beyond reanity

я вирішила, що вчити англійську на слух і португальську на зір це супер ідея і тепер ходжу по кінотеатрам))я дуже люблю диснеївський мультик Моана 2016 року і знаю всі пісні звідти, і коли побачила, що виходить фільм, то спочатку зраділа, потім перелякалася що все заруїнять, а потім все одно вирішила піти бо як інакше я дізнаюся хороший він вийшлов чи поганий))отже, що в нас дано (для тих, хто пропустив мультик):Моана (чи Ваяна, це одне і те саме) - острівна дівчина, донька вождя і майбутня правительниця свого народу. але найбільш за все її вабить безкрайній океан, хоч батько і забороняє їй покидати острів через небезпеку за рифомале коли природа навколо починає гинути, Моана дізнається від бабусі, що причиною є гнів богині Те Фіті, серце якої колись викрав напівбог Мауіі тому дівчинка збирається у небезпечну подорож, щоб все виправити і врятувати свої землі_______і короче якщо мультик 10 з 10, то фільм це 100 з 10!!!це якийсь сімбіоз діснея та другої частини аватара де був водний народ) неймовірно гарна графіка, супер кайфова адаптація анімаційний сцен під гру живих акторів, весь зал співав пісні, сміявся над жартами і дорослі раділи ніби їм по 5 роківя була в першому ряді цих дорослих!короче, хапайте дітей, подруг, себе і насолоджуйтеся милотою - на великому екрані супер все гарно виглядає)#reanity_дивимось

пішла вчора ввечері подивитися нового спейдермена, бо кількість фоток та рілзів з премʼєри по всьому світу перевалила мою межу ігнору))і так, після Драми я тепер хочу побільше Зендеї, а Холланда просто люблю як мінімум за шедевральну амбреллу))витримати 2.5 години фільм в оригіналі з португальськими субтитрами виявилося не супер просто, але погано прям стало на якихось технічних моментах, де розмовляли про фізику, мутації та інгібіторипринаймі тепер я знаю що таке інгібітор 😁кіно дуже класне, вражаюче (як і все в марвелі в принципі), але при цьому людське і просте - ось ці історії про пітера паркета мені чомусь завжди здаються окремим пластом, сумішшю суперсили, дитинства та якоїсь безмежної доброти, що аж реально за нього переживаєші ще була дуже рада бачити в касті малишку Седі Сінк (Макс зі stranger things) - ну така вона мені неймовірно гарна що прям не можу) встигла розчулитися і поплакати, забитий під завʼязку зал в кінці аплодував, всі залишилися задоволеними, тому і вам раджу сходити навіть якщо не памʼятаєте нічо шо було до тогов попередній частині після смерті своєї тітки Мей пітер паркер вирішив знову стати анонімом, щоб вберегти близьких, і попросив доктора стрейнджа стерти всім памʼять хто такий спайдермен - в тому числі і мері джейн та найкращому другу Недуі тепер він один одненький рятує Нью йорк від монстрів, і навіть поговорити ні з ким цієї інфи достатньо щоб йти в кінотеатр, не дякуйте)) і не забудьте дочекатися сцени після титрів!#reanity_дивимось

в тредсі радісну новину написала, а вам забула розказати))короче передісторія💥 у 2021 році на 63тій церемонії Греммі у категорію Best Pop Duo/Group Performance BTS подавалися з англомовним (!) треком Dynamiteнаш фандом, насправді, не великий фанат цієї пісні, занадто це був комерційний хід із масштабним промо, але всі армі як один стрімили кліп на ютубі, і за першу добу Dynamite побив рекорд по переглядам музичного відео: 101 млнрезультат - музична академія зі своїми расистськими поглядами віддала перемогу якомусь треку леді гаги і аріани грандену ок💥 у 2021 році на 64тій церемонії Греммі у категорію Best Pop Duo/Group Performance BTS подавалися з англомовним (!) треком Butterза першу добу Butter побив рекорд по переглядам музичного відео: 108.2 млн, обійшовши Dynamite результат - музична академія зі своїми расистськими поглядами віддала перемогу якомусь треку doja cat & SZAну ок💥 у 2023 на 65тій церемонії Греммі у категорію Best Pop Duo/Group Performance BTS подавалися з англомовним (!) фітом з Coldplay - My Universe перемогла Sam Smith & Kim Petras - unholyа потім хлопці пішли в армію а потім наступив камбек і ера нового альбому ARIRANG, а на концерти в європі на всі стадіони квитки розкупили за 40 хвилині - увага! - що робить греммівони з 2027 року вводять нову категорію Best Asian Pop Music Performance, щоб не-англомовні артисти розважалися в своїй пісочниціщо робить сьогодні зранку BTS - публікуюсть у себе в сторіз (всі семеро) таке повідомлення:«Ми вирішили не подавати заявки на розгляд премії "Греммі" цього року. Ми сподіваємося, що нашу музику почують і полюблять такою, якою вона є, а не розділятимуть за регіоном чи мовою. Дякуємо ARMY та кожному, хто завжди був поруч із нами» при чому мій краш Техьон запостив це на фоні скріна з League of Legends, де він здобув ранг майстер 😁і тепер весь фандом - і я разом з ним - сходить з розуму від захвату як красиво найкращий в світі гурт заслужено послав нахєр престижну американську академію за упередженість шкода що греммі це не акціонерна компанія, щас би їм настав такий піздєц)) а так всього лише мінус увага і плюс хейт від найбільшої в світі фанатської бази ☺️кожного разу я не знаю як цих сімох сонечок можна любити ще більше, але вони впевнено бʼють свої ж рекорди по всім фронтам 💜

я завжди стрімаюся дивитися екранізації улюблених історій, бо важко зняти краще, ніж у мене в голові))тому в хорошому випадку буде not bad, в поганому - ну і нахєра ви взагалі за це взялисяя дуже люблю трилогію Пулмана і колись подивилася фільм 2007 року "Золотий компас" через неймовірно класний акторський склад - Ніколь Кідман, Даніела Крейга та Єву Гріні хоча фільм виглядає дійсно гарно, головна героїня Ліра у виконанні Дакоти Блю Річардс це лютий міскаст, а сюжет так скомкали, що аж болячеще й назвали фантастичний прилад алетіометр золотим компасом, ну нашо 😕але фільм провалився в прокаті і продовження, слава богу, не знімалитому коли я нещодавно наткнулася на існування серіалу "Темні матерії" 2019 року, зробленого за участю HBO, ще й в трьох сезонах (тобто вся трилогія!) - то вже на старті поставилася скептично, але шанс все ж таки дала, бо хотілося якоїсь казкия могла б сказати, що цій екранізації не пощастило, бо "Північне сяйво" (книга перша) це той рідкий випадок, коли я дуже добре памʼятаю і атмосферу, і персонажів, і події, а тому налажати можна на кожному кроці але ось тільки що додивилася перший сезон - і я в захваті! от реально мені сподобалося все)) якщо придиратися, то можна було б засунути сюди каст того гівняного кіно, бо Кідман на роль Мариси це дійсно топ, як і Єва Грін на Серафиму Пеккалуале в серіалі лорда Азріела грає МакЕвой, тому я все одно задоволена))ну і мала кайфова прям - от така і повинна бути Ліра Сірін (дивилася англійською, вона взагалі виявилася Лайра Сільвертон))молюся тепер, щоб не зіпсували наступні сезони, але їх заруїнити складніше, бо там я вже нічо не памʼятаю))кого життя пронесло повз серію, короткий опис першої книги ось:паралельний світ, в якому душа людини приймає вигляд тварини - деймонаЛіра - сирота, яка живе в Іорданському коледжі і постійно вписується у якісь халепи зі своїм другом Роджером. одного разу вона підслуховує доповідь свого дядька лорда Азріела, який повернувся з експедиції з Півночі, про існування Пилу - невідомих золотих часточок, які осідають на дітях, і це підіймає на вуха весь правлячий релігійний Магістеріумі коли одного дня зникає Роджер, а гарна статна жінка науковиця місіс Колтер пропонує відправитися за Північ у пошуках друга, Ліра погоджується, навіть не здогадуючись про свою роль у майбутній битві світів_______це я так, намагалася вас зацікавити, але реально хто не читав - дуже раджу, бо це вже фентезі-класика якась, при чому мені здається на будь який смак та вік а серіал подивитесь потім))#reanity_дивимось

я вирішила дати Бельмонту Камелі (Гаррет в офф кампусі) другий шанс і включила фільм 2022 року, який підкинув нетфліксв оригіналі він називається Along for the Ride - ідіома, яка буквально перекладається як "плисти за течією" і дуже перекликається з сюжетом, бо там вони на велосипедах катаютьсяале хтось креативний переклав це як "Безсоння для двох" і слава богу, що назву мені показало англійською, бо Безсоння для двох я б не дивилася)))отже, що в нас дано:Оден - містянка, донька дуже вимогливої матері, позбавлена нормального підліткового життя дівчина, у якої проблеми з соцільними звʼязками - їх просто немана літо вона вирішує поїхати в маленьке селище біля моря попрацювати в магазині нової дружини свого тата і спробувати віднайти іншу версію себеі одного вечора вона бачить хлопця, який наодинці катається на байку під ліхтарями_____що я вам скажу - дуже прикольне підліткове кіно, дивитися можна з 10-11 років, бо з найгарячішого там поцілунок)) але неймовірно гарний!!!нема ніякої драми, навіть гойдалки і не гойдалки, скоріше досить така ніжна історія про підлітків з травмами, які шукають себе і допомагають одне одному вибратися з порожнечібагато гарних сцен, які викликають ностальгію - десь дитяча безтурботність, десь прогулянки під зірками, десь вечірки (і не там де всі напиваються і трахаються, як в половині американських серіалів, а милі і з фуд файтами). багато романтики, дружби, підтримкиі найцікавіше, що по канонам ромкомів фінал не такий вже й хеппі енд, але саме в цій історії - в тональності, в якій вона розказана, це реально класне вийшло завершення)ну і ладна, Бельмонт Камелі тепер для мене краш не на 5%, а на 15)))шкода дівчинка так і залишилася ноунеймом, цікаво вона зіграла свого персонажа, одночасно відчуваєш і емпатію і якесь міні відторгнення, але все в рамках ролі)#reanity_дивимось

Досі не вірю, що я це сказала. Що я справді погодилася на твою пропозицію після одного дня в ліжку з тобою. Хоча хіба це був один день?Це тринадцять років роздумів. багато чула, що це класна книга, а тепер можу це підвтердити на власному досвіді, хоча на гудрідс вона чомусь має оцінку 3.84 🧐отже, що в нас дано: НЕ ФЕНТЕЗІ))Люсі та Ґейб вперше зустрілися 11 вересня 2001 року, і це стало відправною точкою їхнього шаленого коханняправда, після зустрічі вони розійшлися на багато роківправда, потім після 2х місяців стосунків, Ґейб вирішив поїхати на інший континент фотожурналістомправда, Люсі вийшла заміж за іншогоправда, Ґейб заручився з іншоюале найбільша правда в тому, що не зважаючи на всі обставини, вони так і залишилися найбільшим світлом одне для одного_________я як завжди читала не знаючи ніяких анотацій, а тому не розуміла куди веде історіяі було цікаво спостерігати як з розвитком подій змінювалося моє ставлення до героїв, бо першу половину книги я читала 2 тижні, а другу половину - два дні) тепер я знаю, що емпатія це потужний двигун не тільки в реальності))взагалі, неможлива любов крізь все життя - на дистанції, всупереч - це одна з моїх улюблених і найвразливіших тем, коріння якої йде в дитинство, коли я прочитала не по віку дорослу і важку "ті, що співають у терні" (до речі, думаю, варто її перечитати - втретє - і подивитися як цю історію сприйме серце вже дорослої жінки)ця книга набагато легша, але такий фінал я все одно не очікувала і з одного боку, він мене дуже засмутив, а з іншого - ніби це такий собі іронічний подарунок долі та можливість не приймати найскладніше рішення у житті. щось накшталт ситуацій, коли в підлітковому віці тобі якось супер хєрово і мозок підкидує думку "нехай мене зібʼє машина і всі проблеми більше не будуть важливими" - тільки не кажіть що у вас такого не було))але історія кохання тут дуже гарна, хоч такою її робить саме неможливість втілення у життя. а втім, це працює абсолютно з усіма сферами - наша фантазія чудово вміє романтизувати до абсолюту будь які, навіть найабсурдніші, недосяжні речі)Світло, яке ми втратили - 8/10тверда вісімка для хорошої прохідної книги в задоволення, такий собі видих десь поміж вампірами та драконами))

Я ЙОГО ПОДИВИЛАСЬ!!!памʼятаєте, мені не подобалася Зендея? забудьте 😁 отже, що в нас дано:The Drama ("Любить не любить") - хто взагалі такий нерелевантний безглуздий переклад зробив 🤦‍♀️американський романтично комедійно-драматичний фільм - щось якось мало жанрових принад вказали, вам не здається?написаний і знятий Крістоффером Борглі - це якийсь норвежський 40карічний режисер з трьома картинами у фільмографіїз Зендеєю та Робертом Паттісоном в головних ролях - сьогодні я дізналася, що Зендея може грати не тільки Рут, а Паттісон в свої 40 виглядає неймовірно старимякщо ви бачили трейлер, то вже знаєте в чому головний сюжетний поворот. а якщо не бачили, то він в тому, що готуючись до весілля, Емма та Роберт грають з друзями у гру "що найгірше ви зробили в своєму житті"ну і після відповіді Емми всі в ахуї 😌після трейлеру - в якому, очевидно, не показують її відповідь, я мучилася НУ ШО Ж ТАКЕ там може бути, що всіх аж так пересмикнуло і зтригерило купу неочікуваних подій. вбивство? вибух? зрада? крадіжка? суп комусь на голову вилила? козявки в дитинстві по бабусиному килиму розмазувала?але обогі, цей норвежець таку неочікувано круту штуку провернув і взагалі підвісив питання прийняття людей, поставив на ваги дії фактичні та дії гіпотетичні, вивернув це з психологічної точки зору ну і просто геніально завершив історіюте що тут неймовірно круто спрацював акторський дует це правда, але це один з найкращим сценаріїв, що я зустрічала останнім часом. настільки про важливе на тоненькому, настільки гарно і влучно, що я відлипнути від екрану не могла - і це аня яка зазвичай фільми по три дні дивиться))дуже рекомендую! от прям сьогодні беріть і дивіться, бо рідко коли щось таке хороше нове виходить і ставте єдинорожку хто вже бачив 🫶#reanity_дивимось

принесла вам легкий милий фільм з елементами "на поплакати")) Повідомлення до Ізабелі (Voicemails for Isabelle) - американський ромком 2026 року, Netflix, в головних ролях Зої Дойч та Нік Робінсон (якщо вам це про щось каже, бо мені - ні))отже, що в нас дано:для Джил з самого дитинства найцінніша людина в усьому світі - її молодша сестра Ізабельпісля раптової смерті Ізі, Джил продовжує залишати сестрі голосові повідомлення, бо ніяк не може відпустити цей звʼязок. такий свого роду аудіощоденних в нікудиале дівчина ще не знає, що номер вже належить іншому чоловікові, який випадково починає їх слухати_____________до вашої уваги абсолютно шаблонна історія з цікавинкою - аудіоповідомлення тут грають ніби роль окремого персонажу, який впливає на дії всіх героїв. при цьому стосунки сестер виписані на якомусь дуже серйозно-комедійному драматичному рівні, що додає їм глибини та унікальностіспойлер: це єдина глибина фільму 😁 але і так забагато для пересічного ромкому))а ще мені Джил здавалася старшою за Веса (персонажа Ніка Робінсона), але їм обом по 31 😳😳😳 вона молодша за мене!!! мій хлопець дав їй 45 😅 тому історія ніби трішки ейдж геп)))так що з сьогоднішнього дня буду вважати, що мені пощастило з генетикою))#reanity_дивимось

- Крім тебе, у мене нікого немає, - сказала я. - І ти все одно мене відпускаєш?- Крім тебе, у мене нічого немає, - прошепотів він. - Тож я тебе відпускаю. дочитала завершуючу частину дилогії, останні 10% сиділа обкладена серветками з соплями)) відгук на першу був ось тут якщо б мене попросили порівняти цю серію з іншим фентезі, то я б сказала, що перша книга це щось середнє між четвертим крилом, двором шипів та троянд та кубком вогню гаррі поттера, а друга це оніксова буря + смертельні реліквії)) але було декілька дуже гарних нешаблонних драматургічно речей, які мене підкорили і чесно, розвʼязку таку я не очікувала, хоча тепер вона мені виглядає єдина логічною)думаю, це була б неймовірно гарна екранізація і я прям здивована , що "Корона Ніаксії" це не якась супер популярная серія - ну або я дуже давно не заходила в букток 🥲тому поставте мені будь ласка єдинорожку хто читав і вогника, хто раніше хоча б чув про неї, може то я одна необізнанаале всіх любителів магії та чарівних світів закликаю додати собі дилогію у найближчий план, бо давно я так на кайфувала 🥰 Попіл і проклятий зірками король - 10/10 (бо турніри я люблю більше за криваві баталії :)з цікавого - лінія головних героїв в цій книзі завершена, але серія продовжується з другоряднимиправда, продовжується вона у якийсь зворотній бік 😁 бо якщо книга перша це була корона Ніаксії #1, а друга - корона Ніаксії #2, то дві наступні це половинки, в яких впихнули події поміж і післятаким чином існує книга Вбити вампіра-завойовника (Корона Ніаксії #2.5) про якихось невідомих мені Силіну та Атріусаа 17.07.26 вийде книга Шість спалених троянд (Корона Ніаксії #1.5) про відому мені пару, яка брала участь в подіях першої дилогії, але чи будуть там головні герої перших двох книг я не знаю - можливо, дуже фоновоякщо що, "половинки" я читати не планую 🙃 бо хоч я і в захваті від сеттингу, але полюбила саме конкретних двох персонажів, а не всіх-кого-не-впихнуть-в-цей-світ, тому будь ласка мені або продовження (тілько боже упаси не про дітей), або піду почитаю шось інше))і обогі як же я щаслива вийти з нечитуна!!!

я ненавиджу своїх подругточніше, я не хочу їх ненавидіти...а тому тримаю на відстанівід своїх хоббі))це міг би бути клікбейт, але, на жаль, ні 😅 "на жаль", певно, для подруг, бо я в цій егоїстичній парадигмі живу 33 рочки, тому мені все ок) все моє життя в мене є якісь захоплення, які не просто частини на рівні з іншими сферами, а ніби джерела моєї безкінечної енергії, сховища любові та безумовного щастя, які я оберігаю в режимі "війни"колись я ходила на танці в myway. і я не просто ходила, я ходила на 4 класи підряд, 4 рази на тиждень, я їхала на заняття о 7мій вечора з стб і о 10тій після танців поверталася на канал працювати далітанці були моєю бульбашкою, в яку я ходила за ресурсом для решти справ, щось таке сакральне, особисте, "тільки моє", і коли хтось з моїх знайомих чи подруг хотів піти зі мною - всередині підіймалася хвиля обурення, а в руки брався уявний меч, яким я махала щоб не дай бог ніхто не наблизився до моєї недоторканої скарбниціі я казала ніпотім на довгих 8 років був танцювальний автомат Pump it up - в нас було комʼюніті, змагання, пікніки, подорожі, мої перші стосунки; ми з друзями купили цей автомат і зняли гараж, в якому тренувалися, спілкувалися та майже жили, тікаючи в свій затишний світ з універів, робот, родині коли хтось з моїх знайомих чи подруг хотів піти зі мною - всередині підіймалася хвиля обурення, а в руки брався уявний меч, яким я махала щоб не дай бог ніхто не наблизився до моєї недоторканої скарбниціі я казала нітепер в мене є серфінг. логіку ви зрозуміли))коли в гості приїжджають подруги, зазвичай вони хочуть піти спробувати, бо всі ж читають пости де я співаю дифірамби океану)) і мені ок, бо вони спробують і поїдуть, а разово доторкнутися до моєї релігії не виглядає для психіки критичнимале якщо б хтось з них переїхав в порто і захотів тренуватися зі мною - я б сказала ні, і скоріш за все навіть без "вибач", бо мені ані трохи не соромно за захист моїх кордонів, навіть якщо вони трохи крінжовіз хорошого - всі мої близькі про це знають ще на березі - в усіх сенсах)) не знаю чи було їм колись прикро через мою позицію, але це щось накшталт "дано" моєї особистості, і правила гри або приймаються, або нам не по дорозіз важливого - це працює в обидва боки, тобто якщо мені хтось скаже "аня, це мій світ, і я не хочу впускати в нього людей з інших сфер свого життя", я скажу "прийнято" і ніколи не ображусяз цікавого - люди, які ВЖЕ в комʼюніті, яке стало моєю релігією, це абсолютно ок, в мене нема до них ні ненависті, ні конкуренції, і зазвичай ми стаємо класними друзями, що обʼєднані однією дофамінною залежністюале люди які приходять ПІСЛЯ мене - це окремий біль)) бо мені потрібно досить багато часу, щоб прийняти їх, перестати сприймати як суперників і ще більше щоб допустити в своє серцеі все одно рідко коли ті хто "після" отримують стільки ж моєї внутрішньої валідації, як ті хто "до", ніби розставлений з самого початку сеттинг неможливо перескласти повністюдобре що вам пощастило бути не моїми друзями, а читачами, бо ділитися класними історіями я люблю, тут ніяких ревнощів 😁 а от якщо хотілося на серфінг, то тепер ви знаєте, що це ахуєнно, але не до мене))#reanity_особисте