Estadísticas de telegram channel - @Ukraine_without_torture

Відбулось фахове навчання щодо моніторингу дотримання трудових прав засуджених та осіб, узятих під варту 25 травня у змішаному форматі відбулось навчання «Моніторинг дотримання трудових прав засуджених та осіб, узятих під варту», який об’єднав близько 100 учасників — моніторів Національного превентивного механізму, представників регіональних представництв Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму.Метою заходу стало підвищення професійної спроможності учасників щодо виявлення, фіксації та верифікації порушень трудових прав засуджених і осіб, узятих під варту, з урахуванням міжнародних стандартів у сфері прав людини, положень національного законодавства, методичних рекомендацій НПМ, а також етичних аспектів та правил безпечної комунікації під час здійснення моніторингових візитів до місць несвободи.Із вітальними словами до учасників звернулися Артем Володін — директор Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму, та Костянтин Ключарьов — Голова Правління ГО «Україна без тортур». У своїх виступах вони наголосили на важливості системного контролю за дотриманням прав людини в місцях несвободи та посилення ефективності моніторингової діяльності в умовах сучасних викликів.Тренерами заходу виступили:🔹Павло Романюк, доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експерт ГО «Україна без тортур»;🔹Тетяна Панасенко, керівниця відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» у Львівській області.У межах навчання учасники опрацювали ключові питання, пов’язані з міжнародними стандартами та національним регулюванням праці засуджених і осіб, узятих під варту, типовими порушеннями трудових прав у місцях несвободи, практичними аспектами використання опитувальників і чек-листів під час моніторингових візитів, алгоритмами документування та верифікації порушень, а також механізмами реагування в межах діяльності НПМ. Окрему увагу було приділено питанням етичної комунікації, дотримання конфіденційності та безпеки під час роботи з особами, які перебувають у місцях несвободи.Захід проходив у форматі активного професійного діалогу: учасники долучалися до дискусій, аналізували практичні кейси, ставили запитання та обговорювали актуальні проблеми реалізації трудових прав у пенітенціарній системі України. Такий формат роботи сприяв обміну практичним досвідом і формуванню єдиних підходів до здійснення ефективного моніторингу.👉Під час навчання також було презентовано комплексний звіт «Аналіз забезпечення трудових прав засуджених: правове регулювання та практика застосування»У документі акцентовано увагу на тому, що праця засуджених залишається однією з найбільш чутливих і водночас системно недооцінених сфер у забезпеченні прав людини в місцях несвободи. Ця проблематика перебуває на перетині кримінально-виконавчої політики, трудового та соціального законодавства та безпосередньо пов’язана із забезпеченням права на гідне поводження, справедливу оплату праці та соціальний захист. Саме тому забезпечення трудових прав у місцях несвободи є важливою складовою загальної системи захисту прав людини та одним із чинників успішної ресоціалізації засуджених.Проведення такого навчання стало важливим кроком у посиленні спроможності моніторингових груп ефективно виявляти та запобігати порушенням прав людини під час здійснення візитів до місць несвободи, а також сприяти впровадженню належних стандартів поводження із засудженими та особами, узятими під варту.🤝Захід організовано ГО «Україна без тортур» спільно із Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в межах проєкту «Права людини для України, фаза ІІ», який реалізується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії до 2026 року.Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї публікації і не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.

​​Для здобувачів освіти провели лекції з питань захисту прав людини та ролі НПМ в умовах війни ‼️ В умовах повномасштабної збройної агресії росії питання дотримання міжнародних стандартів прав людини, діяльності Національного превентивного механізму та захисту прав людини набувають особливого значення. Саме тому для здобувачів освіти дедалі актуальнішими стають освітні ініціативи, спрямовані на формування правової культури, розуміння механізмів парламентського контролю та ролі інституцій у протидії порушенням прав людини. 🇺🇦👉 У межах Весняної школи права в Херсонському державному університеті представниці правозахисної спільноти прочитали тематичні лекції для студентів, присвячені актуальним викликам у сфері захисту прав людини в умовах війни.🔎 Людмила Непийвода прочитала лекцію «Захист прав людини в умовах збройної агресії: практичні кейси та виклики в роботі Офісу Омбудсмана». Під час зустрічі учасники обговорили практику реагування на порушення прав і свобод громадян, особливості діяльності інституції Уповноваженого в умовах воєнного стану, а також сучасні виклики, пов’язані із забезпеченням ефективного захисту прав людини під час війни.🔎 Окрему увагу було приділено діяльності Національного превентивного механізму як одному з ключових інструментів запобігання катуванням та жорстокому поводженню. Із лекцією «Роль НПМ у дотриманні міжнародних стандартів прав людини в умовах війни» виступила Світлана Дем’янчук — регіональна координаторка взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області, керівниця Івано-Франківського відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур».Під час лекції йшлося про значення парламентського контролю за дотриманням прав людини, проведення моніторингових візитів до місць несвободи, документування порушень прав людини, а також необхідність дотримання міжнародних стандартів поводження з людьми навіть в умовах збройного конфлікту.✅ Просвітницька діяльність у сфері прав людини є важливою складовою формування правової свідомості молоді та розуміння того, що права людини мають залишатися безумовною цінністю навіть у найскладніших умовах воєнного часу.Висловлюємо вдячність лекторкам за їхню послідовну просвітницьку та освітню діяльність у сфері захисту прав людини, вагомий внесок у формування правової культури молоді та поширення знань про міжнародні стандарти у сфері прав людини. Саме такі ініціативи сприяють утвердженню цінностей людської гідності, верховенства права та нетерпимості до будь-яких проявів катувань і жорстокого поводження.

​​🔥UPD! Навчання для моніторів НПМУ межах реалізації проєкту «Зміцнення потенціалу НПМ протидіяти порушенням трудових прав засуджених», що впроваджується ГО «Україна без тортур» спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки ПРООН (UNDP), запрошуємо моніторів Національного превентивного механізму до участі у навчальному заході: «Дотримання трудових прав засуджених: практичні аспекти моніторингу в межах НПМ».Метою навчання є підвищення спроможності моніторів НПМ ефективно виявляти, фіксувати та аналізувати порушення трудових прав засуджених, а також застосовувати отримані дані для підготовки якісних звітів і подальшої адвокації.🗓Дата: 25 травня🕛Час: 15:30–18:00Формат: гібридний📍Офлайн: м. Київ (точне місце буде повідомлено зареєстрованим учасникам разом із програмою заходу) 🖥Онлайн: через Zoom (для моніторів з регіонів)Під час заходу учасники:🔹ознайомляться з національними та міжнародними стандартами у сфері праці засуджених🔹розглянуть типові порушення, які фіксуються під час відвідувань пенітенціарних закладів🔹отримають практичні інструменти для документування порушень та формування обґрунтованих висновківТренінг проводитимуть:🎓Романюк Павло — доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експерт ГО «Україна без тортур»🎓Панасенко Тетяна — керівниця відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» у Львівській областіДля участі передбачено дві окремі форми реєстрації:— для моніторів, які братимуть участь офлайн у Києві— для моніторів з регіонів (онлайн-участь)Будемо раді вашій участі!

​​Трудові права засуджених у практиці Європейського суду з прав людини: між ресоціалізацією та забороною експлуатаціїПитання забезпечення трудових прав осіб, які перебувають у місцях несвободи, тривалий час залишалося на периферії міжнародного правозахисного дискурсу. Традиційно праця засуджених розглядалася насамперед як елемент режиму виконання покарання, дисциплінарного впливу та підтримання функціонування пенітенціарних установ. Однак сучасна практика Європейського суду з прав людини поступово формує інший підхід: навіть в умовах ізоляції держава не звільняється від обов’язку гарантувати людині повагу до її гідності, захист від експлуатації та базові трудові гарантії. У рішеннях останніх років ЄСПЛ дедалі частіше підкреслює, що залучення засуджених до праці не може перетворюватися на приховану форму примусу, приниження або неформального покарання. Суд розглядає працю у місцях несвободи не лише через призму кримінально-виконавчого режиму, а й як складову системи захисту прав людини. Основним міжнародно-правовим орієнтиром у цій сфері є стаття 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забороняє рабство, підневільний стан та примусову працю. Водночас сама Конвенція передбачає виняток: праця, яка «звичайно вимагається під час тримання під вартою», не вважається примусовою. Саме тлумачення цього положення стало предметом формування багаторічної практики ЄСПЛ. Одним із найбільш знакових рішень у цій сфері є справа Stummer v. Austria. У ній заявник, який протягом багатьох років працював у місцях позбавлення волі, скаржився на те, що періоди його праці не враховувалися до пенсійного страхового стажу. ЄСПЛ визнав, що держави мають широкий простір розсуду щодо організації системи праці ув’язнених, а сама відсутність пенсійного страхування не становила порушення Конвенції. Водночас значення цього рішення значно ширше за його формальний результат. Суд наголосив, що сучасні європейські стандарти дедалі більше орієнтуються на прирівнювання праці засуджених до звичайних трудових відносин. Фактично Суд визнав, що трудова діяльність засуджених не може розглядатися виключно як інструмент покарання або експлуатації. Окремо ЄСПЛ підкреслив, що праця у місцях несвободи має переслідувати передусім мету ресоціалізації та підготовки особи до повернення в суспільство. Особливо важливого значення у сучасній практиці ЄСПЛ набуває питання недопущення принизливої або фактично примусової праці. Показовим у цьому контексті стало рішення ЄСПЛ Petrov v. the Republic of Moldova (ухвалене 5 березня 2026 року), у якому Суд розглядав ситуацію засудженого, якого в установі виконання покарань фактично перевели до так званої «нижчої касти». Чоловіка систематично змушували виконувати найбільш брудну та принизливу роботу, а адміністрація установи не лише не припинила такі практики, а фактично толерувала їх існування. Ще одним важливим орієнтиром є справа Floroiu v. Romania, у якій Суд аналізував характер обов’язкової праці засуджених. ЄСПЛ зазначив, що сама по собі вимога виконувати певну роботу в установі виконання покарань не суперечить Конвенції. Однак така праця повинна бути законною, передбачуваною та пов’язаною з легітимними цілями пенітенціарної системи. Суд окремо звернув увагу, що праця не може використовуватися як прихована форма дисциплінарного впливу чи покарання, а її умови повинні відповідати базовим стандартам безпеки та гуманності.Фактично у своїх рішеннях ЄСПЛ поступово формує концепцію «пенітенціарної праці людської гідності», за якої:🔹праця має сприяти соціальній адаптації особи;🔹умови праці повинні бути безпечними;🔹засуджений не може піддаватися експлуатації;🔹держава повинна гарантувати мінімальний рівень соціального захисту.❗️У світлі сучасної практики ЄСПЛ такі проблеми можуть розглядатися вже не лише як організаційні недоліки функціонування пенітенціарної системи, а як потенційні системні порушення фундаментальних прав людини.З повним текстом можна ознайомитися за покликанням.

​​Навчання для моніторів НПМУ межах реалізації проєкту «Зміцнення потенціалу НПМ протидіяти порушенням трудових прав засуджених», що впроваджується ГО «Україна без тортур» спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки ПРООН (UNDP), запрошуємо моніторів Національного превентивного механізму до участі у навчальному заході: «Дотримання трудових прав засуджених: практичні аспекти моніторингу в межах НПМ».Метою навчання є підвищення спроможності моніторів НПМ ефективно виявляти, фіксувати та аналізувати порушення трудових прав засуджених, а також застосовувати отримані дані для підготовки якісних звітів і подальшої адвокації.🗓Дата: 25 травня🕛Час: 15:30–18:00Формат: гібридний📍Офлайн: м. Київ (точне місце буде повідомлено зареєстрованим учасникам разом із програмою заходу) 🖥Онлайн: через Zoom (для моніторів з регіонів)Під час заходу учасники:🔹ознайомляться з національними та міжнародними стандартами у сфері праці засуджених🔹розглянуть типові порушення, які фіксуються під час відвідувань пенітенціарних закладів🔹отримають практичні інструменти для документування порушень та формування обґрунтованих висновківТренінг проводитимуть:🎓Романюк Павло — доцент кафедри конституційного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експерт ГО «Україна без тортур»🎓Панасенко Тетяна — керівниця відокремленого підрозділу ГО «Україна без тортур» у Львівській областіДля участі передбачено дві окремі форми реєстрації:— для моніторів, які братимуть участь офлайн у Києві— для моніторів з регіонів (онлайн-участь)Будемо раді вашій участі!

​​ГО «Україна без тортур» продовжує пошук асистента/ки проєктівГО «Україна без тортур» - правозахисна організація, що здійснює діяльність з 2016 року у сфері запобігання катуванням та іншим формам жорстокого поводження в місцях несвободи. Організація працює над розвитком Національного превентивного механізму (НПМ) — системи незалежних регулярних відвідувань місць несвободи з метою виявлення та попередження порушень прав людини, — а також об’єднує та підтримує мережу громадських моніторів НПМ по всій Україні.Крім того, організація здійснює документування воєнних злочинів, пов’язаних із місцями несвободи, та реалізує адвокаційні ініціативи, спрямовані на вдосконалення національного законодавства у сфері захисту прав людини.Формат роботи:🔹гібридний (2 дні на тиждень — офіс у Києві, інші дні — онлайн)🔹можливі відрядження по УкраїніЩо потрібно робити:🔹асистування в координації проєктів: планування задач, контроль дедлайнів, комунікація з командою та партнерами🔹організація заходів (тренінги, робочі зустрічі, поїздки): від логістики до супроводу🔹підготовка робочих документів: листи, таблиці, базові звіти, збір інформації🔹підтримка щоденної роботи команди та операційних процесів🔹допомога в комунікації з донорами та партнерами (за потреби)Ми очікуємо:🔹проживання в Києві (офіс знаходиться в Києві)🔹освіту у сфері права, менеджменту або суміжних напрямів🔹бажано досвід роботи від 6 місяців на схожій позиції (але не критично)🔹організованість, відповідальність, уважність до деталей🔹вміння працювати в динамічному середовищі та швидко включатися в задачіУмови:🔹на початку — випробувальний період 1 місяць🔹необхідно буде відкрити ФОП (3 група)🔹молода команда, жива комунікація, мінімум формальностей🔹можливість професійного росту та залучення до реальних правозахисних процесівЯк податись: Надсилайте резюме та мотиваційний лист на електронну пошту [email protected] із темою листа “Асистент проєктів УБТ Прізвище”. У мотиваційному листі просимо коротко відповісти на питання: чому вам цікава саме ця позиція та чому ви хочете працювати у сфері прав людини?Також при надсиланні документів обов’язково зазначте бажаний рівень заробітної плати.Звертаємо увагу: ми можемо не відповідати, якщо ваша кандидатура нам не підходить. Якщо підходить — ми зв’яжемося з вами для подальшої співбесіди з головою організації та менеджерською командою.Якщо відчуваєш, що це твоє — будемо раді знайомству.

Право на безпеку в умовах війни: проблеми функціонування місць несвободи на окупованих і прифронтових територіях  Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України призвела не лише до окупації окремих територій, а й до фактичного руйнування системи гарантій прав людини у місцях несвободи. Особливо гостро проблема проявилася в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, що опинилися на тимчасово окупованих територіях або в безпосередній близькості до районів ведення бойових дій. За даними українських правозахисних організацій та журналістських розслідувань, після захоплення окремих територій частина керівників і працівників пенітенціарних установ добровільно перейшла на бік окупаційної влади та почала співпрацювати з представниками російських військових формувань і окупаційних адміністрацій.  Зокрема як було повідомлено сьогодні Поліцією Херсонської області, доведено причетність 47-річного «майора внутрішньої служби» до антиукраїнської діяльності, співпрацю з окупаційною владою, застосування тортур, насильства та залучення до примусової праці засуджених колонії. Встановлено, що фігурант у червні 2022 року добровільно погодився на пропозицію представників окупаційної влади та обійняв посаду «начальника відділу нагляду та безпеки» у «ВК «Голопристанська виправна колонія (№ 7)»: забезпечував примусове залучення засуджених українськими судами в’язнів до виконання будівельних і відновлювальних робіт на користь російської; застосовувалися заходи, що призводили до фізичних та психічних страждань. Тих, хто відмовився виконувати накази тримали у виснажливих для людського організму антисанітарних умовах,  обмежували у їжі, не надавали жодних засобів гігієни, заборонялось у період із 05-ої ранку до 10-ої вечора приймати лежаче положення і увесь цей час необхідно було стояти у воді, яку охоронники наливали на підлогу кожні дві-три доби. Крім цього, за його вказівкою та під погрозою застосування фізичного насильтства здійснено депортацію 27 засуджених.     Окрему загрозу становить практика примусової праці. За свідченнями осіб, які перебували у колоніях на окупованих територіях, ув’язнених залучали до примусових робіт, будівництва оборонних споруд, розвантаження військової техніки та іншої діяльності в інтересах окупаційних адміністрацій і російських військ. Відомі також випадки примусу до отримання російських документів та переведення засуджених до системи виконання покарань РФ. Численні джерела вказують на факти незаконного переміщення та депортації ув’язнених із тимчасово окупованих територій до Російської Федерації або підконтрольних РФ територій. За даними правозахисників, після початку повномасштабного вторгнення під окупацією опинилися тисячі осіб у місцях несвободи, частину з яких було вивезено до РФ. Деякі особи фактично зникли безвісти, а їхні родичі тривалий час не мали інформації про місце перебування та стан здоров’я ув’язнених.  Наслідком окупації стала також майже повна втрата зв’язку багатьох засуджених з Україною: люди втрачали доступ до українських документів, правової допомоги, зв’язку з рідними та можливості звернення до державних органів України. У низці випадків адміністрації захоплених установ повністю інтегрувалися до російської пенітенціарної системи. Водночас серйозною проблемою залишається безпекова ситуація в установах виконання покарань, розташованих поблизу районів активних бойових дій. Правозахисні організації неодноразово наголошували, що значна кількість місць несвободи продовжує функціонувати в небезпечній близькості до лінії фронту, що створює пряму загрозу життю засуджених та персоналу.  У сучасних умовах забезпечення права на життя, безпеку та гуманне поводження із засудженими має розглядатися як один із ключових обов’язків держави.Повний текст за покликанням.Публікація підготовлена в межах проєкту, який реалізує ГО «Україна без тортур» у співпраці DIGNITY - Danish Institute Against Torture(Данія) “Seeking Justice for Survivors” (“У пошуках справедливості для постраждалих”)

З метою моніторингу дотримання прав людини в місцях несвободи моніторами НПМ спільно із співробітниками Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Офісу Омбудсмана України з 28 по 30 квітня 2026 року здійснено чергові кластерні відвідування місць несвободи Житомирської області. Групами НПМ відвідано 11 місць несвободи, зокрема: державні установи «Райківська виправна колонія (№ 73)», «Житомирська виправна колонія (№ 4)», Бердичівський районний відділ поліції, Коростенське районне управління поліції, Житомирське районне управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Житомирський області, медична частина № 73 та медична частина № 4 філії державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Житомирській області, комунальне некомерційне підприємство «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради, комунальні установи «Новоборівський дитячий будинок-інтернат», «Довбиський психоневрологічний інтернат» та «Тетерівський дитячий будинок-інтернат».Під час відвідувань встановлено як позитивні приклади належної організації роботи, так і порушення прав людини, які потребують негайного реагування.У державних установах «Райківська виправна колонія (№ 73)» та «Житомирська виправна колонія (№ 4)» запроваджено позитивну практику з організації безготівкового обслуговування засуджених із використанням банківських платіжних карток. Підопічні Тетерівського дитячого будинку-інтернату активно приймають учать у спортивних змаганнях з футболу, тенісу, бадмінтону, займаються велосипедним спортом.У всіх відвіданих підрозділах поліції Житомирської області функціонує інформаційна система «Custody Records», яка запобігає незаконним затриманням і неналежному поводженню із затриманими особами. У належному стані перебувають кімнати для проведення слідчих дій та інтерв’ювання.Під час відвідування медичних частин № 73 та № 4 філії ДУ «ЦОЗ ДКВС» в Житомирській області встановлено, що тілесні ушкодження фіксуються належним чином згідно нормативних актів, є взаємодія із закладами охорони здоров’я комунальної та інших форм власності, заклади співпрацють з благодійними організаціями. Пацієнти хворі на ВІЛ-інфекцію отримують АРТ терапію та своєчасно обстежені на CD-4 клітини.Разом із тим, членами груп НПМ зафіксовані порушення, що свідчать про системні проблемні питання у сфері дотримання прав людини.У державній установі «Райківська виправна колонія (№ 73)» за результатами відвідування встановлено низку суттєвих недоліків, зокрема відсутність укриття для засуджених, недостатній рівень природного освітлення та вентиляції у приміщеннях ДІЗО, а також незадовільний температурний режим у гуртожитках для засуджених, який був у межах плюс 12–15°C.Членами груп НПМ зафіксовано, що робочий день деяких засуджених складав понад 11 годин на добу, при цьому оплата їх праці складала 1750–2500 грн. на місяць.У державній установі «Житомирська виправна колонія (№ 4)» представниками групи НПМ зафіксовано порушення норм площі на одного засудженого, цілодобове відеоспостереження у камерах ДІЗО, праця засуджених у аварійних цехах, а також інші порушення прав засуджених.У комунальному закладі «Довбиський психоневрологічний інтернат» Житомирської обласної ради встановлені кричущі порушення прав людини. Зокрема деякі підопічні не отримують соціальну допомогу більш ніж 8 місяців. Крім того, у закладі відсутні базові умови для проживання підопічних, а саме: особи з інвалідністю не забезпечені індивідуальними засобами реабілітації та справляють природні потреби в обрізні пластикові ємності без забезпечення умов приватності. Також виявлено недостачу продуктів харчування у харчоблоці закладу.З метою усунення виявлених порушень та попередження їх у майбутньому Уповноваженим будуть направлені акти реагування у визначеному законом порядку.Кластерний візит організовано Офісом Омбудсмана України спільно з ГО «Україна без тортур».

​​Оприлюднено Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році», яка фіксує реальний стан дотримання прав людини в місцях несвободи та визначає ключові виклики для державної політики у цій сфері. Тезисно сформулюємо основні висновки:🔷Масштаб діяльності НПМ: системний моніторинг у воєнних умовахУ 2025 році національний превентивний механізм (НПМ) продемонстрував значний обсяг практичної роботи навіть в умовах повномасштабної війни. Загалом здійснено 626 відвідувань місць несвободи по всій території України (за винятком тимчасово окупованих територій), що свідчить про збереження інституційної спроможності держави виконувати міжнародні зобов’язання у сфері запобігання катуванням.Ці відвідування охопили широкий спектр установ — від пенітенціарних закладів і підрозділів поліції до психіатричних лікарень, інтернатних установ та судів. Найбільша кількість візитів припала на заклади соціальної сфери (186), органи судової адміністрації (141) та підрозділи Національної поліції (125).Важливим індикатором ефективності діяльності НПМ є подальше реагування на виявлені порушення. У 2025 році Уповноваженим внесено 62 подання до органів державної влади, а також ініційовано 10 кримінальних проваджень за фактами можливих правопорушень. Це підтверджує, що моніторинг має не декларативний, а практично орієнтований характер.🔷Системні порушення: від неналежних умов до ризиків для життяМатеріали доповіді засвідчують, що у значній кількості місць несвободи зберігаються системні порушення основоположних прав людини. Йдеться насамперед про:🔹ризики катувань та жорстокого або такого, що принижує гідність, поводження;🔹порушення права на свободу та особисту недоторканність;🔹неналежні умови утримання та недотримання мінімальних стандартів житлової площі;🔹обмежений доступ до медичної допомоги;🔹порушення права на працю та випадки трудової експлуатації;🔹обмеження права на приватне життя та контакти із зовнішнім світом.Окремо підкреслюється критичний стан забезпечення прав осіб з інвалідністю та маломобільних груп. У низці установ вони перебувають у небезпечних умовах, без належного догляду та доступу до правничої допомоги, що створює ризики не лише для гідності, а й для життя таких осіб.Важливо і водночас приємно відзначити, що у Спеціальній доповіді відзначено співпрацю Секретаріату Омбудсмана з громадським сектором, зокрема з ГО «Україна без тортур». У межах цієї взаємодії у 2025 році було реалізовано три пілотні проєкти, спрямовані на посилення інституційної спроможності національного превентивного механізму:🔹«Регіональні групи національного превентивного механізму», який передбачав апробацію моделі автономної роботи громадських моніторів у складі регіональних команд під час повторних відвідувань місць несвободи соціальної сфери. 🔹«Організація взаємодії Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зі спостережними комісіями обласних та районних державних (військових) адміністрацій», який спрямованого на посилення координації між державними інституціями та механізмами громадського контролю.🔹«Систематичний моніторинг дотримання прав людини в державній установі «Київський слідчий ізолятор»», у межах якого спільно з громадськими моніторами НПМ здійснено 70 відвідувань. Такий підхід забезпечив безперервність контролю та дозволив оперативно реагувати на порушення прав людини в одному з ключових пенітенціарних закладів країни.З повним текстом можна ознайомитися за покликанням.

​​Соціальні установи під обстрілами: евакуація як безальтернативний обов’язок державиСоціальні установи, що забезпечують догляд і підтримку найбільш вразливих категорій населення, продовжують залишатися об’єктами атак з боку рф. Особливу тривогу викликає ситуація у місцях несвободи, зокрема у психоневрологічних інтернатах та геріатричних пансіонатах, розташованих на прифронтових територіях. В умовах систематичних обстрілів питання їх своєчасної евакуації набуває критичного значення та потребує невідкладних, системних рішень з боку держави.За інформацією зі ЗМІ та повідомленнями представників військових адміністрацій, 16 квітня 2026 року російські війська здійснили удар БПЛА «Молнія» по селу Малижине Золочівської громади. Внаслідок атаки було пошкоджено приміщення обласного психоневрологічного будинку-інтернату, господарчі споруди та енергомережі, які розташовані на його території. Вже 18 квітня зафіксовано повторний удар по цьому ж закладу — частково пошкоджено дах службового приміщення.Аналогічні інциденти відбуваються і в інших регіонах. Зокрема, 27 січня та 27 квітня внаслідок обстрілів Борівської громади Харківської області зазнав пошкоджень психоневрологічний інтернат у селі Піски-Радьківські. Варто нагадати, що у 2022 році цей заклад перебував в окупації протягом п’яти місяців — з квітня до вересня. У надзвичайно складних умовах, без стабільного електро- та газопостачання, близько 240 мешканців змушені були виживати завдяки генераторам і пічному опаленню.Позитивним прикладом є те, що у травні 2024 року мешканців зазначених інтернатів було евакуйовано до закладів Київської області, що дозволило уникнути людських жертв під час подальших атак. Цей випадок наочно демонструє ефективність завчасно ухвалених рішень і підтверджує: евакуація з територій, наближених до зони бойових дій, є не лише виправданою, а й життєво необхідною.Водночас ситуація залишається критичною для інших стаціонарних установ соціального захисту, які досі не були релоковані. Держава, як гарант прав і безпеки громадян, несе пряму відповідальність за життя і здоров’я осіб, які перебувають у таких закладах та не мають можливості самостійно подбати про власну безпеку. Зволікання з евакуаційними заходами в умовах триваючих обстрілів створює неприйнятні ризики та може призвести до тяжких наслідків.У двох аналітичних звітах, підготовлених ГО «Україна без тортур», систематизовано інформацію про перебіг евакуації мешканців стаціонарних установ соціального захисту населення. У межах досліджень зафіксовано як позитивні практики, так і численні порушення прав людини, проаналізовано роль держави в організації евакуаційних процесів та визначено ключові прогалини, що потребують негайного усунення.У сучасних умовах евакуація соціальних установ з прифронтових територій має розглядатися не як реактивний захід, а як складова системної політики захисту прав людини. Кожен день зволікання підвищує ризики для тих, хто вже перебуває у вразливому становищі.Ознайомитися з повними текстами аналітичних звітів можна за посиланнями:🔹Без права на вибір: евакуація осіб із соціальних місць несвободи у зоні бойових дій (2022 – 2025).🔹Забуті й вивезені: Депортація та незаконне переміщення людей з соціаль- них місць несвободи з окупованих територій України.Безпека людей у місцях несвободи — це не питання вибору, а обов’язок держави, який не може бути відкладений.Публікація підготовлена в межах проєкту, який реалізовує ГО «Україна без тортур» у співпраці DIGNITY - Danish Institute Against Torture(Данія) “Seeking Justice for Survivors” (“У пошуках справедливості для постраждалих”) За інформацією ЗМІ: Думка, KHARKIV Today, 24 Канал