Я з України

Першотравнева демонстрація 1986 року. Роки потому я й сама на Харківщині з дідом йшла на таку демонстрацію, натовп рухався до центру містечка, і я, дитина, ледь пам'ятаю в своїх руках якусь палицю й штучну червону квітку на ній. Велику паперову квітку. Напевно з такими ж квітками в розпал Чонобильської трагедії містами України і її столицею йшли сотні тисяч дітей - жертви московського керування нашою країною. Вже відомі очевидні речі: росіяни знецінюють людське життя. Якщо це життя українця - знецінюють подвійно. За великим рахунком діє така схема: якщо Союз руками й мізками українців чогось досяг - то це "москва молодець". Якщо якісь проблеми й трагедії - то це "українці самі винуваті". Замовчувати трагедію й виганяти людей під радіацію на популістичні демонстрації - ось приклад знецінення життя українця. 1 травня 1986 року на демонстрації в Києві - 120 000 киян та гостей столиці. Радіаційний фон перевищений в 500 разів, що задокументовано. Мільйони людей на вулицях України у невідомості про радіацію. Що стається в такий момент:- руйнується ДНК. Розриваються молекулярні зв'язки в ДНК клітин, через що вони нездатні до відновлення;- загибель клітин. Найбільше страждає кістковий мозок, епітелій кишечника;- зміни в складі крові: стрімке зниження кількості лейкоцитів;- підвищення температури тіла - початок запальних процесів;- початок впливу на центральну нервову систему, сплутаність свідомості... Нехай гинуть, бо не росіяни? Аби до москви не дійшло? Аби партія не втратила рейтинги? Я бачу чергове підтвердження відношення до українців з боку росіян як до скота. Як до недонації, з якої можна тягнути зерно, перший газ, робочі руки, мізки, таланти - і це чергова складова Геноциду української нації. Шматочок пазлу. А загальна картинка - це не той сонячний бравурний "радянський союз", фільми про який так люблять дивитися совки. До речі, вимкніть музику в таких фільмах - і побачите сірість, убогість і Геноцид. Не росіян - то їх власний вибір. А Геноцид України. Інші поневолені свого часу народи нехай самі про себе розкажуть.Чорнобильській трагедії сьогодні виповнюється 40 років. Росія запускає ракети та безпілотники над саркофагом. Нутро ретельно ховалось за нафтові гроші, "європейськість" і "договороздатність" - але воно все ж таки вилазить назовні. З 2014 року вилазить, як мінімум.Олена Кудренко.

110 дронів за 4 доби по містечку на Харківщині. І пекло продовжується. Це не Туапсе з його інстаграмними сьогодні краєвидами. Це щось набагато важливіше - українське місто на кордоні з росіянами, якому вони не дають дихати. Знищують все: приватні будинки, заправки, магазини, ринки, школи. Де б не ховалися люди: в підвалах, в льохах, де б не їхали, йшли - прильоти цими днями відбуваються майже кожної години. Назва міста Богодухів, що в мой Харківській області (для наглядності покажу на мапі в коментарях) на жаль, не допомагає місту зберегтися. Переважно приватний сектор, з теплою українською мовою (!!!), з обробленими полями навколо, з людьми, які звикли багато працювати - знищується щогодини. Хто з харків'ян проводив літо у бабусь, які з області - може додати своє. Тут жіночки в віці, але на велосипедах "Україна ". З кошиками, з відрами полуниці на ринок, з молоком, хлібом. Тут аромат свіжоскошеного сіна. Трактори на околицях. Майже в кожному дворі - хазяйство. Подекуди старі криниці на вулицях. Розфарбовані візерунками паркани. І українська, українська, українська попри близький кордон. Мені байдуже на фальшиві сльози росіян, які "зненацька " помітили війну, але не второпали, чому вона повернулася до них особисто. Життя українця, який жив мирно на власній землі і ні на кого не нападав, має набагато більшу ціну. Воно безцінне. Нам вже зруйнували села на кордоні. Люди в більшості своїй не виїхали на захід - вони перемістилися всередині області, зокрема як не в Харків, то в сусідні села, що подалі. В той самий Богодухів. А захищених місць немає. Дрони летять безперервно. Ракети атакують зблизька, кордон поряд, важко розмістити ППО- воно не встигне спрацювати.І мені боляче, бо дивлячись на мапу - ми всі тут, вдома, на Харківщині, поряд. В одному "човні". Ми не обирали сусіда. Ми раді були б мати поряд іншу країну. Проте, як розповідає історія, коли люди, що бігли від гніту поляків, оселилися на сучасній Харківщині - зі сходу прискакали нахабні пращури росіян, подивитися, хто тут оселився:- О, тут з'явилися поселення? Будете нам підпорядковуватися. Ми тепер ваші керманичі, - десь так воно, виходить, було. Якби тоді була можливість дати їм по зубах, щоб не лізли керувати вільними людьми- можливо, щось в історії пішло б трошки інакше. Хоча ні. Цієї навали завжди було набагато більше. Тепер ми перші, хто стоїть в цій стороні на їх шляху.Олена Кудренко.

На жаль, громадянин в країні залишається статистом.. і як повезе .. Знову ця клята рулетка! Коли прилітають ракети і шахеди - рулетка..Коли шизануте створіння зі зброєю вирішило погуляти вулицями - рулетка…Турбота ? Захист? Не чули.«Турбота» влади проявилася в Бучі і Ірпіні, в Бородянці і Ізюмі, в Маріуполі і Херсоні…Коли не попередили простий народ, а «свої» все знали і вивозили - і себе і своїх..Коли менти, прокуратура і ДБР зʼ*балися першими з цих міст, поклавши болт на свої зобовʼязання охороняти і захищати.Залишилися Справжні На жаль, їх були крохи. На жаль, система «своїх» залишилась і справно працює і зараз.Тому - який контроль і перевірки? Якщо і зараз можна все «порішать» І порішають (Немає ніякої впевненості тому, що поруч буде людина з зареєстрованою зброєю , яка пройшла перевірки, наче, пройшла .. і в адекваті?Дуже сумніваюсь.(Нижче текст воїна-медика EMINEM:▪️Київ знову отримав удар не лише по людях, а й по самій ілюзії безпеки. Черговий терористичний акт дуже чітко показав річ, яку в нас роками намагаються замовчати: заборона не зупиняє того, хто вже вирішив убивати. Папірець не зупиняє кулю. Табличка з правилами не роззброює психопата. Закон, який працює тільки проти дисциплінованого громадянина, не є захистом.Проблема не в тому, що в суспільстві існує зброя. Проблема в тому, що право на силу в нас розподілене принизливо й лицемірно. Злочинець шукає спосіб — і знаходить. Терорист готується не в межах дозволеного. Він не заповнює заяву, не стає в чергу, не чекає печатки. Він приходить уже з наміром. А поруч із ним стоїть звичайна людина, якій держава залишила одну функцію: впасти, сховатися або вмерти, поки хтось їде на виклик.Саме це і є суть провалу. Не абстрактна дискусія, не телевізійна балаканина, не моралізаторство людей, які ніколи не дивилися насильству в обличчя. А проста, груба реальність: коли зло входить у приміщення зі зброєю, беззбройний має не “правильну позицію”, а дуже короткий проміжок між переляком і кров’ю.Особливо огидно це звучить в країні, яка живе у війні. Бо держава вже одного разу все сама сказала без слів. На початку вторгнення вона не читала лекцій про “небезпечне суспільство”, а роздавала автомати тим, на кого спиралася в критичну хвилину. Тобто коли запахло катастрофою, громадяни раптом стали достатньо відповідальними. А коли перший шок минув — їх знову повернули в статус тих, кому не довіряють. Оце і є справжній діагноз системи: ти потрібен озброєним лише тоді, коли владі страшно.Ще бридкіше виглядає інше. Ті, хто любить розповідати про ризики озброєного населення, самі дуже часто не ходять без захисту. Нагородна зброя, охорона, спецрежим доступу до безпеки — для обраних. Для решти — повчання про відповідальність. Це не принцип. Це кастовість.Я не підтримую бардак. Я не підтримую стихію. Я не підтримую дурну романтизацію пістолета. Але я підтримую жорстку й дорослу модель: чіткий закон, реєстр, навчання, регулярні перевірки, психіатричний контроль, відповідальність за порушення — і гарантоване право людини захистити себе негайно, а не посмертно.Бо питання вже давно не про метал у кобурі. Питання про те, ким держава бачить громадянина: партнером у безпеці чи статистом у власному місті. І якщо відповідь друга — тоді не треба брехати про турботу. Тоді треба чесно сказати: вам дозволено лише чекати. А чекання в країні, де поруч росія, дуже часто закінчується могилою.EMINEM ✙

Я зараз скажу річ, яка комусь не сподобається, але я звик говорити прямо, навіть коли це незручно.У мене є кілька близьких друзів євреїв, з якими ми роками спілкуємось, працюємо, інколи сперечаємось до хрипоти, але це нормальні людські відносини без цього дурного поділу на «своїх» і «чужих», і за весь цей час я жодного разу не бачив, щоб в Україні була якась системна проблема антисемітизму, про яку нам зараз раптом почали розповідати з таким пафосом, ніби ми прокинулись у 30-х роках минулого століття.І от на цьому місці в мене виникає просте питання, яке чомусь ніхто не хоче ставити вголос, хоча воно лежить на поверхні.Для чого тоді цей окремий закон, якщо вже існує стаття, яка захищає всіх без винятку, незалежно від національності чи релігії, і карає за розпалювання ненависті до будь-кого?Чому ми раптом вирішили, що одна група потребує окремого захисту, а інші можуть обійтися «загальною нормою»?І головне питання, яке звучить ще неприємніше, але його не уникнути.Від кого Зеленський хоче захищати своїх одноплемінників?Серйозно, від кого?Від українців, серед яких рівень антисемітизму один з найнижчих у Європі?Від армії, де поруч воюють люди різних національностей і давно вже не міряються походженням?Чи, може, від якоїсь міфічної загрози, яку треба спочатку створити в головах, а потім героїчно з нею боротися?Бо поки що виглядає так, що ми не вирішуємо реальну проблему, а формуємо нову точку напруги там, де її майже не було.І тут починається найнебезпечніше.Коли держава починає виділяти окремі групи в «особливий статус», навіть під правильними гаслами, вона автоматично створює відчуття несправедливості в інших, і саме це, а не відсутність законів, дуже швидко може породити те, з чим начебто борються.Парадокс, але саме такі ініціативи часто і стають тригером для реальної ненависті.І поки нам розповідають про антисемітизм, у нас немає окремого закону про українофобію, хоча українців реально катують і вбивають за їхню ідентичність прямо зараз, і це не теорія, це щоденна реальність війни.Немає відповідальності за заперечення Голодомору, який для нас є питанням історичної пам’яті і виживання, і при цьому країна, яку так активно захищають окремими законами, досі не визнала цей геноцид.І от на цьому контрасті вся ця історія виглядає, м’яко кажучи, дивно.Я не бачу проблеми в тому, щоб захищати будь-яку людину від ненависті.Але я бачу проблему, коли замість рівних правил для всіх нам починають продавати вибіркову справедливість під правильними словами.Бо історія вчить дуже простій речі.Несправедливість, навіть якщо вона подається як захист, рано чи пізно б’є по всіх.Lubomir Haidamaka.

Улітку 1964 року Перший секретар ЦК КПСС "дорогий" Микита Сергійович Хрущов відвідав Данію Окрім усього іншого він побував там на ковбасному виробництві й довідався, що данці додають до деяких видів ковбас для незаможних покупців до 12% сої. "Еврика!" - подумав Микита Сергійович і, повернувшись до Москві, оголосив, що вигадав, як догнати й перегнати Захід, що загнивав, у виробництві ковбас. І наказав до радянської ковбаси у залежності від сорту, класти не 12, а від 50 до 65% соєвого борошна. Звісно, з додаванням харчових ароматизаторів та барвників, аби смачно пахло.Через три місяці "дорогого" Микиту Сергійовича Хрущова скинув з посади не менш "дорогий" Леонід Ілліч Брежнєв. Багато з того, що начудив шалапутний Хрущов, було скасовано. Але креативну ідею з ковбасою, у якій містилося 2/3 сої, залишили. Ба більше - у ковбасі з`явилися такі речовини, як плазма крові, молочний білок (казеїн), пшеничне борошно, крохмаль та виварка з копит.Тоді ж на прилавки совєтських магазинів надійшли ковбаси, які практично зовсім не містили м'яса. Наприклад, "Для сніданку" (або "До сніданку") офіційно складалася з картопляного крохмалю, пшеничного борошна та казеїнату натрію. Коштувало це "диво" 1 карбованець 90 копійок за кілограм, тобто приблизно половину денного заробітку медсестри.Була ще "Чайна" по рупьсємдесят відповідної якості.Так що в одному точно СССР перегнав не лише Данію, а й саму Америку, де у варені ковбаси для бідних додавали 15-20% крохмалю, сої та борошна.До слова, про пацючі хвости у совєтській ковбасі не нагадуйте. Знаю. І навіть пробував. Щоправда не хвіст - одного разу витягнув кавалка ковбаси "по двадесять" шматок шкури з шерстю явно не телячою. Ті, хто бачив процес виготовлення радянських ковбас потім довго їх не вживав...А для партійних вождів, починаючи з районного рівня ковбаску робили в окремих цехах. Вона, звісно, за оригінальним рецептом вироблялася.Ахкакуюстрану...Павло Бондаренко.Відео про ковбасу #ссср по 2.20 👇https://youtu.be/adnIypVz3t4?si=r-WyT0xd5bETIpyL

Колись вчителька (ще був Брежнєв живий) розповідала нам про геніальність Леніна. Який помер молодим бо титанічно працював. І коли досліджували його мозок, то виявилося, що він настільки завапнований, що при контакті з ним скальпель видавав звук ніби зустрічався з картонкою. Це все через те, що Ленін дуже багато думав геніальних дум як ощасливити усе людство - пояснювала Марія Максимівна.Як виявилося, Ленін був мутантом. У прямому сенсі цього слова. Його головна хвороба (успадкована від батька) - це якраз оте вапнування судин головного мозку, про яке нам колись вчителька розповідала. За результатами досліджень Гаррі Вінтерса, Філіпа Маковіака та Льва Лур`є, нейрологів з Каліфорнійського університету, опублікованих у відомому медичному журналі "Human Pathology", у Володимира Леніна була мутація гена NT5E, що й призвело до такої хвороби, яка спричинила божевілля, а потім і смерть у доволі молодому віці.Треба сказати, що ненормальність майбутнього вождя світового пролетаріату виявилася уже від народження. Володя дуже пізно навчився ходити - лише у віці трьох років. Та й то постійно падав через зміщений центр ваги, адже мав потворну тілобудову - непропорційно короткі ноги у порівнянні з тулубом та головою. Постійні падіння викликали у Володі напади істерики та неконрольованої люті. Він верещав і лупив лобом об підлогу так, що двигтів увесь будинок. Пізніше його сестра Марія Ульянова у перших своїх спогадах тоді, коли ще не було такої цензури, відверто писала: батьки боялися, що через ці перманентні "чолобиття" Володєнька виросте розумово відсталим. Виріс божевільним. Його дружина Надія Крупська згадувала про довгі періоди бездіяльності, коли "вождь" майже не рухався, які раптово змінювалися нападами бурхливої діяльності: "Володя впав у раж", - казала вона, не підозрюючи, очевидно, що такий стан називаєтся кататонія.Олександр Богданов, лікар за професією казав відомому марксисту Миколі Валентинову (Вольському): "Спостерігаючи протягом кількох років деякі реакції Леніна, я як лікар прийшов до переконання, що у Лніна бували іноді психічні стани з явними ознаками ненормальності". Це в часи СРСР про Богданова мало хто знав. А колись він був товаришем Леніна, фактично другою людиною в партії й порвав з "вождем" усякі стосунки після того, як той "скомуниздив" у 1911 році партійну касу РСДРП. Тобто вже тоді Ленін був ненормальний.До слова, і зовні це також була потвора. Недаремно серед соратників мав прізвисько "Старигань" - у 25 років він вже виглядав на 40. А кінець цього маніяка був страшним. Ось вам останнє фото, на якому він вже майже "рослина".Павло Бондаренко. Тут ще трохи про Лєніна у ютубі 👇https://youtu.be/Na_i99NSnIs?si=aho5mB1yzoimEGuZ

Мене часто запитували підписники яка різниця між утопленням у морській воді та прісній? Утоплення в морській воді та утоплення в прісній воді мають суттєві патофізіологічні відмінності, які добре помітні при судово-медичній експертизі трупа.❗Утоплення в морській водіМорська вода гіпертонічна, тобто її осмолярність значно вища за осмолярність плазми крові. При аспірації морської води вона викликає осмотичний перехід рідини з судинного русла в альвеоли. Це призводить до:♦️Густішої, згущеної крові (гемоконцентрації).♦️Масивного набряку легень через надходження рідини в альвеоли.♦️Гіпоксії та швидкого серцевого колапсу.♦️Зневоднення тканин та в’язкості крові, що можна визначити при розтині.♦️Виявлення кристалів солі на слизовій оболонці дихальних шляхів (інколи).❗Утоплення в прісній водіПрісна вода, навпаки, є гіпотонічною, і при її аспірації вона всмоктується через альвеоли в кров, що спричиняє:♦️Гіпергідратацію та гемоліз (розрив еритроцитів через осмотичне розширення).♦️Розрідження крові (гемодилюція), що проявляється світлішим кольором крові.♦️Швидке порушення електролітного балансу (гіперкаліємію), що може викликати фібриляцію шлуночків.♦️Виражений набряк головного мозку.❗Клініко-судово-медичні відмінностіКолір крові: при утопленні в морській воді вона темніша і густа, при утопленні в прісній – рідша та світліша.Легені: у морській воді – сильний набряк, наповнені пінистим вмістом; у прісній – також набряк, але менш виражений.Зміни в серці: у морській воді спостерігається рефлекторна зупинка серця, у прісній – фібриляція шлуночків.Зміни у внутрішніх органах: у прісній воді може бути виражена загальна набряклість органів через швидке проникнення рідини.Таким чином, для судово-медичного експерта визначення типу води може стати ключовим моментом у встановленні механізму загибелі. Це особливо важливо при кримінальних випадках, коли необхідно з'ясувати, де саме сталося утоплення, чи не було перенесення тіла та інші важливі деталі.

Прекрасна стаття Нью-Йорк Таймс. "Під час свого візиту до Білого дому 11 лютого пан Нетаньяху намагався зосередити увагу американців, зібраних у залі Кабінету міністрів, на екзистенційній загрозі, яку становить 86-річний верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї. "Лол. Хаменеї тепер становить більшу загрозу будучи мертвим героєм-шахідом, ніж коли був старим набридлим пердуном. "Нетаньягу та його команда окреслили умови, які вони зображували як такі, що вказують на майже гарантовану перемогу: програма балістичних ракет Ірану може бути знищена за кілька тижнів. Режим буде настільки ослаблений, що не зможе перекрити Ормузьку протоку, а ймовірність того, що Іран завдасть ударів по інтересах США в сусідніх країнах, оцінювалася як мінімальна."Тобто в реалі за закритими дверима Нетаха дурив навіть власного рижого дружбана. Бо тут не можеш вгадати, що один фанатік не направить літак в Білий Дім, а то впевнені прогнози, що 800-тис ворожої армії "нічого не зможуть". "Крім того, розвідка Моссаду вказувала на те, що вуличні протести в Ірані відновляться, і — за сприяння ізраїльської розвідки, яка сприяє розпалюванню заворушень і повстань — інтенсивна бомбардувальна кампанія може створити умови для повалення режиму іранською опозицією."В перекладі, Ізраїль інспірував бунт, в результаті якого загинуло тисячі прозахідних людей. А КВІР отримав виправдання розстрілам, бо давив бунт інспірований ззовні. "Ізраїльтяни також порушили питання про те, що іранські курдські бойовики перетнуть кордон з Іраком, щоб відкрити наземний фронт на північному заході, що ще більше розтягне сили режиму та прискорить його крах." Комедія. Нетаньяху лише передбачливо "забув" сказати Трампу, що курдів від сили десятки тисяч. Іран навіть при смерті в будь-яку мить існування режиму достатньо відправити лише десяту частину своїх збройних сил, і казки Нетаньяху проваляться. Ось так розцінила і розвідка США. "Після відбуття Нетаньяху розвідники США розбили презентацію пана Нетаньяху на чотири частини. Перша — обезголовлення — вбивство аятоли. Друга — паралізування здатності Ірану проектувати силу та загрожувати своїм сусідам. Третя — народне повстання всередині Ірану. І четверта — зміна режиму зі світським лідером, який би керував країною.Американські чиновники оцінили, що перші дві цілі можна досягти за допомогою американської розвідки та військової потужності. Вони оцінили, що третя та четверта частини заяви пана Нетаньяху, які включали можливість наземного вторгнення курдів до Ірану, були відірвані від реальності. Директор ЦРУ використав одне слово, щоб описати сценарії зміни режиму, запропоновані ізраїльським прем'єр-міністром: «фарс»." На ділі навіть другої мети досягнути не вдалося. Іран розбомбив бази США в регіоні, спроектував силу на сусідів, заблокував протоку. Іран серед сусідів укріпився, а США отримали ганебну поразку. А всі плани дійсно стали фарсом. ----Срамп називав Зеленського - "найкращим продавецем в світі". Цим він зневажливо натякав, що йому б український президент вже точно не зумів продати презентацію про перемоги України і отримати "300 мільярдів дол як від Байдена". А тут ізраїльський балабол втюхав йому "Тегеран за 3 дні". І Трамп скрутив собі на цьому шию. -----Саме Нетаньяху кожного разу приводив до того, що США кидають наш фронт і Європейське командування армії США перекидає боєприпаси, призначені для ЗСУ, на Близький Схід. В жовтні 2023 в нас забрали 155-мм снаряди. Генерал Тарнавський оголосив зупинку наступальних операцій ЗСУ. Ми тоді втратили укріпрайон в Авдіївці, прорив фронту від Донецька на 70 км. І з того часу нам регулярно урізають поставки ППО і боєприпасів, бо інший регіон регулярно горить, бо у Бібі призначені суди за корупцію. Сподіваюсь, ці двоє тепер сядуть нарешті на заслужені нари. І США усвідомлять, що правильна справа єдина і незмінна: знищення рашки.Ддон Сміт.

Відкрийте їм ті блядські двері. Три кити на яких тримається будь яка країна під час війни, щоб в першу чергу зберегти суспільство і державність мотивація, справедливість, єдність. Понятно, що навіть марафонці видихались, бо мотивацію тримати багато років підряд, це важко. Єдність... блять... то як з тим міністерством, зробили, і закрили, була до поки від Києва не відігнали, дальше вивітрилась. Вона не зникла, вона звузилась між свої, чужі. Справедливість- в дорослому житті її банально не існує. Якість переважає кількість - це принцип, який підкреслює, що ефективність, майстерність та високий рівень виконання важливіші за великий обсяг чи масову присутність. Для чого нам масова присутність желудків на ножках, які по суті нічого не роблять для цієї країни?! Причому вони самі сетують на те, що їх тут примусово хтось утримує, бо кордони закриті. Чи впливають ці люди на захист країни? Ні. Бо вони хуй на то ложили. І по суті їм по ікс ігрику скільки років тої війни 12 чи 4. Чи роблять вони щось для цієї країни? По суті ні. Це споживачі. Більшу частину податків вони не сплачують. Бо вани ж не лахи. Це дурні хай платать, вони разумні і їхні гроші, то їхні гроші, хай за них всьо платить, Вася, Коля, Пєтя, Маша, США, ЄС, МВФ, і всі прочі, хто лічно їм щось должні. А должні їм всі, за всьо. За 35 років незалежності, за 70 років союзу. І ще шведи должні за золото Мазепи. Чи зміняться ці люди? Навіть по при найкритичніші умови перших місяців повномаштабки і пережитої зими 2025-2026 ці люди як були єбланами, так ними і залишаться. Це як рукою бити рельсу, фактично можна, але результат для руки буде гіршим, ніж для шматка металу. Для чого тоді вони в цій країні? Випустіть їх к єбеніматірі на белом катері. Позбавте їх громадянства і все, на всі чотири сторони. Хоть в Антарктиду пінгвінів перевертати за грубі гроші, хоть в Африку брілянти копати. Бо нахуй їм той паспорт і то громадянство, якщо вони себе з цією країною її незалежностю за яку пролито тони крові не асоціють і не індитифікують. Я не проти людей. Я проти тих, хто живе в цій країні, але не хоче бути її частиною. Тупими керувати завжди легше, бо треба бути трішки розумнішим. Розумними керувати завжди важко, бо потрібно самому бути розумним і компетентним. Хай краще залишаться ті хто справді бажають жити тут, ніж всю дорогу прикривати собою тих, хто цього не хоче і не заслуговує. Відсутність правил, які змушують всіх грати хоча б на мінімальному рівні, це проблема. І вона має вирішуватись не лише військовим збором в 1.5%.Олександр Морозов.

Три годинники зараз цокають одночасно.Один — у Тегерані.Другий — у Вашингтоні.Третій — у Києві.І всі вони показують один і той самий час:світ увійшов у фазу, де чужа війна дуже швидко стає твоєю економікою, твоєю безпекою і твоїм політичним ризиком..Перший.Іран відкинув нову пропозицію перемир’я.Трамп знову погрожує ескалацією, якщо не буде розблоковано Ормузьку протоку.Ринки нервують, хрємль каже, що весь Близький Схід “у вогні”.Тобто нафта, логістика та глобальна паніка зараз залежать не від стабільності, а від того, хто перший зірветься остаточно.Світова економіка знову сидить на бочці з паливом і робить вигляд, що це стратегічна глибина.Другий.Для України це погана новина не лише через нафту.AP прямо пише: Київ боїться, що довга війна навколо Ірану може послабити підтримку України з боку США.Бо увага, зброя і політичний ресурс — не безмежні.Якщо Вашингтон починає дивитися на Іран як на головну пожежу, то Україна автоматично ризикує отримати менше повітря в американському порядку денному.Світовий порядок, як виявляється, це не конкурс справедливості.Це черга до складу, де всім чогось бракує..Третій.І тут найбільш незручна частина для нас самих.Поки світ відволікається, Україна ще й досі ризикує втратити мільярди зовнішнього фінансування через повільність власних рішень.На 2026 рік нам потрібно 52 млрд доларів зовнішньої підтримки.Під ризиком уже понад 3,9 млрд за програмою Ukraine Facility і ще 3,35 млрд від Світового банку.Тобто проблема не тільки в Трампі, Ірані чи світовій метушні.Проблема ще й у тому, що під час війни ми досі інколи поводимося так, ніби в нас є час на парламентське “ще трохи погодимо”.Що це все означає?Що в XXI столітті мало мати правоту.Треба ще втримати на собі увагу.Мало бути героїчними.Треба бути швидкими.Мало говорити правильні речі.Треба встигати їх оформлювати в рішення, голосування, гроші, контракти та результат.Погана новина:для України відкривається ще один фронт — фронт глобальної конкуренції за пріоритет..Добра новина:ми вже давно живемо без рожевих окулярів..А в новому світі це не слабкість, а перевага..Головне — не програти там, де ворогом стає не лише ракета, а й чужий інформаційний пріоритет..Тримаймося. Йдемо далі. Попри все.Віталій Ванца.