«Те, що я робив двадцять років тому, і те, що я роблю зараз — різні речі», — Ігор ЯновичІдею цієї виставки Ігоря Яновича для простору Я Галерея викристалізувалась ще у 2023 році. Своїм мистецтвом Янович завжди вмів достукатися до самого нутра глядача.Особлива трансформація творчого методу Ігоря Яновича стала помітною у проєктах останніх двадцяти років. Художник відкрив нові просторові, колористичні та тематичні підходи. Але на піку своєї кар’єри та майстерності Ігор Янович, у грудні 2023 року, раптово пішов з життя.У Я Галерея Київ ми представляємо проєкт, що показує перехід до абстракції як єдиного методу у творчості Ігоря Яновича. Ми збираємо виставку абстракцій автора основану на виразному жесті, яка також включає роботи останніх років та частину творів, що є останніми в творчості автора та мали привести до програмного проєкту, але так і залишились на рівні розробки чи ідеї.⏰Презентація виставки у Я Галерея Київ відбудеться у пʼятницю, 16 травня, о 18:00Запрошуємо! 🤍📍Київ // вул. Хорива, 49Б10:00-19:00, понеділок, середа, четвер — вихідніВхід: 100 гривень#янович #анонс #ягалерея_київ
«Навала песиків» — перша персональна виставка Дмитра Молдованова в стінах Я Галерея Пентхаус!Виставка, сюжет якої побудований на абсолютно реальних подіях та написаний мовою наївності — останньою чесною мовою, якої не соромиться художник. У контексті сучасного українського мистецтва Дмитро Молдованов стоїть осторонь — і водночас попереду. Його песики, шакали, олені та леви — ті образи, що набувають метафоричного характеру. Його роботи — як безмежний горизонт кольору, сюжетів та любові до природи в усіх його проявах. Його картини звучать: вони ричать, гавкають, риють, стогнуть і шелестять. Наївність Молдованова — не про спрощення, а про оголення сенсів: «Мої картини — це завжди передчуття.»Яскраві пейзажі, гротескні гримаси, усе в цій виставці — як дика оргія страху і захвату.Чекаємо на вас на «Навалі песиків», де ви зможете поринути в дикий світ автора з 17.04 до 29.06. І, звісно, беріть із собою песиків! 🦮🐾📍Львів // вул. Зелена, 20 (4 поверх) 11:00-20:00, понеділок — вихідний Вхід: 100 гривень#анонс #молдованов #ягалерея_пентхаус
«Скромні українські кінематографісти навіть і не уявляють, що на їхній фільм «Вогняні коні» в Парижі стоять у чергах усю ніч».Чи знали ви, що у Франції фільм «Тіні забутих предків» був відомим під назвою «Les Chevaux de Feu», що перекладається як «Вогняні коні»?У французькому прокаті виявилося, що оригінальну назву стрічки майже неможливо перекласти французькою — вона втрачає весь сенс. Мистецьке рішення з червоними конями пригорнуло особливу увагу західних кінокритиків, і, як наслідок, було основою для нової назви. Це стало неабияким здивуванням для творців фільму. Юрій Іллєнко у своїй книзі «Апостолу Петру» згадував, що у газеті «Правда» була стаття: «Скромні українські кінематографісти навіть і не уявляють, що на їхній фільм «Вогняні коні» в Парижі стоять у чергах усю ніч». Що це за кінострічка ніхто не знав, а пояснення надали лише з КДБ. Таке визнання у Франції, батьківщині кінематографу, забезпечило популярність картини і вдома.| Фото |1. Кадр із фільму «Тіні забутих предків». 2. Версія французької афіші до кінофільму. #кіно #карпати
Бестіарій Уніки Цюрн.Життя художниці та письменниці Уніки Цюрн є яскравою ілюстрацією до фройдівської теорії психоаналізу. Вона належала до паризького гуртка сюрреалістів, була співавтором і музою французько-німецького митця Ганса Беллмера, який у фотографіях і малюнках розвинув сюрреалістичну тему манекенів і ляльок як метафор сексуальності та об’єкту фетишу. Одна з таких фотографій з зображенням У Цюрн прикрашала обкладинку «Le Surrealisme, mme», а канібальський підпис рекомендував; «Зберігати в прохолодному місці».Уніці Цюрн поставили діагноз «шизофренія», її неодноразово госпіталізували. Перебуваючи у божевільні, художниця виконала серію психологічно напружених лінійних малюнків, які поєднують сюрреалістичний автоматизм із манією мистецтва аутсайдерів, і очевидно відображають видіння під час експериментів з психоделічними наркотиками. Еротичні та схожі на транс, фантастичні бестії, химерні істоти з помноженими обличчями блукають у лабіринтах сновидних пейзажів.Темні привиди особливого бунтівного сюрреалістичного світу в один з моментів гіпнотичної одержимості привели Уніку Цюрн до самогубства.Завтра на лекції Мар'яни Студницької «Сон розуму: божевілля в мистецтві та мистецтво божевільних» ми поговоримо більше про твори Цюрн та дослідимо інші найбожевільніші твори світових та українських митців. 📍Львів // вул. Шота Руставелі, 8 Субота, 5.04, 18:00Вартість: 300 гривень Реєстрація та оплата за посиланням.| Фото |Допис | Марʼяна Студницька |#цюрн #анонс
У Товаристві триває групова виставка літографії та офорту «Вода камінь точить».Спільні майстерні й підсумкові експозиції продовжують переосмислювати та актуалізовувати класичні графічні техніки, формувати спільноту навколо графічних медіа, а також підтримувати актуальні збори дружнього мистецькій спільноті фонду.Експозиція представляє графічні роботи 42-х учасників/учасниць курсів з літографії та офорту. Це третій цикл практичних занять, організованих художниками і тьюторами курсів, Марічкою Пляцко та Богданом Локатиром, на базі графічних майстерень кафедри Графіки та Мистецтва книги Інституту поліграфії та медійних технологій НУ ЛП (колишня кафедра КСГ УАД) на Личаківській, 3.Виставка триває до 3 квітня 2025 року.📍Локація: кафе «Товариство», вул. Пекарська 11, м. Львів.Кошти від продажу робіт йтимуть на підсилення дружнього мистецькій спільноті БФ «Вдячні» на евакуаційні авто та додаткове бронювання для медроти 67 ОМБ. Графічні твори з експозиції можна придбати на сторінці: https://www.instagram.com/tovarystvo_artstore?igsh=d2d5dWducjUycWN5. Перелік робіт з цінами: Виставка графіки в Товаристві 25 лютого 2025. #графіка #виставка
«Звучання бардроку «222» додає до сприйняття виставки додатковий пласт, у якому поєднуються романтичний відчай і жорстка філософія буття.Тексти пісень — фрагментовані, часом експресивні, часом гіпнотичні — відлунюють у кольорових сплесках, абстрактних символах та архітектурних структурах. Відвідувачам пропонується не просто дивитися, а слухати живопис, занурюватися в глибини багатошарової реальності, де смерть і творчість ведуть нескінченний діалог.«Змішані відчуття» — це своєрідний аудіовізуальний палімпсест, де бардрокова чуттєвість і мистецькі експерименти створюють психологічний наратив зміненої свідомості. Тут усе рухається, трансформується, перегукується — звуки стають фарбами, а фарби повертаються у ритми пісень. І кожен глядач, опинившись у цьому просторі, відчуває, як реальність розчиняється у звукописі підсвідомих образів. Не треба палити канабіс, слухайте і дивіться 222.» — написав у своєму огляді на виставку «Змішані відчуття» Олександр Ляпін. Прочитати рецензію Олександра Ляпіна на виставку «Змішані відчуття» можна за посиланням. Оглянути виставку можна в Я Галерея Київ до 23 лютого включно. 📷: @andrudman#медіа
Чи знаєте ви легенду про монстра Тараска?На півдні Франції до 12 століття в річці Рона жив монстр, якого звали Тараск. Він їв усе живе, що йому траплялося: людей, худобу, диких тварин. Місцеві жителі дуже страждали від цього. Одного разу вони почули про черницю Марту, яка жила в Авіньйоні і працювала в місцевій лікарні (до речі, на місці цієї монастирської лікарні у 14 столітті був побудований університет, який функціонує і до сьогодні). Марта вчинила чудо, воскресивши хлопця, який потонув у річці Роні (мабуть, просто вміла надавати першу допомогу). Марту запросили до Тараскона, щоб вона допомогла впоратися з монстром Тараском. Коли ж вона приїхала, підійшла до річки і почала співати. Її голос настільки сподобався Тараску, що він виліз до її ніг і заснув. Вона ж, в свою чергу, одягнула на нього нашийник і привела в місто. Жителі були настільки сердиті на монстра, що одразу вбили його. Марту ж канонізували за знищення язичницького чудовиська і збудували в її честь церкву, де вона похована і до сьогодні.Більше середньовічних історій вже цієї неділі ми дізнаємося від мистецтвознавиці Нати Кушнірук, на лекції «Середньовічний бестріарій. Фантастичні звірі в українському і західноєвропейському релігійному мистецтві»! Запрошуємо!📍Де: Львів // вул. Шота Руставелі 8, 2поверх📅 Коли: Неділя 16.02 о 18:00🎟️ Вартість: 300 грнРеєстрація та оплата за посиланням. Авторка допису: Ната Кушнірук. #бестіарій
Дві Фріди [ісп. Las dos Fridas] — подвійний автопортрет мексиканської художниці Фріди Кало. Одна з версій Кало одягнена у білу вікторіанську сукню європейського стилю, а інша — у традиційну сукню Техуану, що носили жінки корінного індійського народу Мексики. Саме таке втілення двох іпостасей художниці часто пояснюється її подвійним корінням — батьком був німцем, а мама мексиканкою. Інша інтерпретація полягає в тому, що Фріда-техуанка — це та, яку обожнював її чоловік Дієго Рівера, а європейська Фріда — та, яку він відкинув, адже саме її серце відкрите та пошматоване.Ця робота просякнута болем, яким було сповнене життя Кало. Важка дитяча хвороба, трагічна автомобільна аварія, яка прикувала її до ліжка, а потім і медичні проблеми протягом усього життя, показані через дві фігури: одна з них слабка, а інша — сильна. Однак обидві складають єдину Фріду. Як Фріда Кало та інші художники, зокрема Босх, Рембрандт, Рубенс, Клімт, Клод Моне, у своїх творах зображували глибинні відчуття страху, екстазу, щастя, смутку, гніву, болю, смутку, радості? Як мистецтво осмислює кризи, відкриваючи шлях до гармонії? Про це все — поговоримо на лекції культурологині та авторки каналу Естетичний інтелект — Тетяни Дорошенко вже цієї суботи! До зустрічі в Я Галерея Київ! 🧡📍Київ // вул. Хорива 49БСубота, 18.01, 17:00Вартість: 300 гривень Реєстрація за посиланням.Фото: Фріда Кало, ДвіФріди, 1939. Джерело #кало #артворк
#увк Утривалення розмови — збірка есеїв, яка занурює читача в рефлексії про мистецтво і його роль у нашому житті в контексті війни.Тексти створені як діалог з виставкою Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми, першою експозицією Jam Factory Art Center, яка відкрилася у 2023 році. Не важливо, чи були ви на виставці, що надихнула цю книгу, — Утривалення розмови пропонує універсальні спостереження та роздуми, що резонують з будь-яким чутливим до мистецтва читачем.Якщо ви прагне глибше зрозуміти взаємозвʼязок між візуальним мистецтвом і текстом, відчути настрій і емоції, що супроводжують мистецькі проєкти в часи великих випробувань — це видання точно для вас. Воно буде корисним як для митців і дослідників, так і для тих, хто просто шукає відповіді на важливі питання сучасності.Це перша книжка з серії видавничої програми Jam Factory Art Center та ist publishing, яка втілена у партнерстві зі ЗМІN Foundation. Її презентація відбулася 20.11.24 в Jam Factory Art Center. Запис презентації доступний на YouTube-каналі артцентру. Придбати книгу можна на рецепції Jam Factory Art Center або онлайн на сайті ist publishing: https://istpublishing.org/utrivalennya-rozmovi.Фото: Богдан Ємець
Неймовірні витинанки Параски Плитки-Горицвіт. Жінку з дитинства називали «Паперовою фабрикою» за її любов до збирання паперу й роботи з ним. Доступність матеріалів давньої техніки витинанки була до душі художниці та пасувала обраному нею аскетичному способу життя. Витинанками оздоблювали насамперед сільські хати:стіни, вікна, полиці, печі. Це не тільки художня техніка, а ще і можливість за допомогою мінімальних засобів створити унікальний витвір мистецтва. І вже завтра Оля Слинько проведе для нас майстер-клас з витинанки. ✂️Ми разом приємно проведемо час, поспілкуємось за чаєм і вирізанням, — в кінці кожен отримає декілька варіацій паперових витинанок, які ми з вами оформимо в різдвяну листівку! 🎄Майстер-клас не потребує попередньої художньої підготовки, всі матеріали включені в вартість квитка,Чекаємо на вас!📍Львів // вул. Зелена, 20 (4 поверх)Неділя, 15.12, 17:00Вартість квитка: 500 гривеньРеєстрація за посиланням.Фото та текст: за матеріалами видання Мистецького Арсеналу «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації». #витинанка #плиткагорицвіт
TGLIST.COM.UA
