Готелі старого ЛьвоваМежа XIX–XX ст. – це Belle Époque, період прогресу й безтурботності. Електричне освітлення, опалення, лазнички з гарячою водою, ліфт стали нормою для першорядних готелів. Але часто і цього виявлялося недостатньо для вибагливих клієнтів. Когось не влаштовувала надто повільна служба, хтось обурювався, що з вікна його покою відкривається недостатньо мальовничий краєвид. Один постоялець цілком всерйоз скаржився на відсутність біля свого ліжка електричного дзвінка: «Аби задзвонити до служби, гість мусить вставати з ліжка й мерзнути. А якщо він хворий, нагло мліє чи з якогось приводу потребує рятунку?»Вже цієї суботи разом з @deathintenitive, журналістом і автором книги «Готелі старого Львова» поговоримо про історії та події сторічної давнини.📍 Я Галерея Львів, вул. Шота Руставелі, 8 14.03, 18:00 400 грнРеєстрація Фото надані: @deathintenitive1. Готель «Krakowski»,поч. ХХ ст.2. Готель «Belvedere», поч. ХХ ст.3. Готель «Європейський»,19364. Готель «Жорж»,1900-ті роки5. Готель «Імперіаль»,поч. ХХ ст.6. Готель «Метрополь»,1894
Від апельсинової оранжереї до музею сучасного мистецтваІсторія Музею Оранжері в Парижі почалась у 1852 р., коли Наполеон ІІІ наказав збудувати будівлю для захисту цитрусових дерев саду Тюїльрі взимку. Вже незабаром частину приміщень почали використовувати для художніх виставок, а у 1922 р. повністю віддали для мистецьких потреб.Популярність музей здобув зокрема завдяки великим фресками водяних лілій Клода Моне, які імпресіоніст створив спеціально для Оранжері. З 1927 р. тут навіть існував музей Клода Моне.Сучасна колекція, до складу якої входять твори Пікассо, Дерена, Модільяні, Сезанна, Матісса та інших художників XIX-XX ст. має в своїй основі приватні колекції архітектора Жана Вальтера та арт-диллера Поля Гійома, які у 1966 р. остаточно передала державі їх вдова Доменіка. Важливо, що колекція музею також містить низку творів африканського мистецтва, які дозволяють побачити його вплив на “примітивізм” XX ст..📎 Детальніше про музей та його роботу 📸 @kirych_t, @virvixy#музеї #Париж #Оранжері
Сьогодні виповнюється 111 років з дня народження Якова Гніздовського — художника з Тернопільщини, чия творчість здобула світове визнання.Гніздовський працював у живописі, гравюрі, ксилографії та малій скульптурі. Найбільш відомий своїми графічними образами рослин і тварин, у яких поєднуються стримана форма й глибокі екзистенційні мотиви: самотність, пошук сенсу, людина в механізованому світі.Твори митця зберігаються в колекціях Білого дому, Конгресової бібліотеки США, Бостонського та Філадельфійського музеїв, а також у приватних зібраннях. У 1960–70-х роках його графіка активно експонувалася в Європі та Азії, зокрема в Японії.Яків Гніздовський помер у Нью-Йорку в 1985 році й похований на Личаківському цвинтарі у Львові.Фото: 1. Яків Гніздовський за роботою над картиною «Скитальці», 19482. В Академії мистецтв у Загребі, 1945 3. «Тюльпани», 1972, дереворит4. «Ягнята», 1978, лінорит5. «Кіт», 19786. «Кущ», 1944, папір, дереворит7. «Філософ», 1953, кераміка8. «Павич», 1980, дереворит#бьоздей
Baking Bread | Випікання крафтового хліба в Україні Книга про хліб як ремесло, досвід і спосіб вистояти. Про борошно, закваску, щоденну працю й любов до справи, яка тримає.У виданні зібрані історії 24 пекарок і пекарів з різних міст України — від знаних пекарень «Марчук Хліб», «Спельта», Bakehouse, «Завертайло», DOU, Flora Fermented, Marigold до незалежних майстрів. Для когось шлях до хліба тривав роками, для когось почався після повномасштабного вторгнення — як форма підтримки й хліботерапії.У книзі — 50 авторських рецептів: хліби з льоном, грибами, томатами, яблуками, гречаний, цибулевий, мелайняний, а також паска, коровай, булочки й бублики. Окрема увага приділена історії зерна, спельті, традиціям українського та кримськотатарського хлібопечення. Видання доповнене сучасною фуд-фотографією, зокрема роботами Дмитра Бахти.Презентація книги 17 січня, 18:00 Я Галерея, вул. Шота Руставелі, 8 Зустріч з авторкою Юлією Авророю Огородник та дегустація.📍У день події книгу можна буде придбати за спеціальною ціною — 2000 грн.Посилання на реєстрацію
Нова виставка в Я Галерея Пентхаус — «Навколо кулі»Досконала, стійка, абстрактна, безмежно красива. Куля?Саме з цієї простої форми починається велика історія нової виставки Я Галерея Пентхаус. Її ідею підказала архітектура самої будівлі на Зеленій, 20: купольна башта завершується об’ємом, що нагадує кулю — знак, символ, «мітку», з якої й розкрутилася тема виставки, занурившись у яку можна зустріти безліч куль і сфер у різних проявах, місцях та значеннях.Ви побачите, наскільки багатогранною є куля — у природі, філософії, магії, релігії, науці, спорті, мистецтві та культурі різних епох.Це форма, що вміє нести смисли — від космології Платона до символів влади в іконописі, від алхімічних образів до інсталяцій сучасних художників.Виставка, де експонатом може бути не лише мистецтво, а й предмети науки, гри та побуту.🖼️: Waone Interesni Kazki (Володимир Манжос), ETHEREAL ADVENTURES,2022, папір, літографія, кольорові олівціЧекаємо вас з 12 грудня в Я Галерея Пентхаус.Львів, Зелена 20Вт–Нд, 11:00–20:00.
4 грудня Сільпо у співпраці з Я Галереєю та куратором Павлом Гудімовим відкрили перший карпатський Сільпо в Буковелі, присвячений фільму «Тіні забутих предків». Щоб розповісти про сюжети стрічки цікаво та нестандартно, ми залучили художників, майстрів, реставраторів та діячів культури.Тепер, відвідуючи улюблений Сільпо, ви можете побачити виставку та дізнатися про особливості й феномен фільму. Клуб ілюстраторів Pictoric створює фантазію навколо сюжету фільму, Володимир Костирко малює портрет Франца Йосифа І, Андрій Дудченко разом зі студентами Академії Бойчука переосмислюють афішу Георгія Якутовича, створюючи величезну мозаїку, Сергій Дутка відтворює сюжети фільму на косівських тарілках і це лише частина унікальних деталей виставки.Цей простір — велика колаборація, яка знову торкається «Тіней забутих предків» та нагадує про важливість нашої культури, збереження і сучасної інтерпретації традицій Карпат.Реалізовано у співпраці з Національною кіностудією імені Олександра Довженка.📸: @angelinazinkovaaa
#дайджест подій цього вікенду в @yagallery🖌️ Рисунок оголеної натури | 13:00-15:00 | Без реєстрації |Вартість: 150 гривень 📍Львів, вул. Шота Руставелі, 8📍Київ, вул. Хорива 49Б📍ЛЬВІВ :Неділя// 30.11Фінільна кураторська екскурсія виставками пожружжя Ярослава та Ярослави Мотик!До завершення добігають дві виставки: Ярослава Мотики «Замилування» та Ярослави Мотики «Чорне і біле». Запрошуємо вас на особливу подію — спільну підсумкову прогулянку експозиціями разом із куратором Павлом Гудімовим.Під час зустрічі ми оглянемо дві локації — на Шота Руставелі, 8 та на Зеленій, 20. Ви почуєте розповідь про родинні стосунки подружжя Мотик, творчі ідеї, що лежать в основі проєктів, та історії, які супроводжували їхню роботу. Це унікальна можливість востаннє побачити ці виставки, створені в рамках Львівського тижня скульптури 2025, і провести дві години у колі мистецтва, сенсів та натхнення — такого необхідного в наш непростий час.📍 Я Галерея Львів,Шота Руставелі, 8Неділя, 30.11, 17:00Вартість: 400 грнРеєстрація - по посиланню
«Вітер у кукурудзяному полі» — виставка про світ Якова Гніздовського«Вітер у кукурудзяному полі» — це не лише назва, а й образ, що точно передає ритм і мислення Якова Гніздовського. Митця, який умів оживити найпростіші речі та перетворювати їх на символи руху, тиші й внутрішньої зосередженості.До 110-ї річниці від дня його народження та 40-ї річниці смерті Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького представляє експозицію, що по-новому відкриває його творчу мову. Гніздовський поєднував японський дереворіз і європейський мідерит, дисципліну та експресію, традицію й експеримент.У виставці представлено 58 робіт митця з музейної колекції та зібрань УКУ й Shum Art Gallery. Поряд — твори давніх майстрів графіки, які розкривають витоки його методу.Гніздовський постає як художник, що вмів у звичному бачити філософську глибину й перетворювати деталь на завершений образ.Виставка триватиме до 14.12Вартість квитків:150 грн — повний100 грн — пільговий50 грн — учнівський📸/ @sonya_rybka#гніздовський #виставка
«Цвіт папороті» — це вічна метафора долі людини та світу.Символ, який у мистецтві Євгена Лисика набув особливого звучання.95 років тому, 21 вересня 1930 року, народився художник-сценограф, чия творчість стала свідченням непростого шляху української культури. Саме він створив декорації до забороненої в радянський час фолькопери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть…» — і саме його сценографію тоді знищили.Виставка «Цвіт папороті», що триває зараз у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, — присвячена Лисику та поєднує його особисті образи й універсальні символи української історії. Завдяки родині митця — доньці Анні та дружині Оксані Зінченко — у ній зібрані рисунки, ескізи сценографії та фотографії з архіву, що дозволяють побачити менш відомі сторінки його творчості.Експозиція представляє близько двохсот робіт і триватиме до 26 жовтня 2025 року.Вартість квитків:– повний — 200 грн– пільговий (студенти, пенсіонери) — 100 грн– учнівський — 50 грн/ 📸 @sonya_rybka#бьоздей #лисик
«Чорне і біле» 19.09.2025 — 30.11.2025«Чорне і біле» Ярослави Мотики — це дуальність, контраст, протиставлення та діалог із виставкою її чоловіка, Ярослава Мотики — «Замилування».Ярослава — сувора й стильна, цілісна й послідовна творча особистість, яку ще небагато хто відкрив для себе, часто бачачи її лише в тіні чоловіка-митця. Ми піднімаємо важливе питання ролі художниць ХХ–ХХІ століття, і цей проєкт є можливістю пізнати мисткиню, чия творчість безсумнівно потребує уваги.На виставці представлено широкий діапазон творчості: від студентських робіт і перших пошуків власної мови 1970–1980-х, творів для Львівської кераміко-скульптурної фабрики та «гаварецького» періоду — до геометричних абстрактних робіт 1990-х і переходу до графіки. Цей підхід — жорсткі геометричні фігури та свідоме обмеження кольорової палітри двома фундаментальними радикалами, чорним і білим — визначає особливу художню мову й світогляд Мотики.Виставку супроводжують події та відвідини оселі-майстерні художниці, де можна побачити не лише її роботи, а й сад, шиття та мистецьку колекцію Ярослави Мотики.📍Львів // вул. Зелена, 20, 4 поверх11:00-20:00, понеділок — вихідний Вхід: 100 гривень#мотика #ягалерея_пентхаус
TGLIST.COM.UA
