Україна без тортур | Права людини VS Місця несвободи | Закон VS Справедливість | УБТ News | Право на безпеку в умовах війни: проблеми функціонування місць несвобо...

Право на безпеку в умовах війни: проблеми функціонування місць несвободи на окупованих і прифронтових територіях  Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України призвела не лише до окупації окремих територій, а й до фактичного руйнування системи гарантій прав людини у місцях несвободи. Особливо гостро проблема проявилася в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, що опинилися на тимчасово окупованих територіях або в безпосередній близькості до районів ведення бойових дій. За даними українських правозахисних організацій та журналістських розслідувань, після захоплення окремих територій частина керівників і працівників пенітенціарних установ добровільно перейшла на бік окупаційної влади та почала співпрацювати з представниками російських військових формувань і окупаційних адміністрацій.  Зокрема як було повідомлено сьогодні Поліцією Херсонської області, доведено причетність 47-річного «майора внутрішньої служби» до антиукраїнської діяльності, співпрацю з окупаційною владою, застосування тортур, насильства та залучення до примусової праці засуджених колонії. Встановлено, що фігурант у червні 2022 року добровільно погодився на пропозицію представників окупаційної влади та обійняв посаду «начальника відділу нагляду та безпеки» у «ВК «Голопристанська виправна колонія (№ 7)»: забезпечував примусове залучення засуджених українськими судами в’язнів до виконання будівельних і відновлювальних робіт на користь російської; застосовувалися заходи, що призводили до фізичних та психічних страждань. Тих, хто відмовився виконувати накази тримали у виснажливих для людського організму антисанітарних умовах,  обмежували у їжі, не надавали жодних засобів гігієни, заборонялось у період із 05-ої ранку до 10-ої вечора приймати лежаче положення і увесь цей час необхідно було стояти у воді, яку охоронники наливали на підлогу кожні дві-три доби. Крім цього, за його вказівкою та під погрозою застосування фізичного насильтства здійснено депортацію 27 засуджених.     Окрему загрозу становить практика примусової праці. За свідченнями осіб, які перебували у колоніях на окупованих територіях, ув’язнених залучали до примусових робіт, будівництва оборонних споруд, розвантаження військової техніки та іншої діяльності в інтересах окупаційних адміністрацій і російських військ. Відомі також випадки примусу до отримання російських документів та переведення засуджених до системи виконання покарань РФ. Численні джерела вказують на факти незаконного переміщення та депортації ув’язнених із тимчасово окупованих територій до Російської Федерації або підконтрольних РФ територій. За даними правозахисників, після початку повномасштабного вторгнення під окупацією опинилися тисячі осіб у місцях несвободи, частину з яких було вивезено до РФ. Деякі особи фактично зникли безвісти, а їхні родичі тривалий час не мали інформації про місце перебування та стан здоров’я ув’язнених.  Наслідком окупації стала також майже повна втрата зв’язку багатьох засуджених з Україною: люди втрачали доступ до українських документів, правової допомоги, зв’язку з рідними та можливості звернення до державних органів України. У низці випадків адміністрації захоплених установ повністю інтегрувалися до російської пенітенціарної системи. Водночас серйозною проблемою залишається безпекова ситуація в установах виконання покарань, розташованих поблизу районів активних бойових дій. Правозахисні організації неодноразово наголошували, що значна кількість місць несвободи продовжує функціонувати в небезпечній близькості до лінії фронту, що створює пряму загрозу життю засуджених та персоналу.  У сучасних умовах забезпечення права на життя, безпеку та гуманне поводження із засудженими має розглядатися як один із ключових обов’язків держави.Повний текст за покликанням.Публікація підготовлена в межах проєкту, який реалізує ГО «Україна без тортур» у співпраці DIGNITY - Danish Institute Against Torture(Данія) “Seeking Justice for Survivors” (“У пошуках справедливості для постраждалих”)