Моя донька повезла своїх учнів на три дні у Вінницю, у державний архів, щоб їх там ознайомили з архівними пошуками, складанням родоводів і генеалогією. Зараз мені хтось напише, що канєєєєєшно, не кожен вчитель так зможе. Звісно що не кожен, Марія Воротило у нас взагалі єдина і неповторна. Але Марія також зробила дещо, доступне практично кожному вчителю в Україні. Вона показала дітям ксерокопії реальної розстрільної справи свого пра-пра-діда. Дала почитати протоколи допитів, розповіла про долю всієї родини - тобто зробила так, щоб репресії 37го року для цих старшокласників отримали цілком конкретне обличчя і прізвище. У кожній школі можна виконати такий пошуковий проект. Можна принести справи родичів або справи жителів певного містечка чи села. Наприклад, у селі нашого дідуся свого часу розстріляли чоловіка, який написав листа Сталіну. У листі він поскаржився на порушення у колгоспі, на якісь несправедливості у розрахунках трудоднів. Підписав конверт своїм іменем і прізвищем і відправив поштою. Його забрали буквально за пару днів, так і загинув. Для чого це все? Тому що шкільні підручники з історії ХХ століття жахливі. По одному реченню на неп і продрозверстку, дуже побіжно про репресії. Все нашвидкоруч, нічого не чіпляє. Діти після того виростають і розказують нам про "вкусноє мароженоє", бо про морозиво їм у коротких відео донесли у соцмережах, а про розстріли за прізвище чи класове походження - ні. Я особисто вважаю, що це свідома диверсія, комусь дуже потрібно, щоб наші діти виростали безпам'ятними. Цьому можуть протидіяти лише свідомі батьки і вчителі.
ЧОГО ХОЧЕ БУДАНОВ? Стаття на «Українській правді» «Генерал в Офісі» про перші кроки нового голови ОПУ Кирила Буданова, викликала украй неоднозначну реакцію навіть серед прихильників влади. Фразу «Біля президента завжди є людина, яка йому пи*дить, що всі навколо вороги. Раніше цим займався Андрій Борисович, зараз – Литвин» процитувала Скабеєва, чим викликала гучне обурення серед прихильників Зеленського. У статті справді згадувалося, що радник президента по комунікаціям Дмитро Литвин регулярно вдуває у вуха Зеленського тези, мовляв, навколо всі вороги і всі мріють повернути Зеленського назад у КВК, бажано в самодіяльності якоїсь з буцегарень. У цьому нема нічого дивного. Литвин колись заявляв що Україні вигідно розпустити армію, а ще колись він нахвалював Януковича. Відомо також що Литвин щиро і безкомпромісно ненавидить Петра Порошенка і всіх хто наважується критикувати Зеленського. Яка параноя панує в голові Зеленського з таким радником по комунікаціям, здогадатися не важко. Але не про Литвина мова. Стаття на УП по суті малює безрадісну картину. Буданов за місяць перебування на посаді ніяк не змінив кадровий склад ОПУ, взагалі не контактував з Верховною радою і вкрай нечасто буває в Україні. У статті прямо говориться, що основна задача Буданова – переговори із Заходом. Мовляв, саме для цього Зеленський його й призначив. Взагалі, у статті повідомлено, що крім Литвина, з відставкою Єрмака різко зріс вплив Олега Татарова – ще одного діяча часів Януковича. У той час як Буданов… займається взагалі не своєю роботою. Якось постійно лишається поза увагою той факт, що і Єрмак, і Буданов ведуть переговори від імені президента України, не маючи на те жодних повноважень, крім (можливо, але не факт) наказу президента. Бо керівник офісу президента не має законних підстав займатися зовнішньою політикою. Керівник ОПУ має гострити для президента олівці, забезпечувати кавою і керувати прибиральницями та кур’єрами. Те, що за Зеленського керівник ОПУ перетворився на такого собі «віце-президента», говорить в першу чергу про слабкість самого Зеленського, який постійно передає частину повноважень своєму офіс-менеджеру. Цікаво, а чому не якомусь електрику зі штату ОПУ? В таких умовах складається враження, що Зеленський використовує Буданова, аби його коштом підняти свій власний рейтинг. Бо Буданов не зможе підписати ніякого документу з представниками Заходу – повноваження підписувати такі документи має лише президент. Тобто, виходить так. Якщо Буданов домовиться – лаври здобуде Зеленський. А якщо Буданов не домовиться – його викинить з ганьбою, звинувативши у всіх смертних гріхах. І тим Зеленський позбудеться одного з конкурентів на виборах, опитування стабільно малюють Буданову доволі високий рейтинг. То правда, Буданов старий знайомець Марії Левченко – особистої секретарки Зеленського з часів «Кварталу». Але кидати старих знайомців для Зеленського – норма, згадаймо долю Богдана, Рябошапки та Ваганяна. Проте. Чи розуміє все це сам Буданов? Я думаю – розуміє. Буданов все ж таки довго керував одною з найпотужніших українських спецслужб – Головним управлінням розвідки Міноборони. Він точно орієнтується в розкладах внутрішньої політики і знає про Зеленського багато такого, про що давно забув сам Зеленський. Тоді чому ж Буданов погодився на таку невдячну роль? На мою думку, причина в тому, що Буданов справді бажає перйти у велику політику, але не завдяки Зеленському, а всупереч. Буданов діє як досвідчений розвідник – тихо і непомітно. Не міняє кадри, а вербує їх. Заміна кадрів станеться пізніше. Приблизно так на посадах голови ФСБ та прем’єра Росії діяв колись Владімір Путін. Якщо це припущення вірне, Зеленському треба боятися не опозиції, а як раз таки Буданова. Бо за якийсь час Зеленський має всі шанси перетворитися на іграшку в руках свого голови ОПУ, та таку, що часи Єрмака йому здаватимуться санаторієм. Чого насправді хоче Буданов – дізнаємося невдовзі.
Росія воює не лише з фронтом.Вона воює з життям.З нашим звичним способом життя.З бізнесом, який працює.З людьми, які будують, виробляють, торгують, платять податки.Зі світлом у вікнах.З теплом у домівках.З відчуттям, що завтра — можливе.Удари по складах, по логістиці (сьогодні знищили логістичний центр "Рошен" в Якотині), по енергетиці — це не "'військові цілі".Це спроба повернути нас у темряву, де немає праці, немає планів, немає гідності — лише виживання і страх.Це бажання зробити так, щоб ми перестали жити, а лише трималися.Але тут вони знову помиляються.Бо українці — не про комфорт, який можна відібрати одним ударом.Ми — про сенс, який не вимикається разом зі світлом.Про працю, яка відновлюється.Про бізнес, який піднімається з попелу.Про людей, які вміють жити навіть тоді, коли все проти них.Світло можуть вимкнути.Електрику — пошкодити.Склади — спалити.Але ми тримаємося не за дроти.Ми тримаємося одне за одного.І поки це так — у них немає шансів.Ми вистоїмо.Ми відбудуємо.І ми ще ввімкнемо світло — не тільки в домівках, а й у майбутньому.
У деяких районах столиці люди тижнями живуть без опалення, часто без світла і води.Холодні квартири, темні під’їзди, розряджені телефони. Люди сплять у куртках, гріються газовими конфорками й обігрівачами, шукають бодай місце, де можна просто побути в теплі.Коли кажуть «складна зима», це звучить абстрактно. Але насправді це про конкретних людей, родини з дітьми, літніх людей, які залишилися сам на сам із холодом. Це не про комфорт — це про базове виживання. Можете самі послухати, що говорять місцеві в цьому відео.Саме тому наша київська команда «Європейської Солідарності» разом із «Фондом Порошенка» розпочали програму з допомоги киянам. Ми відкриваємо «Пункти Солідарності» по місту, там можна зігрітися, підзарядити телефон, випити гарячого чаю, попрати й висушити речі.Сьогодні один із пунктів був запущений на Троєщині, на вулиці Милославській, 23, де ситуація найважча. Такий самий пункт працює і на Теремках, на вулиці Василя Касіяна, 10.Їх буде більше. Ми зробимо все, щоб допомогти там, де важко. Бо маємо триматися разом та допомагати одне одному.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Зло проти людства завжди має бути покаране. Сьогодні мав честь бути присутнім на спеціальному пленарному засіданні Європейського парламенту, присвяченому Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. Близько 80 років тому солдати Першого Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті «Аушвіц-Біркенау» — місця, де смерть була поставлена на конвеєр. Де системно, холодно і безжально знищували єврейський народ. Мільйони невинних життів по всій Європі було відібрано на догоду нацистській ідеології Гітлера. Разом із ними світ втратив тисячі ненароджених майбутніх учених, лікарів, поетів, митців — цілі всесвіти, які могли змінити людство. Українці зберігають цю пам’ять не формально. Ми добре знаємо, що таке геноцид. Голодомор, «червоний терор», сталінські репресії, Друга світова війна. А сьогодні — нова війна на знищення, розв’язана російським імперіалізмом, який не має співчуття, гідності та честі. Російська агресія знищує не лише життя — вона нищить пам’ять. Тероризує цивільних, забираючи світло та морячи холодом, обстрілює місця вшанування жертв Голокосту, завдає шкоди меморіалам, єврейським цвинтарям і синагогам. Вона забрала життя людей, які пережили Голокост, зокрема Ванди Об’єдкової, що загинула під час облоги Маріуполя. Ми боремося не лише за свою свободу — ми боремося за те, щоб людство не повторювало помилок минулого. Сьогодні Україна разом з усім світом вшановує пам’ять жертв Голокосту. Ми пам’ятаємо! Ніколи знову!📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Опинилася сьогодні у Франківську на залізничному вокзалі о 9 ранку. Звернула увагу, як там по особливому оголошують хвилину мовчання. Не просто за всіма загиблими, а дуже по людяному перераховують, згадують військових, цивільних чоловіків і жінок, старших людей, які могли б іще жити, дітей, чиї життя обірівлися на самому злеті, а також загиблих працівників Укрзалізниці. І ще раз окремо сказали, що всі ці люди були б живими, якби росія не розпочала війну проти України.Можливо це спільний текст для усіх вокзалів, і мені просто не доводилося його чути раніше на залізниці. Але у Франківську він мене зворушив. Також на вокзалі встановлені буржуйки і лежать дрова, пахне димом, тепло. Є дитячий куточок з іграшками і столиками. У магазині навпроти нереально смачні круасани...Напевно, цей допис можна було б завершити словом "незламність", але мене нудить від цього слова. Коли бачу офіційні сюжети про "вечірки незламності" у Києві, хочеться розбити телевізор.Добре, що я себе стримую, все таки не вдома,а в гостях.Незламність - це коли є два варіанти, і люди свідомо обирають важчий, але більш почесний. У нас же обрали не ми, обрали друзі та команда Зеленського, які зробили все, щоб країна не була готовою до обстрілів інфраструктури. Двушечка на москву. А тепер тими ж ротами і тими ж каналами хвалять українців за "незламність" у ними ж допущеній катастрофі.
Сьогодні вночі путін воював із пологовим будинком, лікарнею, гуртожитком, фабрикою і багатоповерхівками. Вибиті вікна. Понівечені фасади. Люди, які серед ночі вибігали з домівок, рятуючи дітей. Багато потерпілих, двоє тяжких. Серед них — дитина і вагітна жінка. У Харківській області та Києві є загиблі. Коли б’ють по пологовому будинку — це терор. путін воює з життям. З майбутнім. З тими, хто ще навіть не встиг народитися. Так само він воює і з тими, хто просто робив свою роботу. Під час нічної атаки серйозно постраждала кондитерська фабрика «Рошен». Нелюди вдарили в одну точку двічі. Внаслідок атаки загинула працівниця підприємства, багато потерпілих, серед них двоє тяжких. Йдеться не про військову базу і не про стратегічний об’єкт. Йдеться про цивільну фабрику. Про робоче місце. Про людину, яка не мала гинути. росія намагається створити гуманітарну катастрофу. Але справжня катастрофа — в їхніх хворих головах. Бо ця війна — не лише за території. Вона — проти нашого права жити, народжувати дітей, працювати і мати майбутнє у власній країні. І відповідь може бути лише одна: посилювати Збройні Сили України, зокрема ППО. Не красти на оборонці, а зміцнювати її. Давати армії більше зброї. Захищати небо. І берегти людей. Бо люди — це найбільша цінність.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
😾 Олексій ПЕТРОВ:Виявляється, (зі слів бізнесмена Сергія Ваганяна), що ЗЕленими більшовиками, на державному рівні був чітко відпрацьований механізм продажу… страху?! Схема проста. Її ще при Януковичі використовували. Можливо дружбан Портнов і підказав?Крупному бізнесу прямо натякають, що він може опинитися під санкціями РНБО. І тоді гаплик, всьому! Блокування активів, рахунків, заборона кораблям заходити до портів і так далі. І нічого, що мова йде про санкції проти громадянина України. Як то кажуть, «Якщо не можна, але дуже хочеться, тоді… можна». Але звісно ж, всемогутні керманичі не звірі… І вони надають можливість людині уникнути майбутніх санкцій. Навіщо ж так лякати бізнес? Правда ця, так звана... кгм... послуга не безкоштовна, бо люди працювали і отетоотвсьо! Наприклад, (зі слів Ваганяна), бізнесмен пан Єрмолаєв, начебто придбав собі таку індульгенцію у Вані Баканова, за пʼять мільйонів доларів США плюс дві квартири, (які окремо коштують ще вагон грошей), в напевне найелітнішому будинку столиці. Нормальна схема, так?І як тут не згадати історію із взятими зі стелі санкціями які запровадив РНБО проти Петра Порошенко майже рік тому. Погодьтесь, що слова які тоді пролунали з вуст Володимира Зеленського, тепер заграли ЗОВСІМ іншими фарбами?!https://www.facebook.com/share/v/1BdBNeGwFi/
Останніми днями наша команда допомагала Києву, Дніпру та Запоріжжю ліквідовувати наслідки російських ударів. Закуповували генератори, зарядні станції, газові пальники — усе, щоб у людей були світло й тепло. Скликали позачергову сесію Київської міськради, шукали рішення для столиці й вимагали чітких відповідей, коли киянам нарешті повернуть світло... Сьогодні ж продовжуємо нашу постійну роботу для Збройних Сил України. До нас звернулися сумська команда та 636 окремий зенітний полк, який тримає небо над Сумщиною. За останні чотири роки ми всі навчилися впізнавати звук ракети чи «шахеда» ще до того, як пролунає вибух. У такі миті думаєш не про зведення і не про цифри. Думаєш про безпеку. Про дітей. Про лікарні. Про світло в домівках. Працювати на Сумщині — означає захищати не лише область, а й всю країну. Саме звідси ворожі дрони розлітаються далі — у наші міста й села. Якщо не зупиняти їх тут, вони летять далі. На жаль, держава й досі не спроможна повністю закривати потреби протиповітряної оборони. Великі системи залежать від допомоги партнерів, а зенітники й мобільні групи часто тримаються завдяки волонтерам. Уявіть лише, хлопці щодня стоять у холодних полях при мінус 15. Тому для групи, яка працює з дронами-перехоплювачами, ми підготували й передаємо машину, генератори та зарядні станції, щоб забезпечити їм бодай мінімальні умови для служби. Поки росія тероризує цивільних, українське небо тримається на плечах цих людей. Сьогодні Сумщина без перебільшення захищає всю країну від ракет і дронів. А наше завдання — бути поруч і допомагати їм у цьому.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Звідки я знаю, що сподвигло головного рабина Дніпра у жовтні сказати, що війна закінчиться 15 січня 2026 року, із зазначенням точної дати. Це його репутаційні ризики і його рішення.Але ви просто не уявляєте, як ця дата розійшлася між людьми. Кожен таксист, з яким я їхала минулого місяця, говорив, що все закінчиться 15 січня. Військові! Військові повторювали те саме. Так ніби у наших людей мало емоційних гойдалок. Так ніби їм потрібна додаткова ірраціональна надія - а потім нове реальне розчарування. Так ніби ми не читали спогади в'язня концтабору і не чули, що першими гинули ті, які не дочекалися звільнення до певної дати. Мені дуже шкода людей, вони хапаються за будь-яку надію. Хтось міг триматися з останніх сил до цього дня, і зараз втратив остаточну мотивацію. Потрібно якось пояснювати і повторювати, що ми обов'язково переможемо і війна закінчиться. І що це може статися несподівано, але ніяких "90 процентів готовності" і точних дат. Можливо, це триватиме роки. Можливо навіть десятиліття.Це остання війна України з росією.
TGLIST.COM.UA
