Напишу хоч про "Американу".Це одна з тих книжок, які я починала читати, бо ну треба ж виходити з зони комфорту (тоді, шість років тому, я ще знала, що це таке :)), читати не лише американські романи про єврейських принцес з Брукліну, розвиватися якось. А виявилося, що це просто хороший роман, універсально хороший, попри те, що там вам розкажуть достатньо і про Нігерію, і про расу, і про класи, і про фемінізм. Він, звісно, про кохання, але і про все перелічене і про багато непереліченого. Наприклад, про африканське волосся :) І про підліткові страждання, і про американських інтелектуалів. Читала і згадувала, як слухала його вперше влітку 2020-го, частково слухала, а частково читала в кіндлі на качелях, і текст звучав у мене в голові голосом дикторки з приємною нігерійською вимовою. І коли зараз читала українською, то теж чула цей голос, що, мабуть, свідчить про якість перекладу Олександри Гординчук. Вже намітила собі купити в її перекладі "Пробудження" Кейт Шопен, яке мучаю майже стільки ж, скільки "Улісса" — років 15. Раптом вийде подолати.Словом, рекомендую від щирого серця.А Ярошинська мені в ітозі теж раптом сподобалася. Чи то вона розписалася, чи то я розчиталася. Ну добре ж, коли все добре закінчується, і навіть злі матері й неприємні чоловіки каються і виправляються! Але про неї і про Гемінґвея вже завтра.Ну і кілька цитат з "Американи".- Мені Во здається карикатурним. Я не розумію так званих комічних англійських романів. Наче ці автори не здатні дати собі ради зі справжньою глибиною і складністю людського життя, тож вдаються до комічності. От щось таке відчуваю щодо більшості (не всіх) сатиричних і комічних романів, не лише англійських.романи, написані молодими й моложавими чоловіками, сповнені речей: чарівне, суперечливе зібрання брендів, музики, коміксів та зірок, де заледве знаходилося місце емоціям, а в кожному реченні проглядалося вишукане розуміння власної вишуканості Усі ми таке читали в молодості :) і не тількиПісля того, як Кайоді та його батьки повернулися з поїздки в Швейцарію, Еменіке нахилився, аби погладити черевики Кайоді, зі словами: «Мені хочеться доторкнутися до того, що торкалося снігу». А це просто розчулило.