Досі не вірю, що я це сказала. Що я справді погодилася на твою пропозицію після одного дня в ліжку з тобою. Хоча хіба це був один день?Це тринадцять років роздумів. багато чула, що це класна книга, а тепер можу це підвтердити на власному досвіді, хоча на гудрідс вона чомусь має оцінку 3.84 🧐отже, що в нас дано: НЕ ФЕНТЕЗІ))Люсі та Ґейб вперше зустрілися 11 вересня 2001 року, і це стало відправною точкою їхнього шаленого коханняправда, після зустрічі вони розійшлися на багато роківправда, потім після 2х місяців стосунків, Ґейб вирішив поїхати на інший континент фотожурналістомправда, Люсі вийшла заміж за іншогоправда, Ґейб заручився з іншоюале найбільша правда в тому, що не зважаючи на всі обставини, вони так і залишилися найбільшим світлом одне для одного_________я як завжди читала не знаючи ніяких анотацій, а тому не розуміла куди веде історіяі було цікаво спостерігати як з розвитком подій змінювалося моє ставлення до героїв, бо першу половину книги я читала 2 тижні, а другу половину - два дні) тепер я знаю, що емпатія це потужний двигун не тільки в реальності))взагалі, неможлива любов крізь все життя - на дистанції, всупереч - це одна з моїх улюблених і найвразливіших тем, коріння якої йде в дитинство, коли я прочитала не по віку дорослу і важку "ті, що співають у терні" (до речі, думаю, варто її перечитати - втретє - і подивитися як цю історію сприйме серце вже дорослої жінки)ця книга набагато легша, але такий фінал я все одно не очікувала і з одного боку, він мене дуже засмутив, а з іншого - ніби це такий собі іронічний подарунок долі та можливість не приймати найскладніше рішення у житті. щось накшталт ситуацій, коли в підлітковому віці тобі якось супер хєрово і мозок підкидує думку "нехай мене зібʼє машина і всі проблеми більше не будуть важливими" - тільки не кажіть що у вас такого не було))але історія кохання тут дуже гарна, хоч такою її робить саме неможливість втілення у життя. а втім, це працює абсолютно з усіма сферами - наша фантазія чудово вміє романтизувати до абсолюту будь які, навіть найабсурдніші, недосяжні речі)Світло, яке ми втратили - 8/10тверда вісімка для хорошої прохідної книги в задоволення, такий собі видих десь поміж вампірами та драконами))