Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News | ​​Трудові права засуджених у практиці Європейського суду з прав людини...

​​Трудові права засуджених у практиці Європейського суду з прав людини: між ресоціалізацією та забороною експлуатаціїПитання забезпечення трудових прав осіб, які перебувають у місцях несвободи, тривалий час залишалося на периферії міжнародного правозахисного дискурсу. Традиційно праця засуджених розглядалася насамперед як елемент режиму виконання покарання, дисциплінарного впливу та підтримання функціонування пенітенціарних установ. Однак сучасна практика Європейського суду з прав людини поступово формує інший підхід: навіть в умовах ізоляції держава не звільняється від обов’язку гарантувати людині повагу до її гідності, захист від експлуатації та базові трудові гарантії. У рішеннях останніх років ЄСПЛ дедалі частіше підкреслює, що залучення засуджених до праці не може перетворюватися на приховану форму примусу, приниження або неформального покарання. Суд розглядає працю у місцях несвободи не лише через призму кримінально-виконавчого режиму, а й як складову системи захисту прав людини. Основним міжнародно-правовим орієнтиром у цій сфері є стаття 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забороняє рабство, підневільний стан та примусову працю. Водночас сама Конвенція передбачає виняток: праця, яка «звичайно вимагається під час тримання під вартою», не вважається примусовою. Саме тлумачення цього положення стало предметом формування багаторічної практики ЄСПЛ. Одним із найбільш знакових рішень у цій сфері є справа Stummer v. Austria. У ній заявник, який протягом багатьох років працював у місцях позбавлення волі, скаржився на те, що періоди його праці не враховувалися до пенсійного страхового стажу. ЄСПЛ визнав, що держави мають широкий простір розсуду щодо організації системи праці ув’язнених, а сама відсутність пенсійного страхування не становила порушення Конвенції. Водночас значення цього рішення значно ширше за його формальний результат. Суд наголосив, що сучасні європейські стандарти дедалі більше орієнтуються на прирівнювання праці засуджених до звичайних трудових відносин. Фактично Суд визнав, що трудова діяльність засуджених не може розглядатися виключно як інструмент покарання або експлуатації. Окремо ЄСПЛ підкреслив, що праця у місцях несвободи має переслідувати передусім мету ресоціалізації та підготовки особи до повернення в суспільство. Особливо важливого значення у сучасній практиці ЄСПЛ набуває питання недопущення принизливої або фактично примусової праці. Показовим у цьому контексті стало рішення ЄСПЛ Petrov v. the Republic of Moldova (ухвалене 5 березня 2026 року), у якому Суд розглядав ситуацію засудженого, якого в установі виконання покарань фактично перевели до так званої «нижчої касти». Чоловіка систематично змушували виконувати найбільш брудну та принизливу роботу, а адміністрація установи не лише не припинила такі практики, а фактично толерувала їх існування. Ще одним важливим орієнтиром є справа Floroiu v. Romania, у якій Суд аналізував характер обов’язкової праці засуджених. ЄСПЛ зазначив, що сама по собі вимога виконувати певну роботу в установі виконання покарань не суперечить Конвенції. Однак така праця повинна бути законною, передбачуваною та пов’язаною з легітимними цілями пенітенціарної системи. Суд окремо звернув увагу, що праця не може використовуватися як прихована форма дисциплінарного впливу чи покарання, а її умови повинні відповідати базовим стандартам безпеки та гуманності.Фактично у своїх рішеннях ЄСПЛ поступово формує концепцію «пенітенціарної праці людської гідності», за якої:🔹праця має сприяти соціальній адаптації особи;🔹умови праці повинні бути безпечними;🔹засуджений не може піддаватися експлуатації;🔹держава повинна гарантувати мінімальний рівень соціального захисту.❗️У світлі сучасної практики ЄСПЛ такі проблеми можуть розглядатися вже не лише як організаційні недоліки функціонування пенітенціарної системи, а як потенційні системні порушення фундаментальних прав людини.З повним текстом можна ознайомитися за покликанням.