beyond reanity

роздуми про коучингнічого проти не маю, сама в ньому була з точковими запитами і в той момент мені це досить непогано допомогло розширити горизонти свого сприйняття ситуації але ось сьогодні наткнулася на пост знайомої, яка дуже активно просуває коучинг і свої послуги, і там було щось типу «…рік тому я їздила цією дорогою з роботи кожен день, приходила додому, вкладала дитину, наливала вино і вмикала серіал. як добре що я змінила своє життя» і ваше зміню 😁 далі йшло пояснення типу «такий вечір хоч і звучить кіношно, але насправді є спробою абстрагуватися від реальності, намаганням втекти від правди власного життя»і тут я власне згадую, що вчора ввечері пила вінішко і дивилася серіал і о боже невже мені терміново треба боротися з ескапізмом, бо моє життя катиться під три чорти і я просто тікаю від…стоп а чому винішко та серіал не можуть бути просто способом відпочити, розслабитися і отримати дофамін? чому позавчорашня йога, яка також допомогла розслабитися, і завтрашній серфінг, який принесе мені дофамін це ок, а серіал з вином - ні?чому якщо ти щось не встигаєш це одразу в тебе проблеми з тайм-менеджментом, а не просто кладовище неприорітетних задач які в цілому можна і не виконувати?чому якщо ти карʼєрист, то одразу вигораєш, не маєш особистого життя, працюєш на вихідних і айті взагалі зло?а якщо чілиш і серфиш, то робиш це обовʼязково з клеймом людини, яка нічого не досягне?або якщо зʼїла за раз три круасани, то це точно рхп?ну і у будь якому випадку, всім до психолога та коуча, терміново)) а ще нагадаю, що можливо у вас рдуг, тоді до списку ще додається психіатр 🙋‍♀️я правда вірю в силу допомоги спеціалістів і сама неодноразово була в терапії та на різних сесіях, але блін зараз з кожного дупла в око впадають пости на кшталт задумайся чи все з тобою окі саме ці пости змушують сумніватися в своїй нормальності та цілісності, бо інші 99% часу я себе почуваю людиною яка живе життя своєї мрії)) але їбаний соціум вічно намагається щось виправити або заробити гроші навіть коли серіал та винішко це просто серіал та винішко 🫠ps зустріла тільки що подругу в аеропорту, з якою не бачилися купу місяців, купила нам об 11 ранку португальське розе - мені вже треба бігти до нарколога, чи ще норм?))#reanity_особисте

ВИ НЕ ПОВІРИТЕ Я ПРИЙШЛА З ВІДГУКОМ НА КНИГУ!...негативним 🥲ще й на книгу, яку мені дала прочитати українська авторка, бо хотіла почути мою думку 🫠 і іноді мою чесну думку краще не питатина книгу, яка є другою частиною дилогії, в якій перша книга мені дуже навіть зайшла 😭і на книгу, яку я не кинула читати, бо маю дебільну звичку дочитувати розпочате 🤦‍♀️отже, що в нас дано:продовження першої частини "Звичайна", в якій головна героїня Лета заглиблюється в загадку інакших та відправляється у небезпечну місію, щоб дізнатися правду про своє походження_____я не буду переказувати, що мені сподобалося в першій книзі, але головним поінтом було те, що ніхто не страждає і стосунки здорові і якось все ненапряжно без гойдалок, що аж приємноале в другій частині, де героїня стає сильною, войовничою, де вона вчиться боротися, де на кожному кроці небезпека та смерть, складні місії та конкуренція, сорі, мені хочеться рівень вайолет сорренгейлмені хочеться, щоб зі складнощів не виходили за півсторінкимені хочеться, щоб головні герої хоч іноді виясняли відносини і накалювали свою пристрастьмені хочеться, щоб всі персонажі розмовляли по-різному і я могла їх ідентифікувати за характерами. і розмовляли реченням довшими за пʼять слів))і щоб жарти були смішні ну хоч трошкиа ще дуже хочеться, щоб було поменше знаків оклику, бо коли я бачу "Диво, що шлея ґвинтівки не порвалася у річці! Диво що я взагалі вижила! Я мерзла [...] Зігрітися кортілося нестерпно!" ...і так на кожній другій сторінці, то уявляю як мама читає цей текст дитині і пунктуація розставлена, щоб мама точно знала де треба емоціонувати)) в мене сьогодні супер поганий настрій і не виходить якось чемно підбирати слова - я б дійсно воліла, щоб цей відгук був позитивним, але бляха я мучила 220 сторінок більше місяця і не можу це тримати в собі))але не дивлячись на все вищеперераховане, проблема тут, насправді, тільки одна - позначка 18+ яка ставить цю дилогію на поличку з акотаром та емпіреємякщо прибрати пласкі і не дуже цікаві короткі сцени сексу і три з половиною рази слово "член", поставити 10+ і на поличку в підліткову секцію - було б просто суперклянусь, я б своїй дитині таку книгу придбала, і завдяки таким історіям вона б стовідсотково полюбила читанняале анічка в 33 роки таке вивозити вже не може, їй потрібні хліб та видовища, а не рівна як палка стрілялка драматургіяпри чому терміновобо якщо я ще раз впаду в нечитун, то відчуття, що викину книги із життя назавжди 😭

всім фанатам Енн Хетуей* сюди! *пишу Хетуей, а не Гетевей, бо почувши Гетевей сама б не зрозуміла про кого мова))Рейчел одружується (Rachel Getting Married)- американська драма 2008 року, 114 хвилин, є на нетфліксідисклеймер: за головну роль дівчини на імʼя Кім (так так, Кім, не Рейчел)) Хетуей була номінована на оскар, але отримала його Кейт Уінслет за фільм "Читець" (до речі, хороше кіно)отже, що в нас дано:Кім - наркоманка, що проходить реабілітацію в рехабі. на кілька днів її відпускають із центру, щоб вона могла відвідати весілля своєї сестри Рейчелздавалося, возз’єднання родини мало б принести радість, але все відбувається інакше: приховані образи, звинувачення та жахлива травматична подія з минулого знову і знову прориваються назовні, перетворюючи кожен крок на поле конфлікту_______оскільки фільм мені підсунула рекомендалка, я подумала, що він новий і дуже здивувалася як Хетуей вдається виглядати так неперевершено молодо у 43 роки)) а їй там всього 26! і вона просто фантастично неймовірно гарна 😍але саме кіно досить важке, бо по-перше, показані складні стосунки в сімʼї, і показані доволі жорстоко - не фізично, а психологічно. ну і коли в найнепідходящий момент - весілля - дістаються всі скелети з шафи, це очевидно не призводить ні до чого хорошого та конструктивногоа по друге - драматичність підсилює те, що фільм знятий ніби по канонам догми 95 на новий лад - дуже багато ручної камери і монтаж а-ля документального матеріалу - джамп кати (склейки всередині одного кадру), переброси камери на 180 градусів (ніби репортаж), наїзди, розфокуси і тдтобто через класну акторську гру та зйомку ніби хтось стоїть поряд і все це знімає на ручну камеру фільм вийшов як оголений нерв, який дуже сильно болитьну і як завжди в хорошій драматургії, тут немає поганих та хороших, а є просто люди, які живуть зі своїми помилками і демонами, намагаючись стати кращою версією себепросто іноді безуспішноале історія класна! і дуже не мейнстрімна, тому любителям авторського кіно зайде, особливо враховуючи, що знімав її режисер "Мовчання ягнят" Джонатан Деммі 🙂#reanity_дивимось

а тепер обіцяний відгук на Michael Jackson. The verdictотже, що в нас дано:документальна трьохсерійка (кожен епізод по 55 хвилин) від Нетфліксу, присвячена суду над Майклом Джексоном у 2005 році з приводу сексуального розбещення дітейскладається з інтервʼю, архівів та реконструкційя писала вчора, що будучи в якійсь фантастичній бульбашці пропустила взагалі цю історію і тому, коли дивилася, мені в новинку було все і я НЕ ЗНАЛА вирок. ну і через це мені було капець цікавов інтернетах багато хто пише, що цей міні-серіал не відкрив нічого нового для обізнаної аудиторії, хіба що якісь деталі повспливали в інтервʼюоскільки запис суду був заборонений, тобто всередині не знаходилося жодної камери чи диктофону, всі факти це слова людей, які побували на засіданнях - свідки, присяжні, адвокати, журналісти тощотриггером всього судового процесу стали реальні кадри з документального фільму Living with Michael Jackson (2003), де Джексон, тримаючи за руку 12тилітнього Гевіна Арвізо, якому допоміг побороти рак, каже що вони сплять в одному ліжку і що це нормальноі коли інтервʼюєр перепитує, тобто спати з хлопчиком в одному ліжку це ок, Джексон каже що ок, бо люди під словом ліжко завжди мають на увазі сексуальний підтекст, але вони просто читають казки, валяються під ковдрою і пʼють молоко з печивомякщо чесно, це інтервʼю (показували його частково) дуже стрьомне, бо сидить вже трошки кріповий після всіх пластик Майкл, розмовляє дуже тонким голосом і в нього на плечі лежить підліток - це не виглядає нормале повертаючись до вчорашнього відгуку де класно зобразили відсутність дитинства і що співак потім сублімував все своє оточення в неверленд (його величезне ранчо з атракціонами та тваринами) і дружбу з дітьми (одним з яких був, до речі, Маколей Калкін), я можу уявити що вони дійсно як два підлітки дурачилися і грали у тонни іграшок на ранчоце не робить нормою ночівлю дорослого чоловіка з дітьми в одному ліжку, але і педофіла з нього також не робить - це моя думкау документалці дууууже офігенно зробили гойдалки обвинувачення-виправдання, бо кожного разу після чергового свідка мені здавалося ну все, це хана, цю карту бити нічим, зараз винесуть вирок і піде в тюрму на все життяале потім майстерний адвокат Майкла так круто відбивав аргументи і питаннями ловив свідків на брехні, що я кожен раз в захваті затамовувала подихі реально до останнього не знала, що скаже суддядалі приховую під спойлер, бо раптом є хтось хто не знає чим все скінчилося, не буду псувати інтригу)з одного боку виправдання і "не винен" повинно викликати полегшення і радість, але мені страшно уявити у що перетворилися наступні роки зірки, яка жила за підтримки люблячих фанатівопитування під час суду показало, що десь 70% людей вважали Майкла виннимі те що, його відпустили, не думаю що змінило думку всіх цих мільйонів. суд йшов 4.5 місяці і за цей час було видно як Джексон просто перетворюється на виснажений ходячий труп після цієї історії він зник з публічного простору, покинув неверленд, мав багато боргів не зважаючи на всі свої статки, і з останніх сил планував камбек у 2009 роціале його особистий лікар дав йому дуже сильний обезбол щоб боротися з безсонням, і у віці 50 років у співака зупинилося серцеофіційно його смерть визнана вбивством по необачності, за що лікар відсидів... 2 рокикороче, дуже сумна історія про декаданс великої людини-феномена, якийсь жахливий шлях від короля поп музики до клейма брудного серійного педофіла - доля, якій точно не позаздришдо речі, в художньому фільмі Майкл, про який я писала в попередньому пості, взагалі нічого нема про особисте життя, і продюсери казали, що якщо перший фільм зайде, то вони можливо знімуть про другу частину від Уемблі до смертіі от мені цікаво що вони покажутьі які взагалі як довго ще після смерті людини буде обговорюватися її білизнаще й за участю племінника 😕#reanity_дивимось

в мене тут марафон джексона вийшов, бо з подачі тата увімкнула на нетфліксі нову документалку і......зрозуміла, що нічого про зірку не знаю)) бо навіть те, що майкла судили за розбещення неповнолітніх стало для мене новиною 🫠 аня < загальноосвітня обізнаність 🤝але оскільки документалка про останні роки життя зірки, а фільм - про початок та становлення, почну з ньогоотже, що в нас дано:"Майкл" - байопік 2026 року, спродюсований Гремом Кінга, який до цього продюсував Богемну рапсодіюісторія розповідає про дитинство Майкла у складі Jackson 5, відносини з батьком, перші виступи, перші альбоми та турне і завершується виступом Джексона в Лондоні на Уемблі 1988 рокубюджет фільму склав рекордні 200 млн доларів, що зробило його найдорожчою картиною про музиканта в історії на роль Майкла після 2х років (!) кастингу затвердили його племінника Джаафара Джексона, для якого це стало кінодебютом за перший уікенд фільм зібрав в прокаті 217 млн - що стало не тільки рекордом серед історій про музикантів (до цього рекорд був у рапсодії - 124 млн), а й серед байопіків вціломущо кажуть критики:✨ рейтинг Rotten Tomatoes - 39% на базі 284 рецензій✨ Variety - "на диво вдала біографічна картина середнього рівня"✨ RogerEbert. com - "Майкл" це не фільм, це знятий на камеру плейліст в пошуках сюжету ✨ Empire - "косплей-посвята, позбавлена художньої концепції"✨ The Guardian - "Джаафар відтворює сценічний стиль танцю й співу Майкла з вражаючим інтуїтивним чуттям, і фільм, звісно, захоплює самими лише блискучими композиціями… Але це прикро поверхнева, інертна стрічка, своєрідна розвага з круїзного лайнера, яка так і не наважується показати, що Майкл був жертвою насильства з боку жорстокого батька, який позбавив його дитинства"✨ Анічка з каналу beyond reanity - ГОСПОДИ ЯКИЙ ЦЕЙ ДЖААФАР НЕЙМОВІРНО КАЗКОВО ГАРНИЙ ТА ТАЛАНОВИТИЙ Я МОЖУ ДИВИТИСЯ НА НЬОГО ВІЧНО!!!!!!!в принципі, на цьому відгук можна закінчувати 😂 але правда, я так залипала на актора, на його харизму, посмішку, пластику і навіть уявити собі не можу яка це відповідальність грати дуже особливу світову зірку, ще й будучи її родичем. це або тебе полюбить вся планета, або закенселить назавждияк на мене, Джаафар зробив свою роботу на 1000% і це найголовніше в байопіку, бо який би не був сюжет, монтаж, декорації та масштаби - якщо ти не віриш головному герою, то все інше до сракисам фільм дійсно вийшов досить банальний та поверхневий, не авторський з точки зору візуального нарративу і не глибокий з точки зору обʼємності особистості:ось хлопчик, він талановитий, ось тато, він мудак, ось група з 5ти хлопчиків, ось перші концерти, ось фанатіє натовп, ось грим поступово змінює зовнішність Джаафара і все більше робить схожим на Майкла + в них реально є спільні риси, тому ти прям віриш в те, що бачать очієдине що мені прям сподобалося так це те, що Майкла зобразили а) відверто позбавленим дитинства б) дорослим, який так і не виріс, бо коли нарешті отримав свободу, він став сам організовувати собі все від лєго до твістера з мавпою і жирафа надворіця інформація вам знадобиться у завтрашньому відгуку про документалку на нетфліксі 🙂о, а ще дуже зайшла пісня Human Nature, яку почула у фільмі, бо всякі біллі джінс та триллер мені якось ніяк 🥹а тепер традиційно давайте єдинорожка кому фільм сподобався (я знаю, що багато хто його подивився!) та гарбуз кому ні 🫶#reanity_дивимось

додивилася нарешті третій сезон Ейфорії і прийшла вам нагадати як виглядав перший і за що взагалі всім подобалася ця історія з естетичної точки зору 🫠третій - і слава богу останній - сезон виглядає для мене як набір окремих сцен/епізодів, які пришиті одне до одного за принципом людської багатоніжки if u know what i mean лінії взагалі існують окремо і в якихось чи не різних жанрах - намішали і реквієм по мрії, і платформу, і техаську різню бензопилою, і порнхаб - де блін мій гліттер та фіолетове світло?? якщо ідея була в тому щоб винахідливо показати шлях героїв від вечірок до кладовища або «куди приводить фентаніл» то це реально не те, за чим я прийшла - наркотики погано це ми і так знаємо а якщо хотіли показати НАСКІЛЬКИ це погано, то… це ми також і так знаємо, камон. можна будь ласка без гівна, криміналу та порно? ви обіцяли блискітки!короче, все це вийшло досить бридко і емпатії не викликає - Рут виглядає як незмінне напівбомженя - чула смішну думку що Зендея це насправді Рут, яка іноді грає роль Зендеї))з Кессі зробили порно посміховисько в усіх можливих ракурсах, і я реально не знаю як акторці тепер переконати світ, що вона здатна на серйозі ролі (якщо здатна)Нейт вийшлов довбойобом, якого довго і нудно мучили. але Елорді мені ніколи не подобався, тому ок))а от Джулс (яку я дуже люблю) показали замало, мені як був гарним її персонаж так і залишився + лінія її, певно, вийшла найменш брудною (принаймі, візуально)ну і Медді - вона на мою думку зірочка сезону, бо оця її статність, витримка і гордо піднята голова навіть коли ти по вуха у багні - це викликало повагу)якщо що, незадоволена всім на світі тут не тільки Аня - рейтинг IMDB з 10 впав до 6.8, а rotten tomatoes поставили 53-56%, що якось навіть щедро))тому просто дякую за події останньої серії - тепер на четвертий сезон це гівно точно ніколи не продовжать)))#reanity_дивимось

поки до літака 2 години і нема чого робити, окрім як пити винішко і хрумати прінглс, розкажу вам про свої пригоди двох останніх днів, сідайте зручніше 😁ще в лютому ми з татом домовилися зустрітися в Осло - він планував летіти в Норвегію до знайомих, а я вирішила що це чудовий шанс побачитися в Європі взяла собі прямі перельоти Порто-Осло, забронювала житло, купила квитки татові ну і сиджу собі спокійно чекаю на 3 червня 1 червня приходить повідомлення про відміну рейсу через страйки в Португалії - я в шоці, тато в шоцібіжу до чата джіпіті питати що робити і як надійніше взяти інші квитки, щоб таки улетіти, бо все ж спланованоколегіально вирішили, що стиковочний рейс на 3 червня Порто-Гамбург + Гамбург-Осло викликає довіру, бо перший переліт це Eurowings - дочірня компанія Люфтганзи, а слово люфтганза навіть звучить надійно, не кажучи вже про те що це дотошні німці))2го червня о 12:53 приходить повідомлення, що рейс Порто - Гамбург відмінили 🥲пишу татові, тато чесно та відверто каже «пиздець», я кажу «повний» і йду думати, що робити - не поїхати я не можу але і поїхати також не можу)) і єдиним виходом виявляється виліт 2 червня, бо страйк починається 3го числа о 00:00біжу на ківі, бачу 1.5 варіанти рейсів, купую той що вилітає з Порто через 4 години у Біллунн (Данія)але є нюанс - зтиковочний рейс в Осло можливий лише 3го червня о 20:30, тобто, ночувати треба в Біллунні що я знаю про Біллунн? там є легопарк 😁збираю рюкзак, хлопець в шоці, тато в шоці, я в шоці бронюю найдешевше житло на букінгу - увага - 167 євро за ніч думаю та похєр вже, лише б до тата встигнути прилітаю в Біллунн, йду 40 хвилин пішки до хостелу? готелю? квартири? бо жаба давить 25 євро віддавати за таксі приходжу в якийсь конча заспа сосновий кемп, йду чекінитися на ресепшн, а мені кажуть: - у вас місце в чотирьохмісній хатині, але повинні вас попередити, що туалету та душу там нема - вони в окремій будівлі посеред території кажу ок - а ще постільна білизна не входить у вартість, оренда коштує 22 євро, вам потрібно? кажу да блять просто скажіть що у вас дихати платно і заберіть всі мої гроші))))з плюсів - в хатині жила я одна, вайфай працював, душові були супер чисті та з музикою 😁з мінусів - ще в Порто в мене загострилася алергія, з носа тече кожні 2 хвилини, дихати важко, горло пересохло, тому спала я дай бог 4 години, ну і виглядаю відповідно зранку ще на 20 євро поснідала у них на all you can eat, віддала на збереження рюкзак (безоплатно!!!!!) і пішла дивитися що тут за леголенд тільки проблема в тому, що квиток за 40 євро я купила в LEGO HOUSE. хто блять знав, що це не LEGOLAND? 🫠 прийшла в хаус, це виявилася будівля де всьо всередині інтерактивно - дорослі і діти збирають конструктори, купа тематичних секцій, гігантські споруди, ігри, історія лего…короче, я там пробула рівно 40 хвилин, єдине що прям вразило це дуже детальні міста з лего, прям з ситуаціями на дорогах, балконах, парках, потягах - виглядає неймовірно ефектно і гарновийшла звідти о 12:30, літак о 20:30. купила за 60 євро квиток в леголенд - гуляти так по повній))леголенд це як Діснейленд, але все з лего (очевидно))територія велика, на вході величезна галявина-місто-по-коліна, де відомі споруди планети, купа сувенірних, якісь мінімальні фудкорти, американські не дуже екстрим гірки (але я покаталася на всіх!), слони з лего, фламінго з лего, дерева з лего, шоколад у вигляді лего… там я прогуляла десь години 3, але порівнюючи з діснейлендом сподобалося менше, бо все виглядає +- однаково, типу ти вразився раз, а далі воно вже звично і не вау, хоча малим дітям, думаю, там рай)з цікавого, оці два легоплейси - це все що є в Біллунні)) нема ні маку, ні бургер кінгу, ні старбаксу, взагалі закладів три штуки, а кавʼярню я знайшла одну)) і за день обійшла місто, певно, рази три тобто їхати сюди навмисно точно не вартоа от з пересадкою в день, виявилося, навіть прикольно тільки дуже дорого 🥲і от зараз сиджу в аеропорту і чекаю на рейс в Осло - так що тримайте кулаки, щоб всі ці пригоди виявилися не дарма і ми з татом зустрілися ❤️‍🩹

фан факт: музика - моя супер слабка сторона, гірше, певно, тільки фізика 😅я не розбираюся в історії музичної культури, я не знаю більшість всесвітньо відомих легендарних виконавців і сьогодні гуглила хто такі Джиммі Хендрікс, Дженіс Джоплін та Джим Моррісон я не скажу хто виконує smells like teen spirit (від сьогодні скажу!), не памʼятаю назви (тексти тим паче) навіть улюблених пісень і мій спотіфай це 1к+ рандомних пісень, які я просто додаю в liked songsі поки всі в універі тащилися від бітлз та квінів, ми з подружкою відривалися під дабстепin a nutshell, розмовляти зі мною про концерти, інструменти та сенси в музиці це копати собі могилу 😁 тому коли я побачила на нетфліксі фільм про Емі Вайнгауз, то вирішила що це мій шанс заповнити 1% культурної прогалини, бо окрім того, що а) вона померла молодою б) в неї величезні чорні стрілки г) пісня Rehab була кавером у серіалі Glee - я нічого не зналадисклеймер: після перегляду фільму культурна прогалина заповнилася на 0% і довелося мучити чат джіпіті проханнями пояснити що в цій Емі такого видатногобо у фільмі єдине що було хороше це головна акторка Маріса Абела, і то, думаю, мені сподобалася її гра, бо справжню Емі я ніколи (до сьогодні) не бачила. але Маріса точно дуже старалася))з мінусів - все іншеглибини нуль, зобразили дівчину яка страдає від алкоголізму без видимої причини - вона просто пʼє чи не з підліткового віку і виглядає як ніби просто захопилася і не змогла зупинитисязакохали її в чувака наркомана і звели всі страждання до співзалежних наркотичних стосунків. в результаті він її кинув і повернувся до колишньої, а Емі напилася і померла, the endа те що її тексти і музика повністю авторські і це чи не сторінки щоденника про всі її щирі переживання, що вона увірвалася в світову моду та епоху пластикового вилизаного продюсерського попу, відродила соул, поєднала його з джазом та ритм-енд-блюзом, перевернула індустрію ставши протилежністю всього, до чого звик шоубіз та відкрила двері величезній кількості британських співачок типу Адель чи Лани дель Рей - ось цієї величності у фільмі взагалі нема...але є чат джіпіті, який розказав це мені, а я - вам, не дякуйте 😁але знаєте що мене найбільше вразило? я пішла на ютуб подивитися декілька живих виступів Вайнгауз і просто висадилася з її останнього перфомансуhttps://youtu.be/wEm66fe7eug?si=pJSA0lpM4mKOS3w1я навіть не змогла додивитися, настільки мені стало фізично погано від того, наскільки їй відверто хуйововона ж просто розпадається на шматки, розлагається, ледь тримається у свідомості, я не уявляю як в такому стані ніхто не викликав швидку взагаліхоча певно це був вже шматок її особистості, який став невідʼємною частиною публічного іміджу, і всім на тому концерті було прикольно, бо "Емі така Емі"а потім дівчина помирає в 27 років і це ще буст +1000 до занесення її в ряд музичних ікон 20 століття, щоб потім під записами виступів писати емі пробач нас, ти заслуговувала на підтримку, всі чули та не слухали, як же їй очевидно погано i wish someone would have just given her a hugякий пиздець 🙄ну і фільм, короче, не дивіться, повне гівно#reanity_дивимось

короче, випадково знайшла супер ахуєнну підбірку топових аніме на всі випадки життя 😍що я з цього дивилася (по порядку по слайдам): 🌸 могила світлячків - дуже сподобалося, відгук тут 🌸 віднесені привидами - обожнюю, в мене навіть величезне тату Хаку на правій руці 🌸 мандрівний замок - а ось цей мені не зайшов, бо якась дивна любовна лінія)) хоча Хаул супер краш канєшна)🌼 твоє імʼя - ну це просто космос історія, не знаю жодну людину хто б був не в захваті 🌼 форма голосу - погано памʼятаю, але тут прям супер не поверхнева історія ще й з соціальним ухилом 🍀 зошит смерті - ОБОЖНЮЮ!!! дивилася два чи три рази і, звичайно, мала свій зошит смерті з Петрівки 😁 🎋 наруто - це найкраща історія дружби яку я взагалі коли небудь зустрічала. я подивилася всі 600 серій і колись мені сказали, що дорослим важко його починати, бо перший сезон дуже дитячий і його треба перетерпіти, а другий сезон занадто серйозний, і дітям ще не цікаво але якщо б можна було стерти памʼять і передивитися заново - я б ні секунди не вагалася, бо стільки емоцій, сліз, захвату, переживань та біасів (але Какаші ван лав :) я не знаю де ще отримувала в одному пакеті 🎋 атака титанів - мені дуже не подобалася анімація, але потім захопив сюжет. пройшла три сезони, але поки чекала на вихід четвертого - все забула 😭 і тепер треба все починати заново - ось я і не починаю 😅🎋 сталевий алхімік - а цей мені чогось не зайшов 🌷 пʼять сантиметрів за секунду - дуже кайфушна коротенька історія, відгук тут 🌻 шалений азарт - перший сезон це РОЗЙОБ!!!! от його прям щас піду передивлятися, я памʼятаю свій шок та захват від настільки сміливого та йобнутого сюжету) але другий сезон то якась фігня, коли ти вже хакнув систему і все пойняв, а тебе все ще пічкають висосаними з пальця інтригамитакс, а що ви дивилися? що порадите?

щось по контенту важко цього місяця, але я нарешті домучила гучний серіал, про який тільки лінивий не написав в тредсі, і мені є що сказати«Поза кампусом» ("Off Campus") - американський серіал на 8 епізодів по 55 хвилин, премʼєра на Amazon Prime відбулася 13 травня 2026, в кінці року чи на початку наступного очікується другий сезонотже, що в нас дано:вона (Ханна) - студентка музичного факультету, яка через певну історію в минулому ненавидить хокейвін (Гарретт) - зірковий хокеїст, капітан команди, відомий ловеласі одного разу вони укладають угоду - вона допоможе йому підтягнути шкільні оцінки, а він - привернути увагу хлопця, який їй подобається_______щось я дивлюсь хокей за останній рік став чи не найпопулярнішим книжковим спортом if u know what i mean 😁 відгук на heated rivalry я так і не написала, але буду на нього посилатися трошки саме з точки зору зображення спорту в кіноа точніше, ситуації, коли головний герой - супер пупер спортсменв офф кампусі, як на мене, хокей зобразили жахливо. приблизно так, як би його зобразила я, маючи бюджет 5к доларів 🫠якщо у вас актор не спортсмен - що майже ніколи - то його крутість та імбовість треба передавати через деталі, динамічний монтаж та реакції на трибунахі ОСОБЛИВО це мастхев якщо актор не дуже гарний 😅 тоді глядачів треба закохати в його талант та майстерністьале якщо у вас подія тримається на загальних планах і словах лівих людей, то не підтверджений візуально рівень крутості досить швидко падаєвласне, проблема номер один - головний персонаж Гарретт Грем крашем так і не став. більше того, я навіть не вірю, що він популярний ловелас, бо виглядає актор як тюфяк - он нехай піде на зірковий майстер клас до Коннора Сторрі))проблема номер два це незрозуміла вікова цільова аудиторіятруднощі, які мають герої, досить підліткові, стосунки досить ціломудрені, розмови також на 14+але коли в останній серії Ханна заходить в чоловічу роздягальню, мені показують крупним планом 4 голих члена. ну здрасьтітак само і з сексом - він показаний дуже скромно та прілічно, але посеред сцени вони вставляють топ шот з голим хлопцем зверху (зі спини, щоб дупу було видно), який вибивається із загальної картини і таке враження що стоїть в монтажі тільки щоб отримати рейтинг 18+сорі гайз, але 18+ це знову до Коннора Сторі та Хадсона Вільямса 🙂‍↔️але і без коментарів щодо сексу сюжет якось зовсім не вразивєдиною безапеляційною перемогою вважаю те, що на головну роль взяли дуже гарну дівчину зі звичайними неідеальними жіночими формами, і не робили одягом з неї дістрофіка чи затягнуту в корсети сельодкугруди в неї канєшна більші за мою голову, але прям супер незвично було бачити животик, який випинає, чи широкі стегна, чи складку на талії, і радіти наскільки це природньо та органічно виглядає на екраніа ще акторці всього 19!!! вважаю, з роллю мала справилася чудово)короче, перший сезон Макстон Холлу мені сподобався набагато більше, але Офф Кампус набагато кращій, ніж другий сезон Макстон Холлу - от і думайте 😁 поставте єдинорожку, кому офф кампус зайшов і гарбуза кому ні. бо щось я зустрічала нуль негативних відгуків, тоді може це тільки я злюка незадоволена?#reanity_дивимось