежністюале люди які приходять ПІСЛЯ мене - це окремий біль)) бо мені потрібно досить багато часу, щоб прийняти їх, перестати сприймати як суперників і ще більше щоб допустити в своє серцеі все одно рідко коли ті хто "після" отримують стільки ж моєї внутрішньої валідації, як ті хто "до", ніби розставлений з самого початку сеттинг неможливо перескласти повністюдобре що вам пощастило бути не моїми друзями, а читачами, бо ділитися класними історіями я люблю, тут ніяких ревнощів 😁 а от якщо хотілося на серфінг, то тепер ви знаєте, що це ахуєнно, але не до мене))#reanity_особисте

📍Кабо Верде, Салв мене є подруга, з якою кожного року ми досліджуємо якісь непопулярні напрямки, і вже побували в Перу, на Азорах, в Непалі та Індіїі цього року нас занесло в Кабо Верде на острів Салякщо ви нічого не чули про таку країну - це ок, півроку тому ми також не чули)) але переліт з Порто був прямий (мені 😁), а враховуючи воркейшн, сильно скакати галопом все одно б не вийшло, тому обрали теплий океан + білий пісочокіншими словами, розвалилися тюленями на ліжачках, що максимально для нас нетипово))Сал - найтуристичніший острів африканського архіпелагу, всього їх 10, 9 з яких населені але туризм це чи не єдина кормушка економіки, тому туристичне узбережжя Санта Марія виглядає супер фенсі і з купою закладів з лобстерами в меню, але за межами цього раю простягається 15 на 15 квадратичних кілометрів бідності (площа Сала на 20 квадратних км більше Львову))90% часу ми були в нашому резорті або блукали набережною в пошуках смачної піна колади, але один день острівного туру по «визначним місцям» відкрив очі на дуже сумну картину:🪾 поклади солі, які раніше приносили країні прибуток, втратили свою цінність, і тепер соляні поля це туристична атракція якогось італійського власника, де за €6 можна полежати в воді типу як в мертвому морі🪾 на острові майже нічого не росте, це суха пустеля, посеред якої розташувалися фавели - смердючі металеві одноповерхові коробки, в яких живуть місцеві🪾 середня зарплата десь біля €200/міс, тому з приїжджих намагаються здерти все, що тільки можна - продукти в супермаркетах коштують вдвічі дорожче за португальські, а в маленькому магазинчику за пляшку води і молоко ми віддали €4.5з цікавого -🌱 вперше в житті побачили міраж, реально виглядає ніби вода, але якщо підʼїхати ближче то це просто рівнина🌱 за 3 євро з людини зайшли на мілковину, де місцеві розбавленою в пакеті кровʼю з водою приманюють лимонних бейбі акул. а якщо помахати шматком мʼяса, то вони ще й стрибають 🥲🌱 спробували неймовірно смачне вулканічне вино Cha de Fogo, яке привозять з сусіднього острова Фого з діючим вулканом і де виноградники ростуть прямо у лавовій породі, тому вино має дещо димний присмак (типу smoked wine)🌱 вперше скуштували лобстерів на грилі - вони як великі смачні креветки, а також варених молюсків percebes (морські жолуді), які виглядають як мої нічні кошмари, загугліть)) перші хвилин 15 я навіть не могла змусити себе їх торкнутися, тому чистила подруга 😁 але після третього келиху Cha de Fogo набралася сміливості і долучилася до цієї мерзенноі справи)) на смак щось середнє між устрицями та крабом, але мʼяса так небагато, що це як лузати потворні сємкі))🌱 а ще ми випадково стали свідками історичної події - збірна Кабо Верде вперше брала участь у ЧС, а тому зараз там всі ходять в спортивних футболках, бʼють цілодобово в барабани, дивляться футбол на вулиці і дуже сильно радіють забитим голам) 🌱 також я не змогла пройти повз серфінг в теплому океані, а тому на годинку орендувала софт борд. через 5 хвилин без гідрокостюму натерла дошкою внутрішню частину стегон, мокра футболка на вітрі була неприємно холодна, камʼянисте дно це якесь бдсм для ніг, а короткі хвилі біля самого берега катали максимум на три метри. сумую за Порто))🌱 ну і вишенька на торті це коли під кінець нашої подорожі пяненькі ми раптово усвідомили, що ніколи не купалися голяка і поперлися о 2 годині ночі в океан 😅 це могла б бути весела історія в скарбничку нашої дружби, але подруга наступила на морського їжака, і до 4тої ранку ми намагалися витягнути з її стоп обламані голки 🫠я змогла дістати тільки 2, тому наступного ранку ми поїхали в місцевий шпиталь, де за 40 євро дві дівчини спробували ліквідувати рештудістали майже всі, а маленькі тонкі та ламкі повинні тепер вийти самі (перші три дні треба парити ноги) чи з часом розсосуться, бо це карбонат кальція 🫪ось так чілл відпочинок, який не повиннн був стати супер особливим спогадом, в результаті набув тисячу емоцій)) тому раджу острів як зону перепочинку та заземлення, але купайтеся заради бога в капцях))#reanity_travel

взагалі я щиро обожнюю обʼємні фентезі з магічними світами, але ось тільки що порахувала, що за майже 2 з гаком роки існування каналу прочитала всього лише декілька епічних саг - емпірей, акотар, розбите серце та скованих (2 рази))...що в перекладі на кножковоблогерске означає приблизно "ніхєра" 😁звичайно були класні історії типу божественних супротивників та чудовиськ істини, але все ж таки це не те що буде зберігатися в розбитому на уламки скла серці на все життя тому перед відпусткою в пошуках нового вічного кохання я рандомно не читаючи анотацій - все як завжди - купила собі на якабу "Змію й крила ночі" ні на що сильно не сподіваючись, бо не бачила в інших каналах щоб хтось прям пісявся окропомспойлер: цим хтось буду я! 😍книга мене витащила за шкірки з нечитуна і дуже засмутила тим, що це лише дилогія(( але другу частину я тільки почала, тому наступний тиждень планую провести в кайфахотже, що в нас дано:Орея - людина, прийомна дочка короля вампірівєдиний для неї шанс здобути силу і перестати бути ходячою здобиччю це взяти участь у легендарному турнірі Кеджарі, переможець якого отримає будь який дар від богині Ніаксії але не одна Орея ладна на все, щоб змінити своє життя :)_________що вам точно треба знати - це enemies to lovers, бо інше анічка не читає))зазвичай в новий фантастичний світ я вʼїжджаю довго і зі скрипом, але тут якось дуже класно і упорядковано розказали правила і позакривали всі сюжетні дірки, тому я як залетіла з першої сторінки в історію, так і вилетіла з неї ракетою на одному подиху через тижденьпо відчуттям це нагадує певно емпірей, коли є слабеньке дівча з залізною волею, і супер класний сильний краш, якого вона цією волею в результаті в себе закохуєі мені сподобався вампірський сеттинг, бо окрім сутінок, які я тільки дивилася, вампірські світи пройшли повз мене (монстри на канікулах не рахуються))), а тому це відчувалось як щось новеАЛЕ!читала я собі читала із задоволенням все те, що дуже люблю, і от за 10% до кінця книги починає відбуватися те, що на голову не налазитья очікувала канонічний фінал і навіть не переживала коли стало "все погано", але авторка виправила "все погано" на "все добре", і це "все добре" відчувається ще гірше, ніж було "все погано" 😳 і в тебе тупо розвалюється відношення до всіх героїв, а як його до купи зібрати взагалі не яснопри чому ні тобі, ні головній героїні - ви обидві однаково в цьому відвертому гівніі ось в другу книгу я заходжу з щирим нерозумінням як мені відновити ставлення до персонажів, бо не всі речі можна виправитиале якщо не виправити - це не буде вічне кохання 😳😳😳 а якщо це не вічне кохання, то нахіба я це взагалі читаю 😁короче, дуже цікаво і захоплююче, приблизно як фінал оніксової бурі)) тому пішла я рятувати свої почуття, а ви записуйте собі міні серію в TBR ❤️Змія й крила ночі - 1000/10видавництво Vivat

якщо ви пропустили цю дивовижну історію, то я вам дуже заздрю і бігом біжіть дивитися!!!Неортодоксальна (Unorthodox) - американсько-німецький мінісеріал на чотири епізоди від Нетфлікс, що вийшов 26 березня 2020 рокусюжет заснований на автобіографії Дебри Фельдман, ортодоксальної єврейки, яка відмовилася від свого хасидського корінняа ще це перший серіал нетфлікса, де переважно говорять на ідиші, і це звучить дуже гарно, тому обовʼязково дивіться із субтитрами, бо там ситуативно важлива суміш ідиша, німецької та англійськоїотже, що в нас дано:Есті, 19-річна єврейка з ультраортодоксальної громади в Брукліні, тікає від нещасливого шлюбу до Берліна, де живе її мати, щоб почати нове життядізнавшись про її вагітність, за нею на пошуки вирушає чоловік разом із двоюрідним братом, щоб повернути дружину додому_____як людина, яка паралельно з фільмами зазвичай ще щось робить, заявляю, що цей серіал я дивилася дуже уважно і захоплено, бо не хотілося пропустити ні секундочкипо-перше, Шира Хаас у головній ролі - це просто якийсь космос: я всі чотири серії не могла відірватися від її зовнішності, пластики, достовірності гри та неймовірного таланту, показаного в останній серії (тут я просто сиділа зарьована)по-друге, я дуже мало знаю про євреїв і ще менше - про ортодоксальних, тому вперше настільки детально побачила їхнє життя, побут, звичаї, упередження, і це настільки цікаво, ніби потрапляєш в інший вигаданий світ -дуже обмежений, жорсткий і мізогінний насправді, але водночас такий... цілісний? впевнений? непохитний?але чи дійсно непохитний?дуже круто показано контраст життя спільноти в нью йорку і молоді в берліні, дуже ніжно зображено світ очима дівчини, яка до 19 років не бачила нічого, окрім стін із правил і забороні дуже просто розказано про таку складну культуру, в якій змогла вирости така неймовірна жінка. а вона неймовірна! серіал просто топ, для впевненості додам, що IMDB 8.0, а Rotten Tomatoes - 96% позитивних рецензійтому бігом дивитися і дякувати анічці за рекомендацію!#reanity_дивимось

#РЕКАП 8: що ви пропустили?кожні 10 прочитаних книг я буду робити списочок з оцінками та лінками на пости, щоб ви знали, які історії тут були - так легше орієнтуватися та знаходити конкретні відгуки 💫для зручності навігації, рекапи будуть залишатися в закріплених1. Залізне полумʼя (Р. Яррос) 2. Оніксова буря (Р. Яррос) - 10/103. Cхованка (П. Дуглас) - 6/104. Врозтіч (І.Виговська) - 7.5/105. Одного разу розбите серце (С. Ґарбер) - 1000/106. Балада про недовго й нещасливо (С. Ґарбер) - 1000/107. Прокляття справжнього кохання С. Ґарбер) - 10/108. Левіафан (Шіро Куроі) - 6/109. Виживуть пʼятеро (Г. Джексон) - 8/1010. Інакша (Л. Кухарець) - 5/10фільми та серіали: 🫧 Гра в кальмара: виклик (Netflix, реаліті шоу)🫧 Антарктида (документальний фільм Птушкіна)🫧 Нюрнберг (фільм, США)🫧 Макстон Холл (другий сезон, Amazon Prime, Німеччина) 🫧 Red, White and Royal Blue (фільм, США)🫧 Емілі в Парижі (5 сезон, Netflix)🫧 Франкенштейн (фільм Гільєрмо дель Торро, Netflix)🫧 Люди яких ми зустрічаємо у відпустці (фільм, екранізація Емілі Генрі, Netflix)🫧 Матеріалісти (фільм, США)🫧 Vis a vis (перший сезон, Іспанія, Netflix)🫧 Життя комах (мультик, Дісней/Піксар)🫧 Буремний перевал (фільм, США)🫧 На гребені хвилі (фільм про серферів, США)🫧 Бріджертони (4тий сезон, Netflix)🫧 Останнє кохання на Землі (фільм, США)🫧 Стрибунці (мультик, Дісней/Піксар)🫧 Марія-Антуанетта (фільм Софії Копполи, США)🫧 BTS: the return (документалка про гурт BTS, Netflix)🫧 Хлопець на вимогу (міні-серіал, Netflix, Южна Корея)🫧 Скоро трапиться щось страшне (відгук року)))🫧 Навіть якщо це кохання зникне зі світу сьогодні ввечері (міні-серіал, Netflix, Южна Корея)🫧 Могила світлячків (фільм, студія Гіблі)🫧 Кримінальне чтиво (Тарантіно)🫧 5 сантиметрів за секунду (фільм, Макото Сінкай, Японія)🫧 Карти, гроші, два стволи (Гай Річі)🫧 Леді-Птаха (фільм, США)🫧 Гордість та упередження (фільм, США)🫧 Погані дівчиська (фільм, США)🫧 Поза кампусом (1 сезон, Amazon Prime)🫧 Black to black (художній фільм про Емі Уайнхаус, Netflix)🫧 Ейфорія (3 сезон, HBO)🫧 Майкл (художній фільм про Майкла Джексона)🫧 Майкл Джексон: вердикт (документалка про суд над Джексоном, Netflix)🫧 Рейчел одружується (фільм з Хетуей, США)🫧 Матерінський інстинкт (документалка, Netflix)#reanity_особисте - історії з життя#reanity_surfing- про серфінг#reanity_дивимось - огляди на кіно та серіали#reanity_wallpapers - підбірки шпалер#reanity_travel - про подорожі#reanity_promo - реклама