Мене часто запитували підписники яка різниця між утопленням у морській воді та прісній? Утоплення в морській воді та утоплення в прісній воді мають суттєві патофізіологічні відмінності, які добре помітні при судово-медичній експертизі трупа.❗Утоплення в морській водіМорська вода гіпертонічна, тобто її осмолярність значно вища за осмолярність плазми крові. При аспірації морської води вона викликає осмотичний перехід рідини з судинного русла в альвеоли. Це призводить до:♦️Густішої, згущеної крові (гемоконцентрації).♦️Масивного набряку легень через надходження рідини в альвеоли.♦️Гіпоксії та швидкого серцевого колапсу.♦️Зневоднення тканин та в’язкості крові, що можна визначити при розтині.♦️Виявлення кристалів солі на слизовій оболонці дихальних шляхів (інколи).❗Утоплення в прісній водіПрісна вода, навпаки, є гіпотонічною, і при її аспірації вона всмоктується через альвеоли в кров, що спричиняє:♦️Гіпергідратацію та гемоліз (розрив еритроцитів через осмотичне розширення).♦️Розрідження крові (гемодилюція), що проявляється світлішим кольором крові.♦️Швидке порушення електролітного балансу (гіперкаліємію), що може викликати фібриляцію шлуночків.♦️Виражений набряк головного мозку.❗Клініко-судово-медичні відмінностіКолір крові: при утопленні в морській воді вона темніша і густа, при утопленні в прісній – рідша та світліша.Легені: у морській воді – сильний набряк, наповнені пінистим вмістом; у прісній – також набряк, але менш виражений.Зміни в серці: у морській воді спостерігається рефлекторна зупинка серця, у прісній – фібриляція шлуночків.Зміни у внутрішніх органах: у прісній воді може бути виражена загальна набряклість органів через швидке проникнення рідини.Таким чином, для судово-медичного експерта визначення типу води може стати ключовим моментом у встановленні механізму загибелі. Це особливо важливо при кримінальних випадках, коли необхідно з'ясувати, де саме сталося утоплення, чи не було перенесення тіла та інші важливі деталі.
Прекрасна стаття Нью-Йорк Таймс. "Під час свого візиту до Білого дому 11 лютого пан Нетаньяху намагався зосередити увагу американців, зібраних у залі Кабінету міністрів, на екзистенційній загрозі, яку становить 86-річний верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї. "Лол. Хаменеї тепер становить більшу загрозу будучи мертвим героєм-шахідом, ніж коли був старим набридлим пердуном. "Нетаньягу та його команда окреслили умови, які вони зображували як такі, що вказують на майже гарантовану перемогу: програма балістичних ракет Ірану може бути знищена за кілька тижнів. Режим буде настільки ослаблений, що не зможе перекрити Ормузьку протоку, а ймовірність того, що Іран завдасть ударів по інтересах США в сусідніх країнах, оцінювалася як мінімальна."Тобто в реалі за закритими дверима Нетаха дурив навіть власного рижого дружбана. Бо тут не можеш вгадати, що один фанатік не направить літак в Білий Дім, а то впевнені прогнози, що 800-тис ворожої армії "нічого не зможуть". "Крім того, розвідка Моссаду вказувала на те, що вуличні протести в Ірані відновляться, і — за сприяння ізраїльської розвідки, яка сприяє розпалюванню заворушень і повстань — інтенсивна бомбардувальна кампанія може створити умови для повалення режиму іранською опозицією."В перекладі, Ізраїль інспірував бунт, в результаті якого загинуло тисячі прозахідних людей. А КВІР отримав виправдання розстрілам, бо давив бунт інспірований ззовні. "Ізраїльтяни також порушили питання про те, що іранські курдські бойовики перетнуть кордон з Іраком, щоб відкрити наземний фронт на північному заході, що ще більше розтягне сили режиму та прискорить його крах." Комедія. Нетаньяху лише передбачливо "забув" сказати Трампу, що курдів від сили десятки тисяч. Іран навіть при смерті в будь-яку мить існування режиму достатньо відправити лише десяту частину своїх збройних сил, і казки Нетаньяху проваляться. Ось так розцінила і розвідка США. "Після відбуття Нетаньяху розвідники США розбили презентацію пана Нетаньяху на чотири частини. Перша — обезголовлення — вбивство аятоли. Друга — паралізування здатності Ірану проектувати силу та загрожувати своїм сусідам. Третя — народне повстання всередині Ірану. І четверта — зміна режиму зі світським лідером, який би керував країною.Американські чиновники оцінили, що перші дві цілі можна досягти за допомогою американської розвідки та військової потужності. Вони оцінили, що третя та четверта частини заяви пана Нетаньяху, які включали можливість наземного вторгнення курдів до Ірану, були відірвані від реальності. Директор ЦРУ використав одне слово, щоб описати сценарії зміни режиму, запропоновані ізраїльським прем'єр-міністром: «фарс»." На ділі навіть другої мети досягнути не вдалося. Іран розбомбив бази США в регіоні, спроектував силу на сусідів, заблокував протоку. Іран серед сусідів укріпився, а США отримали ганебну поразку. А всі плани дійсно стали фарсом. ----Срамп називав Зеленського - "найкращим продавецем в світі". Цим він зневажливо натякав, що йому б український президент вже точно не зумів продати презентацію про перемоги України і отримати "300 мільярдів дол як від Байдена". А тут ізраїльський балабол втюхав йому "Тегеран за 3 дні". І Трамп скрутив собі на цьому шию. -----Саме Нетаньяху кожного разу приводив до того, що США кидають наш фронт і Європейське командування армії США перекидає боєприпаси, призначені для ЗСУ, на Близький Схід. В жовтні 2023 в нас забрали 155-мм снаряди. Генерал Тарнавський оголосив зупинку наступальних операцій ЗСУ. Ми тоді втратили укріпрайон в Авдіївці, прорив фронту від Донецька на 70 км. І з того часу нам регулярно урізають поставки ППО і боєприпасів, бо інший регіон регулярно горить, бо у Бібі призначені суди за корупцію. Сподіваюсь, ці двоє тепер сядуть нарешті на заслужені нари. І США усвідомлять, що правильна справа єдина і незмінна: знищення рашки.Ддон Сміт.
Відкрийте їм ті блядські двері. Три кити на яких тримається будь яка країна під час війни, щоб в першу чергу зберегти суспільство і державність мотивація, справедливість, єдність. Понятно, що навіть марафонці видихались, бо мотивацію тримати багато років підряд, це важко. Єдність... блять... то як з тим міністерством, зробили, і закрили, була до поки від Києва не відігнали, дальше вивітрилась. Вона не зникла, вона звузилась між свої, чужі. Справедливість- в дорослому житті її банально не існує. Якість переважає кількість - це принцип, який підкреслює, що ефективність, майстерність та високий рівень виконання важливіші за великий обсяг чи масову присутність. Для чого нам масова присутність желудків на ножках, які по суті нічого не роблять для цієї країни?! Причому вони самі сетують на те, що їх тут примусово хтось утримує, бо кордони закриті. Чи впливають ці люди на захист країни? Ні. Бо вони хуй на то ложили. І по суті їм по ікс ігрику скільки років тої війни 12 чи 4. Чи роблять вони щось для цієї країни? По суті ні. Це споживачі. Більшу частину податків вони не сплачують. Бо вани ж не лахи. Це дурні хай платать, вони разумні і їхні гроші, то їхні гроші, хай за них всьо платить, Вася, Коля, Пєтя, Маша, США, ЄС, МВФ, і всі прочі, хто лічно їм щось должні. А должні їм всі, за всьо. За 35 років незалежності, за 70 років союзу. І ще шведи должні за золото Мазепи. Чи зміняться ці люди? Навіть по при найкритичніші умови перших місяців повномаштабки і пережитої зими 2025-2026 ці люди як були єбланами, так ними і залишаться. Це як рукою бити рельсу, фактично можна, але результат для руки буде гіршим, ніж для шматка металу. Для чого тоді вони в цій країні? Випустіть їх к єбеніматірі на белом катері. Позбавте їх громадянства і все, на всі чотири сторони. Хоть в Антарктиду пінгвінів перевертати за грубі гроші, хоть в Африку брілянти копати. Бо нахуй їм той паспорт і то громадянство, якщо вони себе з цією країною її незалежностю за яку пролито тони крові не асоціють і не індитифікують. Я не проти людей. Я проти тих, хто живе в цій країні, але не хоче бути її частиною. Тупими керувати завжди легше, бо треба бути трішки розумнішим. Розумними керувати завжди важко, бо потрібно самому бути розумним і компетентним. Хай краще залишаться ті хто справді бажають жити тут, ніж всю дорогу прикривати собою тих, хто цього не хоче і не заслуговує. Відсутність правил, які змушують всіх грати хоча б на мінімальному рівні, це проблема. І вона має вирішуватись не лише військовим збором в 1.5%.Олександр Морозов.
Три годинники зараз цокають одночасно.Один — у Тегерані.Другий — у Вашингтоні.Третій — у Києві.І всі вони показують один і той самий час:світ увійшов у фазу, де чужа війна дуже швидко стає твоєю економікою, твоєю безпекою і твоїм політичним ризиком..Перший.Іран відкинув нову пропозицію перемир’я.Трамп знову погрожує ескалацією, якщо не буде розблоковано Ормузьку протоку.Ринки нервують, хрємль каже, що весь Близький Схід “у вогні”.Тобто нафта, логістика та глобальна паніка зараз залежать не від стабільності, а від того, хто перший зірветься остаточно.Світова економіка знову сидить на бочці з паливом і робить вигляд, що це стратегічна глибина.Другий.Для України це погана новина не лише через нафту.AP прямо пише: Київ боїться, що довга війна навколо Ірану може послабити підтримку України з боку США.Бо увага, зброя і політичний ресурс — не безмежні.Якщо Вашингтон починає дивитися на Іран як на головну пожежу, то Україна автоматично ризикує отримати менше повітря в американському порядку денному.Світовий порядок, як виявляється, це не конкурс справедливості.Це черга до складу, де всім чогось бракує..Третій.І тут найбільш незручна частина для нас самих.Поки світ відволікається, Україна ще й досі ризикує втратити мільярди зовнішнього фінансування через повільність власних рішень.На 2026 рік нам потрібно 52 млрд доларів зовнішньої підтримки.Під ризиком уже понад 3,9 млрд за програмою Ukraine Facility і ще 3,35 млрд від Світового банку.Тобто проблема не тільки в Трампі, Ірані чи світовій метушні.Проблема ще й у тому, що під час війни ми досі інколи поводимося так, ніби в нас є час на парламентське “ще трохи погодимо”.Що це все означає?Що в XXI столітті мало мати правоту.Треба ще втримати на собі увагу.Мало бути героїчними.Треба бути швидкими.Мало говорити правильні речі.Треба встигати їх оформлювати в рішення, голосування, гроші, контракти та результат.Погана новина:для України відкривається ще один фронт — фронт глобальної конкуренції за пріоритет..Добра новина:ми вже давно живемо без рожевих окулярів..А в новому світі це не слабкість, а перевага..Головне — не програти там, де ворогом стає не лише ракета, а й чужий інформаційний пріоритет..Тримаймося. Йдемо далі. Попри все.Віталій Ванца.
Звернув увагу на дику кількість дуже грамотних сторінок українською мовою, які розповідають, як русскійє своїм власним ППО збили купу власних літаків, як русскійє полізли на "пояс фортець" і гинуть в страшних кількостях, як русскій карабль протаранив русского підводного човна й беркицьнувся, збивши пролітаючого повз них русского гелікоптера і як в Москві знайшли ковирнадцять джерел радіоактивного забруднення.І всюди - стандартні свічечки, янголята, гіфочки, "Дякуємо захисникам", "Разом до перемоги" й таке інше.Так от. Це навіть не українські "ура-ресурси". Це російські. З бездоганною літературною українською мовою (не який-небудь гугль-перекладач - скоріше, ШІ з перевіркою), з невтримно-мазохістською фантазією та з чіткою військово-пропагандистською метою: створити українцям "гойдалки", коли однією рукою засипаєш їх нібито позитивною інформацією, а другою - даєш зрозуміти, що це все фейки, а насправді справи страшні, гіркі та всепропальні, і ТЦК на мамкіних вишеньок полює, і США тисне, і Європа грошей не дає, а тут іще оці дурнуваті патріоти всяку небувальщину розповідають... А потім тихенько вмикаються такі ж бездоганно грамотні "українські" коментатори, які починають: "Нас ошукали, нас пошили в дурні, нам треба миритися, нам треба жити в мирі, русскійє нам брати, досить крові, вам що, не шкода загиблих, бачите, яку дурню нам розповідають, не хочемо бути рабами Заходу, дайош мирні переговори" і т.д.Нагадую: єдине - справді єдине! - в чому русскійє переважають всіх на світі - це брехня. Достеменно, ретельно розроблена, багатошарова, багатогранна, багатоповерхова, підступна, небезпечна, мов гадюка в чоботі - брехня. Зброєю вони не переможуть, солдати в них - лайно, а от брехнею можуть і перемогти, і закріпачити, і вбити. Нема на світі кращих брехунів, ніж русскійє. Тож пильнуйте.©️ Boris Nemirovski
Російська авіація знову втратила літаки під час власної атаки. Причина — не тільки дії України, а й системні проблеми управління у самій армії РФ.За попередньою інформацією з відкритих джерел і OSINT-спостережень, під час однієї з масованих повітряних операцій РФ могли виникнути інциденти втрати літаків, у тому числі через неузгодженість дій між авіацією та власною ППО. Остаточні цифри потребують підтвердження, але сама проблема не є новою.Подібні випадки вже фіксувалися раніше. Російські системи ППО неодноразово збивали власні літаки через помилки ідентифікації або перевантаження каналів управління під час бойових дій. Це визнавали навіть російські військові блогери та західні аналітики. Якщо дивитись професійно, такі інциденти зазвичай мають чотири типові причини.Перше — слабка координація між авіацією і наземною ППО. У сучасній війні це має вирішуватись єдиною цифровою системою управління боєм. У РФ вона формально є, але на практиці часто працює фрагментарно.Друге — перевантаження ППО під час масованих атак. Коли одночасно у повітрі ракети, дрони, свої літаки і хибні цілі, оператори працюють у режимі дефіциту часу. У таких умовах помилки різко зростають.Третє — проблема системи "свій-чужий". Якщо вона працює нестабільно або екіпажі діють поза стандартними коридорами, ризик ураження своїх різко підвищується.Четверте — людський фактор. Війна виснаження б’є по кадровому складу. Досвідчені екіпажі вибувають, їх замінюють менш підготовлені.Це важливий момент.Росія зараз змушена використовувати авіацію більш інтенсивно, ніж дозволяє її кадровий ресурс. Це збільшує не тільки бойові втрати, а й кількість нештатних ситуацій.Що це означає для України?Перше — навіть без прямого вогневого контакту противник може втрачати частину потенціалу через власні системні проблеми.Друге — це підтверджує, що російська армія веде війну кількістю, а не якістю управління.Третє — кожна така втрата зменшує можливості РФ застосовувати керовані авіабомби — одну з головних загроз на фронті.Головний висновок простий.Російська армія небезпечна не тому, що вона безпомилкова. Вона небезпечна тому, що готова воювати довго і не рахувати втрати.Але кожен випадок, коли їх система починає бити сама себе — це індикатор не сили, а перевантаження війною.І це теж один із маркерів війни на виснаження.Віктор Ягун
@У світі математики:П’єр-Сімон Лаплас (23 березня 1749 – 5 березня 1827) французький математик, астроном і фізик, відомий дослідженнями стабільності Сонячної системи. Він застосував теорію тяжіння Ньютона, пояснив відхилення орбіт планет і довів, що система є стабільною та саморегульованою. Лаплас зробив великий внесок у розвиток теорії ймовірностей, показавши її важливість для науки. Він також працював у царині фізики (тепло, магнетизм, електрика) та показав, що дихання – це форма горіння.У своїх працях узагальнив знання про рух планет і запропонував гіпотезу походження Сонячної системи з газової туманності. Лаплас пережив Французьку революцію, займався організацією науки та навіть короткий час був міністром при Наполеоні. За легендою, Наполеон звільнив його з поста міністра із формулюванням «За внесення духу нескінченно малих у справи державної важливості». Проте науковий спадок Лапласа є неймовірно багатогранним: у математиці та фізиці є велика кількість об’єктів, названих на його ім’я. Які згадаєте ви?
Прівєт агєнт Андрєй…У агента російського впливу Андрія Садового є питання до українських військових, але не має питань до агресора.І це невипадково.Існування пʼятої колони в тилу, впливової, глибоко законспірованої є викликом для держави в умовах екзистенційної війни.Можна все списати на традиційне галицьке москофільство. Але тут набагато глибше і небезпечніше явище.Завжди у найвідповідальніший момент Садовий грає на боці москви.Коли затягує у Львів і прикриває діяльність московського бізнесу. Від ЛАЗу до Альфа-Джаз-фесту. І в нього є завжди аргументи чому брудні московські гроші у Львові це Ок.Коли агресивно кидається на захист московської мови як засобу імперської агресії.Це в якій рабській свідомості може народитися після Мовного Майдану «Львов гавапіт па-рускі».Зрештою, це саме Садовий перетворив Львів з фортеці захисту і наступу українства у безликий, безбарвний космополітичний з московським душком гарадок.Це саме він докладає максимум зусиль щоб у Львів у великій політиці представляли люди, які щоразу тушкують і і розвалюються.Будь-хто, лиш би не націоналісти.І це в місті Коновальця, Бандери і Шухевича.Думаєте це випадково, що у Львові просувають антиукраїнську владу, власність і ментальні цінності…Не фронт, а тил, на моє глибоке переконання, є найбільшим викликом українській державності.Не зрозуміло чому спецслужби терпіли московський шабаш до повномасштабки, але абсолютно неприйнятно коли це відверто робиться зараз…Чи агент Андрєй недоторканний?Юрій Сиротюк.
Востаннє на історичні вулички старого львівського середмістя падали снаряди, випущені з гармат, встановлених на Калічій горі та Цитаделі, у листопаді 1848 року. Тоді генерал Гаммерштайн розстріляв польське та українське повстання, яке сколихнуло Львів в часи європейської Весни народів. Згорів університет, той, що на Театральній в приміщенні колишнього Єзуїтського колегіуму, будинки на Рогатинців та в інших локаціях середмістя. Тоді австріяки гарматами розстріляли свободу, право на право і на власний голос. Сьогодні шахедами путін розстріляв те ж саме право на свободу, власну державу, власну красу, власну історію. Це показовий розстріл. Вдень. Коли бачать українці, бачать іноземці, коли удари і вибухи потрапляють в обʼєктиви фотокамер і розлітаються мережею. Ось, дивіться, ось вам ваша недоторканна спадщина ЮНЕСКО, - каже болотяний гном. Нема нічого недоторканного: старі будинки, церкви, монастирі, лаври, музеї, замки - все під прицілом. Це дійсно показовий розстріл, який має налякати нас і стару Європу, яка живе фактично в музейних квартал старих своїх міст. І в ці квартали може з ревом в свистом впасти шахед, відкинувши вибуховою хвилею дошки, цеглу і вікна старезних архітектурних памʼяток. Орда ніколи не цінувала культуру та памʼятки. Їй байдуже. Плачте над вашою памʼяттю, бо в нас памʼяті нема, - кажуть московські ординці. Хоча ні, вона нащадки ординських холопів. І не більше. Я написав друзям у Львові: хто бачив вибухи, хтось чув їх. У моїх друзів з видавництва «Свічадо», вибило вікна в будинку: уламок пробив. Це самий центр. Я див останні пів року на Ліста і з мого вікна було видно шпилі соборів і церков львівського корзо. Над ними теж уночі нали ракети і я боявся, щоб не впали на любі всім українцям місця. Вони палали деінде. А тепер впали там. Ворог демонструє зухвалість і страх. Він боїться і тим більше хоче залякати нас. Європа колись повстала з попелу. І ми повставали. І повстанемо знову. Але зараз маємо зрозуміти: немає нічого недоторканного. Бережімо собор і памʼять, спадщину і красу України. А найбільше бережімо людей. Львове, люблю.Василь Зима.
У більшості своїй вони й зараз, після Бучі, Маріуполя, Херсону... чекають на путіна. Навіть не так - вони чекають на будь-кого, хто прийде з москви й візьме їх «взад». У оте «світле минуле», за яким вони тужать.Вони чомусь гадають, що якщо москва захопить, приєднає, воззєднає, купить, або якимсь іншим шляхом знову пристібне до себе Україну, то зразу настане епоха «дорогого» Леоніда Ілліча Брежнєва з пломбіром по 20 копійок.А російські та українські мільярдери зі своїми яхтами, літаками і палацами кудись дінуться. Наприклад, віддадуть ті мільярди державі, а самі підуть працювати конюхами у колгосп. І тоді настане щастя.Коли не буде багатих, а будуть усі рівні.Щоб не лікувалися одні за кордоном та в дорогих приватних клініках, а щоб усі в районній лікарні. І щоб не вчилися діти одних у Кембріджі, а інших у Бердичеві. А щоб усі в Бердичеві.По справедливості. Таких людей називають «совками». І ні, неправда, що то лише партійні секретарі та їхні діти, котрі за часів СРСР мов сир у маслі. Ось вам портрет однієї з типових любительниць СРСР. Сам не одну таку зустрічав.Їй зараз 60 з гаком років. В СРСР вона була продавчинею у гастрономі. А це значить - людиною значущою. Статусною. До неї йшли на уклін професори. Вона була княгинею на районі. Її поважали й боялися. З нею шукали дружби. Вона мала безліч звязків й могла вирішити практично будь-яке питання. Усе це завдяки тому, що тоді у відкритому продажу в гастрономах не було сирокопченої ковбаси та шпротів; шоколадних цукерок у коробках і червоної ікри; майонезу і м`ясної вирізки; апельсинів, свіжої риби, лікерів, шампанського та ще десятків найменувань товарів.Якщо їй сказати, що усе це не схоже на прагнення до рівності, вона почне сперечатися, що «ето другоє дєло». Вона ж не мала заводів-газет-пароплавів. І навіть гастроном особисто їй не належав. Усе було «народне».Зараз їй за шістдесят. І, можливо, вона усе ще працює в гастрономі. Чи у супермаркеті. Але статус її вже не той.Вона вже не значуща людина.Вона звичайна жінка похилого віку та ще й на невеликій зарплаті. Нікому не потрібна, навіть власним дітям. І червона ікра зараз у будь-якому магазині будь-якого райцентру.Тому для неї кремль передусім підсвідомо усе ще символізує минуле. Коли вона була не Світланою, не Свєткою і навіть не Миколаївною, а - Світланою Миколаївною.А ще вона була молодою.Насправді їх багато. Бо не лише продавчині. Мільйони людей було включено у систему «значущих людей»: автомеханіки та касирки на вокзалах; комірники і дантисти; офіціанти і експедитори і тощо, тощо, тощо...Щодня приходять трагічні звістка: що по селу, місту вдарила рашистська ракета.Вдарила дуже точно.Практично немає сумнівів у тому, що хтось із місцевих скорегував той удар. І буде дуже дивним, якщо це виявиться не той, хто вважає себе «радянською людиною» і тужить за тими часами...Автор: Павло Бондаренко
TGLIST.COM.UA
